Ухвала від 04.10.2023 по справі 910/6040/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

04.10.2023Справа № 910/6040/21

За заявою Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 )

до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (04080, м. Київ, вул.Кирилівська,69, ідентифікаційний номер 00110734)

про банкрутство

Суддя: Мандичев Д.В.

помічник (за дорученням судді) Судак С.С.

Представники учасників:

від заявника - не з'явилися,

від боржника - не з'явилися,

від ПрАТ «АК «Київводоканал» - Плясун О.І.,

від КП «Київтеплоенерго» - Юр М.А.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У квітні 2021 року до Господарського суду м. Києва надійшла заява Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод".

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.04.2021 № 910/6040/21 заяву Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" було прийнято до розгляду, підготовче засідання призначено на 12.05.2021.

06.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив боржника на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство.

11.05.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ініціюючого кредитора на відзив боржника.

У судовому засіданні 12.05.2021 судом оголошено перерву до 02.06.2021.

01.06.2021 до Господарського суду міста Києва надійшли додаткові пояснення боржника.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.06.2021 відкрито провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (04080, м. Київ, вул.Кирилівська,69, ідентифікаційний номер 00110734). Визнано грошові вимоги Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (04080, м. Київ, вул.Кирилівська,69, ідентифікаційний номер 00110734) у розмірі 1 497 954,40грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (04080, м. Київ, вул.Кирилівська,69, ідентифікаційний номер 00110734). Здійснено оприлюднення на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (04080, м. Київ, вул.Кирилівська,69, ідентифікаційний номер 00110734) за номером 66606 від 10.06.2021р. Призначено розпорядником майна Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" (04080, м. Київ, вул.Кирилівська,69, ідентифікаційний номер 00110734) арбітражного керуючого Титаренко Миколу Олександровича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 2002 від 21.12.2020). Визначено дату проведення попереднього судового засідання на 04.08.2021 р.

06.07.2021 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника.

07.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами до боржника на суму 137 477,80грн.

13.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської місткої державної адміністрації) "Київтеплоенерго" з грошовими вимогами до боржника на суму 1 426 833,98 грн.

16.07.2021 до Господарського суду м. Києва надійшла заява Приватного акціонерного товариства "Акціонерна компанія "Київводоканал" з грошовими вимогами до боржника на суму 27 566,74 грн.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 12.07.2021, 15.07.2021 та 20.07.2021 вищевказані заяви прийнято та призначено до розгляду у попередньому засіданні на 04.08.2021.

Судове засідання, призначене на 04.08.2021, не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи до апеляційної інстанції.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 у справі №910/6040/21 - без змін.

Матеріали справи повернуто до Господарського суду міста Києва.

За час перебування матеріалів справи у апеляційній інстанції, до Господарського суду міста Києва надійшли наступні документи:

- заява розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності;

- заява розпорядника майна про виплату основної винагороди, авансованої ініціюючим кредитором на депозитний рахунок суду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2021 призначити розгляд справи у попередньому засіданні, клопотання розпорядника майна про припинення повноважень керівника боржника на 14.02.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2021 прийнято заяву Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС про визнання кредитором боржника на суму 8 153 707,39 грн., розгляд вищезазначеної заяви відбудеться у попередньому засіданні 26.01.2022.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.12.2021 прийнято заяву Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича про визнання кредитором боржника на суму 11 631050,22 грн., розгляд якої відбудеться у попередньому засіданні 26.01.2022.

19.01.2022 до суду надійшла заява розпорядника майна арбітражного керуючого Титаренка М.О. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

21.01.2022 до Господарського суду м. Києва надійшов звіт розпорядника майна ПАТ "Експериментальний механічний завод".

Судове засідання, призначене на 26.01.2022, не відбулося у зв'язку з направленням матеріалів справи до касаційної інстанції.

Постановою Верховного Суду від 09.11.2022 задоволено частково касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод". Скасовано постанову Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2021 у справі № 910/6040/21. Справу № 910/6040/21 передано на розгляд до Північного апеляційного господарського суду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Експериментального механічного заводу" на ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року у справі № 910/6040/21. Ухвалу господарського суду міста Києва від 02.06.2021 року у справі № 910/6040/21 залишено без змін. Матеріали справи № 910/6040/21 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2023 призначено розгляд справи у попередньому засіданні на 19.04.2023.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.04.2023 задоволено заяву розпорядника майна арбітражного керуючого Титаренка М.О. про винагороду. Здійснено сплату основної винагороди арбітражному керуючому Титаренку Миколі Олександровичу за виконання ним повноважень розпорядника майна Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" у справі № 910/6040/21 за період з 02.06.2021 по 02.09.2021 в розмірі 54 000,00 грн. з депозитного рахунку Господарського суду міста Києва за рахунок коштів, авансованих Фізичною особою-підприємцем Арутюновим Рубеном Оганесовичем. Відмовлено розпоряднику майна арбітражному керуючому Титаренку М.О. у задоволенні клопотання про припинення повноважень керівника боржника та покладення виконання його обов'язків на розпорядника майна. Відкладено розгляд справи у попередньому засіданні на 24.05.2023.

