ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
УХВАЛА
"05" жовтня 2023 р. Справа № 911/2836/23
Суддя Бацуца В. М. розглянувши заяву та додані до неї матеріали
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” (01133, б. Лесі Українки, буд. 26, офіс 411, м. Київ)
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
про видачу судового наказу
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
ТОВ “Бізнес Позика” звернулось в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до ФОП ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 407, 58 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 82 185, 96 грн, що виникли внаслідок невиконання боржником свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредитних коштів та своєчасної сплати процентів за користування кредитом згідно з договором № 069684--008 про надання кредиту від 30.12.2020 р. та Додатковою угодою № 1 від 03.02.2021 р. до нього.
Розглянувши заяву заявника про видачу судового наказу у справі, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд вважає, що вказана заява є такою, що не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Згідно з ст. 147 Господарського процесуального кодексу України судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
2. Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.
3. Заявником та боржником в наказному провадженні можуть бути юридичні особи та фізичні особи - підприємці.
4. Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими законом для виконання судових рішень.
Відповідно до ст. 148 цього ж кодексу судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
2. Особа має право звернутися до суду з вимогами, визначеними у частині першій цієї статті, в наказному або спрощеному позовному провадженні на свій вибір.
Згідно з ст. 150 цього ж кодексу заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником.
2. У заяві повинно бути зазначено:
1) найменування суду, до якого подається заява;
2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України заявника та боржника, реєстраційний номер облікової картки платника податків заявника та боржника (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта заявника та боржника (для фізичних осіб - громадян України), вказівку на статус фізичної особи - підприємця (для фізичних осіб - підприємців), а також офіційні електронні адреси та інші дані, якщо вони відомі заявнику, які ідентифікують боржника;
3) ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) представника заявника, якщо заява подається представником, його місце проживання;
4) вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються;
5) перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
3. До заяви про видачу судового наказу додаються:
1) документ, що підтверджує сплату судового збору;
2) документ, що підтверджує повноваження представника, - якщо заява підписана представником заявника;
3) копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості;
4) інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
4. Якщо заяву подано в електронній формі до боржника, який має зареєстровану офіційну електронну адресу, заявник в подальшому повинен подавати будь-які процесуальні та інші документи, пов'язані з розглядом його заяви, виключно в електронній формі.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу та доданих до неї документів, заявник звернувся в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу за вимогами до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 407, 58 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 82 185, 96 грн, вказавши на статус боржинка, як фізичної особи - підприємця боржника, - ОСОБА_1 .
При цьому, як вбачається із відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на момент звернення в Господарський суд Київської області із заявою про видачу судового наказу та на момент розгляду даної заяви заявника про видачу судового наказу, статус фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 припинено.
Отже, суд вважає за необхідне зазначити, що вказана заява про видачу судового наказу містить невірну вказівку на чинний статус боржника, як фізичної особи - підприємця, що не відповідає вимогам ч. 2 ст. 150 Господарського процесуального кодексу України.
Статтею 152 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо:
1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу;
2) заяву подано особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано;
3) заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу;
4) наявні обставини, зазначені у частині першій статті 175 цього Кодексу;
5) з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред'явлення позову в суд за такою вимогою;
6) судом раніше виданий судовий наказ за тими самими вимогами, за якими заявник просить видати судовий наказ;
7) судом раніше відмовлено у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 цієї частини;
8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу;
9) заяву подано з порушенням правил підсудності.
2. Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
3. У разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог. У разі якщо заявлені вимоги між собою взаємопов'язані і окремий їх розгляд неможливий, суд відмовляє у видачі судового наказу.
4. Суддя з метою визначення підсудності, крім випадків подання заяви про видачу судового наказу в електронній формі до боржника, який має офіційну електронну адресу, не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
5. Якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
Відповідно до ст. 153 цього ж кодексу відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків.
2. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Таким чином, з урахуванням вищезазначеного, суд дійшов висновку про відмову заявнику у видачі судового наказу.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 147, 148, 152, 153, 233 - 235, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні заяви б/н від 12.09.2023 р. (вх. № 1406 від 12.09.2023 р.) Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес Позика” про видачу судового наказу за вимогою до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 стягнення заборгованості по кредиту у розмірі 58 407, 58 грн та заборгованості по процентам за користування кредитом у розмірі 82 185, 96 грн, що виникли внаслідок невиконання боржником свого обов'язку щодо своєчасного повернення кредитних коштів та своєчасної сплати процентів за користування кредитом згідно з договором № 069684--008 про надання кредиту від 30.12.2020 р. та Додатковою угодою № 1 від 03.02.2021 р. до нього.
2. Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків, а відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3 - 6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду.
Суддя В.М.Бацуца