печерський районний суд міста києва
Справа № 757/25889/21-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2023 року Печерський районний суд м. Києва
суддя Батрин О.В.
секретар судового засідання Габрись О.М.,
справа № 757/25889/21-ц
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру,
представник позивача ОСОБА_2
представник відповідача Іванов О.В.
ВСТАНОВИВ:
У травні 2021 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТОВ «Аркада-Будівництво» про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру у розмірі 360 805 грн. 14 коп. та судові витрати в розмірі 15 000 грн.
Позовна заява мотивована тим, що 28 березня 2018 року між ТОВ «Аркада-Будівництво» та ОСОБА_1 було укладено договір № МП63 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 , відповідно до якого продавець передає у власність, а покупець приймає майнові права на квартиру та зобов'язується оплатити їх вартість у порядку та на у мовах визначених законом. Відповідно до договору, запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію - 31 жовтня 2019 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію на строк до 6 місяців, що не буде вважатись порушенням умов цього Договору.
У зв'язку з порушенням строку прийняття об'єкта в експлуатацію позивач відповідно до п. 6.4 договору просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 0,1% від загальної вартості майнових прав на квартиру, визначеної в п. 3.1. Договору, за кожен день затримки.
Ухвалою суду від 24 травня 2021 року у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з викликом сторін на 5 липня 2021 року (т.1, а.с. 29).
Повідомленням суду від 25 травня 2021 року учасників справи повідомлено про розгляд справи за правилами позовного (спрощеного) провадження, яким одночасно роз'яснено їх процесуальні права на подання відповідних заяв по суті справи у встановлені строки (т. 1 а.с. 30).
14 лютого 2022 року представник відповідача ТОВ «Аркада-Будівництво» - Шипулін О.В. звернувся до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру (т. 1 а.с. 56-77). В обґрунтування позовних вимог вказав, що договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру № МП63 від 28 березня 2018 року є незаконним та укладеним всупереч вимогам чинного законодавства, а саме всупереч Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомості» від 19 червня 2003 року. Стверджує, що договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру не відповідає вимогам статті 9 Закону, відповідно до якої забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об'єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду - без письмової згоди установників фонду. А тому вважає, що договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 березня 2018 року підлягає визнанню недійсним на підставі ч. 1 ст. 203 ЦК України.
Ухвалою суду від 23 лютого 2022 року постановлено перейти до розгляду справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання на 15 серпня 2022 року (т. 1 а.с. 80).
11 травня 2022 року від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла заява про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 84-88), відповідно до якої уточнює позовні вимоги щодо стягнення нарахованої неустойки за весь період з 30 квітня 2021 року по 31 січня 2022 року, тобто за 277 днів, у розмірі 274 568 грн. 75 коп. Таким чином, загальний строк порушення зобов'язання відповідачам та нарахування неустойки становить 641 днів, а загальний розмір неустойки в розмірі 635 373 грн. 89 коп.
11 серпня 2022 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява № 2 про уточнення позовних вимог (т. 1 а.с. 90-94), відповідно до якої уточнює позовні вимоги в частині стягнення донарахованої неустойки за період з 1 лютого 2022 року по 31 липня 2022 року, тобто за 181 днів, в розмірі 179 411 грн. 35 коп. Таким чином, загальний строк порушення зобов'язання відповідачам та нарахування неустойки становить 822 дні, а загальний розмір неустойки в розмірі 814 785 грн. 24 коп.
Ухвалою суду від 15 серпня 2022 року зустрічний позов ТОВ «Аркада-Будівництво» до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсними залишено без руху та надано відповідачу строку для усунення недоліків - сплати судового збору у розмірі 2 481 грн. (т.1, а.с. 97).
19 серпня 2022 року від представника відповідача Шипуліна О.В. надійшла заява про усунення недоліків за зустрічним позовом, а саме про долучення квитанції № 62446996 від 25 липня 2022 року про сплату судового збору (т. 1 а.с. 103, 104).
