Справа № 288/2768/23
Провадження № 2-н/288/221/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 жовтня 2023 року смт. Попільня
Суддя Попільнянського районного суду Житомирської області Зайченко Є. О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей,
ВСТАНОВИВ:
До Попільнянського районного суду Житомирської області надійшла заява ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 , на його користь аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 1/3 частки з усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця, починаючи з дня пред'явлення заяви про видачу судового наказу і до досягнення найстаршою дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
З 03.02.2032 року в розмірі % частки всіх видів доходів (заробітку), але неменше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку та не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, щомісяця на утримання дитини - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , до досягнення нею повноліття, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи на відповідність вимогам 161-165 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, виходячи з наступних підстав.
Згідно з ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника, якщо заява підписана представником заявника; 3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; 4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Так, у поданій до суду заяві, заявник в обґрунтування заявлених вимог щодо стягнення аліментів на утримання неповнолітніх дітей вказує, що діти проживають разом з ним, знаходяться на його утриманні, а тому просить стягнути з ОСОБА_2 аліменти на його користь на утримання дітей.
Відповідно до положень ч. 5 ст. 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Аналіз вищевказаної норми ч. 5 ст. 183 СК України дає можливості дійти висновку, що правом на звернення до суду із заявою про видачу судового наказу має право той із батьків, або інший законний представник дитини разом з яким вона проживає.
Суд звертає увагу, що в порушення вимог ч.3 ст.163 ЦПК України, до заяви про видачу судового наказу не надано доказів на підтвердження обставин щодо проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із батьком - ОСОБА_1 , а також щодо їх перебування на утриманні останнього, на які заявник посилається у самій заяві.
Таким чином, заявником на виконання вимог п. 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України не додано доказів на підтвердження обставин його спільного проживання разом із дітьми, що за вимогами ч. 5 ст. 183 СК України має значення для вирішення питання про стягнення аліментів на користь заявника.
Пунктом 1 частини першої статті 165 ЦПК України встановлено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Положеннями частини другої статті 165 ЦПК України закріплено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу.
Враховуючи вищевикладене у видачі судового наказу слід відмовити.
Положенням ч. 1 ст. 166 ЦПК України визначено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Керуючись статтями 160-167, 259-261, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, -
ПОСТАНОВИВ:
У видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу з вимогою про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей - відмовити.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 165 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя Попільнянського
районного суду Є. О. Зайченко