КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ
Справа № 947/1060/23
Провадження № 6/947/43/23
УХВАЛА
11.10.2023 року
Київський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого - судді Калініченко Л.В.
за участю секретаря Матвієвої А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони по справі №2-4852/10,
ВСТАНОВИВ:
06.01.2023 року до Київського районного суду міста Одеси надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони по справі №2-4852/10.
В обґрунтування заяви представник заявника посилається на те, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами №11236843000 від 18.10.2007 року та №11238324000 від 22.10.2007 року, на підставі договору №2306/К про відступлення прав вимоги від 23.09.2020 року. Заборгованість за вказаними договорами було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсиббанк» на підставі рішення Київського районного суду міста Одеси від 27.09.2010 року по справі №2-4852/10. В подальшому правонаступником ПАТ «Укрсиббанк» за вказаними кредитними договорами став ПАТ «Дельта Банк», з яким ТОВ «Вердикт Капітал» укладено договір №2306/К про відступлення прав вимоги від 23.09.2020 року. За наслідком чого представник заявника вважає наявними підстави для заміни вибулого стягувача - ПАТ «Дельта Банк», на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» з посиланням на положення ст.. 442 ЦПК України та правові позиції Верховного Суду викладені у постановах від 20.11.2013 року по справі №6-122цс13, від 16.05.2018 року по справі №10/56-08, від 21.03.2018 року по справі №61-12076св18.
Відповідно до автоматизованої системи документообігу вказану справу за вказаною заявою було розподілено судді Калініченко Л.В.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 09.01.2023 року прийнято до розгляду вказану заяву та призначено дату, час і місце проведення судового засідання.
У відповідності до довідки консультанта Київського районного суду міста Одеси від 16.02.2023 року, судом встановлено, що матеріали цивільної справи №2-4852/2010 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, знищено за закінченням терміну зберігання, а відтак є підстави вважати їх втраченими.
За наслідком чого, 16.02.2023 року Київським районним судом міста Одеси під час розгляду вказаної заяви постановлено ухвалу про відновлення втраченого судового провадження за ініціативою суду по цивільній справі №2-4852/10.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, цивільну справу за вказаною заявою було розподілено судді Петренку В. С.
Ухвалою судді Київського районного суду міста Одеси від 28.02.2023 року прийнято вказану заяву до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дату, час і місце судового засідання з повідомленням сторін по справі.
За наслідком розгляду справи, Київським районним судом міста Одеси 17.05.2023 року постановлено ухвалу суду, якою частково відновлено втрачене провадження по цивільній справі №2-4852/10 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, в частині в частині рішення суду від 27.09.2010 року по цивільній справі № 2-4852/10 та ухвали Апеляційного суду Одеської області від 05.05.2011 року по цивільній справі Апеляційного суду Одеської області № 22ц-1933/2011.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 15.08.2023 року провадження по справі поновлено та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні.
У судове засідання призначене на 11.10.2023 року сторони по справі не з'явились, про дату, час і місце проведення якого повідомлялись належним чином, однак у заяві представник заявника зазначив, що просить суд розгляд справи провести за його відсутності.
11.10.2023 року до суду надійшла заява від представника заінтересованої особи Тилдьєші А.В. про відмову у задоволенні заяви та розгляд справи за його відсутності.
Інші сторони по справі про причини неявки суд не повідомили.
Згідно з ч.3 статті 442 ЦПК України, суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
З урахуванням вищевикладеного судом було ухвалено провести розгляд справи за відсутності сторін по справі.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що в провадженні Київського районного суду м. Одеси на розгляді перебувала цивільна справа №2-4852/10 за позовом АТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.
За наслідком розгляду вказаної справи №2-4852/10, Київським районним судом міста Одеси 27.09.2010 року ухвалено рішення, яким позов ПАТ «Укрсиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитними договорами №11236843000 від 18.10.2007 року та №11238324000 від 22.10.2007 року задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 на користь ПАТ «Укрсиббанк» загальну суму заборгованості за договорами про надання споживчого кредиту №11236843000 від 18.10.2007 року та №11238324000 від 22.10.2007 року в сумі 1286170,21 грн.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 05.05.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Київського районного суду міста Одеси від 27.09.2010 року ухвалено вважати неподаною та повернуто апелянту.
08 грудня 2010 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи на виконання рішення суду по справі № 2-4852/10.
08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСиббанк» уклало з ПАТ «Дельта Банк» договір про відступлення права вимоги, а саме договір купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року за зобов'язанням, яке виникло на підставі договору про надання ОСОБА_1 кредиту по кредитному договору №11236843000 від 18 жовтня 2007 року, та заміною кредитора у зобов'язанні.