27 жовтня 2022 року від представника відповідача Шипуліна О.В. до суду надійшло повідомлення про обставини, що є загальновідомими і не потребують доказуванню, а саме: зупинення будівництва (спорудження, не введення в експлуатацію будинків, тощо) зупинено кримінально караними діями службових осіб ПАТ АКБ «Аркада», що є предметом судового провадження ( т. 1 а.с. 107).
Ухвалою суду від 27 жовтня 2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті позову на 31 січня 2023 року (т. 1 а.с. 122).
17 березня 2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на зустрічний позов з додатками (т. 1 а.с. 154-177), відповідно до якого зазначає, що Закон України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомості» (в редакції № 1817-VIII від 17.01.2017 року, яка набрала чинності 10.06.2017 року, та яка діяла на момент укладання договору між сторонами), взагалі не регулює відносини, встановлені договором купівлі-продажу майнових прав, оскільки предметом регулювання Закону є правовідносини із залучення коштів з метою фінансування будівництва та управління цими коштами, а предметом оспорюваного договору є: правовідносини купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно, які регулюється нормами загального законодавства щодо купівлі-продажу.
Предметом оспорюваного договору є відносини, в яких продавець передає у власність (продає), а покупець приймає (купує) майнові права на квартиру та зобов'язується оплатити їх вартість у порядку та на умовах, передбачених договором. Тобто зі змісту самого договору випливає, що позивач отримує у майбутньому у власність майнові права на квартиру за відповідну плату, а не приймає участь у фонді фінансування будівництва.
Таким чином, відповідач, пред'являючи зустрічні позовні вимоги та стверджуючи, що підставою висунутих вимог є наявність між ним та позивачем саме правовідносин управління майном, що регулюються Законом, не надає жодних доказів на підтвердження існування комплексу цивільних прав та обов'язків, які визначені Законом, та могли б підтвердити: що організація будівництва об'єкта відбувалася в зв'язку зі створенням ФФБ, залученням управителя, як фінансової установи, про що мало б бути укладено відповідний договір на будівництво - за суб'єктним складом учасників правовідносин), так само й за об'єктом правовідносин, де оспорюваним договором врегульовано саме передання у власність майнових прав, а не передання у власність коштів за договором про участь у ФФБ. Також не надано відповідачем в якості доказів оприлюднені Правила ФФБ та ФОН, які б підтверджували, що на момент укладення оспорюваного договору існували саме цей рід правовідносин, а не загальні правовідносини у сфері обігу майнових прав на об'єкти будівництва. Відповідач хибно намагається перед судом видати одні правовідносини (купівлі-продажу майнових прав) за інші (довірча участь довірителя у ФФБ/ФОН). Позивач вважає, що відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування зустрічних позовних вимог, а надані докази є неналежними, а тому просить відмовити у задоволенні зустрічного позову.
29 березня 2023 року від представника відповідача Іванова О.В. до суду надійшло клопотання, відповідно до якого ТОВ «Аркада-Будівництво» направляло позивачу пропозицію про укладення мирової угоди від 1 лютого 2023 року (т. 1 а.с. 180-183).
29 березня 2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшла заява про збільшення позовних вимог, відповідно до якої просить донарахувати неустойку за період з 30 квітня 2021 року по 10 березня 2023 року, тобто за 680 днів прострочення, у розмірі 674 031 грн. 59 коп. Таким чином, загальний строк порушення зобов'язання відповідачам та нарахування неустойки становить 1044 дні, а загальний розмір неустойки становить - 1 034 836 грн. 73 коп. Також просить стягнути судові витрати в розмірі 40 000 грн., оскільки попередній розрахунок судових витрат збільшився (т. 1 а. с. 185-187).
17 квітня 2023 року від представника відповідача Іванова О.В. до суду надійшла відповідь на відзив за зустрічним позовом (т. 1 а.с. 200-204), відповідно до якої зазначає, що норма ст. 9 Закону України «Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю» визначає, що Управитель укладає із забудовником договір, за яким забудовник зобов'язується збудувати один або декілька об'єктів будівництва, ввести їх в експлуатацію в установленому законодавством порядку та передати об'єкти інвестування установникам цього фонду у строки та на умовах, визначених цим Законом, Правилами фонду та договором управління майном, а управитель зобов'язується здійснювати фінансування будівництва цих об'єктів
За одним об'єктом будівництва забудовник не має права укладати договори з різними управителями ФФБ.
