Справа №295/1577/23
2/295/1193/23
УХВАЛА
27.09.2023 року м. Житомир
Богунський районний суд м. Житомира у складі
Головуючого судді Воробйової Т.А.,
за участю секретаря судового засідання Коцюби О.Ю.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
розглядаючи у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу
за позовом, поданим представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Козловим Андрієм Івановичем,
до ОСОБА_3 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 ,
про витребування майна з чужого незаконного володіння,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить витребувати у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 нерухоме майно - квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 09.02.2018, який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640.
Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер рідний дядько позивача ОСОБА_5 . Оскільки останній інших спадкоємців не мав, позивач як спадкоємець п'ятої черги звернулася до приватного нотаріуса Житомирського міського нотаріального округу Сєтака В.Я. із заявою про прийняття спадщини.
Під час оформлення своїх спадкових прав на майно, позивач дізналася про існування договору дарування квартири від 09.02.2018, укладеного між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640, за яким ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Зі змісту вищевказаного договору позивачу стало відомо, що ОСОБА_4 став власником цієї квартири на підставі договору купівлі-продажу квартири від 17.11.2000, який був укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , та був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Носаль Г.М. за реєстровим номером 878.
12.02.2020 ОСОБА_6 звернулася до Богунського районного суду м.Житомира з позовом про визнання недійсними договорів відчуження спірної квартири, однак рішенням суду у задоволенні позову відмовлено у зв'язку з тим, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту. Рішення набрало законної сили.
Вищезазначеним рішення суду було встановлено, що згідно з висновком судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документа № КСУ-19-21/39378 від 11.08.2022 року підпис від імені ОСОБА_5 в графі «Продавець» в договорі купівлі-продажу квартири від 17.11.2000 року, укладеному між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідченому приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Носалем Г.М. та зареєстрованому в реєстрі за № 878, виконаний не ОСОБА_5 , і іншою особою.
З огляду на відповідне нормативне врегулювання, з урахуванням досліджених доказів суд дійшов висновку, що «договір» купівлі-продажу квартири із проставленими за текстом документа відомостями про продавця - ОСОБА_5 , покупця - ОСОБА_4 , а також зазначеними за таким «договором» істотними умовами правочину, не укладався ОСОБА_5 , а тому фактично є неукладеним.
Ухвалою суду від 23.02.2023 відкрито провадження у справі №295/1577/23, розгляд справи визначено проводити у порядку загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.
27.09.2023 представник позивача ОСОБА_1 подав до суду заяву про зміну предмету позову, у якому просить:
визнати недійсним договір дарування квартири від 09.02.2018, який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640;
скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про державну реєстрацію права власності: 27471640 від 09.02.2018 на квартиру АДРЕСА_1 :
витребувати у ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб платників податків НОМЕР_1 на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків: НОМЕР_2 нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_1 , право власності на яку зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору дарування квартири від 09.02.2018, який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640.
Вказану заяву, як і позов, обґрунтовано тим, що рішенням Богунського районного суду міста Житомира у справі №295/1876/20 від 21.12.2022, яке набрало законної сили 26.01.2023, встановлено, що «договір» купівлі-продажу квартири із проставленими за текстом документа відомостями про продавця ОСОБА_5 , покупця ОСОБА_4 , а також зазначеними за таким «договором» істотними умовами правочину, не укладався ОСОБА_5 , а тому фактично є неукладеним.
Заявник вказує, що відповідно до положень ч. 4 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням Богунського районного суду міста Житомира у справі №295/1876/20 від 21.12.2022, не підлягають доказуванню при розгляді даної справи.
Оскільки, договір купівлі-продажу квартири від 17.11.2000, між ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Носалем Г.М. та зареєстрований в реєстрі за № 878 є неукладеним, то відповідно ОСОБА_4 неправомірно уклав з ОСОБА_3 договір дарування квартири від 09.02.2018, який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріальною округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640, у відповідності з яким ОСОБА_4 подарував ОСОБА_3 квартиру АДРЕСА_1 , внаслідок чого вона підлягає витребуванню ОСОБА_7 , як особою, яка набула речове право на спірне майно в порядку спадкування за законом.
За таких обставин у ОСОБА_2 виникла необхідність у зміні предмета позову шляхом подачі до Богунського районного суду міста Житомира відповідної письмової заяви.
Представник позивача у судовому засіданні просив прийняти до розгляду заяву про зміну предмету позову.
Інші учасники справи у судове засідання не з'явились, про розгляд справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо (частина перша статті 11 ЦПК України).
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина третя статті 13 ЦПК України).
Сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: 1) позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу; 2) позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження; 3) відповідач має право подати зустрічний позов у строки, встановлені цим Кодексом. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі (частини перша-третя статті 49 ЦПК України).
Зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Як вбачається, предметом спору у цій справі у первісній редакції позовної заяви були позовні вимоги про витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 нерухомого майна - квартири АДРЕСА_1 .
У заяві про зміну предмету позову позивач заявляє вимоги про визнання недійсним договору дарування квартири від 09.02.2018, який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640; скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності: 27471640 від 09.02.2018 на квартиру АДРЕСА_1 ; витребування у ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 нерухомого майна: квартири АДРЕСА_1 .
При цьому, підстави позову є аналогічними, як у первісному позові, так і у заяві про зміну предмету позову, а позивач змінює предмет позову шляхом доповнення позовних вимог новими.
Оскільки зміна предмету позову є правом позивача, заява про зміну предмету позову подана у строки та у порядку, визначеному ЦПК України, така заява повинна бути прийнята до розгляду судом.
Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 1 ст. 48 ЦПК України, сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Відповідач - це особа, яка має безпосередній зв'язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред'явленими вимогами.
За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов'язки сторін (позивача та відповідача).
Статтею 175 ЦПК встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.
У заяві про зміну предмету позову позивач заявляє вимогу, зокрема, про визнання недійсним договору дарування квартири від 09.02.2018, який був посвідчений приватним нотаріусом Житомирського міського нотаріального округу Гораєм О.С. за реєстровим номером 190, який зареєстрований Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 09.02.2018, номер запису про право власності: 27471640, та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію права власності: 27471640 від 09.02.2018 на квартиру АДРЕСА_1 .
Договір дарування квартири від 09.02.2018 було укладено між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , при цьому, позивач позов до ОСОБА_4 не пред'явив, останнього наразі залучено до участі у справі як третю особу.
Згідно зі ст.51 ЦПК суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача.
Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд починається спочатку.
Суд роз'яснює, що позивач не позбавлений можливості вирішити питання про залучення до справи співвідповідача, заявивши відповідне клопотання, у порядку, передбаченому ст. 51 ЦПК України.
Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.198 ЦПК України, суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках визначених частиною другою статті 223 цього Кодексу.
Керуючись статтями 1-12, 49, 260-261, 352-355 ЦПК України, суд,-
УХВАЛИВ:
Прийняти до розгляду заяву представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову у справі за позовом, поданим представником позивача ОСОБА_2 - адвокатом Козловим Андрієм Івановичем, до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_4 , про витребування майна з чужого незаконного володіння.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення
Ухвала не підлягає оскарженню окремо від рішення суду, заперечення на неї включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Відкласти підготовче судове засідання на 10:00 год 09.11.2023, викликати учасників справи до Богунського районного суду м. Житомира за адресою: м. Житомир, м-н. Соборний 1, зал судового засідання №2-Б-7.
Суддя Т.А. Воробйова
Повний текст ухвали підписано 04.10.2023.