Справа № 946/4476/23
Провадження № 2/946/2617/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області в складі:
головуючого - судді Адамов А.С.,
при секретарі - Тюміній О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Ізмаїл цивільну справу в порядку спрощеного позовного провадження за позовом комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року комунальне підприємство «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (далі - КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення у загальному розмірі 24888,79 грн., посилаючись на те, що КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» забезпечує відповідачів послугами з централізованого опалення за адресою: АДРЕСА_1 , проте відповідачі проводили оплату за послуги не в повному обсязі, в результаті чого за ними у період з 01.10.2022 по 01.06.2023 обліковується наступна заборгованість: за послуги з централізованого опалення в розмірі 14180,47 грн.; за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 9505,58 грн.; за абонентське обслуговування в розмірі 297,74 грн.; за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 905 грн. Нездійснення відповідачами щомісячної оплати теплопостачальній організації за надані послуги з централізованого опалення, за послугу з постачання теплової енергії, абонентське обслуговування та з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення є порушенням ст. 19,25 Закону України «Про теплопостачання», ч. 2 п. 5 ст. 7, п.1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № № 2189-VII від 09.11.2017, а також п. 30 «Правил надання послуг з централізованого опалення постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.05, постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії». Відмова відповідачів сплачувати заборгованість за використану теплову енергію веде до неможливості своєчасних розрахунків позивача з постачальниками енергетичних ресурсів, що значною мірою погіршує фінансове та економічне становище енергетичних галузей, паралізує їх діяльність. У зв'язку з цим Позивачу значно обмежуються ліміти постачання природного газу та електроенергії.
24.07.2023 року відповідачем ОСОБА_1 надано відзив на позовну заяву КП «ТМ ІТКЕ», яким відповідачка просить відізвати позовну заяву, посилаючись на те, що з травня місяця 2009 року у квартирі відрізане централізоване опалення, послугами теплопостачання вона не користується, тому боргу перед позивачем не існує. Протягом 14 років КП «ТМ ІТКЕ» стягує з неї борг за тепло, з її пенсії стягується борг виконавчою службою.
Представник позивача 13.09.2023 надав суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , в якій зазначив, що КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» неодноразово зверталось до Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області з позовами до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення та з обслуговування внутрішньобудинкових мереж за адресою: АДРЕСА_1 . На даний час на виконані в ДВС Ізмаїльського району Одеської області перебуває виконавчий лист по справі № 946/554/20 від 29.06.2022, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 42096,82грн., з обслуговування внутрішньобудинкових мереж в розмірі 1263,80 грн. та судовий збір в розмірі 2102,00грн., а також виконавчий лист по справі № 500/5362/17 від 20.11.2019, про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з централізованого опалення в розмірі 12268,87 грн., з обслуговування внутрішньобудинкових мереж в розмірі 520,17 грн. та судовий збір в розмірі 1600 грн. Актом порушення порядку відключення від систем централізованого опалення від 12 листопада 2009 року були виявлені порушення, а саме: відключення проведено самовільно. Згідно акту від 24.11.2017 року, складеного представниками КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» та підписаного відповідачем, квартира АДРЕСА_2 самовільно відключена від централізованого опалення, в квартирі проходять транзитні стояки внутрішньобудинкової мережи централізованого опалення: в кухні діаметром - 20, в кімнатах діаметром 20, стояки прогріваються рівномірно. Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго». Таким чином КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, з постачання теплової енергії, з абонентського обслуговування та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення, а відповідачі зобов'язані оплатити надані послуги. Аналогічний правовий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 11.11.2015 року у справі № 6-1192цс15. Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 самовільно відключила квартиру АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення, це не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов'язків щодо сплати за надані послуги з централізованого опалення, з постачання теплової енергії, з абонентського обслуговування та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, надав до суду письмове клопотання, в якому просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні та не заперечував проти винесення заочного рішення.
Відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи були сповіщені належним чином, про причину неявки суд не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд дійшов наступного.
Судом встановлено, що відповідачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 являються власниками квартири АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право власності № НОМЕР_1 від 25.12.1996р., видане Ізмаїльським МБТІ, зареєстроване в реєстрі прав власності на нерухоме майно в реєстровій книзі за №63в-134 від 25.12.1996.
