Справа № 277/1187/23
Номер рядка звіту 17
РІШЕННЯ
іменем України
"12" жовтня 2023 р. смт Ємільчине
Ємільчинський районний суд Житомирської області
в складі: головуючого - судді Греська В.А.
при секретарі с/з Сорока М.М.
розглянувши у смт Ємільчине цивільну справу за позовом ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість в розмірі 67264,04 грн., інфляційні втрати в розмірі 6115,80 грн., три відсотки річних в розмірі 1771,54 грн., сплачений судовий збір у розмірі 2147,20 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Вимоги мотивує тим, що 30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем було укладено електронний договір №5308329 про надання споживчого кредиту, згідно умов якого сума кредиту складає 25000 грн.; строк кредиту 30 днів; дата повернення кредиту (29.01.2022 року) вказується в Графіку платежів, що є Додатком №1 до цього договору; строк кредиту може бути продовжено у порядку та на умовах визначених в Розділі 4 цього договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконало та надало йому кредит в сумі 25000 грн. шляхом зарахування кредитних коштів на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
29.01.2022 року відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користування кредитом на суму 10000 грн., з яких 4300 грн. оплата основного боргу, 5700 грн. сплата процентів, в зв'язку з чим відповідно до п.1.4 та п.4.2 кредитного договору відбулося продовження строку кредиту ще на 30 днів відповідно з стандартною процентною ставкою 1,90% в день.
В період з 25.02.2022 року по 01.05.2022 року у зв'язку з повномасштабним вторгненням ТОВ «Авентус Україна» нарахування по відсоткам не здійснювало та надало «кредитні канікули».
У період з 01.05.2022 року по 19.05.2022 року було здійснено нарахування за стандартною процентною ставкою.
19.05.2022 року за ініціативою ТОВ «Авентус Україна» було здійснено списання всіх нарахованих відсотків у сумі 17698,50 грн. з метою надання можливості клієнту в такий складний час користуватися послугами в звичайному графіку.
07.06.2022 року відповідачем було здійснено оплату в сумі 260 грн., однак даних коштів не вистачило для погашення заборгованості.
Відповідач свої зобов'язання перед кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих відсотків не виконав, а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії кредитного договору, в зв'язку з чим, а також відповідно до п.4.3 договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів поспіль.
Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював.
19.06.2023 року між ТОВ «Авентус Україна» та ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» було укладено договір факторингу №19.06/23-Ф, згідно з умовами якого клієнт відступив фактору права грошової вимоги за кредитним договором.
Позивач зазначив, що станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20700 грн. - тіло кредиту та 38676,70 грн. - нараховані проценти, а всього 59376,70 грн.
Представник позивача зазначив, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір
06.09.2023 року по справі було відкрито провадження та розгляд справи призначено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін на 28.09.2023 року.
В судове засідання представник позивача не з'явився, надіслав до суду заяву, в якій зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просив розглянути справу у його відсутності.
Згідно відповіді №211727 від 04.09.2023 року з Єдиного державного демографічного реєстру ОСОБА_1 значиться зареєстрованим по АДРЕСА_1 .
Відповідачу за вказаною адресою рекомендованим листом направлялися копія позовної заяви з доданими документами, копія ухвали про відкриття провадження, судова повістка, які повернулися до суду разом із поштовою довідкою, в якій зазначено причини повернення: «адресат відсутній за вказаною адресою».
В зв'язку з зазначеним вище розгляд справи було відкладено на 12.10.2023 року та виклик відповідача в судове засідання було здійснено через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Таким чином відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи через оголошення на офіційному веб-порталі Судової влади України, в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, будь-яких клопотань, заяв, відзиву на позов суду не надіслав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Матеріалами справи встановлено, що 30.12.2021 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №5308329 про надання споживчого кредиту, відповідно до п.1.2 якого товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки, передбачені договором.
Згідно п.п. 1.3, 1.4, 1.5.1 договору сума кредиту складає 25000 грн.; строк кредиту 30 днів, детальні терміни повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком №1 до цього Договору; стандартна процентна ставка становить 1,90% в день та застосовується: - у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору, якщо не виконані умови для застосування зниженої процентної ставки; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 договору; - у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3 договору.
Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби (п.1.6 договору).
Відповідно до п.2.1 договору кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем Товариству з метою отримання кредиту.
