ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
03 жовтня 2023 року
м. Київ
cправа № 876/55/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Погребняка В.Я. - головуючий, Васьковського О.В., Огородніка К.М.,
за участю секретаря судового засідання Громак В.О.
учасники справи:
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ"
відповідач - Приватне акціонерне товариство "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
представник відповідача - Чапала Ю.С., адвокат (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний веб портал судової влади України vkz.court.gov.ua.)
розглянув у відкритому судовому засіданні (в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний веб портал судової влади України vkz.court.gov.ua.) апеляційну скаргу
Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат"
на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду
від 01.08.2023
у складі судді: Чередка А.Є.,
у провадженні за заявою
Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ"
про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 28.04.2023 у третейській справі 14/1К-23 у третейській справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 212 190, 5 грн.
ВСТАНОВИВ:
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст руху справи
1. Рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група (далі - Третейський суд) від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23:
- позов Товариства з обмеженою відповідальністю "М-ЛИТ" (далі - ТОВ "М-ЛИТ", позивач) до Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (далі - ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат", відповідач) про стягнення 170 358,71 грн. - основного боргу з оплати обладнання, поставленого за Договором поставки № 1063-08 від 07.02.2019, 4 088,61 грн. - 3% річних за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором поставки № 1063-08 від 07.02.2019, 37 743,43 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором поставки №1063-08 від 07.02.2019 - задоволено в повному обсязі;
- стягнуто з ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "М-ЛИТ" 170 358,71 грн. - основного боргу з оплати обладнання, 4 088,61 грн. - 3% річних та 37 743,43 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання, а також 2 121,91 грн. - витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом.
2. 26.06.2023 від ТОВ "М-ЛИТ" до Центрального апеляційного господарського суду надійшла заява про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 28.04.2023 у зазначеній справі.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
3. Ухвалою від 01.08.2023 Центральний апеляційний господарський суд заяву ТОВ "М-ЛИТ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23 - задовольнив;
видав наказ на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23 про стягнення з ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "М-ЛИТ" 170 358,71 грн. - основного боргу, 4 088,61 грн. - 3% річних, 37 743,43 грн. - інфляційних втрат за прострочення виконання грошового зобов'язання за Договором поставки № 1063-08 від 07.02.2019, 2 121,91 грн. - витрат, пов'язаних з вирішенням спору третейським судом;
стягнув з ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на користь ТОВ "М-ЛИТ" витрати по сплаті судового збору за розгляд заяви про видачу судового наказу на виконання рішення третейського суду на суму 1 342,00 грн.
3.1. Ухвала Центрального апеляційного господарського суду мотивована тим, що:
- 07.02.2019 між ТОВ "М-ЛИТ" (постачальник) та ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладено договір поставки № 1063-08, у п.п. 9.1, 9.2 якого спори та розбіжності, які виникли між сторонами у зв'язку із цим Договором вирішуються шляхом переговорів. У випадку, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням даного Договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню в строки, вказані в рішенні суду;
- 27.12.2022 ТОВ "М-ЛИТ" звернувся до Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" з позовною заявою до ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 212 190,75 грн. за порушення умов Договору поставки № 1063-08 від 07.02.2019;
- рішенням Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації "Регіональна правова група" від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23 позов задоволено;
- зазначене рішення компетентним судом не визнавалося недійсним, тому є чинним; зазначене рішення не містить способів захисту прав, які не передбачені законами України; суд не вирішував питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі;
- справа, у якій прийнято рішення, підвідомча третейському суду; склад третейського суду відповідає вимогам закону; Докази того, що склад третейського суду не відповідав вимогам статей 16 - 19 Закону України "Про третейські суди" суду не надано;
- рішення добровільно не виконане, що стало підставою для заявника в межах установленого законом строку звернутися із заявою про видачу наказу на примусове виконання рішення.
3.2. З огляду на зазначене та відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди", а також врахувавши, що зазначене рішення добровільно не виконано, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви позивача про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23 за позовом ТОВ "М-ЛИТ" до ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про стягнення 212 190,75 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
4. ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 17.08.2023 звернулось до Верховного Суду з апеляційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 876/55/23, в якій, з урахуванням наданих в судовому засіданні 03.10.2023 пояснень уповноваженим представником, просило ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 876/55/23 скасувати, заяву ТОВ "М-ЛИТ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23 - залишити без розгляду або ж закрити провадження за вказаною заявою з посиланням на пункт 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України.