Відповідно до договору між забудовником та управителем ФФБ за кожним об'єктом будівництва забудовник передає управителю перелік об'єктів інвестування в об'єкті будівництва, який є попереднім обсягом замовлення на будівництво, та майнові права на ці об'єкти інвестування для подальшої передачі установникам фонду на умовах Правил цього фонду.
Забудовник не має права відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкти інвестування, майнові права на які передані управителю фонду, без письмової згоди управителя фонду, а після переходу прав на об'єкти інвестування від управителя фонду до установників фонду - без письмової згоди установників фонду. На думку представника відповідача, договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28.03.2018 року укладений в супереч встановленій забороні забудовнику - ТОВ «Аркада-Будівництво» відчужувати або обтяжувати будь-яким способом об'єкт інвестування.
Іпотечним договором від 17.05.2018 року № 1-Ф/25 ТОВ «Аркада-Будівництво» передано ПАТ АКБ «Аркада» в іпотеку всі майнові права на житловий будинок АДРЕСА_2 в Об'єкті будівництва «житлові будинків та об'єктів соціально-побутової сфери на АДРЕСА_3 ».
Таким чином, ТОВ «Аркада-Будівництво» не мало права відчужувати ні квартиру АДРЕСА_4 , ні майнові права на неї за спірним договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28.03.2018 року, так як за умовами Генерального договору від 01.07.2015 року, що укладений між ТОВ «Аркада-Будівництво» та ПАТ АКБ «Аркада», весь об'єкт, в тому числі будинок АДРЕСА_2 та квартира АДРЕСА_5 передані ФФБ «Еврика».
3 травня 2023 року від позивача ОСОБА_1 до суду надійшли заперечення на відповідь на відзив на зустрічний позову (т. 1 а.с. 210-217), згідно з якими зазначає, що відповідач дублює власні доводи, викладені у зустрічному позові, та жодним доказом не доводить викладене у відповіді. Оскільки, відповідачем не було доведено жодної обставини, на які він посилається, то зустрічний позов є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
22 червня 2023 року від представника відповідача Іванова О.В. до суду надійшли додаткові пояснення щодо позовних вимог за первісним позовом (т. 2 а.с. 32-36), згідно з якими повідомляє, що строк прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію в договорі конкретною датою не визначений, а вказана дата є орієнтовною, а також те, що прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів не належить до цивільно-правових відносин, склад цивільно-правового порушення зі сторони ТОВ «Аркада-Будівництво» відсутній. Отже, це виключає можливість застосовувати до відповідача за первісним позовом цивільно-правову відповідальність у вигляді стягнення неустойки (пені). Зазначає, що обов'язок щодо прийняття об'єкта в експлуатацію не є грошовим зобов'язанням, тому в спірних правовідносинах відсутня можливість стягнення неустойки (пені).
Представник позивача ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити, у задоволені зустрічних позовних вимог - відмовити.
Представник відповідача Іванов О.В. в судовому засіданні заперечив щодо задоволення позовних вимог, посилаючись на викладені у відзиві обставини. Зустрічну позовну заяву підтримав та просив її задовольнити.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Судом встановлено, що 28 березня 2018 року між ТОВ «Аркада-Будівництво» та ОСОБА_1 укладено договір № МП63 купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 5-12).
Пунктом 2.1 договору визначено, що продавець передає у власність (продає), а покупець приймає (купує) майнові права на квартиру та зобов'язується оплатити їх вартість у порядку та на умовах, передбачених цим Договором, та у відповідності до норм Цивільного кодексу України, що визначають загальні положення про купівлю-продаж.
Відповідно до п. 2.4 договору сторони дійшли взаємної згоди, що майнові права на квартиру за цим договором переходять від продавця у власність до покупця після прийняття об'єкта в експлуатацію, здійснення покупцем остаточних розрахунків за майнові права на квартиру за даними технічної інвентаризації та підписання сторонами Акту приймання-передачі майнових прав на квартиру.
