Справа № 575/649/23
Провадження № 3/575/453/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 жовтня 2023 р. смт. Велика Писарівка
Великописарівський районний суд Сумської області в складі:
головуючої судді Семенової О.С.,
за участю секретаря
судового засідання Пасюги Н.М.,
особи, яка притягається до
адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
захисника Мороза Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Велика Писарівка адміністративний матеріал, що надійшов від відділу поліцейської діяльності № 1 (с. Велика Писарівка) Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області, про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, непрацевлаштованого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 , рнокпп НОМЕР_2 ,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
УСТАНОВИЛА:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 006601 від 02 липня 2023 року ОСОБА_1 02 липня 2023 року о 12 годині 46 хвилин на вулиці Левченка в с. Рябина Охтирського району Сумської області керував транспортним засобом, трактором марки «ЮМЗ-6», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координація рухів, мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 винуватість не визнав, надав покази про те, що він трактором не керував, стояв поблизу та охороняв його, за кермом трактору був його брат. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Драгер відмовився. Направлення на огляд в медичний заклад йому не вручали, права забрали, від керування не відсторонили.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 , адвокат Мороз Є.О., заявив клопотання про закриття провадження у справі, мотивуючи його тим, що не зафіксована сама подія, так як відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Порушений порядок проведення огляду на стан сп'яніння, при складенні протоколу йому не роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, давши їм оцінку, суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виходячи з такого.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської Конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно із ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУпАП законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
Згідно із положеннями КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження у справах про адміністративні правопорушення. У тому числі й віднесених до компетенції органів внутрішніх справ, здійснюється на основі додержання принципу законності / ч. 1, ч. 2 ст. 7/; завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне , повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом / ст. 245/.
Крім того, уряд України у справі «Надточій проти України» № 7460/03 від 15 травня 2008 року визнав, що КУпАП має карний кримінально-правовий характер /п. 21 рішення Європейського суду з прав людини у вказаній справі/, а тому процесуальні норми КУпАП кореспондуються з процесуальними нормами КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію», поліція може застосовувати такі превентивні заходи: 1) перевірка документів особи; 2) опитування особи; 3) поверхнева перевірка і огляд; 4) зупинення транспортного засобу; 5) вимога залишити місце і обмеження доступу до визначеної території; 6) обмеження пересування особи, транспортного засобу або фактичного володіння річчю; 7) проникнення до житла чи іншого володіння особи; 8) перевірка дотримання вимог дозвільної системи органів внутрішніх справ; 9) застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; 10) перевірка дотримання обмежень, установлених законом стосовно осіб, які перебувають під адміністративним наглядом, та інших категорій осіб; 11) поліцейське піклування. Під час проведення превентивних поліцейських заходів поліція зобов'язана повідомити особі про причини застосування до неї превентивних заходів, а також довести до її відома нормативно-правові акти, на підставі яких застосовуються такі заходи.
Відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію», поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв; 10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту; 11) якщо є наявна інформація, яка свідчить про те, що водій або пасажир транспортного засобу є особою, яка самовільно залишила місце для утримання військовополонених.
При дослідженні в судовому засіданні протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 006601 встановлено, що він складений 02 липня 2023 року о 12 годині 55 хвилин на вулиці Левченка в с. Рябина Охтирського району Сумської області інспектором СРПП Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області старшим лейтенантом поліції Восковим Є.В. про те, що 02 липня 2023 року о 14 годині 46 хвилин гр. ОСОБА_1 на вулиці Левченка в с. Рябина Охтирського району Сумської області керував транспортним засобом, трактором матки «ЮМЗ-6», без державного номерного знаку, з явними ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координація рухів та мови. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням приладу Драгер та в медичному закладі відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. Свідки чи потерпілі відсутні. До протоколу додається: фото-відео фіксація портативного нагрудного реєстратора DSS-21100334. Громадянину ОСОБА_1 роз'яснені права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, і повідомлено, що розгляд адміністративної справи відбудеться 20 липня 2023 року о 10 год 00 хвилин у В-Писарівському суді, єпідпис ОСОБА_1 . Пояснення ОСОБА_1 відсутні. Тимчасово вилучені документи: посвідчення НОМЕР_3 від 22 травня 1989 року. Тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом: стоїть прочерк. Є підпис поліцейського, який склав протокол, та ОСОБА_1 /а.с. 1/.