Рух апеляційної скарги
5. Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 876/55/23 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Погребняк В.Я., суддя - Васьковський О.В. суддя - Огороднік К.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.08.2023.
6. Ухвалою Верховного Суду від 28.08.2023 датою проведення судового засідання за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" визначено 19.09.2023.
7. 15.09.2023 на адресу Касаційного господарського суду від представника ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" - Чапали Ю.О. надійшла заява про проведення судового засідання у справі № 876/55/23 в режимі відеоконференції.
8. Ухвалою Верховного Суду від 15.09.2023 задоволено клопотання ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції.
9. Станом на 19.09.2023 на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду матеріали третейської справи № 14/1К-23 не надійшли.
10. Ухвалою від 19.09.2023 Верховний Суд відклав розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023;
повідомив учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 відбудеться 03.10.2023 о 12 год. 30 хв.
11. Уповноважений представник позивача в судове засідання 19.09.2023 не з'явився, про причини неявки не повідомив, системою відеоконференцзв'язку за посиланням на офіційний вебпортал судової влади України vkz.court.gov.ua не скористався.
12. В режимі відеоконференції у судовому засіданні 03.10.2023 прийняв участь уповноважений представник відповідача, який підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати оскаржувану ухвалу місцевого суду.
13. Оскільки, явка представників сторін не була визнана обов'язковою, Колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за відсутністю уповноваженого представника позивача.
14. Враховуючи положення Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" (затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 2102-IX), Указу Президента України від 26.07.2023 № 451/2023 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 27.07.2023 № 3275-IX, Верховний Суд розглядає справу № 876/55/22 у розумний строк, тобто такий, що є об'єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
(ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат")
10. Скаржник зазначив, що 29.06.2023 ним через підсистему "Електронний суд" були надіслані заперечення, однак апеляційним господарським судом такі заперечення не розглядалися, а процесуальне рішення по справі ухвалене формально. З огляду на зазначене, на думку скаржника, Центральним апеляційним господарським судом не був виконаний обов'язок щодо подання обґрунтування, який випливає зі статті 6 Конвенції, а тому ухвала від 01.08.2023 у справі № 876/55/23 підлягає скасуванню.
10.1. Також скаржник аргументував, що в рішенні Третейського суду від 28.04.2023 строк для добровільного виконання цього рішення становить 30 (тридцять) днів з моменту набрання чинності. При цьому рішення не було оголошене боржнику. За таких обставин станом на дату написання заперечень Рішення Третейського суду від 28.04.2023 у справі 14/1К-23 не вступило в силу, тому не вичерпаний 30-ти денний строк на його добровільне виконання. Тому, на думку скаржника, приймаючи рішення щодо задоволення заяви ТОВ "М-ЛИТ" від 16.06.2023 про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду, суд буде діяти всупереч статті 19 Конституції України, відповідно до положень якої ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Крім того видача наказу суперечити основній меті господарського судочинства, визначеній у статті 2 ГПК України.
10.2. Представник відповідача зазначив, що до набуття рішенням третейського суду чинності та закінчення строку на добровільну оплату рішення третейського суду відсутній "предмет спору" у справі № 876/55/23, оскільки заборгованість за рішенням третейського суду наразі не існує, тому в такому випадку, за аналогією закону, на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України, суд має закрити провадження у справі № 876/55/23.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
(ТОВ "М-ЛИТ")
11. У відзиві Товариства зазначено, що докази направлення Регіональним Третейським судом при Асоціації "Регіональна правова група" на адресу відповідача рішення від 28.04.2023 у справі № 14/1К-23 зберігаються в третейському суді та жодним чином їх не може бути у ТОВ "М-ЛИТ" як позивача у справі. При цьому представник відповідача жодним чином не був обмежений в реалізації свого права на отримання примірника рішення третейського суду ним безпосередньо в приміщенні суду під розписку.
