Березівський районний суд Одеської області
10.10.2023
Справа № 494/1763/23
Провадження № 1-кс/494/580/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10.10.2023 року м. Березівка
Слідчий суддя Березівського районного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
представника Березівського РВП ГУНП в Одеській області - ОСОБА_3
скаржника - ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Березівка Одеської області скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність співробітників поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань,-
ВСТАНОВИВ:
До Березівського районного суду Одеської області надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність співробітників поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Вказана скарга передана до розгляду слідчому судді ОСОБА_1 , та призначена до розгляду.
Заявник скаргу обґрунтувала тим, що 24.08.2023 року звернулася письмово до чергової частини Березівського РВП ГУНП в Одеській області щодо неправомірних дій ОСОБА_6 , оскільки остання на сторінці у всесвітній мережі Інтернет розповсюджує неправомірно образливу інформацію стосовно її волонтерства. 13.09.2023 року ОСОБА_4 отримала письмову відповідь з Березівського РВП ГУНП в Одеській області про відсутність об'єктивних даних, що свідчили б про наявність ознак правопорушення за її заявою, також враховуючи, що заявник подала до суду позов про захист честі та гідності, подальший розгляд її заяви припинено. Таким чином зазначені відомості про вчинення кримінального правопорушення не внесено до ЄРДР. Тому на підставі цього вважає, що дії посадових осіб Березівського РВП є неправомірними й такими, що порушують вимоги ст 214 КПК України. З огляду на вищевказане ОСОБА_4 просить визнати бездіяльність поліцейських Березівського РВП ГУНП в Одеській області незаконною та зобов'язати слідчих внести відомості про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
В судовому засіданні 10.10.2023 року заявник та її представник підтримали подану скаргу та просили її задовольнити.
Представник поліції у судовому засіданні 10.10.2023 року заперечував проти задоволення вказаної скарги та просив залишити її без задоволення, оскільки остання звернулась до кіберполіції через сайт та виклала у фабулі ЄО щодо обставин перевірки та встановлення осіб, які поширюють неправдиву інформацію відносно неї у Фейсбук. Після перевірки даних та відібрання пояснень, в тому числі і у заявниці, яка згідно пояснень повідомила, що нею подано цивільний позов до суду прийнято рішення про відсутність ознак порушень.
Прокурор у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час, день та місце розгляду справи.
Слідчий суддя вважає зазначити, що обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі "Смірнова проти України").
Як відзначив суд у рішенні у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» (1989), сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань».
Заслухавши пояснення сторін, вивчивши скаргу та долучені до неї матеріали, слідчий суддя дійшов наступного висновку
У відповідності до п.1 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора , а саме: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч. 4 ст. 214 КПК України, Слідчий, прокурор, інша службова особа, уповноважена на прийняття та реєстрацію заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення, зобов'язані прийняти та зареєструвати таку заяву чи повідомлення. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається.
Згідно ч. 1 ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 4, 5 ч. 5 ст. 214 КПК України та пункту 1 глави 2 розділу I Положення про порядок ведення ЄРДР, затвердженого наказом Генерального прокурора України № 298 від 30.06.2020 року, до ЄРДР вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела, його попередню правову кваліфікацію із зазначенням статті (частин статті) закону України про кримінальну відповідальність.
Незважаючи на те, що ст. 214 КПК України прямо не передбачено проведення перевірки щодо змісту заяви, виходячи з змісту ч. 5 ст. 214 КПК України, зміст таких відомостей має бути підданий оцінці.
Повноваженням щодо оцінки відомостей, наведених у заяві чи повідомленнях потерпілим, чи виявлених з іншого джерела, як таких, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наділені слідчий, прокурор.
Оскільки КПК України надана можливість оскаржити дії слідчого/прокурора, то у слідчого судді виникають повноваження щодо перевірки правильності висновку слідчого/прокурора в результаті такої оцінки.
Вказане відповідає основним положенням цього Кодексу, зокрема п. 18 ст. 3 КПК України (визначення основних термінів Кодексу), відповідно до якого, до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю з дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до висновку, що викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Аналіз змісту положень ст. 214 КПК України свідчить про обов'язковість вчинення дій лише щодо прийняття та реєстрації заяви, як це передбачено у частині четвертій вказаній статті, і відмова у вчиненні таких дій не допускається.
При цьому зміст частини першої зазначеної статті не передбачає імперативного обов'язку слідчого чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим Кримінальним кодексом України.
Тобто, підставою внесення до ЄРДР та початку досудового розслідування можуть слугувати не будь-які заяви, повідомлення про кримінальне правопорушення, а лише ті, у яких зазначені фактичні обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, що є гарантією кожній особі від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу, оскільки безпідставне відкриття кримінального провадження є недопустимим і може порушувати права конкретних осіб, відносно яких таке провадження ініційоване, та є неефективним з точки зору використання державних ресурсів.
Для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань заявник має зазначити у повідомленні конкретні, відомі йому обставини такого злочину.
Однак до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про конкретне кримінальне правопорушення, а не про будь-які дії, які не містять таких ознак.
У разі подання особою заяви про кримінальне правопорушення до органу поліції, заявник повинен вказати у ній додатково відомі йому відомості про ознаки правопорушення. Лише у такому випадку службові особи зобов'язані внести відповідні відомості до реєстру.
