ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
_____________________________________________________________________________
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
"27" вересня 2023 р.м. Одеса Справа № 916/2335/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Бездолі Ю.С.
при секретарі судового засідання: Степанюк А.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “Укргазбанк” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Гончарова Юрія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 )
про стягнення 576350,20 грн., -
за участю представників сторін: не з'явились
Суть спору: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк “Укргазбанк” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Гончарова Юрія Леонідовича про стягнення 576350,20 грн., з яких: 371663,47 грн. поточної заборгованості за кредитом, 83336 грн. простроченої заборгованості за кредитом, 48677,43 грн. поточної заборгованості по процентам та 72673,30 грн. простроченої заборгованості по процентам.
Позовні вимоги ПАТ АБ “Укргазбанк” обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором №265/2021/МС-04 від 29.11.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “Укргазбанк”.
Ухвалою суду від 05.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; визначено здійснювати розгляд справи у порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 12.07.2023 о 16:00. Ухвалою суду від 04.07.2023 підготовче засідання призначено на 19.07.2023 о 16:00. Ухвалою суду від 19.07.2023 продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів; відкладено підготовче засідання у справі на 05.09.2023 о 16:30. Ухвалою суду від 05.09.2023 закрито підготовче провадження у справі №916/2335/23; призначено справу №916/2335/23 до розгляду по суті в засіданні суду на 27.09.2023 об 11:30.
У судове засідання 27.09.2023 позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлений. У підготовчі та судові засідання відповідач не з'явився, про час та місце розгляду справи належним чином повідомлений, жодних процесуальних позицій до суду не надав. Судом були вжиті всі можливі заходи належного повідомлення відповідача про розгляд судом господарської справи, час та місце засідань, шляхом направлення ухвал суду на юридичну адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також шляхом оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України про розгляд даної справи. Суд виходить з того, що учасники справи в господарському процесі мають вчиняти належні дії щодо ефективного використання належних їм процесуальних прав та виконання належних обов'язків, а господарський суд, повідомляючи учасників справи шляхом надсилання поштових повідомлень за офіційними, відомими суду, адресами зі свого боку забезпечує їм належні процесуальні гарантії на участь у розгляді справи.
Справа №916/2335/23 розглядається судом в період оголошеного на всій території України воєнного стану через військову агресію російської федерації проти України та оголошеного загальнодержавного карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Жодних заяв та/або клопотань, пов'язаних з неможливістю вчинення якихось процесуальних дій у зв'язку з воєнним станом та оголошеним загальнодержавним карантином, про намір вчинити такі дії до суду від сторін не надійшло.
Відзив на позовну заяву від відповідача до суду не надійшов, з огляду на що суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами в порядку ч.9 ст. 165 ГПК України.
У відповідності до вимог пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод - кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку. Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід вважати строк, який необхідний для вирішення справи у відповідності до вимог матеріального та процесуального законів.
Відповідно до ст. 240 ГПК України в судовому засіданні 27.09.2023 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:
Рішенням Кредитної ради Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку “УКРГАЗБАНК” від 02.09.2019, №213/1 (зі змінами, внесеними рішеннями Кредитної ради АБ “УКРГАЗБАНК” від 22.10.2019 №263/2) затверджено Правила надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК”. Правила надання мікрокредиту в АБ “УКРГАЗБАНК” (далі - Правила), разом із договором про приєднання до Правил та всіма додатками та додатковими угодами до них, складають договір про надання мікрокредиту.
Згідно з розділом “Визначення термінів” Правил, подія припинення - будь-яка з наступних перелічених подій, що відбулись після укладання між сторонами цього договору, а саме: неповернення позичальником кредиту у термін, встановлений у п.1.3 цього договору; таабо пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту; та/або звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту.
Відповідно до п.п. 1.1-1.2 Правил ці правила регулюють відносини, які виникають між банком та позичальниками протягом строку дії договору про надання мікрокредиту в межах чинного законодавства України; підписанням договору про приєднання позичальник підтверджує своє ознайомлення та повну, безумовну і остаточну згоду з усіма умовами Правил, а також своє волевиявлення стосовно приєднання до Правил.
Згідно з п.п. 2.1-2.2 Правил банк надає позичальнику кредитні кошти (кредит) у розмірі та на умовах визначених договором про надання мікрокредиту, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити комісії та проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених договором про надання мікрокредиту; цільове використання (мета) кредиту: для забезпечення господарської діяльності позичальника.
