ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ
27.09.2023Справа № 910/2401/23
Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді - Приходько І.В.
при секретарі судового засідання - Жалобі С.Р.
розглянувши у судовому засіданні матеріали
позовної заяви: Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт"
до відповідача-1: Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг
відповідача-2: Державної казначейської служби України
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ"
про стягнення 1 310 779,29 грн.,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання;
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Державної казначейської служби України про стягнення 1 310 779,29 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2023 вказану позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення її недоліків у десять днів з дня вручення цієї ухвали.
27.02.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 22.02.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.03.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання у справі на 05.04.2023.
22.03.2023 через електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
30.03.2023 через електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" надійшла Відповідь на відзив.
30.03.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державної казначейської служби України надійшов Відзив на позовну заяву.
03.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшов Відзив на позовну заяву.
05.04.2023 через електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" надійшла Відповідь на відзив.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.04.2023 відкладено підготовче засідання на 04.05.2023.
19.04.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли заперечення на відповідь на відзив.
02.05.2023 через електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" надійшли пояснення по справі.
04.05.2023 через електронну пошту суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
04.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.05.2023 на підставі статті 50 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Державне підприємство "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ", продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 14.06.2023.
10.05.2023 через електронний суд від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
26.05.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг надійшли пояснення по справі.
06.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи.
14.06.2023 у судовому засідання від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.06.2023 відкладено підготовче засідання на 13.07.2023.
28.06.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшли пояснення по справі.
29.06.2023 через електронний суд від ОСОБА_1 надійшли заперечення.
12.07.2023 через відділ автоматизованого документообігу суду від Державного підприємства "ГАРАНТОВАНИЙ ПОКУПЕЦЬ" надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 30.08.2023.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.08.2023 судом відкладено розгляд справи по суті на 27.09.2023.
У судовому засіданні 27.09.2023 представник позивача підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов повністю. Представник відповідача-1 заперечували проти позовних вимог та просили відмовити у позові повністю.
Представник відповідача-2 у судове засідання 27.09.2023 не з'явився, про дату час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.
У судовому засіданні 27.09.2023 на підставі статті 240 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (далі - Позивач/Електропостачальник) є електропостачальником на ринку електричної енергії України.
Згідно із ч. 1 ст. 62 Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон 2019-VIII) з метою забезпечення загального економічного інтересу в електроенергетичній галузі України, необхідного для задоволення інтересів громадян, суспільства і держави, та забезпечення сталого довгострокового розвитку електроенергетичної галузі і конкурентоспроможності національної економіки України на учасників ринку відповідно до цієї статті можуть бути покладені спеціальні обов'язки для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії. Пунктом 2 ч.2 ст.62 Закону 2019-VIII передбачено, що до спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії належать, зокрема виконання функцій постачальника універсальних послуг.
Відповідно до п. 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону 2019-VIII, під час здійснення заходів з відокремлення оператора системи розподілу вертикально інтегрований суб'єкт господарювання повинен до 1 січня 2019 року вжити заходів для відокремлення оператора системи розподілу від виробництва, передачі, постачання електричної енергії шляхом створення відповідних суб'єктів господарювання. Суб'єкт господарювання, створений у результаті здійснення заходів з відокремлення з метою забезпечення постачання електричної енергії споживачам, у строк не пізніше ніж 12 місяців з дня набрання чинності Закону 2019-VIII зобов'язаний в установленому порядку отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії. Упродовж двох років з 1 січня 2019 року такий електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.
З урахуванням зазначеного вище, створено Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт", яким отримано ліцензію з постачання електричної енергії споживачам відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 05.07.2019 № 1337 та відповідно до п. 13 розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення», ст. 63 Закону 2019-VIII здійснює постачання електричної енергії, як постачальник універсальних послуг (далі - ПУП).
20.06.2018 Товариство з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" було введено в експлуатацію вітро- та геліоелектростанції по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області 1 (черга), що підтверджується Декларацією про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) № ТП141181711217 від 20.06.2018.
НКРЕКП на підставі податних Товариством документів, у тому числі тих, що підтверджують технічні характеристики двох вітрогенераторних установок, встановлених на турбінах Enercon Е-70 Е4, які розміщені на вітро- та гелеоелектростанції (1 черга) по вулиці Бережанська, 57 у селі Куряни Бережанського району Тернопільської області, було визначено номінальну активну електричну потужність вітрогенераторних установок ТОВ "Біоенергопродукт" на рівні 2000 кВт (лист від 08.08.2018 № 7056/21.1/7-18.
