ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
УХВАЛА
"12" жовтня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/3226/23
Господарський суд Одеської області у складі:
судді Малярчук І.А.,
дослідивши матеріали заяви ОСОБА_1 від 10.10.2023 за вх.№2-1524/23 про забезпечення позову у справі №916/3226/23 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 109, оф.501), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсними рішень, скасування записів,
ВСТАНОВИВ:
24.07.2023 за вх.№3728/23 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 109, оф.501), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) про визнання недійсними рішень, скасування записів.
Ухвалою суду від 31.07.2023 постановлено відкрити провадження у справі №916/3226/23; розглядати справу в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання суду на 06.09.2023 об 10год.30хв.
Ухвалою суду від 03.10.2023 повернуто позивачу заяву від 02.10.2023 за вх.№2-1416/23 про забезпечення позову.
10.10.2023 за вх.№2-1524/23 до Господарського суду Одеської області надійшла заява про забезпечення позову ОСОБА_1 до Обслуговуючого кооперативу «Тіан Конг», ОСОБА_2 , в якій заявник просить заборонити суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державного реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно ОК «ТІАН КОНГ» щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань.
В обґрунтування заяви про забезпечення позову заявник вказує, що відповідач, на його думку, системно порушує права позивача, як члена ОК «ТІАН КОНГ» в частині його участі в господарській діяльності кооперативу, а також в управлінні кооперативом, позбавляє права голосу на його загальних зборах. Постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 29.03.2023 у справі №916/2708/21 визнано недійсним рішення загальних зборів членів Обслуговуючого кооперативу «ТІАН КОНГ» від 25.02.2021, оформлене протоколом загальних зборів учасників Обслуговуючого кооперативу «ТІАН КОНГ» №1/25-02 від 25.02.2021, про звільнення 25.02.2021 ОСОБА_1 з посади голови Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ", скасовано в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Обслуговуючого кооперативу «ТІАН КОНГ» запис щодо зміни керівника Обслуговуючого кооперативу «ТІАН КОНГ», який вчинено державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Лесною Т.О. 01.03.2021 за №1005561070012047951. Позивач зазначає, що з урахуванням змісту спірних правовідносин у справі №916/3226/23, захід забезпечення позову шляхом заборони суб'єктам державної реєстрації, визначеним Законом України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» в тому числі, але не виключно державним реєстраторам, приватним та державним нотаріусам, які здійснюють діяльність на території України та іншим суб'єктам, що вчиняють реєстраційні дії з державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, будь-яким іншим особам, наділеним функціями державної реєстратора, вчиняти, здійснювати, проводити реєстраційні дії відносно ОК «ТІАН КОНГ» щодо внесення змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань має наслідком лише збереження існуючого становища до розгляду цієї справи по суті та ніяким чином не впливає на фактичне вирішення спору. У випадку, якщо до закінчення розгляду цієї судової справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії щодо ОК «ТІАН КОНГ» на підставі оспорюваного рішення загальних зборів учасників товариства в частині зміни керівника, позивач не зможе захистити свої права в межах одного судового провадження за їх позовом без нових звернень до суду, що може істотно ускладнити поновлення законних прав та/або інтересів ОСОБА_1 .
Забезпечення позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача (який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його), що гарантує реальне виконання позитивно прийнятого рішення.
Загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.
Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки у відповідності до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.136 ГПК України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За положеннями ч.ч.1, 2, 3, 4 ст.137 ГПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною відповідачу вчиняти певні дії; встановленням обов'язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; передачею речі, що є предметом спору, на зберігання іншій особі, яка не має інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини. Не може бути накладено арешт на предмети, що швидко псуються. Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Пунктом 4 ч. 5 ст. 137 ГПК України встановлено, що не допускається забезпечення позову у спорах, що виникають з корпоративних відносин, шляхом заборони здійснювати органам державної влади, органам місцевого самоврядування, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб покладені на них згідно із законодавством владні повноваження, крім заборони приймати конкретні визначені судом рішення, вчиняти конкретні дії, що прямо стосуються предмета спору.
Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи. Заява про забезпечення позову у вигляді арешту на морське судно розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження після її подання без повідомлення особи, яка подала заяву, та особи, яка є відповідальною за морською вимогою. Суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, що подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову, або для з'ясування питань, пов'язаних із зустрічним забезпеченням. Залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково. Про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу. В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення. Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову. Якщо на момент постановлення ухвали про арешт судна позов по суті морської вимоги до особи, яка є відповідальною за морською вимогою, не поданий, в ухвалі про арешт судна суд зазначає строк, протягом якого особа, що подала заяву про арешт морського судна, зобов'язана подати такий позов та надати відповідне підтвердження суду (ч.ч.1, 2, 3, 5, 6 ст.140 ГПК України).
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника по забезпеченню позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії. Обрані заходи до забезпечення позову не повинні мати наслідком повне припинення господарської діяльності суб'єкта господарювання, якщо така діяльність, у свою чергу, не призводитиме до погіршення стану належного відповідачеві майна чи зниження його вартості.
Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Також заходи забезпечення позову не є додатковим засобом відповідальності або стимулювання відповідача до виконання певних дій, а діють виключно як засіб забезпечення ефективного вирішення існуючого спору та реального виконання рішення суду.
Так, предметом позову по даній справі є вимоги немайнового характеру, а саме: визнання недійсними рішення загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 24.04.2023, оформлені Протоколом загальних зборів учасників ОК "ТІАН КОНГ" №1/24-04 від 24.04.2023 про звільнення 24.04.2023 ОСОБА_1 з посади Голови Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ"; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОК "ТІАН КОНГ" (ідентифікаційний код 39007129) запис про зміну керівника цієї юридичної особи, який вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіною В.В 26.04.2023 за №1005561070020047951; визнання недійсним рішення загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 27.04.2023, оформленого Протоколом загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" №1/27-04 від 27.04.2023 про затвердження Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій редакції; визнання недійсними зміни до Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій редакції затверджених рішенням загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 27.04.2023, оформлені Протоколом загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" №1/27-04 від 27.04.2023; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОК "ТІАН КОНГ" (ідентифікаційний код 39007129) запис про зміни до установчих документів цієї юридичної особи, якого вчинено державним реєстратором Юридичного департаменту Одеської міської ради Лесною ТО. 01.05.2023 року за №1005561070021047951; визнання недійсним рішення загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 17.05.2023, оформлене Протоколом загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" №1/17-05 від 17.05.2023 року про виключення ОСОБА_1 з числа осіб, які є членами ОК "ТІАН КОНГ" та затвердження Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій редакції; визнання недійсним змін щодо складу членів ОК "ТІАН КОНГ" та змін щодо Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій редакції затверджених рішенням загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" від 17.05.2023, оформлених Протоколом загальних зборів членів ОК "ТІАН КОНГ" №1/17-05 від 17.05.2023; скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ОК "ТІАН КОНГ" (ідентифікаційний код 39007129) запису про зміну засновників (учасників) цієї юридичної особи та зміну до установчих документів ОК "ТІАН КОНГ", який вчинено державним реєстратором виконавчого комітету Чорноморської міської ради Одеського району Одеської області Шкарпеткіною В.В. 19.05.2023 за №1005561070022047951.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в ч.ч.2, 5, 6, 7 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд - це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами передбаченими Господарського процесуального кодексу України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Вищевикладене відповідає правовій позиції Верховного Суду у постанові від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод “Право на ефективний засіб юридичного захисту” встановлено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Одним з механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту є передбачений національним законодавством України інститут вжиття заходів до забезпечення позову. При цьому, вжиття заходів до забезпечення позову має на меті запобігти утрудненню чи неможливості виконання рішення господарського суду, прийнятого за результатами розгляду справи.
Слід зазначити, що згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 29 червня 2006 року у справі “Пантелеєнко проти України” засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні Європейського суду з прав людини від 31 липня 2003 року у справі “Дорани проти Ірландії”, було зазначено що поняття “ефективний засіб” передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17.07.2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Частинами 1,2 та 3 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
При цьому підстава вжиття заходів забезпечення позову, як ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, також має бути підтверджена відповідними доказами, які б підтверджували обставини, на які посилається заявник, а саме лише посилання в заяві на потенційну можливість того, що невжиття заявленого заходу забезпечення позову може призвести до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.
На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).
17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до ГПК України змінено назву статті 79 ГПК з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".
У рішенні Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" від 19.12.1997 наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.
Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були.
Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі №910/18036/17, від 23.10.2019 у справі №917/1307/18, від 18.11.2019 у справі №902/761/18, від 04.12.2019 у справі №917/2101/17).
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема Законом України від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань».
Відтак, з огляду на предмет позову, а саме вирішення спору щодо порушення корпоративних прав ОСОБА_1 , звільнення 24.04.2023 ОСОБА_1 з посади Голови Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ", зміну керівника Обслуговуючого кооперативу "ТІАН КОНГ", затвердження Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій редакції, виключення ОСОБА_1 з числа осіб, що є членами ОК "ТІАН КОНГ" та затвердження Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій релакції; визнання повністю недійсними рішень щодо змін складу членів ОК "ТІАН КОНГ" та змін щодо Статуту ОК "ТІАН КОНГ" у новій редакції, зміну засновників (учасників) цієї юридичної особи та зміну до установчих документів ОК "ТІАН КОНГ", суд вважає обґрунтованими посилання заявника щодо заборони можливості провадження реєстраційних дій відносно ОК «ТІАН КОНГ» стосовно внесення змін до відомостей про юридичну особу, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємці та громадських формувань, внаслідок яких, у разі задоволення позову у даній справі, виконання рішення суду буде неможливим. Невжиття зазначеного заходу забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених корпоративних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, подавши позов у цій справі, оскільки у разі, якщо до закінчення розгляду цієї справи державним реєстратором будуть здійснені нові реєстраційні дії стосовно обслуговуючого кооперативу, то позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду, що істотно ускладнить чи взагалі унеможливить поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів.
З огляду на викладене, судом підлягає задоволенню заява ОСОБА_1 від 10.10.2023 за вх.№2-1524/23 про забезпечення позову у справі №916/3226/23 шляхом заборони державним реєстраторам, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити зміни до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно ОК «ТАН КОНГ» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 109, оф.501, код ЄДРПОУ 39007129).
Так, вжиті судом заходи забезпечення позову відповідають процесуальним нормам, що регулюють дані правовідносини, зокрема, вимогам розумності, обґрунтованості, адекватності, збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу, наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, доведеності обставин щодо ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.
Одночасно, суд вважає, що у даному випадку вжиття заходів забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, оскільки мета забезпечення позову це негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи унеможливлення виконання рішення, а також перешкоджання завдання шкоди позивачу, мають суто процесуальний “забезпечувальний” характер та їх вчинення жодним чином не впливає на вирішення справи по суті.
Наразі суд зазначає, що обставини щодо наявності/відсутності обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд встановлює під час ухвалення рішення по суті спору, разом з цим, матеріали позовної заяви та заяви про забезпечення позову містять відповідні обґрунтування, на підтвердження яких надано докази та які суд має оцінити, вирішуючи питання про наявність/відсутність підстав саме для вжиття заходів забезпечення позову.
Керуючись ст.136, 137, 140, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Задовольнити заяву ОСОБА_1 від 10.10.2023 за вх.№2-1524/23 про забезпечення позову у справі №916/3226/23.
2. Заборонити державним реєстраторам, нотаріусам та особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, приймати рішення про державну реєстрацію змін, здійснювати державну реєстрацію змін, здійснювати та (або) проводити реєстраційні дії та вносити зміни до відомостей про юридичну особу до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідні записи відносно ОК «ТАН КОНГ» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 109, оф.501, код ЄДРПОУ 39007129).
4. Стягувачем за даною ухвалою є: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНКОПП НОМЕР_1 ).
5. Боржником за даною ухвалою є: Обслуговуючий кооператив «ТАН КОНГ» (65007, м. Одеса, вул. Мала Арнаутська, 109, оф.501, код ЄДРПОУ 39007129).
6. У відповідності до ч.2 ст.235 ГПК України ухвала набрала законної сили 12.10.2023 та згідно ч.8 ст.140, ч.2 ст.254, п.4 ч.1 ст.255 ГПК України підлягає оскарженню в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її винесення. Згідно ч.8 ст.140 ГПК України оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
7. Згідно ч.1 ст.144 ГПК України ухвала підлягає негайному виконанню.
8. Ухвала може бути пред'явлена до примусового виконання у строки, визначені ст.12 Закону України „Про виконавче провадження”.
Суддя Малярчук Ірина Анатоліївна