Справа № 944/1153/23
Провадження №3/944/1142/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 рокум.Яворів
Суддя Яворівського районного суду Львівської області Матвіїв І.М., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли з Управління ПП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , українця, громадянина України, непрацюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
16 лютого 2023 року о 00 год 50 хв ОСОБА_1 на 10 км автодороги М-10 Львів-Краковець, керував транспортним засобом марки «Dacia Sandero» д.н.з. НОМЕР_2 , в стані наркотичного сп'яніння, чим порушив вимоги п.2.9 а Правил дорожнього руху, чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 , винуватим себе не визнав, пояснив, що в цей день наркотичних засобів не вживав.
Захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвокат Голод А.Я в судовому засіданні вину ОСОБА_1 заперечив, зазначив, що останній категорично заперечив вину та пояснив, що наркотичних речовин не вживав. В подальшому, не погоджуючись з висновком №000351 щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 звернувся в медичну лабораторію, де йому було проведено лабораторне дослідження на 10 наркотичних засобів і факт вживання будь яких наркотичних засобів не був встановлений. Тест-смужка Китайського виробництва використана в підтвердження висновку №000351 жодному разі не являється засобом вимірювальної техніки або ж спеціальним технічним засобом а є лише швидким тестом за допомогою якого встановлюється попередній результат. В інструкції до даного тесту, в розділі Обмеження тесту вказано, що швидкий тест на наркотичні речовини забезпечує лише якісний, попередній аналітичний результат, для отримання підтвердженого результату слід використовувати вторинний аналітичний метод. Вважає, що медичний висновок щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16.02.2023 р. складений з грубими порушенням чинного законодавства і не може являтися належним та допустимим доказом, а довідкою медичної лабораторії №007251461 в результаті лабораторного дослідження не підтверджено факт вживання громадянином ОСОБА_1 будь яких наркотичних засобів, просить справу за ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутністю складу правопорушення.
Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.1 ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.280 КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення суддя повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності.
Згідно з ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь - які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, тощо.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення стверджується наступними доказами:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №088128 від 16.02.2023 року; висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000351 від 16.02.2023 , з якого вбачається що ОСОБА_1 перебував в стані наркотичного сп'яніння, дану обставину підтвердив підписом без жодних пояснень та зауважень; рапортом працівника Управління ПП у Львівській області; відеозаписом на CD-диску, з якого вбачається, що водій ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції, в подальшому пройшов огляд в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Зазначені вище докази винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є такими, що доповнюють одне одного, є повними, безсумнівними, належними та допустимими, оскільки відповідно до ст.251, 252 КУпАП, прямо підтверджують обставин, що підлягають доказуванню у справі про адміністративні правопорушення, а також є такими, що зібрані в порядку, встановленому законом.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно п.2.9 (а) Правил дорожнього руху - водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Європейський суд з прав людини у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» (рішення від 29 червня 2007 року) зазначив, що будь-особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
За такого, ОСОБА_1 , який реалізував своє право керувати автомобілем, тим самим погодився нести відповідальність та виконувати обов'язки згідно встановлених в Україні правових норм у сфері дорожнього руху.
Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД №088128 від 16.02.2023 року та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст.256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі від 07.11.2015 року; Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції від 06.11.2015 року; Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року.
Оцінивши надані докази в сукупності, суд приходить до переконання, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України.
Згідно з висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000351 від 16.02.2023 року огляд ОСОБА_1 був проведений лікарем КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узагальнень» ОСОБА_2 . За результатами проведення огляду встановлено, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп'яніння (виявлено амфетамин (АМP).
З акту медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №000351 від 16 лютого 2023 року та відповіді №476 від 17.05.2023 на адвокатський запит ОСОБА_3 вбачається, що лікарем ОСОБА_2 16 лютого 2023 року проводився огляд ОСОБА_1 на предмет виявлення стану наркотичного сп'яніння, що під час огляду ОСОБА_1 за допомогою швидкого тесту Нangzhou AllTest на 5 видів наркотиків серії АТDO2210022 у нього були виявлені тестові ознаки вживання амфетамину (АМP).
Крім того, винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, також підтверджується даними відеозапису, з якого вбачається, що останній був зупинений працівником поліції для перевірки документів. При спілкуванні із водієм поліцейським виявлено у нього ознаки наркотичного сп'яніння. На пропозицію поліцейського пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі водій погодився. У подальшому лікарем КНП ЛОР «Львівський обласний медичний центр превенції та терапії узагальнень» ОСОБА_2 було проведено огляд ОСОБА_1 за допомогою Нangzhou AllTest на 5 видів наркотиків серії АТDO2210022 та встановлено у зразках його біологічного середовища ознаки вживання амфетамину (АМP).
Всупереч доводів сторони захисту, проведення тесту за допомогою тест-систем є лабораторним дослідженням, передбаченим Інструкцією. Відповідно до пункту 9 розділу ІІІ Інструкції використання в закладах охорони здоров'я для проведення лабораторних досліджень вимірювальної техніки та обладнання, дозволених МОЗ, підтверджується сертифікатом відповідності та свідоцтвом про повірку робочого засобу вимірювальної техніки, однак ОСОБА_1 при проходженні огляду не вимагав надання йому такого сертифікату.
Також суддя констатує, що медичний висновок є лише одним із доказів, передбачених ст.251 КУпАП, який не має наперед встановленої доказової сили, а оцінюється нарівні з іншими доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При розгляді результатів тестування сечі на вміст будь-яких наркотичних речовин у разі отримання попередніх позитивних результатів необхідно керуватись клінічною картиною медичного огляду, тому підстав для сумніву в достовірності проведеного тесту у судді немає. Діагноз лікаря, який вноситься до акту медичного огляду і на підставі якого в подальшому лікарем видається висновок, ставиться лікарем не тільки на підставі результатів тестування, а він звертає увагу на клінічну картину, тобто на те, як водій себе поводить і на наявність ознак наркотичного сп'яніння: звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння очей, сповільненість або навпаки підвищена жвавість, нечіткість при виконанні координаторних проб, ступінь порушення реакції та інші ознаки, які вказують на можливий стан сп'яніння. Клінічні дані в поєднанні із результатом тесту дають можливість визначити, чи знаходиться людина під дією наркотичних речовин.