Відповідач 27.06.2019 прийняв постанову № 1240 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 364 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкту ТОВ «Біоенергопродукт» (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 202,78 коп. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.
НКРЕКП 24.09.2019 прийняла постанову № 1991 «Про встановлення «зелених» тарифів на електричну енергію та надбавки до «зелених» тарифів за дотримання рівня використання обладнання українського виробництва для суб'єктів господарювання», пунктом 440 якої позивачу встановлено «зелений» тариф для енергогенеруючого об'єкту Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (1 черга вітро- та геліоелектростанції Тернопільська область, Бережанський район, село Куряни, вулиця Бережанка, 57) в розмірі 187,23 коп. без ПДВ за 1 кВт, виходячи з коефіцієнту 1,26, як для вітроелектростанцій, одинична встановлена потужність всіх вітроустановок якої від 600 кВт, але не більше 2000 кВт, що була введена в експлуатацію з 01.01.2017 по 31.12.2019 включно.
Відповідно до постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 13.04.2022 залишено без змін рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29.03.2021, якими скасовано пункт 364 додатку до постанови НКРЕКП, №1240 від 27 червня 2019 року та пункт 440 додатку до постанови НКРЕКП, №1991 від 24 вересня 2019 року, суд прийшов до висновку, що суб'єкт, який застосовує альтернативні джерела електроенергії, вправі очікувати від держави таке стимулювання виробництва та споживання енергії, виробленої з альтернативних джерел, яке буде найбільш сприятливе для нього, тобто із застосуванням вищого коефіцієнту "зеленого" тарифу 1,89, а не 1,26.
Позивач зазначає, що станом на час прийняття НКРЕКП постанови № 1240 від 27.06.19 процедура встановлення та перегляду "зеленого" тарифу визначалась Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП № 1421 від 02.11.12, а станом на час прийняття НКРЕКП постанови №1991 від 24.09.19 - Порядком, затвердженим постановою НКРЕКП № 1817 від 30.08.19.
Таким чином, для зазначеного енергогенеруючого об'єкту позивача "зелений" тариф станом на час прийняття як постанови № 1240 від 27.06.19, так і на час прийняття постанови №1991 від 24.09.19, повинен був складати 0,1018 євро згідно з розрахунком: (58,46*1,89/1085,546), де 1,89 - коефіцієнт "зеленого" тарифу для вітроелектроустановок номінальною потужністю від 2000 кВт і вище, передбачений ст. 9-1 Закону України "Про альтернативні джерела енергії".
У зв'язку з чим, станом на час прийняття постанови НКРЕКП № 1240 від 27.06.19 "зелений" тариф для позивача на обумовлений об'єкт генерації мав би становити 304,47 копійок за 1 кВт/год згідно з розрахунком: (0,1018*2990,855), де 2990,855 - середній офіційний курс, встановлений НБУ за останні 30 календарних днів, що передували даті прийняття постанови НКРЕКП № 1240 від 27.06.19.
Однак, постановою НКРЕКП № 1240 від 27.06.19 "зелений" тариф для позивача було встановлено на рівні 202,78 копійок за 1 кВт/год, тобто на 101,69 копійок менше, ніж вимагало законодавство.
В свою чергу, згідно з п. 1.5 Порядку, затвердженому постановою НКРЕКП №1817 від 30.08.19 "зелений" тариф для суб'єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств встановлюється на квартал та розраховується за формулою (середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП), грн за 100 євро)*("зелений" тариф).
Отже, станом на час прийняття постанови НКРЕКП №1991 від 24.09.19 "зелений" тариф для позивача на обумовлений об'єкт генерації мав би становити 267,41 копійок за 1 кВт/год згідно з розрахунком: (0,1018*2626,824), де 2626,824 - середній офіційний курс, встановлений НБУ за останні 30 календарних дів, що передували даті прийняття постанови НКРЕКП №1991 від 24.09.19.
Однак, постановою НКРЕКП №1991 від 24.09.19 "зелений" тариф для позивача було встановлено на рівні 187,23 коп. за 1 кВт/год, тобто на 80,18 коп. менше, ніж вимагало законодавство.
Згідно з актами купівлі-продажу електроенергії за липень 2019 року - вересень 2019 року позивач продав 604054 (75120+187067+341867) кВт/год електроенергії, Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.02.2023 5 виробленої на обумовленому об'єкті вітрової генерації, а в період з жовтеня 2019 по грудень 2019 року - 831994 кВт/год (89719+331028+411247).
