ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 року ЛуцькСправа № 140/18731/23
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся з позовом до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій щодо невиплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення; зобов'язання здійснити нарахування та виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року з урахуванням дати розрахунку 17 листопада 2020 року на суму 62677,65 грн, та 30 листопада 2021 року на суму 19693,19 грн та за період з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року на суму 86006,95 грн з урахуванням дати розрахунку 23 травня 2023 року відповідно до Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначив, що наказами відповідача був звільнений з військової служби та з 20 грудня 2019 року виключений зі списків особового складу та всіх видів забезпечення. Поряд з тим відповідач здійснив нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року із затримкою: 17 листопада 2020 року виплачено заборгованість у розмірі 62677,65 грн та 30 листопада 2021 року - у сумі 19693,19 грн, а 23 травня 2023 року - у сумі 86006,95 грн за період з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року.
Позивач вважає, що відповідно до положень Закону України “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” має право на компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Однак відповідач при несвоєчасній виплаті індексації грошового забезпечення не нарахував та не виплатив йому компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати на суми індексації грошового забезпечення за весь час затримки виплати (з 01 січня 2016 року по 20 грудня 2019 року).
З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 10 липня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 23 серпня 2023 року в задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про зупинення провадження у справі відмовлено.
Відповідач у відзиві на позов позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити (а.с.31-34). В обґрунтування цієї позиції вказав, що при виключенні позивача зі списків особового складу та усіх видів грошового забезпечення із позивачем проведено повний розрахунок з дотриманням чинного на той момент законодавства. Зауважує, що жодних заперечень щодо розрахунку від ОСОБА_1 не надходило. Поряд з тим Військовою частиною НОМЕР_1 на виконання рішень суду (справи №140/8459/20, №140/4512/21, №140/16590/21) позивачу здійснено повний розрахунок, зокрема: 17 листопада 2020 року - у сумі 62677,65 грн, 30 листопада 2021 року - у сумі 19693,19 грн, 23 травня 2023 року у сумі 86006,95 грн. Оскільки зобов'язання з виплати сум індексації встановлені з моменту набуття законної сили рішеннями суду у зазначених справах, то вимога позивача щодо виплати компенсації втрати доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення є такою, що не підлягає задоволенню, оскільки факт несвоєчасного нарахування та виплати доходів на момент звільнення у запас відсутній.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
Наказом Військової частини НОМЕР_1 від 20 грудня 2019 року №270 ОСОБА_1 , звільненого наказом начальника Регіонального центру радіоелектронної розвідки “Захід” від 18 грудня 2019 року №21-РС у запас на підставі підпункту “б” пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу” (за станом здоров'я), виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення з 20 грудня 2019 року (а.с.10).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 17 серпня 2020 року у справі №140/8459/20, яке набрало законної сили 17 вересня 2020 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_2 індексацію грошового забезпечення за період із 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року відповідно до вимог Закон України від 03 липня 2001 року №1282-ХІІ “Про індексацію грошових доходів населення” та Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 березня 2003 року №1078 (далі - Порядок №1078) з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Крім того, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 03 вересня 2021 року у справі №140/4512/21, яке набрало законної сили 12 грудня 2021 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення (з урахуванням виплачених сум) за період з 01 січня 2016 року по 01 березня 2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Також рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 02 лютого 2022 року у справі №140/16590/21, яке набрало законної сили 26 квітня 2023 року, зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення (з урахуванням раніше виплачених сум) за період з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року включно із урахуванням абзаців четвертого, п'ятого пункту 5 Порядку №1078.
На виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/8459/20, №140/4512/21, №140/16590/21 Військова частина НОМЕР_1 здійснила ОСОБА_1 виплату належних сум індексації грошового забезпечення: за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 62677,65 грн - 17 листопада 2020 року (платіжне доручення від 16 листопада 2020 року №733); за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року у сумі 19693,19 грн - 30 листопада 2021 року (платіжне доручення від 29 листопада 2021 №634); за період з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року у сумі 86006,95 грн - 24 травня 2023 року (платіжна інструкція від 23 травня 2023 року №243) (а.с.15-17). Нарахування та виплата позивачеві індексації за вказані періоди підтверджується також розрахунково-платіжними відомостями (а.с.13, 18-19).
На звернення позивача від 13 червня 2023 року щодо нарахування та виплати компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації, відповідач листом від 21 червня 2023 року №424 повідомив, що на виконання рішень Волинського окружного адміністративного суду у справах №140/8459/20, №140/4512/21, №140/16590/21 нараховано та виплачено індексацію грошового забезпечення у сумі 63632,13 грн, 19993,09 грн та 87316,80 грн відповідно; інших зобов'язань, у тому числі щодо виплати компенсації втрати частини доходів, рішення суду не містить (а.с.11).
