Справа № 503/890/22
Провадження № 3/503/14/23
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 липня 2023 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Калашнікова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого в АДРЕСА_1 , не працюючого,
- за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВСТАНОВИВ:
Як встановлено судом, 07.08.2022 року о 16 год. 00 хв. водій ОСОБА_1 в смт Слобідка Подільського району Одеської області по вулиці Шевченка, допустив керування мотоциклом марки «Днепр-11» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, різка зміна забарвлення шкірного покрива обличчя, порушення мови), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, своїми діями вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП
У судові засідання ОСОБА_1 не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку. Ця обставина підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення йому судової повістки.
Разом з тим, рішеннями Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Зокрема, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаній демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи вищевикладені обставини, така процесуальна поведінка особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, розцінюється як спроба уникнення адміністративної відповідальності.
Крім того, відповідно до положень ч. 2 ст. 268 КУпАП при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ч.1 ст.130 цього ж Кодексу присутність особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не є обов'язковою.
У зв'язку з цим, вважаю за можливе розглянути дану справу у відсутність ОСОБА_1 , враховуючи, що за таких обставин, його права та законні інтереси жодним чином не будуть порушені.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст.245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
У відповідності до положень ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного). Тобто доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), а також відмова від проходження медичного огляду на визначення стану сп'яніння.
Відповідно до п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №504587 від 07.08.2022 року, в якому зафіксовано факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння; актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження тестування на стан алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України; письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 який зазначив, що 07.08.2022 року передав в користування ОСОБА_1 мотоцикл з державним реєстраційним номером 1558 ОДВ, та свідка ОСОБА_3 , який підтвердив обставини, викладені в протоколі по адміністративне правопорушення, а також письмовими поясненнями самого порушника, наданими ним під час складання протоколу, з яких вбачається, що ОСОБА_1 підтвердив, що був зупинений працівниками поліції під час керування транспортним засобом та відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння. Крім того, факт керування транспортним засобом ОСОБА_1 з ознаками алогольного сп'яніння зафіксований на відеозаписі, що міститься на диску, та був відтворениий та досліджений під час судового розгляду справи. Також, з цього відеозапису вбачається, що cам ОСОБА_1 підтверджує вживання ним алкогольних напоїв до керування мотоциклом.
Отже, досліджені докази являються належними та допустимими, узгоджуються між собою та повністю підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
З огляду на вищевикладене, враховуючи характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, а також ту обставину, що в Україні введений та діє і до цього часу військовий стан, вважаю за доцільне застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді фіксованого штрафу, передбаченому санкцією ч.1 ст.130 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами, що за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним та достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, а також сприяє запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Керуючись ст.ст.33, 34, ч.1 ст.130, ст.ст.283-285 КУпАП, суддя -
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, і застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1(один) рік.
Роз'яснити правопорушнику, що штраф має бути сплачений ним не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови, з наданням до суду в цей строк документа, який підтверджує його сплату. У разі несплати штрафу, постанову про його накладення буде звернуто для примусового виконання, а з порушника стягнуто подвійний розмір штрафу.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 536 (п'ятсот тридцять шість) грн. 80 коп.
Постанова може бути оскаржена через Кодимський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя
Кодимського районного суду Т.О. Калашнікова