Ухвалою Київського районного суду міста Одеси від 05.03.2013 року замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк», яке знаходиться за адресою: 04070, місто Київ, вул. Іллінська, буд. 8, ЄДРПОУ 09807750, у виконавчому провадженні, відкритому на підставі виконавчого листа, виданого 08 грудня 2010 року Київським районним судом міста Одеси по цивільній справі № 2-4852/10 за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 про стягнення коштів, на Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк».
Заявником до зазначеної справи надано договір №2306/К про відступлення прав вимоги від 23.09.2020 року, з якого вбачається, що він укладений між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал», за умовами якого банк відступає новому кредитору належні Банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до позичальників та/або заставодержателів та/або поручителів та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору.
Пунктом 15 договору передбачено, що договір набуває чинності х дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.
Відповідно до наданої копії Додатку №1 до договору №2306/К вбачається, що за №46583 та №46584 передаються права вимоги до ОСОБА_1 за кредитними договорами № 1123684300 та №1123832400, поручителем за якими є ОСОБА_4 .
За наслідком викладеного вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги за кредитними договорами №11236843000 від 18.10.2007 року та №11238324000 від 22.10.2007 року, укладені з ОСОБА_1 , поручителем за якими є ОСОБА_4 .
Щодо заміни ТОВ «Вердикт Капітал», як правонаступника ПАТ «Дельта Банк» за виконавчими листами виданими на виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 27.09.2010 року у справі №2-4852/10, суд зазначає наступне.
Питання процесуального правонаступництва врегульовано частиною першою статті 55 ЦПК України, відповідно до якої у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.
Процесуальне правонаступництво - це перехід процесуальних прав та обов'язків від однієї особи до іншої. Виникнення процесуального правонаступництва безпосередньо пов'язане з переходом матеріальних прав між такими особами. Заміна сторони правонаступником відбувається, як правило, у випадках зміни суб'єкта права або обов'язку у правовідношенні, коли новий суб'єкт права (позивач, відповідач або третя особа) повністю або частково приймає на себе права чи обов'язки попередника.
Для настання процесуального правонаступництва необхідно встановити факт переходу до особи матеріальних прав попередника. У кожному конкретному випадку для вирішення питання про можливість правонаступництва суду необхідно досліджувати відповідні фактичні обставини, передбачені нормами матеріального права.
Підставою для процесуального правонаступництва є правонаступництво у матеріальному правовідношенні, яке настало після відкриття провадження у справі. Тому особливості здійснення процесуального правонаступництва визначаються особливостями норм матеріального права, що регулюють перехід прав й обов'язків у матеріальних правовідносинах від особи до її правонаступника, або в інших випадках зміни сторони у правовідносинах, в яких виник спір.
Отже, процесуальне правонаступництво, передбачене статтею 55 ЦПК України, є переходом процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні.
Водночас відповідно до статті 55 ЦПК України, заміна учасника справи його правонаступником допускається не будь-коли (не впродовж невизначеного строку), а лише на стадіях судового процесу. Тобто таке право не є абсолютним та обмежено часовими рамками певних стадій судового процесу.
Згідно з частинами першою, другою, п'ятою статті 442 ЦПК України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву прозаміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У процесуальних відносинах правонаступник може бути замінений там, де вони є триваючими, або за умови відновлення процесуальних строків для вчинення процесуальних дій. Втрата первісним кредитором певних процесуальних прав внаслідок пропуску ним строків для вчинення процесуальних дій до моменту укладення договору відступлення права вимоги означає, що саме у такому обсязі новий кредитор може стати процесуальним правонаступником і автоматичного поновлення процесуальних прав за наслідком укладення договору відступлення права вимоги не відбувається.
Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред'явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред'явлення виконавчого документа до виконання.
Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 тавід 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17.
У постанові від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20) Велика Палата Верховного Суду, розглядаючи питання заміни сторони виконавчого провадження, зробила висновок, що на стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. За відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
У постанові від 18 січня 2022 року у справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) Велика Палата Верховного Суду відступила від висновку Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладених у постанові від 15 вересня 2021 року у справі №727/9430/13-ц щодо порядку здійснення заміни сторони виконавчого провадження правонаступником, згідно з яким за відсутності відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником вважалася можливою. Велика Палата Верховного Суду зазначила, що указаний висновок не відповідає правовій позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній у постановах від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20, пункти 74-75) та від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14 (провадження № 12-39гс20, пункт 6.18).