Так, позивач у позовній заяві зазначає, що за липень 2019 - серпень 2019 року повинен був отримати 1 839 163,21 грн. виходячи з ціни 304,47 коп. 1 кВт/год (304,47*604051), а отримав 1 224 900,70 грн. виходячи з встановленої НКРЕКП ціни в 202,78 грн. за кВт/год згідно з обумовленими актами купівлі-продажу.
В свою чергу, за жовтень-грудень 2019 року позивач повинен був отримати 2 224 835,16 грн. виходячи з ціни 267,41 грн. за 100 кВт/год (267,41*751871), а отримав 1 557 742,36 грн. виходячи з встановленої НКРЕКП ціни в 187,23 коп. за 1 кВт/год згідно з обумовленими актами купівлі-продажу.
Отже, різниця між вартістю реалізованої позивачем електроенергії за призначеним НКРЕКП "зеленим" тарифом у вказаний період та вартістю електроенергії за "зеленим" тарифом, який мав бути призначений НКРЕКП за названий період, становить 1 310 779,29 грн. згідно з розрахунком (1 868 587,19 - 1 224 900,70 + 2 224 835,16 - 1 557 742,36).
Крім того, позивачем в порядку досудового врегулювання спору було надіслано НКРЕКП лист № 2 від 29.04.2022 з проханням вирішити питання щодо компенсації позивачу неотриманих доходів, у відповідь на що НКРЕКП надіслало лист від 06.06.2022, в якому вказала, що немає можливості вирішити порушене питання.
Спір у справі виник у зв'язку твердженнями позивача про заподіяну шкоду у вигляді недоотриманих коштів від продажу електроенергії внаслідок протиправних рішень НКРЕКП, яка підлягає до відшкодування за рахунок держави, у зв'язку з чим позивач звернувся з даним позовом до суду.
Дослідивши наявні матеріали справи, оцінюючи надані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.
Правові, економічні, екологічні та організаційні засади використання альтернативних джерел енергії та сприяння розширенню їх використання у паливно-енергетичному комплексі визначає Закон України «Про альтернативні джерела енергії».
Відповідно до абзацу 15 статті 1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «зелений» тариф - це спеціальний тариф, за яким закуповується електрична енергія, вироблена на об'єктах електроенергетики, зокрема на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
Згідно із статтею 9-1 Закону України «Про альтернативні джерела енергії» «Зелений» тариф встановлюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями).
«Зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
«Зелений» тариф на електричну енергію, вироблену генеруючими установками приватних домогосподарств, встановлюється єдиним для кожного виду альтернативного джерела енергії.
«Зелений» тариф для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з енергії вітру, встановлюється на рівні роздрібного тарифу для споживачів другого класу напруги на січень 2009 року, помноженого на коефіцієнт «зеленого» тарифу для електричної енергії, виробленої з енергії вітру.
Коефіцієнт «зеленого» тарифу для електроенергії, виробленої з використанням альтернативних джерел енергії, встановлюється для об'єктів або його черг/пускових комплексів, введених в експлуатацію в період з 01 січня 2017 року по 31 грудня 2019 року, залежно від категорії об'єктів електроенергетики, для яких застосовується «зелений» тариф, визначений:
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 600 кВт, але не більше 2000 кВт - на рівні 1,26;
- для електроенергії, виробленої з енергії вітру вітроелектростанціями, які складаються з вітроустановок одиничною встановленою потужністю від 2000 кВт та більше - на рівні 1,89.
Підтвердженням факту та дати введення в експлуатацію об'єкта електроенергетики, у тому числі черги будівництва електричної станції (пускового комплексу), генеруючої установки споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлена потужність якої не перевищує 150 кВт, що виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), є виданий уповноваженим органом сертифікат, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об'єкта проектній документації та підтверджує його готовність до експлуатації, або зареєстрована відповідно до законодавства декларація про готовність об'єкта до експлуатації.
Для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, які виробляють електричну енергію з використанням альтернативних джерел енергії, «зелений» тариф встановлюється до 1 січня 2030 року. Фіксований мінімальний розмір «зеленого» тарифу для суб'єктів господарювання, приватних домогосподарств і споживачів, у тому числі енергетичних кооперативів, встановлюється шляхом перерахування в євро «зеленого» тарифу, розрахованого за правилами цього Закону, станом на 1 січня 2009 року за офіційним валютним курсом Національного банку України на зазначену дату.