Дана інформація підтверджується листом КП «Ізмаїльське МБТІ» за №319 від 21.05.2023 року.
Теплова енергія у вказану квартиру надавалась належним чином. На ім'я ОСОБА_1 за вказаною адресою відкрито особовий рахунок № НОМЕР_2 .
12.11.2009 року КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» були виявлені порушення, а саме проведення самовільного відключення квартири АДРЕСА_2 від централізованого опалення.
Згідно акту від 24.11.2017 року, складеного представниками КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» та підписаного відповідачем ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_2 самовільно відключена від централізованого опалення, в квартирі проходять транзитні стояки внутрішньобудинкової мережи централізованого опалення: в кухні діаметром - 20, в кімнатах діаметром 20, стояки прогріваються рівномірно.
Підведення централізованого опалення до стояка в межах квартири свідчить про виконання послуг КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго». Таким чином КП «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» виконало свої зобов'язання щодо надання послуг централізованого опалення, з постачання теплової енергії, з абонентського обслуговування та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення, а відповідачі зобов'язаний оплатити надані послуги.
Аналогічний правовий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 11.11.2015 року у справі № 6-1192цс15.
Враховуючи, що відповідач самовільно відключила квартиру АДРЕСА_2 від мережі централізованого опалення, це не є підставою для звільнення відповідача від відповідальності за невиконання обов'язків щодо сплати за надані послуги з централізованого опалення, з постачання теплової енергії, з абонентського обслуговування та за обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення.
Аналогічний правовий висновок, висловлений Верховним Судом України у постанові від 16.05.2011 року у справі № 6-9цс11 та у постанові від 19.12.2012 року у справі № 6-149цс12.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 8 липня 2020 року в справі № 554/946/18 (провадження №61-44416св18) зроблено висновок, що «єдиною законною підставою для відключення окремих житлових будинків від мереж централізованого опалення є відповідний акт постійно діючої міжвідомчої комісії для розгляду питань щодо відключення споживачів від мереж централізованого опалення і постачання гарячої води. Інших підстав чинним законодавством України не передбачено».
Договір на надання послуг з централізованого опалення та обслуговування внутрішньобудинкових мереж з централізованого опалення між КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» та відповідачами не укладався, але відповідно до встановленого порядку відключення квартири від системи місце не мало, тому відповідачі знаходяться з КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» у фактичних договірних відносинах.
Право на відмову від отримання послуги з централізованого опалення надано п. 24 Правил надання послуг з централізованого опалення..., затверджених постановою КМ України від 21.07.05 №630 (далі - Правила №630), та п. 7 Перехідних положень Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189 від 09.11.2017 (далі - Закон № 2189 від 09.11.2017), який набрав чинності з 01.05.2019, де передбачено, що у багатоквартирних будинках, у яких на день набрання чинності цим Законом не менш як половина квартир та нежитлових приміщень відокремлена (відключена) від мереж централізованого опалення...., власники квартир та нежитлових приміщень, приєднаних до таких мереж, не зобов'язані, але мають право виключно за власним рішенням у встановленому порядку відокремити (відключити) від них свою квартиру чи нежитлове приміщення та влаштувати систему індивідуального теплопостачання (опалення та/або гарячого водопостачання) у такій квартирі чи нежитловому приміщенні.
Питання відмови споживачів від отримання послуги з централізованого опалення відноситься до компетенції постійно діючої міжвідомчої комісії з розгляду питань про відключення від системи централізованого, яка створена в м. Ізмаїлі для реалізації права відповідачів на відмову від послуги.
Пунктом 25 Правил № 630 передбачено, що відключення споживачів від мереж централізованого опалення та постачання гарячої води здійснюється у порядку, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», чинного на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон № 1875-ІV), залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: 1) комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); 2) послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); 3) послуги з управління будинком, спорудою або групою будинків (балансоутримання, укладання договорів на виконання послуг, контроль виконання умов договору тощо); 4) послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Хоч у частині першій статті 19 Закону № 1875-ІV й передбачено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах, проте відповідно до пункту 1 частини першої статті 20 цього Закону споживач має право, зокрема, одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.
Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 Закону № 1875-ІVобов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Таким чином, згідно із зазначеними нормами закону споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15.
За змістом статті 20 Закону № 1875-ІV та пунктів 28, 30 Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630, споживачі, які встановили у квартирі багатоквартирного будинку індивідуальні (автономні) системи опалення, оплачують послуги з центрального опалення місць загального користування будинку відповідно до методики, що затверджується центральним органом виконавчої влади з питань житлово-комунального господарства.
КП «ТМ ІТКЕ» належним чином виконувало взяті на себе зобов'язання, а відповідачі користувалися наданими їм послугами, проте не здійснювали їх оплату. Відсутність укладеного договору з КП «ТМ ІТКЕ» не звільняє відповідачів від обов'язку оплачувати надані їм послуги. Поряд з цим вказаний обов'язок виникає лише у разі отримання споживачем певних послуг.
Отже, питання щодо фактичного користування житлово-комунальними послугами входить до предмета доказування у справі та має істотне значення для її правильного вирішення.
Відносини, які склалися між позивачем та відповідачами регулюються різним законодавством.
Так, у період надання послуги з централізованого опалення, а саме до 01.10.2022 КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» надавало послуги на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги» № 2189-VII від 09.11.2017 (далі-Закон № 2189), Закону України «Про теплопостачання» № 2633-IV від 02.06.2005, «Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення», затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 (далі-Правила № 630).
У відповідності до ч. 1 ст. 9 Закону № 2189 споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2189, індивідуальний споживач зобов'язаний укладати договори на надання житлово-комунальних послуг у порядку і випадках, визначених законом. Частиною 2 п.5 ст. 7 Закону № 2189 передбачено, що індивідуальний споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Пунктом 12 Правил № 630 встановлено, що у разі встановлення будинкових засобів обліку теплової енергії споживач оплачує послуги згідно з їх показаннями пропорційно опалюваній площі (об'єму) квартири.
Нарахування плати за послуги з централізованого опалення проведені на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1285 від 26.11.2018.
Пунктом 18 Правил № 630, плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць.
Розрахунки помісячної вартості послуг проводились згідно з положеннями, передбаченими Законом № 2189 та Правилами № 630.
Однак, в порушення зазначеного, відповідачі проводили оплату за послуги не в повному обсязі, в результаті чого за ними, в період з 01.05.2022р. по 01.10.2022р., обліковується заборгованість за послуги з централізованого опалення в розмірі 14 180,47 грн.
З особового рахунку відповідачів вбачається оплата в розмірі 4254,39 грн. за послуги з централізованого опалення. Проте, як зазначає позивач, ці кошти не повинні враховуватися в оплату поточних нарахувань, оскільки були стягнуті органами виконавчої служби за попередніми рішеннями суду.
Рішенням Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 631 від 28.09.2022 зобов'язано КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» з 01 жовтня 2022 року надавати категорії споживачів «населення» послугу з постачання теплової енергії.
Постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії», надання послуги здійснюється виключно на договірних засадах (далі-Правила № 830).
Послуга надається споживачеві згідно з умовами договору, що укладається відповідно до типових договорів про надання послуги, відповідно до статей 13 і 14 Закону № 2189.
Цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови надання послуги з постачання теплової енергії для потреб опалення (далі - послуга) індивідуальному споживачу (далі - споживач) та укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.
Типовий індивідуальний договір вважається укладеним із споживачем, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем.
Виконавець має право змінити умови договору. У разі зміни виконавцем умов, крім зміни ціни договору, вони вступають в силу через 30 днів з моменту розміщення змінених умов на офіційному сайті міста Ізмаїла в розділі КП «ТМ Ізмаїлтеплокомуненерго» https://izmail-mr.od.gov.ua/umovu-postachannya/.
Фактом приєднання споживача до умов індивідуального договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які свідчать про його бажання укласти договір, зокрема надання виконавцю підписаної заяви-приєднання, сплата рахунка за надані послуги, факт отримання послуги.
У разі зміни права власності або користування приміщенням у багатоквартирному будинку, з попереднім власником (користувачем) якого було укладено індивідуальний договір, договір з новим власником (користувачем) вважається укладеним із дня такої зміни.
