Справа № 453/1435/23
№ провадження 1-кп/453/210/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2023 року Сколівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді - ОСОБА_1 ;
за участі секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ;
в підготовчому засіданні беруть участь:
прокурор - ОСОБА_3 ;
обвинуваченого - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Сколе Львівської області клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_4 осінню 2017 року (більш точної дати встановити органу досудового розслідування не представилось можливим), маючи умисел на самовільне зайняття земельної ділянки водного фонду, з метою її самовільного використання у власних цілях,не маючи жодних дозволів від органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, всупереч встановленому законом порядку, а саме: в порушення вимог ст. 14 Конституції України, згідно з якою земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави, право власності на яку гарантується та набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону, за відсутності будь-яких підстав набуття права на землю, передбачених ст. 116 Земельного кодексу України, відповідно до якої громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону, нехтуючи вимогами ч. 1 ст. 81 Земельного кодексу України, згідно з якою громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; прийняття спадщини; виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю), ст. 124 Земельного кодексу України, згідно з якою передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішень відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування,ст. 125 Земельного кодексу України, згідно з якою право власності на земельну ділянку, або її оренди, право державної реєстрації цих прав виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності, право постійного користування, або оренди земельною ділянкою, та його державної реєстрації, усвідомлюючи відсутність будь-яких законних підстав, всупереч вимогам ст. 60, 61 Земельного кодексу України, в порушення вимог ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель», а також в порушення вимог ст. 87, 88, 89 Водного кодексу України, відповідно до яких у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: будівництво будь яких споруд, умисно, протиправно, самовільно зайняв земельну ділянку площею 0,085 га із земель водного фонду, яка знаходиться біля земельної ділянки з кадастровим номером 462455500:01:010:0548, що по АДРЕСА_1 , та розташована в межах прибережної захисної смуги річки Славка та відноситься до земель комунальної власності Славської селищної ради Стрийського району Львівської області - землі водного фонду (прибережна захисна смуга), які є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності, шляхом самовільного будівництва капітальної споруди у вигляді будівлі із дерев'яного бруса площею 0,0081 га (81 м2), що відноситься до ІV групи капітальності та штучної водойми площею 0,0052 га (52 м2).
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному будівництві будівлі на самовільно зайнятій земельній ділянці в охоронній зоні, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 1971 КК України.
До початку підготовчого судового засідання обвинувачений звернувся до суду, через канцелярію суду, з клопотанням про закриття кримінального провадження та звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 1971 КК України на підставі ст. 49 КК України.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не пред'явлено.
Начальник Сколівського відділу Стрийської окружної прокуратури Львівської області ОСОБА_3 не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 1971 КК України та закриття провадження по справі, у зв'язку із закінченням строків давності, передбачених ст. 49 КК України.
Представник потерпілого 04 жовтня 2023 року скерував до суду заяву про проведення судового засідання без його участі.
Обвинуваченому ОСОБА_4 судом роз'яснені суть обвинувачення, підстави звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. Також йому роз'яснено судом, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. Обвинувачений ОСОБА_4 пояснив, що йому зрозуміла суть пред'явленого органами досудового розслідування обвинувачення. Він розуміє, що закриття кримінального провадження з цих підстав не є закриттям кримінального провадження з реабілітуючих підстав. Не заперечує проти закриття даного кримінального провадження та звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності.
Суд, дослідивши обвинувальний акт, заслухавши думку обвинуваченого та прокурора, який підтримав заявлене клопотання, враховуючи позицію потерпілого, викладену в клопотанні від 04 жовтня 2023 року, вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 1971 КК України, на підставі ст. 49 КК України та закрити кримінальне провадження.
Відповідно до ст. 6 п. 2 Конвенції захисту прав людини «Кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку».
Визнати вину особи можна тільки в обвинувальному вироку суду. У справі «Грабчук проти України» ЄСПЛ визнав порушення ч. 2 ст. 6 (презумпція невинуватості) та наголосив: При закритті провадження у суді за строками давності суд не повинен висловлюватись у термінах, які не залишають сумніву щодо погляду на те, що заявниця вчинила злочин. Такі твердження суперечать презумпції невинуватості. Тому дії українського суду ЄСПЛ визнав такими, що порушують Конвенцію з прав людини.
Згідно з ч.1 ст. 285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Згідно з ч. 4 ст. 286 КПК України якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Так, у відповідності до вимог ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального правопорушення і до дня набрання вироком законної сили минули такі строки:
1) два роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачене покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
2) три роки - у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років;
3) п'ять років - у разі вчинення нетяжкого злочину, крім випадку, передбаченого у пункті 2 цієї частини;
4) десять років - у разі вчинення тяжкого злочину;
5) п'ятнадцять років - у разі вчинення особливо тяжкого злочину.
Згідно з п.8 Постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності за ст..49 КК України, якщо з дня вчинення нею злочину до набрання вироком законної сили минули певні строки давності і вона не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину середньої тяжкості, тяжкого чи особливо тяжкого.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно з ч. 3 ст. 288 КПК України, суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 1971 КК України, що відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України, є нетяжким злочином, п'ятирічний строк давності для притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 49 КК України, минув.
Таким чином, оскільки з дня вчинення інкримінованого ОСОБА_4 кримінального правопорушення закінчилися строки давності, їх перебіг не зупинявся і не переривався, суд дійшов висновку, що клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 55 Конституції Українист. 49 КК України, ст.ст. 284 - 288, 314 КПК України, суд
УХВАЛИВ:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 про звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності - задовольнити.
ОСОБА_4 звільнити від кримінальної відповідальності у кримінальному провадженні № 42023142330000050 від 06 квітня 2023 року за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 197-1 КК України, на підставі ст. 49 КК України, у зв'язку із закінченням строків притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження № 42023142330000050 від 06 квітня 2023 року про обвинувачення ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України - закрити.
Ухвалу може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом семи днів з дня її оголошення до Львівського апеляційного суду.
Повний текст ухвали складено 10 жовтня 2023 року.
Головуючий суддя ОСОБА_1