НОВОМИКОЛАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
смт Новомиколаївка
Іменем України
ПОСТАНОВА
12 жовтня 2023 року Справа № 322/1486/23 (Провадження № 3/322/1076/23)
Суддя Новомиколаївського районного суду Запорізької області Губанов Р.О., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , потерпілої ОСОБА_2 , розглянувши справи про адміністративні правопорушення, що надійшли до суду 18.09.2023 і 26.09.2023 з ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області, які об'єднанні в одну справу, за ч.1 ст.173-2 КУпАП щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який не працює, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
встановив:
09.09.2023 о 08:00 годин ОСОБА_1 перебуваючи вдома, за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 , в ході якого висловлювався нецензурною лайкою, чим міг завдати шкоду психологічному здоров'ю потерпілої.
Крім цього 12.09.2023 об 11:00 годин ОСОБА_1 перебуваючи вдома, за адресою: АДРЕСА_1 вчинив домашнє насильство щодо своєї дружини ОСОБА_2 , в ході якого якої висловлювався нецензурною лайкою, штовхав останню, під час чого долонею руки зачепив її обличчя, чим міг завдати шкоду психологічному і фізичному здоров'ю потерпілої. Цими діями ОСОБА_1 також порушив заборони тимчасового заборонного припису стосовно кривдника серії АА 410474 від 09.09.2023.
Вирішуючи питання про наявність підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності, суддя виходить з наступного.
Частиною першою статті 173-2 КУпАП передбачено відповідальність за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі його винесення.
Згідно з п.3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» домашнє насильство діяння (дія або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Пунктом 14 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» визначено, що психологічним насильством є форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» правопорушник та потерпіла належать до категорії осіб, на яких поширюється дія законодавства про запобігання та протидію домашньому насильству.
ОСОБА_1 під час розгляду справи свою вину визнав частково. Вказав, що фізичного насильства щодо дружини не застосовував, лише хотів відштовхнути її від себе і випадково зачипив долонею її обличчя. Щодо решти обставин які йому інкримінувалися визнав в повному обсязі. Щиро каявся у вчиненому.
Потерпіла ОСОБА_2 , підтвердила показання ОСОБА_1 , просила його суворо не карати. Вказала, що вона примирилася з чоловіком, останній пообіцяв так більше не робити і наразі дотримується свого слова.
Суддею досліджені наступні письмові докази: протоколи про адміністративне правопорушення від 09.09.2023 і 12.09.2023 серій ВАВ №№257398, 257325, 257368 за ч.1 ст.173-2 КУпАП, реєстрації ВнП №3 Запорізького РУП ГУНП в Запорізькій області ЄО №2136 від 09.09.2023, ЄО №2165 від 12.09.2023, протоколи прийняття заяви про кримінальне правопорушення або таке, що готується, письмові пояснення особи, і потерпілої ОСОБА_2 , копія термінових заборонних приписів стосовно кривдника від 09.09.2023 серії АА №410474 і від 12.09.2023 серії АА №410445, копії форм оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, DVD з відеозаписи.
Оцінивши перелічені докази у їх сукупності та дослідивши обставини даної справи, суддя дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.173-2 КУпАП.
Вирішуючи питання щодо міри стягнення суддя керується вимогами ст.33 КУпАП.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність ОСОБА_1 відповідно до п.1 ч.1 ст.34 КУпАП, є щире розкаяння винного, обставини, що обтяжують відповідальність, відсутні. Також суддею врахована позиція потерпілої, яка просила суворо не карати чоловіка.
Відповідно ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
З огляду на вказане, з метою виховного впливу та запобігання вчиненню нових правопорушень, суддя визнає за необхідне піддати порушника адміністративному стягнення у виді штрафу однак максимального розміру.
Крім цього, відповідно до ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
За правилом ст.283 КУпАП, постанова суду (судді) про накладення адміністративного стягнення повинна містити положення про стягнення з особи, щодо якої її винесено, судового збору.
Керуючись ст.ст.40-1, 221, 283-285,294 КУпАП, суддя
постановив:
піддати ОСОБА_1 відповідно до ч.2 ст.36 КУпАП адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 20 (двадцять) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340,00 грн (триста сорок гривень 00 копійок), за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП. Роз'яснити, що відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, штраф має бути сплачений через установу банку України не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а вразі оскарження постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в зазначений строк, постанову буде надіслано судом для примусового виконання до органу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 536,80 грн (п'ятсот тридцять шість гривень 80 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Новомиколаївський районний суд Запорізької області, шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Р.О. Губанов