Відповідальність за статтею 130 КУпАП настає виключно за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до п. 1.10 ПДР України водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно з роз'ясненнями, викладеними в Постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14, керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли останній почав рухатись.
Верховний Суд у своїй постанові від 20 лютого 2019 року по справі № 404/4467/16-а зазначив, що само по собі керування транспортним засобом розуміється, як технічна дія водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зворушення з місця і, як наслідок, переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
У рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив свою позицію, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпція факту. Тобто таких, які не залишають місця сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
В матеріалах справи є: 1/ акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого слідує, що 02 липня 2023 року в ОСОБА_1 інспектором поліції виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координація рухів т мови; результати огляду на стан сп'яніння - не проводилось; 2/ направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до В-Писарівської лікарні від 02 липня 2023 року о 12 годині 50 хвилин ОСОБА_1 , в якому вказані ознаки алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координація рухів та мови, огляд не проводився, підписи ОСОБА_1 відсутні; 3/ рапорт інспектора СРПП Охтирського РВП ГУ НП в Сумській області Воскова Є.В., з якого слідує, що під час патрулювання 02 липня 2023 року о 12 годині 58 хвилини було зупинено гр. ОСОБА_1 під час керування ним транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження освідування на місці зупинки транспортного засобу та в лікарні відмовився, відносно ОСОБА_1 складено адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП; 4/ постанова про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу за ч. 6 ст. 121 КУпАП /а.с. 2-6/.
Вказані матеріали в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 006601 від 02 липня 2023 року як додатки до нього не вказані /а.с. 1/.
Відповідно до ст. 266 КУпАП в імперативній формі передбачено правило поведінки працівників патрульної поліції у випадку, якщо у них є підстави вважати, що водії транспортних засобів перебувають у стані алкогольного /наркотичного чи іншого сп'яніння/, а саме такі водії підлягають обов'язковому відстороненню від керування цими транспортними засобами. Огляд особи на стан алкогольного чи іншого сп'яніння, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним/ ч. 5 ст. 266 КУпАП/. Огляд водія на стан сп'яніння є частиною процедури притягнення особи до адміністративної відповідальності за допущені порушення Правил дорожнього руху, передбачені у ст. 130 КУпАП.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
При цьому, відповідно до п. 6. розділу I, п. 1 розділу II Інструкції, за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський, на місці зупинки транспортного засобу, проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом. Пунктом 22 Розділу III Інструкції передбачено, що висновки щодо результатів медичного огляду осіб на стан сп'яніння, складені з порушенням вимог цієї Інструкції, вважаються недійсними.
З оглянутого в судовому засіданні відеозапису із нагрудної камери, наданого поліцейським до протоколу про адміністративне правопорушення від 07 липня 2023 року серії ААД № 166460 слідує, що відеозапис розпочатий о 12 годині 52 хвилини в салоні поліцейського автомобіля, о 12 год 54 хв включено запис, який розпочинається, як поліцейський пропонує невідомій особі пройти медичний огляд на стан сп'яніння, після відмови поліцейський повідомив, що буде складатися протокол за відмову, о 12 год 55 хв в ОСОБА_1 вилучено посвідчення водія, але тимчасовий дозвіл на право керування йому не видано. О 13 год 02 хв поліцейський почав складати протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, йому не роз'яснив. О 13 год 06 хв поліцейський склав акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; о 13 год 14 хв ОСОБА_1 підписав протокол, поліцейський не відсторонив його від керування транспортним засобом, як це передбачено вимогами закону. На цьому відеозапис подій закінчується. Крім цього в матеріалах справи відсутні свідки, які можуть підтвердити факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 /а.с. 7/.
Відповідно до ст. 31 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати такі превентивні заходи, зокрема, застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Сттаттею 40 вказаного Закону встановлено, що поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб, забезпечення дотримання Правил дорожнього руху.
У підпункті 1 пункту 2 Розділу І Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, яка була затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 №1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999 передбаченого, що застосування працівниками поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, здійснюється з метою попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Згідно з пунктом 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 18.12.2018 № 1026, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11.01.2019 № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
Розділом ІІІ цієї Інструкції передбаченого, що відеореєстратор може бути встановлений усередині салону службового транспортного засобу та/або зовні для максимальної фіксації навколишньої обстановки та/або внутрішньої частини салону в спосіб, що не заважає огляду водія.
