Справа № 522/20003/23
Провадження № 2-н/522/1820/23
УХВАЛА
12 жовтня 2023 року м. Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ,-
ВСТАНОВИВ:
10 жовтня 2023 року до Приморського районного суду м. Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ у розмірі 23 597 (двадцять три тисячі п'ятсот дев'яносто сім) гривень 03 (три) копійки, а також суму сплаченого судового збору у розмірі 268 (двісті шістдесят вісім) гривень 40 (сорок) копійок.
За результатами автоматизованого розподілу справа була передана на розгляд судді Косіцній В.В.
Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за таких підстав.
Згідно ст. 160 ЦПК України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 161 цього Кодексу. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України судовий наказ може бути видано, зокрема, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості
Відповідно до ст. 162 ЦПК України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України, позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.10.2023 року №349969716, право власності ОСОБА_1 квартиру за адресою: АДРЕСА_1 припинено 02.12.2021року.
Таким чином, враховуючи вимоги ст. 165 ЦПК України, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за надані житлово-комунальні послуги.
Також, слід зазначити, що відповідно до ч. 1ст. 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першоїстатті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст.163,165 ЦПК України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у видачі судового наказу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України» до ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за спожитий природний газ.
Роз'яснити Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна Компанія «Нафтогаз України», що згідно ч. 1 ст. 166 ЦПК України відмова у видачі судового наказу не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Суддя Косіцина В.В.