За п.п. 2.4, 2.6 Правил основні умови кредитування зазначаються в договорі про приєднання; кредитні кошти надаються банком позичальнику в межах невикористаного залишку ліміту кредитної лінії згідно з графіком зменшення ліміту кредитної лінії окремими траншами на підставі письмової заяви на отримання кредиту позичальника згідно додатку 1 до Правил шляхом перерахування з позичкового рахунку на Поточний рахунок позичальника, відкритий в АБ “УКРГАЗБАНК”; надання банком кредитних коштів здійснюється за умови отримання банком, у строк не менше як за один банківський день до дати видачі коштів в межах ліміту кредитної лінії, попередньої письмової заяви позичальника згідно додатку 1 до цих правил та підтвердження банком намірів про видачу кредитних коштів в межах ліміту кредитної лінії згідно зазначеної заяви позичальника; після отримання позичальником повної суми кредиту в межах ліміту кредитної лінії, встановленого в договорі про приєднання, подальше кредитування в межах строків та в межах сум ліміту кредитної лінії, може здійснюватися лише після погашення позичальником частини або всієї суми наданого кредиту, у розмірі, який не може перевищувати обсягу такого погашення; надання банком кредитних коштів за договором про надання мікрокредиту здійснюється за умови: сплати позичальником відповідних комісій банку, термін сплати яких настав, згідно з тарифами, які наведені в додатку 2 до правил; дотримання позичальником інших зобов'язань відповідно до п.п. 3.3.3 цих Правил.
Відповідно до п.2.7 Правил погашення кредиту позичальник здійснює на рахунок, вказаний в договорі про приєднання згідно графіку зменшення ліміту кредитування, який є додатком до договору про приєднання; якщо останній день для сплати чергового платежу по кредиту припадає на вихідний або святковий день, то сплата чергового платежу по кредиту здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню; у разі ненадходження платежів від позичальника у встановлені договором про надання мікрокредиту строки, суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості; банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п.п. 2.14 - 2.15 цих Правил.
За п.2.8 Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами в межах строку кредитування, визначеного договором про приєднання, здійснюється на суму фактичного щоденного залишку заборгованості за наданими кредитними коштами (строкової заборгованості), виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної договорі про приєднання; при розрахунку процентів за користування кредитними коштами використовується метод “факт/360”, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та банківського року з розрахунку 360 днів у році, враховуючи перший день та не враховуючи останній день користування кредитними коштами; проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно, не пізніше останнього банківського дня місяця, за період з дати надання кредиту по останній календарний день місяця, в якому наданий кредит, та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в день повного (у т.ч. дострокового) погашення заборгованості по кредиту, в день дострокового розірвання договору про надання мікрокредиту, а також в день закінчення строку, на який надано кредит у відповідності з п.2 договору про приєднання, за період з першого календарного дня місяця, в якому відбувається погашення кредиту, по день, що передує дню погашення кредиту, а у разі настання події припинення до дня настання події припинення, що визначені в п.4.5.2 цих правил.
У відповідності до п.2.9 Правил проценти за користування кредитними коштами сплачуються позичальником щомісячно, не пізніше 15-го числа місяця, наступного за місяцем користування кредитом, а також в день закінчення строку, на який надано кредит, в день повного погашення заборгованості по кредиту, в день повного дострокового погашення заборгованості по кредиту або в день дострокового розірвання договору про надання мікрокредиту; у разі якщо останній день для сплати (погашення) процентів за користування кредитними коштами припадає на вихідний або святковий день, то така сплата здійснюється у день, що передує такому вихідному або святковому дню; проценти за користування кредитними коштами сплачуються з урахуванням положень п.2.11 цих правил; у разі ненадходження платежів від позичальника в рахунок погашення процентів за користування кредитними коштами, що вказаний в договорі про приєднання, у встановлені цими Правилами строки, суми непогашених у строк процентів за користування кредитними коштами визнаються простроченими та наступного банківського дня перераховуються на рахунки з обліку простроченої заборгованості; банк, починаючи з дня виникнення такої заборгованості, може скористатися правом на договірне списання цієї суми з поточних рахунків позичальника, відкритих в банку, в порядку, визначеному в п.п. 2.14 - 2.15 цих Правил.
Згідно з п.2.11 Правил нарахування процентів за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), здійснюється на суму фактичного щоденного залишку простроченої заборгованості по кредиту, виходячи з процентної ставки за користування кредитними коштами, визначеної в договорі про приєднання; проценти за користування кредитними коштами нараховуються банком щомісячно не пізніше останнього банківського дня місяця за період з дати виникнення простроченої заборгованості по останній календарний день місяця, в якому виникла така заборгованість (або до дня погашення простроченої заборгованості), та надалі з першого дня по останній календарний день місяця, в якому існує така прострочена заборгованість, та з першого календарного дня місяця до дня погашення простроченої заборгованості в місяці, в якому відбулось таке погашення; сторони узгодили, що в разі настання події припинення, банк зупиняє нарахування процентів за користування кредитними коштами з дати визначених для такої події у п.4.5.2, а позичальник зобов'язується сплатити на користь банку платежі визначені в п.4.5 цих Правил у випадку їх виникнення; з дня настання події припинення вся заборгованість позичальника щодо погашення суми кредиту, нарахованих процентів за користування кредитними коштами та комісій вважається простроченою, а позичальник зобов'язаний повернути її та сплатити проценти від суми простроченої заборгованості позичальника на умовах договору про надання мікрокредиту.
За п.п.3.2.1-3.2.2 Правил позичальник зобов'язується своєчасно та в повному обсязі, в строки, встановлені договором про приєднання, повернути отримані в межах кредитної лінії суми кредиту; своєчасно та в повному обсязі, на умовах і в порядку передбаченому договором про надання мікрокредиту, сплачувати проценти за користування кредитними коштами та комісії, а також суми передбачених договором про надання мікрокредиту штрафних санкцій та відшкодовувати будь-які документально підтверджені та обґрунтовані витрати банку згідно з умовами цих Правил
Відповідно до п.3.2.8 Правил на вимогу банку у випадках, передбачених п.п. 3.3.3 цих Правил, достроково повернути кредит, сплатити нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та можливі пені, штрафи.
Згідно з п. 3.3.3 Правил банк має право відмовитися від надання позичальнику кредитних коштів за договором про надання мікрокредиту частково або в повному обсязі, а також вимагати дострокового повного виконання позичальником своїх зобов'язань по договору про надання мікрокредиту, включаючи нараховані проценти за користування кредитними коштами, комісії та штрафні санкції, якщо відбулася та триває хоча б одна з наступних подій: позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту (його частини), в тому числі достроковому, та/або сплаті процентів, комісій, штрафних санкцій, передбачених договором про надання мікрокредиту - пред'явлення банком або іншою особою вимоги про дострокове погашення інших кредитів та/або боргових зобов'язань в повному обсязі, наданого (их) на підставі будь-якого іншого кредитного договору, укладеного з позичальником; подано позов про визнання недійсними у повному обсязі чи в частині та/або неукладеними договору про надання мікрокредиту; фінансовий стан позичальника погіршився таким чином, що поставить під сумнів можливість належного виконання ним взятих на себе зобов'язань за договором про надання мікрокредиту; моніторинг виникнення цієї події проводиться банком шляхом аналізу фінансової звітності в строки, передбачені п.п. 3.2.4 Правил; фінансова звітність та інша інформація, що була надана позичальником банку, виявилась недійсною та/або не може бути перевірена внаслідок порушень позичальником правил ведення такої звітності згідно з чинним законодавством України; виявлення банком фактів використання позичальником кредитних коштів не за цільовим призначенням; виникли будь-які обставини, або наявна оперативна інформація, які явно свідчать про те, що наданий позичальникові кредит не буде повернений своєчасно.
Відповідно до п.4.5.1 Правил у випадку неповернення позичальником кредитних коштів при настанні події припинення, вся фактична заборгованість позичальника вважається простроченою і позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку проценти від суми простроченої фактичної заборгованості, які у відповідності до ч.2. ст. 625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у процентах річних та розрахованих від суми такої простроченої фактичної заборгованості позичальника за весь період прострочення виходячи з величини проценту 40,0 (сорок) процентних пункти.
У відповідності до п.4.5.2 Правил сторони визначили, що днем настання події та датою прострочення фактичної заборгованості позичальника є: закінчення строку кредитування наступний календарний день після кінцевої дати строку кредитування визначеної в п.2 договору про приєднання; пред'явлення банком вимоги про дострокове повернення кредиту - дата зазначена в такому письмовому повідомленні банку; звернення банку з позовом про дострокове стягнення кредиту - наступний календарний день за днем поштового відправлення позовної заяви банку до відповідача (-чів).
За п.6.1 Правил правовідносини сторін, що не врегульовані договором про надання мікрокредиту, регулюються чинним законодавством України.
