Справа № 296/10023/23
1-кс/296/3745/23
УХВАЛА
Іменем України
07 жовтня 2023 року м.Житомир
Слідчий суддя Корольовського районного суду міста Житомира ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваної ОСОБА_5 , захисника підозрювної - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м.Новомиргород, Кіровоградської області, громадянки України, вдови, утримнців не має, з вищою медичною освітою, працює директором ТОВ "Мегаліт", на обліку у лікаря нарколого-психіатра не перебуває, групи інвалідності не має, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає по АДРЕСА_2 , раніше судимої вироком Київського апеляційного суду 21.11.2018 за ч.4 ст190 КК України до 7 років позбавлення волі з конфіскацією майна.Покарання відбуто 27.06.2019
яка підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст.14 ч..4 ст.190 , ч.3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060000000195 від 13.04.2023,
ВСТАНОВИВ:
До слідчого судді Корольовського районного суду м.Житомира надійшло клопотання слідчого СУ ГУНП в Житомирській області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Житомирської обласної прокуратури ОСОБА_8 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 1 ст.14 ч..4 ст.190 , ч.3 ст. 332 КК України, у кримінальному провадженні № 12023060000000195 від 13.04.2023.
Клопотання обгрунтовано тим, що у провадженні СУ ГУНП в Житомирській перебуває кримінальне провадження, відомості про яке внесені до ЄРДР за № 12023060000000195 від 13.04.202, за підозрою ОСОБА_5 , у сприянні незаконному переправленню особи через державний кордон України шляхом надання вказівок, порад та усуненням перешкод, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, з корисливих мотивів, тобто в учиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 332 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у достовірно невстановлений слідством день, час та місці, але не пізніше 26.06.2023, у ОСОБА_5 , виник злочинний умисел, направлений на сприяння незаконного переправлення громадянина України ОСОБА_9 через державний кордон України з корисливих мотивів. Реалізуючи свій злочинний умисел ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, розробила план незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, відповідно до якого ОСОБА_9 мав надати свій військовий квиток задля того щоб ОСОБА_5 забезпечила внесення до відповідного документа відомостей про не придатність ОСОБА_9 до військової служби, що надасть йому право безперешкодно перетнути державний кордон України.
У подальшому, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, 29.09.2023 ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перебуваючи у невстановленому слідстві місті у ході телефонної розмови з ОСОБА_9 висловила останньому пропозицію в наданні їй грошової винагороди в сумі еквівалентній 4000 доларів США за сприяння ОСОБА_9 в незаконному перетині державного кордону України громадянином України шляхом незаконного внесення відмітки у військовий квиток про не придатність ОСОБА_9 до військової задля незаконного переправлення ОСОБА_9 через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, з метою особистого збагачення. При цьому розмова супроводжувалася наданням ОСОБА_5 порад ОСОБА_9 як діяти в разі виникнення тих чи інших ситуацій, пов'язаних з перетином кордону, проходженням певних процедур, а також повідомила про безпосередню допомогу в перетині державного кордону України.
У подальшому продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, цього ж дня ОСОБА_5 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, маючи на меті підшукати співучасника кримінального правопорушення, перебуваючи у невстановленому слідстві місті у ході телефонної розмови з ОСОБА_10 , запропонувала останньому спільно вчинити кримінальне правопорушення шляхом отримання від ОСОБА_9 грошових коштів в сумі еквівалентній 4000 доларів США та подальшої передачі частини коштів ОСОБА_5 за вчинення нею дії, пов'язаних із внесенням до військового квитка ОСОБА_9 відомостей про непридатність останнього до військової служби. При цьому, за вказані дії ОСОБА_10 частину із наданих ОСОБА_9 коштів в сумі 500 доларів США мав залишити для себе як винагороду.
У свою чергу ОСОБА_10 , розуміючи зміст пропозиції ОСОБА_5 та усвідомлюючи кримінально-протиправний характер дій, пов'язаний з безпідставним внесенням до військово-облікового документа ОСОБА_9 відомостей про непридатність його до військової служби з метою незаконного переправлення через державний кордон України, керуючись корисливим мотивом, погодився на пропозицію ОСОБА_5 , вступивши таким чином з нею у попередню змову групою осіб.
В подальшому, реалізуючи спільний умисел, 05.10.2023 близько 19 год., на виконання попередньої домовленості з ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , перебуваючи на відкритій ділянці місцевості поряд з домоволодінням АДРЕСА_3 , діючи в межах спільного злочинного умислу, усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дії та бажаючи їх настання, керуючись корисливим мотивом, з метою усунення перешкоди в перетині ОСОБА_9 державного кордону України, отримав від ОСОБА_9 грошові кошти в сумі 4000 доларів США, яка раніше була узгоджена з ОСОБА_5 .
Після вказаних дій кримінально-протиправна діяльність ОСОБА_5 та ОСОБА_10 припинена працівниками правоохоронних органів.
05.10.2023 о 18 годині 54 хвилини ОСОБА_5 затримано за підозрою у вчиненні злочину, передбачено ст. 190, ст. 332 КК України.