У постанові від 08 лютого 2022 року у справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що «відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.
Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.
Реалізація процесуального правонаступництва повинна мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке виступає підставою процесуального правонаступництва.
Заміна судом сторони у справі на підставі матеріального правонаступництва здійснюється з процесуальною метою реалізації правонаступником прав щодо виконання судового рішення у виконавчому провадженні, а тому потребує розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно є закінченим.
Ураховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони у справі (стягувача у виконавчому документі), є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження.
За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закінчене, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва, якщо виконавче провадження закінчене, заявник має здійснювати процесуальні дії (наприклад, оскаржити постанову про закінчення виконавчого провадження), спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати ці питання в комплексі.
За відсутності підстав для відновлення закінченого виконавчого провадження відсутні і підстави для процесуального правонаступництва. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий стягувачу без виконання, у його правонаступника є можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання за умови дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання.
Якщо ці строки пропущені, то разом з питанням процесуального правонаступництва заявник повинен звернутися з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання. За відсутності підстав для поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання відсутні і підстави для процесуального правонаступництва».
Матеріалами справи підтверджується, що 08 грудня 2010 року Київським районним судом м. Одеси видано виконавчі листи на виконання рішення суду по справі № 2-4852/10.
Згідно ч.ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом . Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Зазначене положення кореспондується частиною 3 статтею 12 ЦПК України.
У відповідності до ч.ч. 1-3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Приймаючи викладені положення, суд зазначає, що заявником по справі в супереч вимогам ч.1 ст.81 ЦПК України не надано жодного доказу на підтвердження стану виконавчих проваджень з примусового виконання виконавчих листів № 2-4852/10, виданих 08 грудня 2010 року Київським районним судом м. Одеси для виконання рішення Київського районного суду міста Одеси від 27.09.2010 року у справі №2-4852/10, що має важливе значення для розгляду цієї справи.
Також, у відповідності до поданого представником заінтересованої особи ОСОБА_5 до матеріалів з відновлення втраченого судового провадження по справі №2-4852/10, листа Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Одеса) від 30.03.2023 року за №12043/03.2-07 вбачається, що перевіркою даних Автоматизованої системи виконавчого провадження встановлено, що у Другому Малиновському відділі державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції (на теперішній час, Другий Малиновський відділ державної виконавчої служби у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) у період з 11.03.2014 по 05.09.2014 перебувало виконавче провадження № 42499901 з примусового виконання виконавчого листа № 2-4852/10 від 23.10.2013, виданого Київським районним судом м. Одеси про стягнення з ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь ПАТ «Дельта Банк» грошових коштів у розмірі 1 286 170,21 грн, за яким винесено постанову про повернення виконавчого провадження на підставі пункту 5 частини першої статті 47 Закону України «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент прийняття рішення).
Із заявою про заміну стягувача у виконавчих листах заявник звернувся 06.01.2023 року.
З аналізу викладеного вбачається, що строк пред'явлення виконавчого документа №2-4852/10 до виконання відносно боржника ОСОБА_2 на час подання ТОВ «Вердикт Капітал» заяви про заміну стягувача, закінчився.
Вирішення питання заміни сторони у виконавчому провадженні, виконавчий документ в якому повернуто без виконання, неможливе без вирішення питання про поновлення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання.
Заявник при зверненні до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №2-4852/10 відносно боржника ОСОБА_2 не порушив питання щодо поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документа до виконання.
За відсутності підстав для поновлення строків для виконання виконавчого листа, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється, або у виконавчому документі, строк пред'явлення до виконання якого закінчився.
Також, заявником не надано жодного доказу щодо пред'явлення виконавчого листа №2-4852/10 до виконання відносно боржника ОСОБА_1 , як і доказів стану відповідного виконавчого провадження.
Таким чином, відсутні підстави для задоволення заяви ТОВ «Вердикт Капітал» про заміну стягувача у виконавчих листах №2-4852/10.
До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах 01 лютого 2023 року у справі № 2-3266/11 (провадження № 61-8663св22) та від 06 липня 2022 року у справі № 186/545/21 (провадження № 61-16546св21).
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
На підставі вищевикладеного, суд вважає заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони по справі №2-4852/10, необґрунтованою та підлягаючою до залишення без задоволення.
Керуючись ст. 442 ЦПК України, ст. 512, 514 ЦК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд,
УХВАЛИВ:
Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», за участі заінтересованих осіб: Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про заміну сторони по справі №2-4852/10- залишити без задоволення.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги на ухвалу суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Головуючий Калініченко Л. В.