Справа № 161/16698/23
Провадження № 2-н/161/2351/23
УХВАЛА
12 жовтня 2023 року місто Луцьк
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Івасюта Л.В., розглянувши заяву Державного комунального підприємства «Луцьктепло» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню із боржника ОСОБА_1 ,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник звернувся до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню із боржника ОСОБА_1 в загальному розмірі 11371,81 грн.
За змістом п. 4 ч. 1 ст. 165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо наявні обставини, передбачені ч. 1 ст.186 ЦПК України.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно зі статтею 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших відносин, крім справ, розгляд яких здійснюється за правилами іншого судочинства.
Разом з тим статтею 20 ГПК України визначено предметну та суб'єктну юрисдикцію господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) ФОП.
Із матеріалів справи вбачається, що ДКП «Луцьктепло» звертаючись до суду з заявою про видачу судового наказу, просить суд стягнути з ОСОБА_1 заборгованості за послуги по теплопостачанню по АДРЕСА_1 , де знаходиться магазин « ІНФОРМАЦІЯ_1 »
Згідно із частиною першою статті 128 ГК України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу. Зазначена норма кореспондується зі ст. 50 ЦК України.
За частиною першою статті 173 ГК України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, у силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
Майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями. Господарські договори укладаються за правилами, встановленими ЦК України, з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (стаття 179 ГК України).
Із доступу до загальновідомої інформації, яка міститься у мережі Інтернет, вбачається, що ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем.
З урахуванням наведеного суддя уважає, що у даному випадку, спір має розглядатися як спір, який пов'язаний між юридичною та фізичною особою підприємцем, який розглядається в порядку господарського судочинства, а отже даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суддя дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу у зв'язку з тим, що заява про видачу судового наказу подана з порушенням вимог ст. 165 ЦПК України.
Керуючись ст. 165, 186 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити Державному комунальному підприємству «Луцьктепло» у видачі судового наказу про стягнення заборгованості за послуги по теплопостачанню із боржника ОСОБА_1 .
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду через Луцький міськрайонний суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її проголошення. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Луцького міськрайонного суду Волинської області Л.В. Івасюта