У п. 2.6 договору сторони погодили запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію - 31 жовтня 2019 року. Продавець має право в односторонньому порядку змінити запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію на строку до 6 (шести) місяців, що не буде вважатись порушенням умов цього Договору.
Згідно з п. 3.1 договору загальна вартість майнових прав на квартиру на день укладення цього Договору, попередні (проектні) параметри та технічні характеристики якої визначені в п. 2.2 Договору, складає 991 222, 92 грн., у тому числі ПДВ 165 203, 82 грн., виходячи з ціни за 1 кв.м. загальної площі квартири 17 250, 66 грн.
Відповідно до п. 3.4.2 договору остаточні розрахунки за цим Договором здійснюються між сторонами за результатами обмірів технічної інвентаризації та після прийняття об'єкта в експлуатацію.
Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами або їх уповноваженими представниками і діє до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором, якщо зобов'язання по ньому не будуть припинені раніше у відповідності до положень цього договору та/або чинного законодавства України (п. 7.1 договору).
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 656 ЦК України визначено, що предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав.
Отже, щодо даних договірних правовідносин можливо застосувати загальні положення про зобов'язання.
Частиною 1 ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Положеннями ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом встановлено, що відповідач не прийняв в експлуатацію об'єкт будівництва за вказаною адресою у строк, визначений умовами договору - 31 жовтня 2019 року та не виконав умови договору в повному обсязі.
Згідно з п. 5.2.3, 5.2.4 договору продавець зобов'язаний забезпечувати організацію будівництва об'єкта та прийняття його в експлуатацію, нагляд за спорудженням об'єкта та квартири. Здійснювати контроль за виконанням укладених договорів з генеральним підрядником та підрядними організаціями, дотримання та відповідність об'єкта проектній документації.
Також, продавець зобов'язаний письмово повідомити покупця про: зміну технічних характеристик об'єкта та/або квартири; збільшення строків будівництва більш як на 90 днів; прийняття об'єкта в експлуатацію та необхідність здійснення остаточних розрахунків за даними технічної інвентаризації; припинення дії цього Договору з ініціативи продавця на умовах, з підстав та в порядку, визначених цим Договором (п. 5.2.7 договору).
Відповідно до п. 6.4 договору у випадку недотримання запланованого строку прийняття об'єкта в експлуатацію понад 6 місяців від зазначеного в цьому Договорі, продавець сплачує покупцю неустойку в розмірі 0,1% від загальної вартості майнових прав на квартиру, зазначеної в п. 3.1 цього Договору, за кожен день затримки.
Оскільки запланований строк прийняття об'єкта в експлуатацію, зазначений в договорі, це 31 жовтня 2019 року, 6 місяців відповідно до п. 6.4 закінчується 30 квітня 2020 року, то строк прострочення відповідачем своїх зобов'язань повинен обраховуватись з 1 травня 2020 року.
Таким чином, виходячи з умов договору відповідач був зобов'язаний забезпечувати організацію будівництва об'єкта та прийняття його в експлуатацію, а в разі недотримання запланованого строку прийняття об'єкта в експлуатацію понад 6 місяців сплатити покупцю неустойку з 1 травня 2020 року.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Аркада-Будівництво» не повідомило позивача належним чином про збільшення строків будівництва більш як на 90 днів, таким чином прострочивши виконання зобов'язання та порушивши умови Договору укладеного між сторонами.
Частиною 1 ст. 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 ЦК України доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ст. 611 ЦК України).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойка (штраф, пеня) - грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 8.1 договору № МП63 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 28 березня 2018 року сторони не несуть відповідальності за часткове або повне невиконання обов'язків за договором, якщо воно стало наслідком обставин непереборної сили природного чи іншого характеру, а саме (але, не обмежуючись ними), зокрема воєнних дій будь-кого виду. Під обставинами непереборної сили розуміються непередбачувані і невідворотні стороною обставини природного та (або) іншого характеру, що виникли після укладання даного договору та підтверджені довідкою Торгово-промислово. Палати України.