З листа ТОВ ФК «Контрактовий дім» №2868 від 22.06.2023 року, адресованого ТОВ «Авентус Україна», слідує, що між даними товариствами укладено угоду №087/20-П від 08.07.2020 року, та ТОВ «Контрактовий дім» повідомляє ТОВ «Авентус Україна» про успішність переказу коштів на картки клієнтів, зокрема, 25000 грн. 30.12.2021 року на картку № НОМЕР_1 .
Таким чином ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало у повному обсязі.
Відповідно до пп.4.3.1, п.4.3 договору сторони домовилися, що у випадку, якщо у споживача на дату закінчення строку кредиту наявна заборгованість за кредитом, строк кредиту продовжується кожен раз на один наступний календарний місяць, що слідує за днем закінчення такого строку, але не більше ніж на 90 календарних днів поспіль.
Споживач дає згоду на автопролонгацію строку кредиту на умовах передбачених в пп. 4.3.1 договору. Споживач вважається таким, що прострочив повернення кредиту, якщо після закінчення періоду автопролонгації у споживача наявна заборгованість за кредитом та не відбулося продовження строку кредиту за ініціативою споживача, у порядку передбаченому п.4.2 договору (пп.4.3.2 п.4.3 договору).
Згідно п.5.4 договору споживач зобов'язаний у встановлений договором строк повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пеню (у разі наявності) та інші платежі передбачені договором.
Відповідно до п.6.1 договору сторони домовилися, що повернення кредиту та сплата процентів за користування кредитом включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, здійснюватимуться згідно Графіка платежів.
Згідно Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, яка зазначена в Додатку №1 до договору про надання споживчого кредиту №5308329 від 30.12.2021 року, датою видачі кредиту є 30.12.2021 року, датою повернення - 29.01.2022 року. Даним Додатком №1 визначено, що якщо споживачем не будуть виконані умови договору для отримання зниженої процентної ставки, розміри платежів, що зазначені в Графіку платежів будуть перераховані за стандартною процентною ставкою, в зв'язку з чим будуть мати наступні значення: сума платежу за розрахунковий період складе - 39250 грн.; проценти за користування кредитом складуть - 14250 грн.; реальна річна процентна ставка складе - 24079,41% річних; загальна вартість кредиту складе - 39250 грн.
З картки обліку Договору №5308329 від 30.12.2021 року слідує, що ОСОБА_1 в рахунок оплати основного боргу сплатив 4300 грн., в рахунок оплати процентів сплатив 5960 грн., загальна заборгованість становить 59376,70 грн.
Відповідно до п. п. 7.1, 7.2 договору сторони несуть відповідальність за порушення умов цього договору згідно чинного законодавства України, цього договору; порушення умов цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Договір про надання споживчого кредиту №5308329 від 30.12.2021 року, Додаток №1 до договору про надання споживчого кредиту №5308329 від 30.12.2021 року, Паспорт споживчого кредиту підписано ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Згідно ст.12 ЗУ «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Ч.12 ст.11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Відповідно до договору факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023 року ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» (далі Фактор) зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Авентус Україна» (далі Клієнта) за плату, а Клієнт відступити Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - Боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Перелік Боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі Боржників, який формується згідно Додатку №1 та є невід'ємною частиною договору.
Відповідно до п.1.2 Договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно Додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги. Підписаний сторонами та скріплений їх печатками Акт прийому-передачі Реєстру Боржників підтверджує факт переходу від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості та є невід'ємною частиною цього договору.
П. 3.9 договору факторингу передбачено, що у разі отримання коштів від боржника, органів Державної виконавчої служби в рахунок погашення заборгованості після дати підписання відповідного реєстру боржників, клієнт зобов'язаний перерахувати ці кошти фактору протягом 3 банківських днів з дати їх отримання (включно) на рахунок фактора.
Згідно акту прийому-передачі Реєстру Боржників за Договором Факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023 року клієнт - ТОВ «Авентус Україна» передав, а фактор - ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» прийняв реєстр боржників кількістю 3087, після чого, з урахуванням п.1.2 Договору факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023 року, від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
З Витягу з Реєстру боржників до Договору факторингу №19.06/23-Ф від 19.06.2023 року слідує, що ОСОБА_1 є боржником за кредитним договором №5308329, основна сума заборгованості становить 20700 грн., сума заборгованості за відсотками - 38676,70 грн.
Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); правонаступництва; виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем); виконання обов'язку боржника третьою особою.
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
У частині другій статті 517 ЦК України передбачено, що боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні.
З правової позиції висловленої Верховним Судом України в постанові від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15 слідує, що за змістом вказаних вище положень закону, боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору і таке виконання є належним.
У відповідності до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ст.1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно ч.1 ст.1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми (ч.1 ст.1047 ЦК України).