Типовий індивідуальний договір опублікований на сайті https://izmail-mr.od.gov.ua/umovu-postachannya/ та набрав чинності згідно процедури, визначеної Законом № 2189.
Відповідно до п.5 ст. 13 Закону № 2189, плата виконавцю послуги за індивідуальним договором про надання комунальної послуги складається з:
- плати за послугу, що розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів на відповідну комунальну послугу та обсягу спожитих комунальних послуг, визначеного відповідно до законодавства;
- плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України.
Нарахування плати за послугу з постачання теплової енергії проведені на підставі тарифу, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 631 від 28.09.2022.
Разом з цим, відповідно до п.2., п.2.1. рішення Ізмаїльської міської ради Ізмаїльського району Одеської області № 631 від 28.09.2022 з 1 жовтня 2022 року протягом дії воєнного стану в Україні та шести місяців після місяця, в якому воєнний стан буде припинено або скасовано, на виконання вимог ст. 1 Закону України «Про особливості регулювання відносин на ринку природного газу та у сфері теплопостачання під час дії воєнного стану та подальшого відновлення їх функціонування» № 2479 від 29.07.2022, КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» має застосовувати тарифи на теплову енергію, її виробництво, транспортування та постачання, послугу з постачання теплової енергії для категорії споживачів «населення» на рівні тарифів, що застосовувалися до споживачів станом на 24.02.2022, згідно рішення Ізмаїльської міської ради №1285 від 26.11.2018.
Відповідно до п. 33 типового індивідуального договору, споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Однак, в порушення зазначеного відповідачі проводили оплату за послугу не в повному обсязі, в результаті чого за ними, в період з 01.10.2022р. по 01.06.2023р., обліковується заборгованість за послугу з постачання теплової енергії в розмірі 9 505,58 грн.
Згідно з п. 11 ст.1 Закону № 2189 - плата за абонентське обслуговування - платіж, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг, що включає витрати виконавця, пов'язані з укладенням договору про надання комунальної послуги, здійсненням розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті комунальні послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води і теплової енергії (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов'язаних з обслуговуванням виконавцем абонентів за індивідуальними договорами.
Розрахунки помісячної вартості плати за абонентське обслуговування проводились згідно з положеннями, передбаченими Законом № 2189 та постанови КМ України від 21.08.2019 № 808 «Про встановлення граничного розміру плати за абонентське обслуговування у розрахунку на одного абонента для комунальних послуг, що надаються споживачам за індивідуальними договорами про надання комунальних послуг …..».
Нарахування плати за послуги з абонентського обслуговування проведено на підставі наказу КП «ТМ ІЗМАЇЛТЕПЛОКОМУНЕНЕРГО» № 101 від 29.09.2022 «Про встановлення плати за абонентське обслуговування з надання послуги з постачання теплової енергії».
Однак, в порушення зазначеного відповідачі проводили оплату за послуги не в повному обсязі, в результаті чого за ними, в період з 01.10.2022р. по 01.06.2023р., обліковується заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 297,74 грн.
Нарахування плати за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення - згідно з тарифом затвердженим рішенням виконавчого комітету Ізмаїльської міської ради № 1106 від 08.10.2018.
Однак, в порушення зазначеного відповідачі проводили оплату за послуги не в повному обсязі, в результаті чого за ними, в період з 01.05.2021р. по 01.06.2023р., обліковується заборгованість за послуги з технічного обслуговування внутрішньобудинкових мереж опалення в розмірі 905 грн.
Відповідно до ст.64 Житлового кодексу України передбачено що, члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.
Статтею 156 Житлового кодексу України передбачено що, члени сім'ї власника житлового будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні із власником будинку (квартири), якщо при їх вселені не було іншої згоди про порядок користування цим приміщенням, що відповідає правовій позиції Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ викладених в ухвалі від 25.02.2015р. по справі №6-28346св11.
На підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України та п. 30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідач зобов'язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Оскільки послуги надаються, але їх оплата у повному обсязі не проводиться, сума боргу підтверджена особовим рахунком, то суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів на користь позивача заборгованість за послуги з централізованого опалення.
Відсутність у споживачів достатніх коштів для сплати заборгованості за отримані комунальні послуги не може бути визнана судом як належна підстава для відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення такої заборгованості.
На підставі ст.ст. 67, 68 ЖК України та п. 30 Правил надання послуг по централізованому опаленню, наданню холодної та гарячої води та водовідведення, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 року № 630, відповідач зобов'язаний своєчасно, щомісячно вносити плату не лише за квартиру, але й за комунальні послуги, а саме: централізоване опалення за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Відповідно до ч.2 ст.32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку. У разі наявності засобів обліку оплата комунальних послуг здійснюється виключно на підставі їх показників на кінець розрахункового періоду згідно з умовами договору, крім випадків, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.19 Закону України «Про теплопостачання», споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію, а відповідно до ст. 25 вищезазначеного Закону, у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.
Положеннями ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Пунктами 1, 2, 4 ч.1 ст.13 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" передбачено, що залежно від функціонального призначення житлово-комунальні послуги поділяються на: комунальні послуги (централізоване постачання холодної води, централізоване постачання гарячої води, водовідведення (з використанням внутрішньобудинкових систем), газо- та електропостачання, централізоване опалення, а також вивезення побутових відходів тощо); послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо); послуги з ремонту приміщень, будинків, споруд (заміна та підсилення елементів конструкцій та мереж, їх реконструкція, відновлення несучої спроможності несучих елементів конструкцій тощо).
Таким чином, відповідачі повинні сплатити борг за надані послуги у розмірі 20532,07 грн.
У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.
Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 76 ЦПК України, передбачає, що доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до вимог ст.ст. 12, 13, 78, 81 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що доказів проти наданого позивачем розрахунку та надання послуг, суду відповідачами не надано, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню. Судом не виявлено обставин, що суперечать закону або порушують права, свободи чи інтереси інших осіб.
За правилами ст.141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.140 ЦПК України особа, яка надала доказ на вимогу суду, має право вимагати виплати грошової компенсації своїх витрат, пов'язаних із наданням такого доказу. Розмір грошової компенсації визначає суд на підставі поданих такою особою доказів здійснення відповідних витрат.
У відповідності до вимог ст.141 ЦПК України з відповідачів на користь позивача підлягають стягненню понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684 грн., які підтверджені платіжним дорученням №90 від 19.06.2023 року (а.с.3) та судові витрати в розмірі 84,46 грн., пов'язані з витребуванням інформації від КП «Ізмаїльське МБТІ» щодо власників за адресою (а.с. 19-22).
Керуючись ст.ст. 12, 13, 259, 263-265,280 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго», адреса місцезнаходження юридичної особи: 68600, Одеська область, вул.Клушина,5-а, код ЄДРПОУ 05514413) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 ) про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послуги з централізованого опалення (банківський рахунок НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 05514413) в розмірі 14180 (чотирнадцять тисяч сто вісімдесят) гривень 47 (сорок сім) копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» заборгованість за послугу з постачання теплової енергії (банківський рахунок НОМЕР_4 , ЄДРПОУ 05514413) в розмірі 9505 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ять) гривень 58 (п'ятдесят вісім) копійок.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (банківський рахунок НОМЕР_5 , ЄДРПОУ 05514413) заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 297 (двісті дев'яносто сім) гривень 74 (сімдесят чотири) копійки.
Стягнути солідарно з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (банківський рахунок НОМЕР_6 , ЄДРПОУ 05514413) заборгованість за послуги з обслуговування внутрішньобудинкових мереж централізованого опалення в розмірі 905 (дев'ятсот п'ять) гривень.
Стягнути у рівних частках з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , ОСОБА_2 на користь комунального підприємства «Теплові мережі Ізмаїлтеплокомуненерго» (банківський рахунок НОМЕР_7 , ЄДРПОУ 05514413) судовий збір в розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні та судові витрати в розмірі 84 (вісімдесят чотири) гривні 46 (сорок шість) копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У зв'язку із знаходженням судді 10.10.2023р. у відпустці, повний текст рішення складено та підписано 11.10.2023р.
Суддя: А.С.Адамов