Несповіщення чи несвоєчасне сповіщення іншої сторони, для якої виникла неможливість виконання обов'язків за договором при наявності обставин, які звільняють її від відповідальності, тягне за собою втрату права цієї сторони посилатися на ці обставини, якщо тільки такі обставини не можуть бути визнані загальновідомими (п. 8. 3 договору).
На підставі Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався, востаннє до 18 серпня 2023 року.
Вказана обставина є загальновідомою. У зв'язку з цим суд дійшов висновку про неможливість відповідачем здійснювати сої зобов'язання за договором, починаючи з 24 лютого 2022 року через воєнні дії на території України. Тому, відповідач не несе відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх зобов'язань (сплати неустойки), починаючи з 24 лютого 2022 року.
Враховуючи викладене, оскільки відповідач не надав суду доказів належного виконання свого зобов'язання щодо передачі у власність (продажу) майнових прав на квартиру позивачеві, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, а тому з відповідача ТОВ «Аркада-Будівництво» підлягає стягненню на користь позивача неустойка за період з 01.05.2020 року по 23.02.2022 року (передує початку війни в Україні) у розмірі 658 170 грн. 08 коп. (991 222,92 грн. (загальна вартість майнових прав на квартиру відповідно до п. 3.1 договору) х 0,1% (пеня відповідно до п. 6.1 догвоору) х 664 прострочені дні).
Щодо заявлено позивачем клопотання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу (а.с. 186) суд зазначає.
За правилами ч. 2-4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов'язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов'язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов'язана зі справою.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу та їх відшкодування за рахунок опонента в судовому процесі сторонам необхідно надати суду такі докази: 1) договір про надання правничої допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо); 2) документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо); 3) докази щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт (акти наданих послуг, акти виконаних робіт та ін.); 4) інші документи, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правничої допомоги.
Також, Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».
Враховуючи відсутність в матеріалах справи документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження тощо), суд вважає за неможливе у рішенні суду вирішити клопотання про стягнення витрат пов'язаних із наданням правничої допомоги.
Водночас, вказане не позбавляє позивача відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України подати докази суду щодо понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду для вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу.
Враховуючи, що позивач був звільнений від сплати судового збору за подання позову, судовий збір у розмірі 6 581 грн. 70 коп. (1% від суми задоволених позовних вимог) підлягає стягненню з відповідача на користь держави з урахуванням ставок судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».
Щодо заявлене представником відповідача ТОВ «Аркада-Будівництво» - Шипуліним О.В. зустрічного позову про визнання недійсним договору купівлі продажу майнових прав на квартиру, суд зазначає.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Така дія повинна бути правомірною, а її неправомірність є підставою для визнання правочину недійсним.
Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Статтею 203 ЦК України передбачені загальні вимоги, додержання яких необхідно для чинності правочину, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Тобто правочин є недійсним, якщо він укладений із порушенням вимог закону.
Отже ст. 215 ЦК України встановлює загальне правило про те, що правочин є недійсним у зв'язку з недодержанням у момент його вчинення стороною (сторонами) загальних вимог, які необхідні для чинності правочину, передбачених ст. 203 ЦК України.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі досліджених доказів суд дійшов висновку, що представником відповідача не надано належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених зустрічних позовних вимог, тому в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_1 про визнання договору купівлі-продажу майнових прав недійсним слід відмовити.
Керуючись ст. 1-22, 203, 215, 526, 530, 549, 610-615, 629 ЦК України, ст. 1-23, 55, 81, 141, 263-265, 267, 273, 274-279, 352-355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» про стягнення неустойки за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру - задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» на користь ОСОБА_1 неустойку за період з 1.05.2020 року по 23.02.2022 року в розмірі 658 170 грн. 08 коп.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 6 581 грн. 70 коп.
У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
позивач: ОСОБА_1 : АДРЕСА_6 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1
відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Аркада-Будівництво»: 01001, м. Київ, вул. Ольгинська, 3, код ЄДРПОУ 34882504
Суддя О.В. Батрин