Завдання і функція слідчого судді, прийняття ним рішення, в тому числі при вирішенні скарг на бездіяльність слідчого, дізнавача чи прокурора щодо невнесення відомостей в ЄРДР, не може зводитись до формальної перевірки факту внесення чи невнесення в ЄРДР відповідних відомостей, а слідчий суддя згідно вимог ст. 94 КПК України за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінює кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Таким чином, підставою початку досудового розслідування є не будь-які прийняті та зареєстровані заяви, повідомлення, а лише ті з них, з яких вбачаються вагомі обставини, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, короткий виклад яких разом із прізвищем, ім'ям, по-батькові (найменуванням) потерпілого або заявника, серед іншого, вноситься до ЄРДР.
Водночас, як встановлено у судовому засіданні, заявник зазначила, що звернулась із заявою на сайті кіберполіції шляхом заповнення відомостей.
Слідчим суддею також встановлено та підтверджено заявником, що фабулою звернення є Рапорт , в якому зазначено у «Фабулі ЄО» її вимоги, а саме те, що на месенджер у Фейсбук заявника почали приходити образливи вислови, які зачіпають її зовнішність, статуру, орієнтацію роботу у волонтерстві для ЗСУ. Також вона зрозумліа, що за нею слідкують як в буденному житті, так і у соціальних мережах. Вона не розуміла з ким спілкується і зробила скріншоти та надали докази своєму адвокату для підготовки позхову до суду для відстоювання своєї честі і гідності, згідно статті 297 Цивільного кодексу України, ч.4 ст.32 Конституції України. Просить надіслати підтвердження, що всі образи і цькування були надіслані їй саме з відповідного акаунту та що особа знаходиться у м. Березівка.
Ознайомившись, із заявою ОСОБА_4 слідчий суддя вважажє, що у неї відсутні взагалі посилання на будь-які статті Кримінального кодексу України.
Разом з цим, поліцейські після отримання вищенаведеної інформації, відібрали пояснення , в тому числі і у заявниці , яка зазначила «… Також хочу додати, що з даного приводу було подано цивільний позов», та після відібрання пояснень та аналізу інформації, яка зазначена у заяві до кіберполіції (перенаправленій до Березівського РВП), працівник прийняв відповідне рішення від 13.09.2023 року та направив заявнику.
Слідчий суддя, вивчивши заяву від 24.08.2023 року та обсяг вчиненних дій поліцейським, під час вивчення заяви, вважає ,що дії поліцейського є правомірними, а скарга необґрунтованою та безпідставною, оскільки фактично зводиться до того, що поліцейський повинен був в будь-якому випадку внести відомості до ЄРДР.
Посилання заявника на те, що викладені в заяві відомості підлягали обов'язковому внесенню до ЄРДР є передчасними.
При цьому зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає імперативного обов'язку слідчого, дізнавача, прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
Обов'язок зареєструвати заяву не є обов'язком зареєструвати відомості з цієї заяви в ЄРДР та законодавцем чітко розмежовано поняття внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР у відповідності до положень ч.1 ст.214 КПК України та прийняття і реєстрації відповідних заяв, про що йдеться у ч.4 ст.214 КПК України.
Отже, для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР заявник у повідомленні про кримінальне правопорушення має зазначити конкретні, відомі йому обставини об'єктивної сторони такого правопорушення (яке саме кримінальне правопорушення відбулось, де, коли, в чому полягало, які особи причетні до його скоєння, тощо).
Проте, заявницею вказаних вимог не дотримано, що вбачається з іі заяви від 24.08.2023 року.
Відтак, за наявності у заяві чи повідомленні об'єктивних даних (а не суто гіпотетичних чи уявних), які вказують на можливий факт вчинення певного діяння, яке має ознаки кримінального правопорушення, вони повинні бути внесені до ЄРДР.
Водночас, якщо заявник таких даних не наводить, його заява не може вважатися такою, що підлягає обов'язковій реєстрації в ЄРДР. Тобто, навіть якщо заявник стверджує про наявність ознак злочину та певну його кваліфікацію, це не означає, що подія злочину мала місце насправді та що склад кримінального правопорушення наявний, оскільки заявник може помилятися в юридичній оцінці відповідних фактів.
Однак, вказані дані, у заяві від 24.08.2023 року взагалі відсутні.
Отже, законодавець передбачив необхідність попередньої оцінки (аналізу) слідчим, прокурором, слідчим суддею (у разі оскарження заявником бездіяльності уповноваженої особи щодо невнесення відомостей до ЄРДР) змісту заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення на предмет викладення в ньому інформації саме про кримінальне правопорушення.
Суд зауважує, що саме такий підхід є гарантією для кожної особи від необґрунтованого обвинувачення та процесуального примусу.
Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку, що заявником не наведено будь-якої вагомої інформації про події чи факти, які призвели до відповідних наслідків та існуванням яких обґрунтовується необхідність внесення відомостей до ЄРДР, а тому обов'язок органу досудового розслідування у реєстрації такої заяви не виникає, а скарга є безпідставною.
Керуючись ст.214,303 КПК України, слідчий суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
Скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність співробітників поліції, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана безпосередньо до Одеського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 12.10.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1