11.1. Враховуючи, що повноважний представник відповідача не виявив бажання та не знайшов часу для прийняття участі при проведенні третейського розгляду Регіональним Третейським судом при Асоціації "Регіональна правова група" третейської справи за № 14/1К-23, він мав реальну можливість та всі підстави для реалізації у встановленому порядку свого права на проведення процедури оскарження такого рішення третейського суду, однак представник скаржника не скористався своїм правом щодо його оскарження з підстав, визначених положеннями статті 51 Закону України від 11.05.2004 "Про третейські суди".
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції
12. За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.
13. Відповідно до частин першої, другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.
14. За змістом частини другої статті 253 ГПК України Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції.
15. Згідно зі статтею 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
16. Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи за результатами розгляду заяв про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
17. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
18. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
19. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
20. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції
21. Предметом судового розгляду у цій справі є заява ТОВ "М-ЛИТ" про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду.
22. Відповідно до частини другої статті 352 ГПК України заява про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду подається до апеляційного господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня ухвалення рішення третейським судом.
23. Згідно з частиною третьою статті 354 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 355 цього Кодексу, відповідно до яких суд відмовляє у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачою наказу, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
24. Відповідно до статті 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.
25. Заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Така заява підлягає розгляду компетентним судом протягом 15 днів з дня її надходження до суду. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви (частина перша статті 56 Закону України "Про третейські суди").
26. Частиною шостою статті 56 Закону України "Про третейські суди" визначено, що компетентний суд відмовляє в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано компетентним судом;
2) справа, по якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений цією статтею строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди; якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною компетентним судом;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам статей 16 - 19 цього Закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, які не передбачені законами України;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу компетентного суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
27. З урахуванням зазначених положень чинного законодавства при розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для задоволення заяви про видачу виконавчого документа, визначених положеннями статей 56 Закону України "Про третейські суди" та 355 ГПК України (зазначений висновок узгоджується із правовою позицією, висвітленою у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 910/8665/17, від 04.06.2019 у справі № 873/8/19, від 27.06.2019 у справі № 873/19/19, від 11.07.2019 у справі № 910/8692/17, від 13.11.2019 у справі № 873/51/19, від 24.12.2019 у справі № 870/45/19).
28. Водночас, аналіз наведених вище приписів дає підстави для висновку, що з'ясування відсутності або наявності підстав для відмови у задоволенні заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду здійснюється господарським судом, зокрема і на підставі третейської угоди, обов'язок подання якої одночасно із зазначеною заявою передбачений пунктом 2 частини четвертої статті 353 ГПК України.
Отже, встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом, як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду відповідно до статті 355 ГПК України, статті 56 Закону України "Про третейські суди".
29. Згідно з частиною другою статті 1 Закону України "Про третейські суди" до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.
30. Частиною першою статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.
31. Відповідно до положень статті 12 Закону України "Про третейські суди" третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди. Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує. Третейська угода має містити відомості про найменування сторін та їх місцезнаходження, предмет спору, місце і дату укладання угоди. Посилання у договорі, контракті на документ, який містить умову про третейський розгляд спору, є третейською угодою за умови, що договір укладений у письмовій формі і це посилання є таким, що робить третейську угоду частиною договору.
32. Оригінал третейської угоди або належним чином завірена її копія додається до заяви про видачу наказу на примусове виконання рішення третейського суду (пункт 2 частини четвертої статті 353 ГПК України). Ця вимога процесуального закону заявником була виконана, належним чином завірена копія Договору поставки № 223 від 16.02.2018 була додана до заяви про видачу наказу.
33. Колегією суддів встановлено, що, 07.02.2019 між ТОВ "М-ЛИТ" (постачальник) та ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" (покупець) укладено договір поставки № 1063-08, у п.п. 9.1, 9.2 якого сторони домовились, що спори та розбіжності, які виникли між сторонами у зв'язку із даним Договором вирішуються шляхом переговорів. У випадку, якщо спори та розбіжності, які виникли у зв'язку з виконанням даного Договору або які стосуються його укладення, зміни, порушення умов, недійсності, не будуть врегульовані шляхом переговорів, їх розгляд здійснюється у Постійно діючому Регіонального Третейського суду України при Асоціації "Регіональна правова група" у відповідності до Регламенту вказаного суду. Рішення Третейського суду є остаточним та обов'язковим для сторін і підлягає виконанню в строки, вказані в рішенні суду.