06.10.2023 громадянку України ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.332 КК України. Звертаючись до суду, слідчий вказує на необхідність обрання запобіжного заходу ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою через необхідність запобігання наявних ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України
Отже, з метою запобігання наявних вищевказаних ризиків неможливо застосувати до ОСОБА_5 більш м'який запобіжний захід, ніж тримання під вартою. Даний вид запобіжного заходу необхідно обрати ОСОБА_5 не виходячи з каральних міркувань, а лише з метою виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
В судовому засіданні слідчий та прокурор підтримали подане клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 .
Захисник підозрюваної ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 заперечувала проти задоволення клопотання. вказуючи, що до підозрюваного можливо застосувати домашній арешт, оскільки підозрювана має постійне місце проживання, відсутність намірів переховування.
Підозрювана підтримала свого захисника.
Заслухавши пояснення прокурора, захисника підозрюваної, саму підозрювану, дослідивши матеріали досудового розслідування та копії матеріалів, якими прокурор обґрунтовують доводи клопотання, слідчий суддя вважає його таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до ст. 5 Конвенціїпро захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Згідно пунктів 1 і 2 ч. 1 ст. 177 КПК України"метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому жкримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобовязаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
У ході розгляду клопотання встановлено, що 06.10.2023 ОСОБА_5 повідомлено про підозру за ч.3 ст.332 КК України
Враховуючи стадію судового розгляду, слідчий суддя, не вирішуючи питання про доведеність вини під час розгляду даного клопотання, з урахуванням усталеної практики ЄСПЛ (наприклад, пункт 32 рішення у справі Fox, Campbell and Hartley v. the United Kingdom від 30.08.1990 (заяви № 12244/86, 12245/86; 12383/86), згідно якої термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (пункт 175 рішення ЄСПЛ від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява № 42310/04) вважає, що підозра ОСОБА_5 у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 332КК України є обґрунтованою в розумінні ч. 1 ст. 194 КПК України, це підтверджується в своїй совокупності доказами, що долучені до клопотання, а саме:
- протоколом НСРД -про зняття інформації з транспортних телекомунікаційих мереж ОСОБА_5 від 28.06.2023;
- протоколом про залучення особи ОСОБА_9 до конфеденційного співробітництва від 29.06.2023;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 29.06.2023 ТА 05.10.2023;
- протоколом вручення грошових коштів від 05.10.2023;
- протоколом про результати контролю за вчиненням злочину від 05.10.2023;
05.10.2023 ОСОБА_11 затримано в порядку ст.208 КК України;
- протоколом НСРД- негласного аудіоконтролю особи ОСОБА_10 від 06.10.2023;
- протоколом НСРД -про зняття інформації з транспортних телекомунікаційих мереж ОСОБА_5 від 06.10.2023;
- протоколом НСРД- негласного аудіо,-відеоконтролю особи ОСОБА_10 від 06.10.2023;
-протоколом НСРД -про зняття інформації з транспортних телекомунікаційих мереж ОСОБА_10 від 06.10.2023;
-протоколом НСРД- негласного аудіо,-відеоконтролю особи ОСОБА_5 від 06.10.2023;
Згідно з п.5 ч.1, ч.3 ст. 176 КПК України, тримання під вартою є один із запобіжних заходів та найбільш суворим.
А ч.1 ст. 183 КПК України визначено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш мяких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченимстаттею 177цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною пятою статті 176 цього Кодексу
При цьому, розглядаючи питання доцільності обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді його тримання під вартою, слідчий суддя враховує, що таке рішення обмежує його права і свободи та має відповідати характеру певного суспільного інтересу (визначеним у КПК України конкретним підставам і меті) що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості. В той же час, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
-
Щодо ризиків на які посилається прокурор.
У поданому клопотанні слідчий вказав на наявність ризиків, передбачених п. 1, 2,3, 4 та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість підозрюваної ОСОБА_12 : переховуватися від органів досудового розслідування або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Ризик переховування підозрюваної від органів досудового розслідування та або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України)
Відповідний ризик стороною обвинувачення обґрунтовується наступним.
Злочин, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 є тяжким та містить безальтернативну санкцію - позбавлення волі на строк від семи до дев'яти років, підозрювана працює, прте це не свідчить про міцність соціальних зв'язків аж настільки, щб виключити ризик переховування.
Також слідчий суддя враховує позицію Європейського суду з прав людини, згідно якої, що тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою ( на що також посилався захисник під час розгляду даного клопотання) , проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а також, що суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, в тому числі і потерпілих, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства з боку особи, яка обвинувачується у вчиненні протиправного діяння. Так, ЄСПЛ з прав людини в рішенні викладеному у справі «Ілійков проти Болгарії», зазначив, що "суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів".
При цьому, також враховує правову позицію ЄСПЛ викладену в рішенні у справі "Харченко проти України" від 10.02.2011 року є, що у даному кримінальному провадженні наявний конкретний суспільний інтерес (захист прав потерпілого) який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги свободи особистості, а тому обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є виправданим.