Держава гарантує, що для суб'єктів господарювання, які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії на введених в експлуатацію об'єктах електроенергетики, буде застосовуватися порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, встановлений відповідно до положень цієї статті на дату введення в експлуатацію об'єктів електроенергетики, у тому числі введених в експлуатацію черг будівництва електричних станцій (пускових комплексів), які виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії. У разі внесення змін до законодавства, що регулює порядок стимулювання виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, суб'єкти господарювання можуть обрати новий порядок стимулювання.
Держава гарантує закріплення на законодавчому рівні на весь строк застосування «зеленого» тарифу вимог щодо закупівлі у кожному розрахунковому періоді електричної енергії, виробленої на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), що використовують альтернативні джерела енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями) і не проданої за договорами безпосередньо споживачам або енергопостачальним компаніям, за встановленим «зеленим» тарифом з урахуванням надбавки до нього, встановленої відповідно до статті 9-2 цього Закону, в обсягах та порядку, визначених статтею 15 Закону України «Про електроенергетику», а з дати початку дії нового ринку електричної енергії - в обсягах та порядку, визначених статтею 65 Закону України «Про ринок електричної енергії», а також щодо розрахунків за таку електричну енергію у повному обсязі, у встановлені строки та грошовими коштами.
Відповідно до пункту 1.3 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 (чинного на час прийняття постанови НКРЕКП від 27 червня 2019 року № 1240), «зелений» тариф встановлюється на електричну енергію, вироблену на об'єктах електроенергетики, у тому числі на введених в експлуатацію чергах будівництва електричних станцій (пускових комплексах), з альтернативних джерел енергії (крім доменного та коксівного газів, а з використанням гідроенергії - вироблену лише мікро-, міні- та малими гідроелектростанціями), і діє до 01 січня 2030 року.
Згідно із пунктом 1.4 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності та приватних домогосподарств, затвердженого постановою НКРЕКП від 02 листопада 2012 року № 1421 «зелений» тариф встановлюється для кожного суб'єкта господарювання, який виробляє електричну енергію з альтернативних джерел енергії, за кожним видом альтернативної енергії та для кожного об'єкта електроенергетики (або для кожної черги будівництва електростанції (пускового комплексу).
Пунктом 1.5 Порядку встановлення, перегляду та припинення дії «зеленого» тарифу на електричну енергію для суб'єктів господарської діяльності, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств, генеруючі установки яких виробляють електричну енергію з альтернативних джерел енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 серпня 2019 року № 1817 (чинного н а час прийняття постанови НКРЕКП від 24 вересня 2019 року №1991), «зелений» тариф для суб'єктів господарювання, споживачів електричної енергії, у тому числі енергетичних кооперативів, та приватних домогосподарств (Тз, коп. за 1 кВт·год без ПДВ) встановлюється на квартал та розраховується за формулою:
Т з = Ф мін · Є сер30, (2)
де Є сер30 - середній курс гривні до євро за останні 30 календарних днів, що передують даті останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП, грн за 100 євро, що визначається за формулою
де Єі - курс гривні до євро, офіційно встановлений Національним банком України на і-у дату, грн за 100 євро;
д - дата останнього у попередньому кварталі засідання НКРЕКП.
Більше того, судом встановлено, що рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправними та скасування постанов в частині окремих пунктів їх додатків задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано пункт 364 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1240 від 27 червня 2019 року. Визнано протиправним та скасовано пункт 440 додатку до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, №1991 від 24 вересня 2019 року.
Водночас, 29.03.2021 постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду у справі № 500/2782/19 апеляційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року у справі №500/2782/19 без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2021 касаційну скаргу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг залишено без задоволення, а рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2021 року - без змін.
Крім того, суду зазначає, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/1427 від 18.11.2003 року "Про Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та юрисдикцію Європейського суду з прав людини").
Відповідно до частини 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Так, преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Норми статті 129-1 Конституції України визначають, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно зі статтею 17 Закон України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з преамбулою та статтею 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 "Совтрансавто-Холдінг" проти України", а також згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Таким чином, обставини, встановлені у справі № 500/2782/19, обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.