Як вбачається із акту медичного огляду, лікар встановив зовнішній вигляд водія, оцінив поведінку, стан свідомості, орієнтування на місці, у часі та власній особистості, мовну здатність, вегетативно-судинні реакції, дихання, пульс, артеріальний тиск, зіниці, ністагм при погляді вбік, рухову сферу, міміку, ходу, точні рухи, тремтіння пальців рук. З метою уточнення наявних речовин було досліджено біологічне середовище (сеча) водія ОСОБА_1 ..
При цьому звертається увага на те, що заключний діагноз про перебування ОСОБА_1 у стані наркотичного сп'яніння був встановлений лікарем після оцінки всіх клінічних та лабораторних даних, при цьому позитивна проба на сп'яніння будь-якого походження, яку було виявлено із використанням технічних засобів, експрес-тестів або інших методів, є підтвердженням знаходження особи у стані сп'яніння, а протокол про адміністративне правопорушення - підставою для притягнення її до відповідальності згідно з чинним законодавством, у тому числі водіїв за керування транспортними засобами у стані сп'яніння.
Доводи захисника з приводу того, що дослідження сечі за допомогою експрес-тестів не є лабораторним дослідженням, є помилковими, оскільки таке є лабораторним імунохроматографічним дослідженням.
Якщо особа не згідна із результатами дослідження, вона може оскаржити результати дослідження та повторним дослідженням з використанням методу газової хроматографії можна спростувати чи підтвердити первинні висновки.
Однак ОСОБА_1 впродовж 90 днів не оскаржив результати огляду, оскільки матеріали справи не містять заяв чи клопотань про проведення повторного дослідження з використанням методу газової хроматографії.
Те, що ОСОБА_1 самостійно звернувся до медичного закладу, де пройшов огляд на стан наркотичного сп'яніння, у результаті чого складено висновок про те, що ОСОБА_1 не перебував у стані наркотичного сп'яніння, суд констатує, що вказані обставини жодним чином не впливають на висновки про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ТОВ «Медична лабораторія «Діла» не наділене таким правом проводити огляд водіїв на стан сп'яніння та не уповноважене перевіряти належність заявнику наданого ним біоматеріалу у вигляді сечі, збирання якої не проводиться безпосередньо лабораторією, а доставляється заявником в ємності для сечі самостійно.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Пунктом 9 розділу ІІ вищевказаної Інструкції визначено, що з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Проте ОСОБА_1 звернувся до неналежного закладу охорони здоров'я, де за відсутності поліцейського (присутність якого вимагають положення ч. 4 ст. 266 КУпАП) не забезпечено достовірність походження біоматеріалу (сечі) саме від ОСОБА_1 , а не будь-якої іншої особи.
Згідно з ч. 5 ст. 266 КУпАП огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Таким чином, результати дослідження, які виконані не у встановленому порядку лікарем та у закладі охорони здоров'я, який не має право проводити огляд водіїв на стан сп'яніння, за відсутності при відборі біоматеріалу поліцейського та не зафіксовані відеозаписом, не можуть вважатися дійсними, а тому до уваги не беруться.
Суддя також звертає увагу на те, що питання щодо законності використання тестів лікарем медичного закладу при проведенні огляду водіїв транспортних засобів на стан сп'яніння неодноразово вирішувалось судами і відповідно до усталеної судової практики використання та застосування таких тестів є правомірним, оскільки передбачено національним законодавством.
У силу положень п. 14 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, висновок може бути оскаржений водієм транспортного засобу у встановленому законодавством порядку. Однак ОСОБА_1 висновок лікаря щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 16 лютого 2023 № №000351 із підстав його неповноти або неправильності не оскаржував.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви у об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, заінтересованості поліцейського або лікаря не надано, не здобуто таких і в процесі судового розгляду, а тому законні підстави для їх відхилення відсутні.
Твердження захисника з приводу тієї обставини, що у ОСОБА_1 не було жодних видимих ознак наркотичного сп'яніння, а тому поліцейські безпідставно доставили його до медичного закладу, спростовуються даними направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного інспектором поліції 16 лютого 2023 року, відповідно до якого у ОСОБА_1 виявлено сильно розширені зіниці очей, які не реагували на світло ліхтарика.
Інші доводи ОСОБА_1 та його захисника не містять посилань на докази та порушення вимог закону, які б спростовували висновки судді і були підставами для закриття провадження у справі.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням особи, майнового стану та ступеню вини ОСОБА_1 , характеру та суспільної небезпеки вчинених ним правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 з урахуванням безальтернативності покарання слід призначити стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами, в межах санкції ч.1 ст.130 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
Згідно з п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір встановлюється у 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто 536,80 гривень.
Керуючись ст. 221, 283, 284 КУпАП, п.5 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суддя,
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн (сімнадцять тисяч гривень) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн 80 коп
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Яворівський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, за винятком постанов про застосування стягнення, передбаченого статтею 32 або 32-1 цього Кодексу.
Штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення.
У разі несплати правопорушником штрафу у цей строк, постанова про накладення штрафу надсилається до виконання органу державної виконавчої служби в порядку, встановленому законом.
Строк виконання постанови протягом трьох місяців з наступного дня після набрання постановою законної сили.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначений постановою КМ України.
Суддя І.М.Матвіїв