Справа № 752/18391/23
УХВАЛА
10 жовтня 2023 року м. Київ
Суддя Подільського районного суду м. Києва Якимець О. І., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 752/18391/23,
ВСТАНОВИВ:
07 вересня 2023 року ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва справу за позовом ОСОБА_1 (далі - позивач) до Акціонерного товариства «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ельбрус» (далі - відповідач) про стягнення грошових коштів у розмірі 13335431,81 грн передано до Подільського районного суду м. Києва для розгляду.
Також ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва 07 вересня 2023 року у вищезазначеній справі передано заяву про забезпечення позову до Подільського районного суду м. Києва для розгляду.
У заяві про забезпечення позову ОСОБА_2 просить накласти арешт на грошові кошти, що належать відповідачу у розмірі 13335431,81 грн, які знаходяться у банківських установах на рахунках, що будуть виявлені державною виконавчої службою або приватним виконавцем в процесі виконання ухвали суду про забезпечення позову, до вирішення спору по суті та набранням рішенням у справі законної сили.
В обґрунтування заяви покликається на те, що відповідач не виконує взяті на себе договірні зобов'язання за договором про відступлення права вимоги та заміну сторони договору купівлі-продажу майнових прав та угоди про визначення ціни відступлення права вимоги. На виконання вказаних правочинів позивач сплатив спірну суму, однак майнові права на апартаменти під будівельним АДРЕСА_1 так і не були набуті через неотриманням відповідачем сертифікату відповідності закінченого будівництвом об'єкта будівництва за вказаною адресою. У зв'язку із цим, позивач звернувся до відповідача про повернення сплачених коштів однак жодної відповіді не отримав. Позивач неодноразово вимагав від відповідача розірвати укладені угоди про відступлення права вимоги та про визначення ціни відступлення права вимоги, однак жодної відповіді не було отримано, у зв'язку із цим вважав такі правочини розірваними. Однак відповідач не повернув позивачу сплачені за розірваними договорами грошові кошти, у зв'язку з наведеним позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права. З метою майбутнього фактичного виконання судового рішення, відсутність у відповідача нерухомого майна, яке б належало останньому на праві власності, просить заяву задовольнити.
Заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи, у відповідності до ч.1 ст. 153 ЦПК України.
На підставі ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Дослідивши доводи заяви про забезпечення позову, оглянувши матеріали справи № 752/18391/23, суд прийшов до наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
У статті 150 ЦПК України встановлені види забезпечення позову, зокрема накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Відповідно до частини третьої статті 150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року (справа № 381/4019/18) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову.
Згідно з правової позиції викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року (справа № 753/22860/17) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Тобто, саме лише посилання в заяві на імовірність порушення прав особи, без наведення та додання відповідного доказового обґрунтування здійснених тверджень, не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.
Заявник, вказуючи, що в діях відповідача існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду, оскільки відповідач ухиляється від виконання свого зобов'язання по поверненню позивачу грошових коштів.
Позивач наводить аргументи про те, що договір про відступлення права вимоги від 25.06.2020 та угода про визначення ціни відступлення права вимоги від 25.06.2020 розірвані первісним покупцем (позивачем) шляхом дострокового направлення повідомлення про розірвання договору, зазначає, що такі угоди розірвані 18 липня 2023 року.
Відповідно до умов договору про визначення ціни відступлення права вимоги від 25.06.2020 передбачає повернення коштів первісний покупцем протягом 90 днів з дня розірвання (припинення) договору, які на момент розгляду цієї заяви не минули.
Разом із тим, умовою застосування заходів до забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, що має бути підтверджено доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу забезпечення позову.
Таким чином на підставі встановлених даних, суд з урахуванням розумності, співмірності вимог заявника стосовно забезпечення позову, наявності зв'язку між заявленими заходами до забезпечення позову та предметом позовних вимог, зважаючи на забезпечення збалансованості інтересів сторін, дійшов висновку, що відсутні достатні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача, які розміщені у банківських установах на рахунках за недоведеністю та необґрунтованістю.
Керуючись ст. ст. 149, 150, 260, 261, 354 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
у заяві ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 752/18391/23 - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання її суддею.
Повне судове рішення складено та підписано суддею 10 жовтня 2023 року.
Суддя О. І. Якимець