Справа № 588/2139/23
провадження № 2/588/429/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Тростянець
Суддя Тростянецького районного суду Сумської області Огієнко О.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Сумській області (філія ГСЦ МВС) територіальний сервісний центр № 5943 про визнання договору недійсним, витребування з чужого незаконного володіння та поділ спільного майна подружжя,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 у жовтні 2023 року звернувся до суду з указаним позовом. Разом із позовною заявою ОСОБА_1 подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки NISSAN NOTE, 2009 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , а також заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного автомобіля.
Заява мотивована тим, що предметом спору є автомобіль марки NISSAN NOTE, 2009 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , вартість якого, згідно висновку експерта-товарознавця Кучмая М.М. від 26.09.2023 за № 066, складає 219650,00 грн. Наразі є підстави вважати, що даний автомобіль, який є спільною сумісною власністю позивача та ОСОБА_4 , може бути відчужено на користь третіх осіб та у разі невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. На даний час, 20.09.2023 ОСОБА_4 вже здійснено відчуження спірного автомобіля, який продано ОСОБА_3 (батькові відповідачки), без отримання згоди позивача.
Дослідивши подану заяву та додані до неї документи, вважаю, що заява підлягає частковому задоволенню, виходячи із таких мотивів.
Частиною першою та другої статті 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
Підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника про те, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
До видів забезпечення позову законом віднесено накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб (пункт 1 частини 1 статті 150 ЦПК України), а також заборону вчиняти певні дії (пункти 2 частини 1статті 150 ЦПК України).
Під арештом майна слід розуміти заборону розпорядження цим майном, а в певних випадках - і користування ним. Заборона вчиняти певні дії, поряд з іншим, може бути пов'язана з необхідністю збереження об'єкта спору в існуючому стані та збереження його статусу, що має сприяти вирішенню спору та можливості виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 ст. 150 ЦПК України встановлено, що суд може застосувати кілька видів забезпечення позову. При цьому, види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову суд (суддя) має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення у разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Судом встановлено, що автомобіль марки NISSAN NOTE, 2009 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 , придбано подружжям у період шлюбу. 20.09.2023 право власності на зазначений автомобіль було перереєстровано на нового власника без заміни номерного знаку.
Наразі між подружжям виник спір, предметом якого є поділ вказаного транспортного засобу, на який заявник просить накласти арешт з метою забезпечення позову.
Дослідивши доводи, викладені у заяві, оцінивши надані докази, приходжу до висновку, що спосіб забезпечення позову, обраний заявником, є співмірним із позовними вимогами, які він заявив в інтересах довірителя, а заява містить достатньо обґрунтовані припущення про те, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження майна, внаслідок чого виконання можливого рішення суду про задоволення позову буде суттєво утруднене чи неможливе. Відтак, вважаю доцільним накласти арешт на автомобіль марки NISSAN NOTE, 2009 року випуску державний номерний знак НОМЕР_1 .
Разом з тим, вважаю, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірний автомобіль виключить можливість вчинення будь-яких інших дій щодо нього, а тому в задоволенні заяви про забезпечення позову в частині заборони іншим особам вчиняти будь-які дії щодо вказаного автомобіля слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись вимогами статей 149-154, 260 ЦПК України, суддя
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково.
Накласти арешт на автомобіль марки NISSAN NOTE, 2009 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_1 .
В іншій частині вимог заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Копії ухвали направити сторонам - для відома та Тростянецькому відділу державної виконавчої служби в Охтирському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції - для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подачі протягом п'ятнадцяти днів з моменту її складання апеляційної скарги.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала складена і підписана суддею 11.10.2023.
Заявник (стягувач): ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Особа, до якої вжиті заходи забезпечення позову (боржник): ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса проживання: АДРЕСА_2 .
Суддя О. О. Огієнко