Справа № 420/16078/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 вересня 2023 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Попова В.Ф., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якій позивачка просить суд:
- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо перерахунку пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з розрахунку 70% відповідних сум грошового забезпечення протиправними;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 “Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб” перерахунок пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. по 23.06.2022 р., а також ОСОБА_1 з 23.06.2022 року, та здійснити виплату пенсії у цьому розмірі з 01.01.2018 року ОСОБА_1 , з урахуванням раніше проведених виплат;
- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судові витрати, сплачені за подання правничої допомоги в сумі 5000 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначає, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та отримує пенсію у разі втрати годувальника, призначену відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" 09.04.1992 p. № 2262-XII. Вказує що пенсійний орган протиправно не здійснив перерахунок пенсії з 01.01.2018 року ОСОБА_2 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року №103 “Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб”, виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. по 23.06.2022 р., а також позивачці з 23.06.2022 року. Вважає, що вона має право на отримання пенсії у цьому розмірі з 01.01.2018 року.
За змістом відзиву, відповідач позовні вимоги не визнає та у їх задоволенні просить відмовити. Зазначає, що пенсію у разі втрати годувальника позивачка отримує у належному розмірі і підстави для перерахунку та виплати їй пенсії за померлого годувальника виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. по 23.06.2022 р. відсутні. Також вказує на порушення строку звернення до суду.
Розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд встановив наступне.
Позивачка перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Одеській області та з 01.07.2022 року їй призначено пенсію у разі втрати годувальника ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 p. № 2262-XII (далі - Закон № 2262) у розмірі 30% грошового забезпечення її померлого годувальника:
Посадовий оклад - 6200,00 грн;
Оклад за військове звання - 1480,00 грн;
Процентна надбавка за вислугу років 50% - 3840,00 грн.
Загальна сума грошового забезпечення для обрахунку пенсії 11520,00 грн, що відповідає довідці про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 від березня 2018 року.
Розмір пенсії по втраті годувальника склав 5912,00 грн, яка включає 3456,30 грн (30% від грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 ), щомісячну доплату 2000,00 грн на підставі Постанови КМУ № 713, компенсаційну виплату відповідно до Постанови КМУ № 849 п. 3 у сумі 456,00 грн.
ОСОБА_2 знаходився на обліку в Головному управлінні та отримував пенсію за вислугу 33 років відповідно до статті 13 Закону України від 09.04.1992 № 2262 «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з 05.05.1991 у розмірі 89% та з 01.01.2018 по 30.06.2022 у розмірі 70% відповідних сум грошового забезпечення по день смерті.
Відсотковий розмір пенсійної виплати ОСОБА_2 у судовому порядку не оскаржував.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з таких приписів законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пенсії у разі втрати годувальника передбачені ст. 30 Закону № 2262-ХІІ, а їх розмір статтею 36 цього ж Закону.
За змістом ст. 36 Закону № 2262-ХІІ пенсія у разі втрати годувальника призначається у відповідному відсотковому розмірі від грошового забезпечення (заробітної плати) або від заробітку годувальника.
Довідка Одеського обласного ТЦК та СП містить складові грошового забезпечення померлого годувальника позивачки станом на 05.03.2019 року у відповідності до вимог Постанови КМУ № 704.
Як встановлено судом, позивачці призначено пенсію у разі втрати годувальника у розмірі 30% грошового забезпечення померлого годувальника ОСОБА_2 зазначеного у довідці про розмір грошового забезпечення, виданої уповноваженим органом.
Таким чином, з огляду на встановлені судом обставини, пенсійним органом не допущено порушення прав позивачки в частинні її права на отримання пенсії зі складових грошового забезпечення її годувальника. Що ж стосується відсоткового розміру грошового забезпечення з якого отримував пенсію годувальник позивачки, то ця обставина не впливає на розмір пенсії позивачки, оскільки обрахунок її пенсії здійснювався від загальної суми грошового забезпечення ОСОБА_2 , визначеного у довідці про розмір його грошового забезпечення, що підтверджується наданими позивачкою доказами, зокрема протоколом з пенсійної справи (а.с. 21).
З приводу вимоги щодо перерахунку та виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_2 , виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. по 23.06.2022 р. суд зазначає наступне.
Як встановлено судом, ОСОБА_2 з 01.01.2018 року було перераховано пенсію виходячи з 70% грошового забезпечення на підставі довідки, виданої на підставі Постанови КМУ № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» станом на 01.03.2018 року.
Щодо оскарження розміру пенсії, зокрема відсоткового, ОСОБА_2 до суду не звертався, і до 23.06.2022 року (дата смерті) отримував пенсію саме у такому розмірі.
На думку позивачки, вона, як спадкоємець, має право ініціювати перерахунок пенсії її померлого годувальника та отримати нараховані суми пенсії за результатами такого перерахунку.
Суд не погоджується із такою позицією з таких підстав.
Відповідно до загальних положень про спадкування, закріплених у книзі шостій Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців) (ст. 1216).
До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218).
Не входять до складу спадщини права та обов'язки, що нерозривно пов'язані з особою спадкодавця, зокрема:
1) особисті немайнові права;
2) право на участь у товариствах та право членства в об'єднаннях громадян, якщо інше не встановлено законом або їх установчими документами;
3) право на відшкодування шкоди, завданої каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я;
4) права на аліменти, пенсію, допомогу або інші виплати, встановлені законом;
5) права та обов'язки особи як кредитора або боржника, передбачені статтею 608 цього Кодексу (ст. 1219).
Суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини (ст. 1227).
З системного аналізу наведених норм ЦК України суд робить висновок, що до складу спадщини входять, зокрема суми нарахованої пенсії, але неотриманої спадкодавцем за життя, однак право на проведення перерахунку пенсії померлої особи до складу спадщини не входить, оскільки таке право нерозривно пов'язане з особою спадкодавця.
При вирішенні спорів про право на спадщину на належні спадкодавцю за життя суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, визначальним є те, чи були такі виплати нараховані спадкодавцеві за життя, оскільки лише за умови, що такі суми були нараховані за життя, проте не отримані спадкодавцем, вони можуть увійти до складу спадщини (правова позиція Верховного Суду по справі № 431/6232/18-ц Постанова від 14.04.2020 року).
Виходячи із того, що у цьому спорі встановлено відсутність нарахованих ОСОБА_2 сум пенсії виходячи з розрахунку 89% відповідних сум грошового забезпечення з 01.01.2018 р. по 23.06.2022 р., у позивачки відсутнє право на ініціювання такого перерахунку та отримання відповідних сум пенсії ОСОБА_2 .
Таким чином, у задоволенні позовних вимог належить відмовити повністю.
Керуючись статтями 242- 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя В.Ф. Попов