Справа № 503/1238/23
Провадження №3/503/916/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Вороненко Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли від Відділу поліцейської діяльності №1 Подільського районного управління поліції ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП,
встановив:
16.09.2023 року складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 320656, згідно змісту якого 18.08.2023 року близько 09.30 години ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 , на польовій дорозі на виїзді з смт Слобідка, Подільського району Одеської області та здійснюючи проїзд біля пішохода ОСОБА_2 , не врахував дорожню обстановку і не впевнився в безпеці маневру, в результаті чого здійснив наїзд на останнього, внаслідок чого ОСОБА_2 зазнав незначних ушкоджень у вигляді подряпин, а ОСОБА_1 своїми діями порушив вимоги пунктів 2.3(б) та 13.3 Правил дорожнього руху та тим самим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 зазначив, що контакту керованого ним транспортного засобу із пішоходом взагалі не було, а подія пригоди насправді полягала в тому, що при наближенні до згаданого пішоходу ним було подано звуковий сигнал, внаслідок якого пішохід впав злякавшись.
Вислухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю суд встановив наступні обставини.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 124 КУпАП відноситься до глави 10 цього Кодексу «Адміністративні правопорушення на транспорті, в галузі шляхового господарства і зв'язку».
Диспозиція ст. 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
На зворотному боці схеми місця ДТП від 18.08.2023 року (а.с.4) зазначено, що транспортний засіб ВАЗ 2121, реєстраційний номер НОМЕР_1 , не має видимих (зовнішніх) пошкоджень.
Ніяких відомостей про пошкодження під час відповідної події дорожньо-транспортної пригоди якого-небудь іншого майна (транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд тощо) матеріали даної справи про адміністративне правопорушення не містять.
Крім того, із письмових пояснень свідка ОСОБА_3 від 15.09.2023 року (а.с.8) та потерпілого ОСОБА_2 від 15.09.2023 року (а.с.9) також встановлено, що внаслідок зазначеної вище події автомобіль ВАЗ 2121, під керуванням водія ОСОБА_1 , будь-яких механічних пошкоджень не зазнав.
При цьому, у цих поясненнях свідок ОСОБА_3 відзначала, що пішохід ОСОБА_2 внаслідок зазначеної вище події отримав незначні подряпини на ногах, а сам потерпілий ОСОБА_2 відзначав, що внаслідок зазначеної вище події отримав незначні садна на ногах.
Суд повинен обґрунтувати свої висновки лише доказами, які є достатньо переконливими, чітко сформульованими, тобто такими, які не залишають місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Відповідно до принципу «поза розумним сумнівом», зміст якого сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Кобець проти України» від 14.02.2008 року, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Таким чином стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що під час доведення винуватості особи не має залишатися жодного «розумного сумніву» в цьому, тоді як наявність такого «розумного сумніву» у винуватості особи є підставою для її виправдання. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Виходячи з положень ст. 8, 62 Конституції України дотримання принципу верховенства права є однією з підвалин демократичного суспільства. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні по справі «Барбера, Мессеге і Хабардо проти Іспанії» ЄСПЛ зазначив, що п. 2 статті 6 Конвенції вимагає, щоб при здійсненні своїх повноважень судді відійшли від упередженої думки, що обвинувачений вчинив злочинне діяння, так як обов'язок доведення цього лежить на обвинуваченні та будь-який сумнів трактується на користь обвинуваченого.
Відповідно до ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи зазначене вище зазначене суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу відповідного адміністративного правопорушення, внаслідок відсутності у його об'єктивній стороні ознаки пошкодження майна.
Керуючись ст. 247, 251, 252, 280, 283, 284 КУпАП,
постановив:
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст. 124 КУпАП у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Д.В. Вороненко