Ч.1 ст.1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Відповідно до ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Таким чином факт існування кредитних відносин між сторонами підтверджується договором надання споживчого кредиту, договором факторингу.
Як встановлено судом, відповідач не належним чином виконував свої зобов'язання за договором кредиту, допустивши заборгованість. Таким чином, невиконання відповідачем своїх договірних зобов'язань порушує право позивача на своєчасне та в повному обсязі отримання грошових коштів, які були надані у кредит, і суд приходить до висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача на користь позивача 59376,70 грн., яка складається з 20700 грн. - тіла кредиту, 38676,70 грн. - суми заборгованості за відсотками.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача інфляційних втрат та 3% річних, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що зобов'язання, яке виникло між сторонами, є грошовим.
Матеріали справи не містять доказів належного виконання відповідачем умов кредитного договору. Інших підстав, що б свідчили про припинення між сторонами грошового зобов'язання, судом не встановлено.
За таких обставин, позивач має право вимагати від відповідача сплати 3% річних за період прострочення грошового зобов'язання та інфляційних втрат.
Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року на території України з 24.02.2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Позивачем не враховано вищевказаних перехідних положень ЦК України та протиправно здійснено розрахунок інфляційних втрат за період з вересня 2022 року по липень 2023 року та розрахунок 3% річних за період з 27.08.2022 року по 25.08.2023 року.
З огляду на викладене, оскільки представником позивача надано розрахунок інфляційних втрат за період з вересня 2022 року по липень 2023 року та розрахунок 3% річних за період з 27.08.2022 року по 25.08.2023 року, то вказані вимоги задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно платіжної інструкції №578 від 28.08.2023 року позивачем при зверненні до суду з позовом, який сформовано в системі «Електронний суд», сплачено судовий збір у сумі 2147,20 грн.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволено частково, понесені позивачем витрати на сплату судового збору слід стягнути пропорційно до задоволених позовних вимог з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» в сумі 1895,42 грн.
Крім цього, при зверненні до суду з позовною заявою, позивачем також заявлено вимогу про стягнення з відповідача на його користь понесені ним витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 10000 гривень на підставі: копії Договору про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022; копії звіту від 23.08.2023 про надання правової допомоги згідно Договору №07/07-2022 від 07.07.2022; копії рахунку на оплату по замовленню №23/08 від 23.08.2023; копії ордеру на надання правничої (правової) допомоги серії АН №1075167; копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5127.
Допомога полягала в: зборі та аналізі доказів і документів для подання позовної заяви про стягнення заборгованості за кредитним договором; складенні позовної заяви в справі про стягнення заборгованості за кредитним договором; поданні до суду позовної заяви в інтересах клієнта. Затрачений час - 10 годин; загальна сума - 10000 гривень.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому, суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Однак, обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначений висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У той же час, відповідач в судове засідання не з'явився та не зазначив про неспівмірність витрат позивача на правову допомогу, не клопотав про їх зменшення.
Відповідно до п.3 ч.2 ст.141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Таким чином, зважаючи на часткове задоволення позовних вимог ТОВ «ФК «Фінтраст Україна», у відповідності до вимог п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача необхідно стягнути кошти на відшкодування його витрат по наданню правничої допомоги, розмір яких суд визначає пропорційно розміру задоволених позовних вимог, в сумі 8827,40 грн.
На підставі ст. ст. 11, 212, 509, 525, 526, 626, 628, 633, 638, 1048, 1049, 1054 ЦК України, постанови Верховного Суду України від 23.09.2015 року у справі №6-979цс15, та керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд, -
ВИРІШИВ:
Позов ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст України» (код ЄДРПОУ 44559822, юридична адреса: 03150, м. Київ, вул. Загородня, 15, оф. 118/2) заборгованість по договору №5308329 про надання споживчого кредиту від 30.12.2021 року в сумі 59376 (п'ятдесят дев'ять тисяч триста сімдесят шість) грн. 70 коп., яка складається з: 20700 грн. - основної суми заборгованості, 38676,70 грн. - суми заборгованості за відсотками, сплачений при подачі позовної заяви, судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в розмірі 1895 (одна тисяча вісімсот дев'яносто п'ять) грн. 42 коп. та витрати на правову допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 8827 (вісім тисяч вісімсот двадцять сім) грн. 40 коп., а всього кошти в сумі 70099 (сімдесят тисяч дев'яносто дев'ять) грн. 52 коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити за безпідставністю.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Ємільчинський районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: В. А. Гресько