З наведеного вбачається, що тривале не вирішення НКРЕКП питання з приводу необхідності внесення змін до нормативних актів, що регулюють ринок електричної енергії, щодо врахування в ціні на універсальні послуги складової для компенсації витрат постачальників універсальних послуг у зв'язку з небалансами електричної енергії, що виникають при постачанні електричної енергії малим непобутовим споживачам, було підтвердженням бездіяльності відповідача, про що й фактично визнає НКРЕКП, а також те, що постачальники універсальних послуг несли збитки від небалансів пов'язаних з постачанням електричної енергії споживачам.
Згідно з актами купівлі-продажу електроенергії за липень 2019 року - вересень 2019 року позивач продав 604054 (75120+187067+341867) кВт/год електроенергії, Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.02.2023 5 виробленої на обумовленому об'єкті вітрової генерації, а в період з жовтеня 2019 по грудень 2019 року - 831994 кВт/год (89719+331028+411247).
Так, позивач зазначає, що за липень 2019 - серпень 2019 року повинен був отримати 1 839 163,21 грн. виходячи з ціни 304,47 коп. 1 кВт/год (304,47*604051), а отримав 1 224 900,70 грн. виходячи з встановленої НКРЕКП ціни в 202,78 грн. за кВт/год згідно з обумовленими актами купівлі-продажу.
В свою чергу, за жовтень-грудень 2019 року позивач повинен був отримати 2 224 835,16 грн. виходячи з ціни 267,41 грн. за 100 кВт/год (267,41*751871), а отримав 1 557 742,36 грн. виходячи з встановленої НКРЕКП ціни в 187,23 коп. за 1 кВт/год згідно з обумовленими актами купівлі-продажу.
Отже, різниця між вартістю реалізованої позивачем електроенергії за призначеним НКРЕКП "зеленим" тарифом у вказаний період та вартістю електроенергії за "зеленим" тарифом, який мав бути призначений НКРЕКП за названий період, становить 1 310 779,29 грн. згідно з розрахунком (1 868 587,19 - 1 224 900,70 + 2 224 835,16 - 1 557 742,36).
Відповідно до статті 170 Цивільного кодексу України Держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Частиною першою статті 1166 Цивільного кодексу України визначено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною першою статті 1173 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Велика Палата Верховного Суду в постанові 12.03.2019 у справі № 920/715/17 зазначила про те, що статті 1173, 1174 Цивільного кодексу України є спеціальними і передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності. Так, зокрема, цими правовими нормами передбачено, що для застосування відповідальності посадових осіб та органів державної влади наявність їх вини не є обов'язковою. Втім, цими нормами не заперечується обов'язковість наявності інших елементів складу цивільного правопорушення, які є обов'язковими для доказування у спорах про стягнення збитків. Необхідною підставою для притягнення органу державної влади до відповідальності у вигляді стягнення шкоди є наявність трьох умов: неправомірні дії цього органу, наявність шкоди та причинний зв'язок між неправомірними діями і заподіяною шкодою, і довести наявність цих умов має позивач, який звернувся з позовом про стягнення шкоди на підставі статті 1173 Цивільного кодексу України.
Факт понесення позивачем збитків у розмірі 1 310 779,29 грн. та їх виникнення у зв'язку з покриттям небалансів електричної енергії, які виникли у зв'язку з скасуванням пункту 364 додатку до постанови НКРЕКП №1240 від 27 червня 2019 року, пункту 440 додатку до постанови НКРЕКП №1991 від 24 вересня 2019 року, підтверджується рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 03.12.2020 у справі № 500/2782/19 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Біоенергопродукт» до НКРЕКП про визнання протиправними та скасування постанов в частині окремих пунктів їх додатків.
Доводи відповідача щодо відсутності підстав для застосування розрахунку збитків наданих позивачем, спростовуються матеріалами справи та постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.12.2021 у справі № 500/2782/19.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" 1 310 779,29 грн. в рахунок відшкодування шкоди (збитків), завданих Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає сума збитків у розмірі 1 310 779,29 грн.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
ВИРІШИВ:
1.Позовні вимоги - задовольнити.
2.Стягнути з Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, місто Київ, вулиця Сім'ї Бродських, будинок 19; ідентифікаційний код: 39369133) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Біоенергопродукт" (47721, Тернопільська область, Тернопільський район, село Підгородне, вулиця Пасічна, будинок 8, квартира 1; ідентифікаційний код: 36687375) збитки у розмірі 1 310 779 (один мільйон триста десять тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 29 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 19 661 (дев'ятнадцять тисяч шістсот шістдесят одна) грн. 69 коп.
3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст.ст. 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повний текст рішення складено та підписано 11.10.2023.
Суддя І.В. Приходько