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України “Про компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати” від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050-ІІІ) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 року №159 (далі - Порядок №159).
Згідно зі статтями 1, 2 Закону №2050-ІІІ підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення); сума індексації грошових доходів громадян; суми відшкодування шкоди, заподіяної фізичній особі каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; суми, що виплачуються особам, які мають право на відшкодування шкоди у разі втрати годувальника.
Відповідно до статей 3 та 4 Закону №2050-ІІІ сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться). Виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Норми Порядку №159 відтворюють положення Закону №2050-ІІІ, конкретизують підстави та механізм виплати компенсації.
За змістом статті 6 Закону №2050-ІІІ, пункту 7 Порядку №159 компенсація проводиться за рахунок джерел, з яких здійснюються відповідні виплати, а саме: власних коштів - підприємства, установи і організації, які не фінансуються і не дотуються з бюджету, а також об'єднання громадян; коштів відповідного бюджету - підприємства, установи і організації, що фінансуються чи дотуються з бюджету; коштів Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування України, Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, інших цільових соціальних фондів, а також коштів, що спрямовуються на їх виплату з бюджету.
Із наведеного слідує, що дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру.
Основною умовою для виплати громадянину компенсації, що передбачена статтею 2 Закону №2050-ІІІ та Порядком №159, є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів, у тому числі індексації. При цьому компенсація за порушення строків виплати такого доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення.
Наведене нормативне регулювання не встановлює першості нарахування і виплати доходу, який своєчасно не був виплачений, та не ставить у залежність компенсацію втрати частини грошових доходів від попереднього, окремого нарахування доходів. За цим регулюванням правове значення має те, чи з порушенням строків був виплачений нарахований дохід, чи виплачений цей платіж і коли, чи не нараховувався і не виплачувався грошовий дохід, право на який визнано судовим рішенням. Саме ці події є тими юридичними фактами, з якими пов'язується виплата компенсації втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати. Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати, мають компенсаторний характер. Вони спрямовані на забезпечення достатнього життєвого рівня та купівельної спроможності особи у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Використане у статті 3 Закону №2050-ІІІ та пункту 4 Порядку №159 формулювання, що компенсація обчислюється як добуток “нарахованого, але не виплаченого грошового доходу” за відповідний місяць, означає, що має існувати обов'язкова складова обчислення компенсації - невиплачений грошовий дохід, який може бути або нарахований, або який можна нарахувати, зокрема, і на підставі судового рішення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема у постановах від 14 квітня 2021 року у справі №465/322/17, від 05 липня 2022 року у справі №420/7633/20 та ряду інших (постанови від 20 лютого 2018 року у справі № 522/5664/17, від 21 червня 2018 року у справі №523/1124/17, від 12 лютого 2019 року у справі №814/1428/18, від 08 серпня 2019 року у справі №638/19990/16-а).
Абзацом сьомим пункту 4 Порядку №1078 визначено, що у разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19 вказав, що враховуючи наявність факту невиплати позивачу сум індексації грошового забезпечення, позивач має право на компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення. Так у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину індексації заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Відповідач не заперечує, що виплату належних ОСОБА_1 сум індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року останній отримав 17 листопада 2020 року, 30 листопада 2021 року та 24 травня 2023 року, тобто, виплата проведена за відповідний період несвоєчасно.
Посилання відповідача на те, що нараховані позивачу на виконання рішення суду кошти були виплачені своєчасно, є безпідставним, оскільки компенсація, передбачена Законом №2050-ІІІ, виплачується у разі порушення строків виплати доходу (зокрема, нарахованих сум індексації), а не виконання рішення суду. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 16 листопада 2022 року у справі №674/22/17.
Відповідач в порушення приписів Закону №2050-ІІІ, абзацу сьомого пункту 4 Порядку №1078, Порядку №159 у зв'язку із несвоєчасною виплатою індексації виплату компенсації втрати частини доходів не здійснив, як і не зробив цього після звернення позивача за вирішенням цього питання.
За приписами пункту 8 Порядку №159 відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) від виплати компенсації може бути оскаржена громадянином у судовому порядку.
Отже, зважаючи на встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені вище норми права, якими урегульовано спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позову та визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року, а також зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за вказаний період (за весь час затримки виплати по день фактичної виплати індексації) відповідно до Закону №2050-ІІІ, Порядку №159.
З огляду на відсутність документально підтверджених судових витрат, пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 2, 72-77, 244-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_3 ) про зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо невиплати ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року по 28 лютого 2018 року та за період з 01 березня 2018 року по 20 грудня 2019 року (з 01 січня 2016 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації та з 01 березня 2018 року по день фактичної сплати відповідних сум індексації).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк