Ухвала від 08.10.2023 по справі 946/6932/23

Справа № 946/6932/23

Провадження № 1-кс/946/2129/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 жовтня 2023 року слідчий суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 ,

за участю: слідчого - ОСОБА_3 , прокурора - ОСОБА_4 , підозрюваного - ОСОБА_5 , захисника - ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ізмаїл, Одеської області, громадянина України, одруженого, має малолітнього сина, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,

підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч.1 ст.146 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

В клопотанні слідчого зазначається, що у провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

Крім того, у провадженні слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150000511 від 23.04.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України, в якому 07.09.2023 громадянину України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , повідомлено про підозру у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень кваліфікованих, як:

- умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого;

- незаконне викрадення людини.

07.09.2023 в рамках досудового слідства у кримінальному провадженні №12023162150000511 від 23.04.2023 слідчим слідчого відділу Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 винесено постанову про оголошення розшуку підозрюваного ОСОБА_5 .

07.09.2023 прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_4 винесено постанову про виділення матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023162150000511 від 23.04.2023, в окреме провадження за № 12023162150001147 від 07.09.2023.

Так, досудовим розслідування встановлено, що 22.04.2023, приблизно о 19 годині 31 хвилині у ОСОБА_5 , який в цей час знаходився біля відділення АТ «Ощадбанк» по вул. Михайла Грушевського, 1, в м. Ізмаїлі, Одеської області, куди він прийшов за проханням ОСОБА_7 , виник спільний злочинний умисел направлений на викрадення людини - ОСОБА_8 , з метою транспортування останнього до визначеного ОСОБА_7 місця.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, направлений на викрадення людини, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх діянь, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою транспортування ОСОБА_8 до визначеного ОСОБА_7 місця, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 діючи умисно, проти волі ОСОБА_8 , використовуючи психологічний тиск та фізичну силу, взяли його під руки та незаконно заштовхали на заднє пасажирське сидіння салону автомобіля марки «Daewoo», модель «Lanos», індивідуальний номерний знак НОМЕР_1 , який на той час перебував у користуванні ОСОБА_7 , тим самим позбавили права ОСОБА_8 на вільне пересування та поїхали з місця події.

У подальшому ОСОБА_7 та ОСОБА_5 привезли та утримували ОСОБА_8 проти його волі, біля домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , після чого цього ж дня у невстановлений досудовим розслідуванням час ОСОБА_8 було звільнено та відпущено.

Крім того, досудовим розслідуванням установлено, що 22.04.2023 в період часу з 19 години 31 хвилини до моменту звільнення ОСОБА_8 , більш точного часу досудовим розслідуванням не встановлено, у ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , які в цей час пересувались містом Ізмаїл в автомобілі марки «Daewoo», модель «Lanos», індивідуальний номерний знак НОМЕР_1 , який на той час перебував у користуванні ОСОБА_7 , після того, як вони спільно, незаконно викрали ОСОБА_8 , з мотивів особистої неприязні до нього, через його можливі протиправні дії пов'язані з крадіжкою майна з території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , та відчуттям уявного відновлення справедливості, виник спільний злочинний умисел направлений на умисне спричинення ОСОБА_8 тілесних ушкоджень з метою примушування ОСОБА_8 зізнатися у крадіжці майна.

Реалізуючи свій спільний злочинний умисел, ОСОБА_7 та ОСОБА_5 діючи з єдиним умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, за допомогою невстановленого досудовим розслідуванням знаряддя, спричинили ОСОБА_8 тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі травматичного набряку головного мозку, вогнищевих деструкцій та множинних внутрішньо мозкових крововиливів в кортікальних відділах великої півкулі , крововиливу під м'яку мозкову оболонку головного мозку, крововиливу під тверду мозкову оболонку головного мозку, розходження вінцевого шва, крововиливу в м'яких тканинах голови, синця на верхній та нижній повіці правого ока, які викликали небезпечні для життя явища, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм небезпеки для життя, внаслідок яких сталась смерть ОСОБА_8 та які знаходяться у прямому причинному зв'язку із смертю ОСОБА_8 .

Таким чином, у вчиненні вказаних кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 1 ст. 146 КК України, кваліфікованих, як: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого; незаконне викрадення людини, обґрунтовано підозрюється ОСОБА_5 .

07.09.2023 ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

Як посилається слідчий у своєму клопотанні, відповідно до п.п. 1, 2, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків, а також вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали заявлене клопотання, просили його задовольнити, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Наголосили на тому, що підозрюваний вчинив тяжкий злочин. Слідчий зазначив, що тиждень тому провели обшук по місцю проживання підозрюваного у Білгород-Дністровську, після цього він втік. Двічі вчинив спробу сховатися від органів досудового розслідування.

Підозрюваний в судовому засіданні себе винним не визнав. Зазначив, що він там був, однак фізичного впливу не вчиняли. Ніхто потерпілого не бив. Потерпілий був без колонки та тверезий, а додому прийшов з колонкою та п'яний. Померлий казав, що його побили з військових. Підозрюваний є свідком. Покинув місто, так як мав конфлікт з циганами, не знав, що його шукає слідство. Жив у Білгород-Дністровську. Його побили при затриманні та стріляли по ногам. Просить застосувати цілодобовий домашній арешт, щоб він міг вилікуватися, бо не може нормально лежати, рухатися, він не оказував непокору. Номер телефону поміняв із-за конфлікту з циганами. Переховуватися він не буде. Постійно підтримував зв'язок з дружиною і матір'ю, якій 77 років, дитиною. Йому поламали телефон.

Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, вважає, що тримання під вартою занадто суворий запобіжний захід. Зазначив, що підозрюваний злочин не вчиняв. У слідчому ізоляторі не зможуть забезпечити підозрюваному належне лікування, тому просить застосувати домашній арешт.

Вивчивши матеріали клопотання, матеріали кримінального провадження, заслухавши учасників кримінального провадження, приймаючи до уваги мету та підстави застосування запобіжного заходу, передбачені ст.177 КПК України, а також оцінивши в сукупності всі обставини, передбачені ст.178 КПК України, слідчий суддя доходить наступного висновку.

Встановлено, що слідчим відділом Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

07.09.2023 ОСОБА_5 письмово повідомлено про підозру, у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

08.09.2023 слідчий Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області звернувся до суду з клопотанням про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .

Ухвалою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.09.2023 надано дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

08.09.2023 слідчим Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову про зупинення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

07.10.2023 ОСОБА_5 затримано на підставі ухвали Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 08.09.2023 (справа №946/6934/23).

07.10.2023 слідчим Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області винесено постанову про відновлення досудового розслідування у кримінальному провадженні за №12023162150001147 від 07.09.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом огляду місця події, протоколом огляду трупу, висновками експертів, протоколами допитів свідків, протоколами оглядів предметів на яких зафіксовані відеозаписи, протоколами пред'явлення особи для впізнання за фотознімками, протоколом слідчого експерименту та іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Сукупність отриманих доказів з точки зору їх достатності та взаємозв'язку свідчить про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 1 ст. 146 КК України, кваліфікованих, як: умисне тяжке тілесне ушкодження, тобто умисне тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент заподіяння, що спричинило смерть потерпілого та незаконне викрадення людини

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та/або суду; вчинити інше кримінальне правопорушення; незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, з метою зміни показань свідками.

Відповідно до ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

При розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у тому числі, приймаються до уваги, обставини передбачені ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, наявність судимості, тощо.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини справа "Нечипорук і Йонкало проти України" термін "обґрунтована підозра" означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчините правопорушення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини «розумна підозра у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у ст. 5 параграфу 1(с) Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, передбачає «наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин» (див. рішення O'Hara v. United Kingdom of 16 October 2001, § 34). Розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1(с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, §45).

Слідчий суддя приходить до висновку, що за даних обставин, на даній стадії кримінального провадження достатньо доказів, що свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 121, ч. 1 ст. 146 КК України.

Підставою для обрання до підозрюваного запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні вказаного кримінального правопорушення за яке йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, а також наявність ризиків передбачених п.п.1, 2, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Так, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , буде мати можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки розуміє, що за вчинення вказаного кримінального правопорушення йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до десяти років. Крім того, про наявність цього ризику вказують доказ, які міститься у додатках до клопотання - протокол допиту свідка ОСОБА_9 , рапорт працівника оперативного підрозділу, постанова про оголошення розшуку підозрюваного тощо.

Також, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки на даний час органом досудового розслідування ще не відшукано та не вилучено знаряддя вчинення злочину, а саме предмет, яким підозрюваний спричинив померлому ОСОБА_8 тілесні ушкодження, від яких останній помер.

Також, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 , може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, оскільки згідно ст. 23 КПК України суд досліджує докази безпосередньо. Показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а тому маючи іншій запобіжний захід, обвинувачений матиме можливість незаконно впливати на свідків, зокрема шляхом прохань або погроз змушувати надати неправдиві показання з метою створення сприятливих для себе умов для уникнення відповідальності та покарання за вчинений злочин;

Крім того, перебуваючи на волі підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки, він є раніше судимою особою та не зважаючи на це вчинив нові кримінальні правопорушення.

Крім того, про наявність ризику передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України вказує і те, що підозрюваний схильний до вчинення насильницьких дій по відношенню до інших громадян, на, що вказують кваліфікуючі ознаки статей за якими він притягувався до відповідальності.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови достатньої вірогідності їх здійснення.

Як обов'язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження слідчий суддя застосовує стандарт достатності підстав вважати, що підозрюваний може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, слідчий суддя має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності поза процесуальних дій зазначеної особи.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, суд оцінює в сукупності всі обставини, передбачені ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: вагомість наявних доказів у матеріалах кримінального провадження, що вказують на причетність до вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного не перешкоджає відбуванню покарання; відсутність у підозрюваного офіційного місця роботи.

Застосування до ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, у тому числі домашній арешт, не зможуть забезпечити уникнення ризиків, передбачених п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та не зможуть забезпечити виконання покладених на підозрюваного процесуальних обов'язків.

Слід зазначити, що найбільш значущою гарантією прав людини, встановленою ст.29 Конституції України, є право на свободу та особисту недоторканність. Відповідно до цієї статті передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.5 Конвенції, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури встановленої законом: п.с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою до провадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчинені нею правопорушення, або обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Також, у зв'язку із військовою агресією рф, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України Про введення воєнного стану в Україні» № 2102-IX від 24.02.2022, який в подальшому продовжено на території України строком на 30 діб Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022, затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, надалі продовжено строком на 30 діб Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022, затвердженого Законом України № 2212-ІХ від 21.04.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 341/2022 від 17.05.2022, затвердженого Законом України № 2263-ІХ від 22.05.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 573/2022 від 12.08.2022, затвердженого Законом України № 2500-ІХ від 15.08.2022, надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України № 757/2022 від 07.11.2022, затвердженого Законом України № 2738-ІХ від 16.11.2022, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 06.02.2023 № 58/2023, затвердженим Законом України від 07.02.2023 № 2915-IX, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 01.05.2023 № 254/2023 затвердженого Законом України № 3057-ІХ від 02.05.2023, та надалі продовжено строком на 90 діб Указом Президента України від 18.08.2023 № 451/2023 затвердженого Законом України № 3276-ІХ від 18.08.2023 та під час якого можуть виникнути не передбачувані обставини, які можуть становити небезпеку як для самого підозрюваного так і для суспільства, а також те, що підрозділи Національної поліції в цей час виконують інші важливі завдання з урахуванням введеного воєнного стану, то вищезазначені існуючі ризики значно збільшуються, а здійснення контролю щодо їх упередження та за поведінкою підозрюваного значно ускладняється у випадку застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу.

Беручи до уваги обставини, передбачені ст. 178 КПК України, тяжкість скоєного злочину, особу підозрюваного, тяжкість можливого покарання, з метою запобігання вказаним ризикам щодо можливого переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, ризику вчинення іншого кримінального правопорушення та незаконного впливу на малолітню потерпілу та малолітніх і неповнолітніх свідків, у цьому ж кримінальному провадженні, що може негативно вплинути на всебічний та об'єктивний розгляд кримінального провадження, застосування більш м'якого запобіжного заходу є недоцільним.

Враховуючи вищевикладене, з огляду на доведення ризиків, передбачених ст.177 КПК України та те, що підозрюваний знаходився у розшуку, при затриманні чинив опору поліії, слідчий суддя вважає, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Обставин, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, передбачених ч.2 ст.183 КПК України, не встановлено.

Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Строки запобіжного заходу не можуть перевищувати строків досудового слідства, в зв'язку з чим запобіжні заходи можуть бути застосовані відповідно до строку закінчення досудового слідства.

Що стосується посилання підозрюваного на поганий стан здоров'я та необхідність стаціонарного лікування в спеціалізованих відділеннях закладів МОЗ, яке не може бути забезпечене обвинуваченому в умовах слідчого ізолятору, то суд виходить з наступного.

Згідно ст. 49 Конституції України, кожен має право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування.

Пунктом «д» ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я від 19.11.1992 р. №2801-XII передбачено, що кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, у тому числі, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 Закону України «Про попереднє ув'язнення» від 30.06.1993 р. №3352-XII, медичне обслуговування, а також лікувально-профілактична і протиепідемічна робота в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я.

Гарантоване зазначеними нормами законодавства право осіб, узятих під варту, на охорону здоров'я та належну медичну допомогу реалізується, зокрема, в Порядку взаємодії закладів охорони здоров'я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров'я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого спільним наказом Міністерства юстиції України та Міністерства охорони здоров'я України № 239/5/104 від 10.02.2012 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10 лютого 2012 р. за № 212/20525 (далі - Порядок).

Згідно п. 2.7 вказаного Порядку, якщо за результатами огляду чи обстеження особи, узятої під варту, встановлено, що вона потребує надання медичної допомоги у закладі охорони здоров'я з орієнтовного переліку, лікар медичної частини СІЗО готує медичну довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, та звертається із запитом до керівництва СІЗО. Керівництво СІЗО забезпечує перевезення особи, узятої під варту, до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку та направляє довідку про стан здоров'я особи, узятої під варту, органу або особі, в провадженні яких знаходиться кримінальна справа цієї особи. Керівництво СІЗО організовує та забезпечує цілодобову охорону особи, узятої під варту, під час лікування у закладах охорони здоров'я відповідно до вимог нормативно-правових актів Міністерства юстиції, Міністерства охорони здоров'я.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що чинним законодавством гарантована та передбачена можливість надання особам, що перебувають під вартою, належної медичної допомоги та стаціонарного лікування в спеціалізованих закладах МОЗ з орієнтовного переліку, де керівництвом СІЗО забезпечується цілодобова охорона особи, узятої під варту.

Враховуючи зазначені обставини щодо необхідності надання підозрюваному медичної допомоги, слідчий суддя наполягає на необхідності неухильного дотримання вимог чинного законодавства в сфері охорони здоров'я та на необхідності забезпечення підозрюваному права на належну медичну допомогу, яку він потребує відповідно до призначень та рекомендацій лікарів, а також на необхідності в установленому законодавством порядку перевезення його до закладу охорони здоров'я з орієнтовного переліку, де йому повинна бути забезпечена належна медична допомога, на що звернути увагу керівництва Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Крім того, з огляду на повідомлення підозрюваним слідчому судді про застосування до нього насильства з боку співробітників поліції при затриманні, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до приписів ч.6 ст.206 КПК України зафіксувати подану заяву-повідомлення та доручити керівнику Ізмаїльської окружної прокуратури проведення дослідження, викладених підозрюваним фактів.

Керуючись ст.ст.132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України,-

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор» до 26 жовтня 2023 року.

Ухвала слідчого судді про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 26 жовтня 2023 року.

Звернути увагу керівництва державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» на необхідність неухильно дотримуватися вимог чинного законодавства в сфері охорони здоров'я та терміново, без зволікань у встановленому чинним законодавством порядку забезпечити підозрюваному ОСОБА_5 право на належну медичну допомогу, яку він потребує.

Зобов'язати керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області здійснити належний контроль щодо негайного дотримання керівництвом державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» вимог чинного законодавства в сфері охорони здоров'я відносно підозрюваного ОСОБА_5 згідно наявних медичних показань.

Зобов'язати керівника Ізмаїльської окружної прокуратури Одеської області провести дослідження фактів щодо застосування насильства до ОСОБА_5 з боку співробітників поліції під час його затримання 07.10.2023 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали проголошено 12.10.2023р. о 09:30 год.

Слідчий суддя: ОСОБА_1

Попередній документ
114126509
Наступний документ
114126511
Інформація про рішення:
№ рішення: 114126510
№ справи: 946/6932/23
Дата рішення: 08.10.2023
Дата публікації: 16.10.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Кримінальне
Суд: Ізмаїльський міськрайонний суд Одеської області
Категорія справи: Кримінальні справи (з 01.01.2019); Провадження за поданням правоохоронних органів, за клопотанням слідчого, прокурора та інших осіб про; застосування запобіжних заходів; тримання особи під вартою
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (31.10.2023)
Результат розгляду: залишено без змін
Дата надходження: 08.09.2023
Предмет позову: -