34. Системний аналіз зазначених положень договору дає підстави для висновку про те, що сторони погодили відповідальність за порушення умов договору у самому договорі, а також передбачили можливість застосування відповідальності за порушення умов договору на підставі положень чинного законодавства України.
35. Також колегія суддів у цій справі встановила, що на день ухвалення рішення за заявою про видачу наказу рішення третейського суду не скасовано судом; справа, у якій прийнято рішення третейського суду, підвідомча третейському суду відповідно до закону; строк для звернення за видачею наказу не пропущений; рішення третейського суду прийнято у спорі, передбаченому третейською угодою; третейська угода недійсною не визнавалась; склад третейського суду, яким прийнято рішення, відповідає вимогам закону; рішення третейського суду не містить способу захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачених законом; третейський суд не вирішував питання про права та обов'язки осіб, які не брали участі у справі.
36. Водночас, матеріалами справи не підтверджується та скаржник у порядку, визначеному положеннями статей 74, 76 - 77 ГПК України, не надав доказів на спростування зазначеного як у суді першої інстанції, так і у подальшому до Верховному Суду, який здійснює розгляд цієї справи як суд апеляційної інстанції та наділений правом оцінки доказів.
37. Доводи скаржника, викладені у пункті 10 описової частини цієї постанови колегія суддів вважає необґрунтованими, з огляду на таке.
38. Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою від 09.02.2023 Постійно діючий регіональний третейський суд України при Асоціації "Регіональна правова група" ухвалив порушити третейський розгляд справи № 14/1К-23 та призначив судове засідання з розгляду зазначеної третейської справи.
39. Представником ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" 03.03.2023 було подано клопотання, за змістом якого відповідач підтвердив отримання позовної заяви ТОВ "М-ЛИТ", не заперечував наявність боргу та просив надати час на вирішення спору шляхом укладення мирової угоди, у прохальній частині зазначеного клопотання просив відкласти розгляд справи на іншу дату та час.
Зазначені обставини свідчать, що боржник та його представник отримували кореспонденцію третейського суду, тобто були обізнані про наявність розгляду справи Третейським судом, не заперечували наявність боргу та просили надати час на вирішення спору між сторонами шляхом переговорів.
39. Також з матеріалів справи вбачається, що в подальшому сторони не досягли згоди щодо укладення мирової угоди, а наявну заборгованість боржник станом як на момент розгляду справи Третейським судом, так і на момент розгляду заяви про видачу судового наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 28.04.2023 у зазначеній справі не погасив. Також наявний борг ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не був погашений перед ТОВ "М-ЛИТ" станом на момент розгляду апеляційної скарги ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" Верховним Судом.
40. Колегія суддів враховує, що, відповідно до частини першої статті 3 ГПК України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Водночас дія Регламенту не поширюється на права та обов'язки господарських судів, тому посилання скаржника на 30 денний строк, встановлений Регламентом Третейського суду для набрання його рішенням законної сили не є підставою для відмови у видачі наказу, оскільки така підстава прямо не передбачена положеннями статті 355 ГПК України.
40.1. При цьому, Колегія суддів звертає увагу, що рішення третейського суду у цій справі на момент видачі наказу вже було чинним.
41. Водночас, доводи скаржника про те, що представнику відповідача не було оголошено рішення суду, що свідчить про не набрання таким рішенням третейського суду законної сили, є необґрунтованими.
41.1. Скаржник у цьому випадку помилково ототожнює оголошення судового рішення з діями щодо особистого виклику представника відповідача та зачитування йому особисто тексту судового рішення третейським судом.
41.2. Оголошення судового рішення передбачає забезпечення судом умов, за наявності яких сторони або їх представники матимуть можливість бути присутніми у залі судового засідання під час розгляду справи із закінченням такого розгляду прийняттям відповідного судового рішення, а у випадку відсутності учасників справи або їх представників - на доступ та вільне ознайомлення з текстом оголошеного за результатами розгляду справи судового рішення.