Включення відеореєстратора здійснюється з моменту початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозапис ведеться безперервно до її завершення, при цьому в процесі включення відео реєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу. Залежно від наявних режимів відео реєстратора та освітлення відеозапис здійснюється у відповідному режимі денної або нічної зйомки.
Таким чином, якщо відеозапис з нагрудної камери працівників патрульної поліції, що здійснюють оформлення адміністративного правопорушення, здійснюється не з моменту початку виконання службових обов'язків, то його не можна вважати належним та допустимим доказом по справі.
Доданий до матеріалів справи відеозапис не є безперервним. На оптичному диску містяться дві папки з відеофайлами, які перериваються і по яких неможливо відновити всі обставини події. Відеофайл № 0049 в папці /Восков/ розпочинається о 12 годині 51 хвилину з салону службового автомобіля, о 12 години 54 хвилини поліцейський забирає відео реєстратор з салону автомобіля та кріпить його на формений одяг, на відеозаписі не видно з ким спілкуються поліцейські. Перший відеофайл № 0049 в папці /Колтунов/ розпочинається о 12 годині 56 хвилину, тобто факту керування транспортним засобом, зупинки ОСОБА_1 відеозаписи не містять.
В ході судового розгляду встановлено, що працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не дотрималися вищевказаних вимог закону, встановивши що ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп'яніння, на вимогу статті 266 КУпАП, а саме: що такі водії підлягають обов'язковому відстороненню від керування цими транспортними засобами, не відсторонили його від керування. Тому акт огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, складений з порушенням вимог цієї статті, є недійсним відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, тобто є недопустимим доказом і не може бути використаним при прийнятті процесуального рішення. На відеозаписі доданому до протоколу відсутній факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Так відео не співпадає із складеним протоколом про адміністративне правопорушення щодо самої події адміністративного правопорушення, так як відсутнє підтвердження факту керування транспортним засобом, причини зупинки, якщо стверджують, що він керував транспортним засобом, роз'яснення йому прав, передбачених ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, права на захист, відсторонення від керування.
Оскільки в матеріалах адміністративної справи докази про керування ОСОБА_1 транспортним засобом є недопустимими, тому є підстави вважати всі наступні дії поліцейського та здобуті дані у справі, в тому числі протокол про адміністративне правопорушення, неправомірними за правовим принципом «плодів отруєного дерева».
Відповідно до доктрини «плодів отруйного дерева» (fruit of the poisonous tree), сформульованої Європейським судом з прав людини у справах «Гефген проти Німеччини», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» «Балицький проти України», «Нечипорук і Йонкало проти України», «Яременко проти України», якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж («Гефген проти Німеччини»). На думку ЄСПЛ, надається оцінка допустимості всього ланцюжка доказів, що базуються один за іншим, а не кожного окремого доказу автономно. У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом. У рішеннях у справах «Балицький проти України», «Тейксейра де Кастро проти Португалії», «Шабельник проти України» ЄСПЛ застосував різновид доктрини «плодів отруйного дерева», яка полягає в тому, що визнаються недопустимими не лише докази, безпосередньо отримані з порушеннями, а також докази, яких не було б отримано, якби не було отримано перших. Таким чином, допустимі самі по собі докази, отримані за допомогою відомостей, джерелом яких є недопустимі докази, стають недопустимими.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган /посадова особа/ при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують та обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган /посадова особа/ встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган /посадова особа/ оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії. Згідно із статтею 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Цей принцип презумпції невинуватості узгоджується з положенням Європейської конвенції з прав людини, визначеними ч. 2 ст. 6, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Таким чином, суддя дійшла висновку, що в судовому засіданні не було встановлено та доведено в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки в матеріалах справи відсутні допустимі докази, на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП розпочате провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ч.1 ст. 130 , ст.ст. 247, 251, 252, 268, 271, 280, 283, 287-289 КУпАП,
УХВАЛИЛА:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, на підставі п.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання у 10-денний строк з дня її проголошення апеляції до Сумського апеляційного суду через Великописарівський районний суд.
Постанова набуває чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Великописарівського
районного суду О.С. Семенова