Справа № 458/978/23
3/458/663/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 м. Турка
Суддя Турківського районного суду Львівської області Кшик О.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від Відділення поліції № 2 Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 , одруженого, непрацюючого, який має на утриманні трьох неповнолітніх дітей,
- за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, якому роз'яснені права за ст. 268 КУпАП,
встановив:
02.10.2023 близько 14.20 год в АДРЕСА_1 , в житловому будинку по місцю проживання, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство відносно своєї дружини ОСОБА_2 , а саме умисні дії психологічного характеру: висловлювався до неї нецензурними словами та погрожував фізичною розправою, чим міг завдати шкоду психічному здоров'ю потерпілої.
Такими діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Заявив, що його дружина ОСОБА_2 є особою, яка має психічне захворювання, однак доказів цього, зокрема, медичної довідки, немає. Вказав, що його дружина може грюкнути дверима, свариться, він не витримує такого життя, піти від неї немає куди.
Потерпіла ОСОБА_2 пояснила в судовому засіданні, що є особою з інвалідністю ІІ-ї групи загального захворювання. Її чоловік ОСОБА_1 постійно з неї знущається та ображає, говорить, що вона психічно хвора людина. 02.10.2023 погрожував їй, що відправить її на лікування у психіатричну лікарню, а тому, реально побоючись за свою безпеку, знаючи, що вона хворіє і її немає кому захистити, викликала поліцію. Оскільки в неї троє неповнолітніх дітей і вона немає куди з ними піти, змушена все це терпіти.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та потерпілої ОСОБА_2 , всебічно, повно і об'єктивно дослідивши всі обставини справи у їх сукупності, суд встановив такі обставини.
Склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, згідно з диспозицією цієї статті, визначається як вчинення особою домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Відповідно до - Закону України «Про запобігання та протидії домашньому насильству» домашнє насильство - це діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Аналізуючи зазначені вище визначення домашнього насильства та однієї з його форм - психологічного насильства, яке ставиться у вину ОСОБА_1 у відповідності до ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, суд дійшов висновку, що за встановлених конкретних обставин у справі, ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство щодо дружини ОСОБА_2 , яке виразилось у вчиненні дій психологічного характеру, а саме, образи, погрози в її сторону, внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
Суд встановив і вважає доведеним той факт, що поведінка ОСОБА_1 мала ознаки впливу та контролю над потерпілою, з урахування стану її здоров'я та його негативного відношення до дружини в світлі категоричних тверджень, що вона має психічні захворювання і він не витрує з нею жити.
Такі дії ОСОБА_1 викликали у потерпілої побоювання, емоційні переживання та страх через нездатність захистити себе.
Про такі обставини потерпіла ОСОБА_2 повідомила в судовому засіданні.
Такі дії ОСОБА_1 супроводжувались проявами агресії та злості, що в свою чергу, він не приховував і під час розгляду справи в суді, що в сукупності дає підстави суду вважати вірною кваліфікацію його дій психологічного характеру як форми домашнього насильства в розумінні складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП підтверджена такими доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАБ № 949728 від 02.10.2023, терміновим заборонним приписом стосовно кривдника, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 в судовому засіданні.
Відтак, всебічно, повно та об'єктивно з'ясувавши обставини справи в їх сукупності, дослідивши та оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП - вчинення домашнього насильства, тобто умисного вчинення дій психологічного характеру (образи, погрози), внаслідок чого могла бути завдана шкода психічному здоров'ю потерпілої.
При накладенні адміністративного стягнення, суд бере до уваги характер та обставини вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме, що ОСОБА_1 не працює, має на утриманні троє дітей, відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих відповідальність обставин, та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 грн.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 необхідно стягнути судовий збір у розмірі 536,80 грн.
Керуючись ст. 40-1, ч. 1 ст. 173-2, 251, 283, 284 КУпАП,
постановив:
ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді адміністративного штрафу у розмірі 10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 170 (сто сімдесят) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 ) в дохід держави судовий збір у розмірі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень вісімдесят копійок).
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.
Постанова по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Львівського апеляційного суду через Турківський районний суду Львівської області прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 КУпАП, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілою.
Суддя О.І. Кшик