41.3. При цьому, з матеріалів третейської справи № 14/1К-23 вбачається, що представником відповідача подавались клопотання про відкладення справи, справа ухвалами Третейського суду (а. с. 59, 91-94), а ухвалами Третейського суду від 03.03.2023 (а. с. 63 - 64) та від 31.03.2023 розгляд справи неодноразово відкладався, що свідчить не лише про наявність можливості представнику відповідача забезпечити особисту явку у судове засідання або засобами відеоконференцзв'язку, але й надану можливість відповідачу як юридичній особі забезпечити явку іншого представника.
41.4. Разом з тим, доказів, які б свідчили про неможливість відповідача забезпечити явку його представників у судове засідання 28.04.2023 в матеріалах справи відсутні, представником відповідача в порядку, передбаченому положеннями 74, 76-77 ГПК України, не надано.
41.5. Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
41.6. У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики ЄСПЛ включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).
41.7. Також Колегія суддів враховує, що представником відповідача був поданий відзив на позовну заяву, що свідчить про надання Третейським судом можливості відповідачу бути почутим та спростувати доводи відповідача за відсутності його представників у судовому засіданні під час розгляду справи.
41.8. Такі обставини спростовують доводи заявника про відсутність підстав для звернення позивача із заявою про видачу наказу та про відсутність підстав для видачі наказу Третейського суду, оскільки Третейським судом встановлено, що ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" не виконало у добровільному порядку взятих на себе зобов'язань як до, так і після звернення позивача до Третейського суду та прийняття відповідного судового рішення.
42. Також колегія суддів вважає необґрунтованими посилання скаржника на відсутність перекладу доказів на українську мову як на підставу для скасування ухвали апеляційного суду про видачу наказу.
42.1. Колегія суддів погоджується із доводами скаржника про те, що за змістом пункту 3.3. Регламенту Третейського суду третейський розгляд справи ведеться українською мовою, а сторона, яка надає документи чи письмові докази мовою іншою, ніж мова третейського розгляду, повинна забезпечити їх переклад.
42.2. Разом з тим Колегія суддів враховує, що Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.
42.3. Європейський суд з прав людини неодноразово звертав увагу, що суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) може позбавити заявників права звертатися до суду (рішення ЄСПЛ від 28.10.1998 у справі "Перес де Рада Каванил'єс проти Іспанії").
43.4. Верховний Суд звертає увагу, що формальне недотримання судом положень щодо перекладу наданих позивачем копій договору, стороною якого є відповідач (тому розуміння ним змісту зазначеного доказу презюмується), та інших доказів до матеріалів справи без належного обґрунтування необхідності такого перекладу суду (неправильного тлумачення сторонами та розуміння судом умов договору, а також змісту інших доказів), який здійснював третейський розгляд українською мовою, та за відсутності інших доводів і заперечень, які б підтверджували наявність підстав, визначених положеннями статті 355 ГПК України, свідчитимуть про надмірний формалізм при здійсненні судочинства судом, внаслідок чого право на доступ до суду буде неефективним. Ураховуючи наведене, з метою недопущення порушення права на доступ до правосуддя, Верховний Суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги в цій частині.
43.5. За таких обставин Верховний Суд погоджується із висновком Центрального апеляційного господарського суду про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ "М-ЛИТ" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого Регіонального Третейського суду при Асоціації Регіональна правова група від 10.02.2023 у справі № 14/1К-23.
Щодо суті апеляційної скарги
44. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків не спростовують, а твердження скаржника про те, що наявні підстави для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду, свого підтвердження не знайшли з огляду на відсутність у цій справі підстав, передбачених частиною першою статті 355 ГПК України, з якими законодавець пов'язує відмову у видачі відповідного наказу.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
45. Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
46. Враховуючи наведене, Колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги ПрАТ "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" та залишення ухвали апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 876/55/23 без змін, як такої, що прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Щодо судових витрат
47. Зважаючи на висновок Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду про залишення апеляційної скарги без задоволення, судові витрати, понесені у зв'язку з переглядом справи, покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 20, 24, 240, 253, 269, 270, 275, 276, 281- 284, 352 - 356 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат" залишити без задоволення.
2. Ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 01.08.2023 у справі № 876/55/23 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий В.Я. Погребняк
Судді О.В. Васьковський
К.М. Огороднік