Ризик знищення, переховування, спотворення речових доказів (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Оскільки повне коло причетних до вчинення кримінального правопорушення, та, як наслідок, усі речові докази, органом досудового розслідування наразі встановлюється, ОСОБА_5 з метою уникнення кримінальної відповідальності, може вчиняти спроби знищити, сховати, спотворити речові докази, які наразі не перебувають у розпорядженні органу досудового розслідування.
Ризики незаконного впливу підозрюваного на свідків інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Враховуючи, що кримінальне провадження перебуває на початковій стадії досудового розслідування, яка потребує з'ясування обставин вчинення злочину шляхом, зокрема, проведення допитів свідків, встановлення інших потерпілих, вказаний ризик має високий ступінь імовірності, сторона обвинувачення вважає, що підозрювана може вчиняти спроби впливу на учасників кримінального провадження з метою неможливості використання в суді в якості доказів їх показань.
Ризики вчинення інших кримінальних правопорушень (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).
Злочини у якому підозрюється ОСОБА_5 вчинений з корисливих мотивів, підозрювана ніде не працює, має непогашену судимість за вчинення умисного корисливого злочину проти власності, доказів що вона має заробіток слідчому судді не надано, слідчий суддя вважає, що вона дійсно може спробувати вчинити інший злочин з метою отримання прибутку, а відтак і ризик передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України також існує.
Згідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 цього Кодексу слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріали зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні даного кримінального правопорушення, а також наявність доказів, яким обґрунтовуються відповідні обставини.
На підставі викладеного, з метою забезпечення даного кримінального провадження являється доцільним обрати ОСОБА_5 винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки більш м'який запобіжний захід про який просять підозрюваната її захисник - домашній арешт, на думку слідчого судду, не забезпечить його належної процесуальної поведінки і виконання процесуальних обов'язків та може призвести до ризиків передбачених п.1-5 ч.1 ст.177 КПК України, що є підставою для відмови в задоволенні клопотання сторони хзахисту у більш м'якому запобіжному заході .
Згідно з ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В силу п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи особу підозрюваної, слідчий суддя визначає заставу у розмірі, який становить 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що у грошовому виразі складає 214720 гривень 00 копійок. Слідчий суддя вважає, що такий розмір застави здатен забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрювану такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі місця прживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_10 та свідками у кримінальному провадженні, коло яких має визначити та повідомити підозрюваній слідчий або прокурор у кримінальному провадженні;
- у разі наявності здати до УДМС в Житомирській області свій паспорт громадянина України для виїзду закордон.
Керуючись ст.ст.110, 131, 132, 176-178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 369-372 КПК України, слідчий суддя,-
ПОСТАНОВИВ:
Клопотання слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції в Житомирській області ОСОБА_7 , задовольнити.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 04 грудня 2023 року.
Визначити підозрюваній ОСОБА_5 заставу у розмірі 80 (вісімдесят прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 214720 (двісті чотирнадцять тисяч сімсот двадцять) гривень 00 копійок .
В задоволенні клопотання захисника - відмовити.
Застава може бути внесена підозрюваною, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на рахунок UA678201720355249002000000277, одержувач ТУ ДСА України в Житомирській області, код ЄДРПОУ 26278626, МФО 820172 в ДКСУ, м. Київ, з призначенням платежу: «застава прізвище, ім'я, по батькові (найменування) платника, що вносить заставу та особи, за яку вноситься застава, № справи, суд, який постановив ухвалу про застосування запобіжного заходу.».
Підозрювана або заставодавець мають право у будь-який момент часу внести заставу у визначеному розмірі до закінчення строку дії цієї ухвали.
У разі внесення застави у визначеному цією ухвалою розмірі вважається, що до підозрюваної ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді застави та у такому випадку покласти на підозрювану такі обов'язки:
- прибувати до слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;
- не відлучатися за межі місця прживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну місця проживання або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з іншим підозрюваним ОСОБА_10 та свідками у кримінальному провадженні, коло яких має визначити та повідомити підозрюваній слідчий або прокурор у кримінальному провадженні;
- у разі наявності здати до УДМС в Житомирській області свій паспорт громадянина України для виїзду закордон.
Строк дії обов'язків, покладених на підозрювану у разі внесення застави, визначити з моменту звільнення з-під варти внаслідок внесення застави до 04 грудня 2023 року.
Попередити підозрювану, що у разі невиконання покладених на неї обов'язків після внесення застави, до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваної та її явки за викликом, а також підозрюваній та заставодавцю, що у разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрювана, будучи належним чином повідомлена, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на неї при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава може бути звернута в дохід держави.
Контроль за виконанням ухвали щодо виконання покладених на підозрюваного обов'язків у разі внесення застави покласти на слідчих СУ ГУНП в Житомирській області, які здійснюють досудове розслідування в кримінальному провадженні № 12023060000000195
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту оголошення та набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст оголошено 12.10.2023 о 14-30 годині
Слідчий суддя ОСОБА_1