29.11.2021 між Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “Укргазбанк” (банк, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Гончаровим Юрієм Леонідовичем (позичальник, відповідач) укладений договір №265/2021/МС-04 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “Укргазбанк”, відповідно до якого, зокрема:
- загальний ліміт кредитної лінії 500000,00 (п'ятсот тисяч) гривень 00 копійок;
- кредитна лінія відкривається з 29 листопада 2021 року по 28 листопада 2023 року (включно); позичальник погашає кредит відповідно до графіку зменшення ліміту кредитної лінії, встановленого додатком 1 до договору про приєднання;
- за користування кредитом, в межах строку кредитування, визначеного п.2 цього договору про приєднання, з урахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, позичальник сплачує банку проценти, виходячи із встановленої банком базової процентної ставки, в розмірі 19,3% (дев'ятнадцять цілих три десятих) процентів річних, в національній валюті;
- за користування кредитними коштами, що не повернуті в строки/терміни, передбачені договором про надання мікрокредиту (прострочена заборгованість), з врахуванням встановленого графіку зменшення ліміту кредитної лінії, процентна ставка встановлюється в розмірі 29,3% (двадцять дев'ять цілих три десятих) процентів річних;
- інші умови надання кредитних коштів не передбачені цим договором про приєднання регулюються положеннями Правил.
Додаток №1 до договору №265/2021/МС-04 визначає графік зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії, та відповідно до якого позичальник зобов'язується виплатити банку суму кредиту відповідно до визначеного графіку зменшення ліміту кредитної лінії (з 29.11.2021 по 28.11.2023).
На підтвердження позовних вимог позивачем надано до суду виписку/особовий рахунок з 29.11.2021 по 15.05.2023 та розрахунок заборгованості за договором №265/2021/МС-04 станом на 15.05.2023, відповідно до якого заборгованість по кредиту складає - 454999,47 грн., в т.ч. заборгованість по кредиту строкова - 83336 грн., заборгованість по кредиту прострочена 371663,47 грн.; заборгованість по процентам складає - 121350,73 грн., в т.ч. заборгованість по процентам поточна - 48677,43 грн., заборгованість по процентам прострочена - 72673,30 грн.
Доказів сплати відповідачем заявлених до стягнення сум матеріали справи не містять.
Неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань стало підставою для звернення позивача до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача заявлених сум заборгованості.
Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов висновку про повне задоволення позову, виходячи з наступного.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч.1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ч.1 ст. 174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.
Згідно з ч.1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У відповідності до ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч.1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
У відповідності до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до ч.ч. 1,7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
У відповідності до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Салов проти України” від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі “Надточий проти України” від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем укладений договір №265/2021/МС-04 від 29.11.2021 про приєднання до Правил надання мікрокредиту в АБ “Укргазбанк”, на виконання умов якого позивач надав відповідачу кредит в рахунок кредитної лінії у розмірі 500000 грн. з графіком зменшення ліміту відновлювальної кредитної лінії з 29.11.2021 по 28.11.2023.
Згідно з наданим позивачем розрахунком загальний залишок несплаченої заборгованості по кредитному договору №265/2021/МС-04 станом на 15.05.2023 становить 454999,47 грн. (заборгованість по кредиту строкова - 83336 грн., заборгованість по кредиту прострочена 371663,47 грн.), що підтверджується наявними матеріалами справи та відповідачем не спростовано. Господарський суд, перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, вважає його вірним та обґрунтованим, при цьому докази повернення відповідачем суми кредиту в матеріалах справи відсутні.
Приймаючи до уваги вищевикладене, враховуючи укладений між позивачем та відповідачем договір, приймаючи до уваги Правила надання мікрокредиту в АБ “Укргазбанк”, до яких приєднався відповідач, з огляду на встановлені обставини справи в частині несвоєчасного та неповного повернення наданого кредиту, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” позовних вимог про стягнення з відповідача 454999,47 грн. заборгованості по кредиту.
Враховуючи факт прострочення погашення кредиту відповідачем, перевіривши розрахунки позивача та приймаючи до уваги ненадання відповідачем контррозрахунків заявлених до стягнення сум, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” позовних вимог про стягнення з відповідача 121350,73 грн. заборгованості по процентам (заборгованість по процентам поточна - 48677,43 грн., заборгованість по процентам прострочена - 72673,30 грн).
За таких обставин, господарський суд дійшов висновку про правомірність, підставність та необхідність задоволення заявлених Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” позовних вимог в повному обсязі.
Іншого відповідачем не доведено.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” задовольнити повністю.
2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Гончарова Юрія Леонідовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк “УКРГАЗБАНК” (03087, м. Київ, вул. Єреванська, буд. 1, код ЄДРПОУ 23697280) 454999 /чотириста п'ятдесят чотири тисячі дев'ятсот дев'яносто дев'ять/ грн. 47 коп. заборгованості по кредиту, 121350 /сто двадцять одну тисячу триста п'ятдесят/ грн. 73 коп. заборгованості за процентами та 8645 /вісім тисяч шістсот сорок п'ять/ грн. 25 коп. судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили в порядку ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку до Південно-Західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повний текст рішення складено 10 жовтня 2023 р.
Суддя Ю.С. Бездоля