09.05.2023 до суду надійшло повідомлення по справі від розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод».

Судове засідання, призначене на 24.05.2023, не відбулось у зв'язку з направленням матеріалів справи до Верховного Суду.

Постановою Верховного Суду від 14.06.2023 касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" залишено без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 08.02.2023 у справі № 910/6040/21 залишено без змін. Матеріали справи № 910/6040/21 повернуто до господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 24.08.2023 призначено розгляд справи у попередньому засіданні, заяву розпорядника майна арбітражного керуючого Титаренка М.О. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" ОСОБА_1 на 04.10.2023.

06.09.2023 до суду надійшли письмові пояснення розпорядника майна арбітражного керуючого Титаренка М,О. на виконання вимог ухвали суду від 24.08.2023.

07.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання розпорядника майна про долучення документів до матеріалів справи.

28.09.2023 до суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

28.09.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання Целікова В.В. про надання додаткового часу для подачі письмових пояснень стосовно заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника.

03.10.2023 до суду надійшло клопотання Фізичної особи-підприємця Арутюнова Р.О. про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, призначене на 04.10.2023, з'явилися представники заявлених кредиторів ПрАТ «АК «Київводоканал» та КП «Київтеплоенерго». Представники учасників справи та інших заявлених кредиторів у судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час і місце його проведення були повідомлені належним чином.

Щодо клопотання представника ініціюючого кредитора про відкладення розгляду справи суд зазначає наступне.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 Господарського процесуального кодексу України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі №924/369/19.

Враховуючи, що явка представників учасників справи та заявлених кредиторів не визнавалася обов'язковою, суд зазначає, що їх неявка не перешкоджає розгляду справи у попередньому засіданні.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 Кодексу України з процедур банкрутства у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною першою статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.

За результатами розгляду вимог окремого кредитора господарський суд постановляє ухвалу про їх визнання чи відхилення (повністю або частково), що не може бути оскаржена окремо від ухвали господарського суду, постановленої за результатами попереднього засідання.

За результатами попереднього засідання господарський суд постановляє ухвалу, в якій зазначаються: розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів; розмір та перелік не визнаних судом вимог кредиторів; дата проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів; дата підсумкового засідання суду, на якому буде постановлено ухвалу про санацію боржника чи постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, чи ухвалу про закриття провадження у справі про банкрутство або ухвалу про продовження строку процедури розпорядження майном та відкладення підсумкового засідання суду, яке має відбутися у строки, встановлені частиною другою статті 44 цього Кодексу.

Розпорядник майна за результатами попереднього засідання вносить до реєстру вимог кредиторів відомості про кожного кредитора, розмір його вимог за грошовими зобов'язаннями, наявність права вирішального голосу в представницьких органах кредиторів, черговість задоволення кожної вимоги.

Неустойка (штраф, пеня) враховується в реєстрі вимог кредиторів окремо від основних зобов'язань у шосту чергу.

Погашення неустойки (штрафу, пені) у справі про банкрутство можливе лише в ліквідаційній процедурі.

Ухвала попереднього засідання є підставою для визначення кількості голосів, які належать кожному конкурсному кредитору під час прийняття рішення на зборах (комітеті) кредиторів. Для визначення кількості голосів для участі у представницьких органах кредиторів зі складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня).

У ст. 64 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів у наступному порядку:

1) у першу чергу задовольняються:

вимоги щодо виплати заборгованості з оплати за виконані роботи та/або надані послуги, а також інші кошти, належні гіг-спеціалістам за гіг-контрактами, укладеними згідно із Законом України "Про стимулювання розвитку цифрової економіки в Україні", та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати перед працюючими та звільненими працівниками банкрута, грошові компенсації за всі невикористані дні щорічної відпустки та додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, інші кошти, належні працівникам у зв'язку з оплачуваною відсутністю на роботі (оплата часу простою не з вини працівника, гарантії на час виконання державних або громадських обов'язків, гарантії і компенсації при службових відрядженнях, гарантії для працівників, що направляються для підвищення кваліфікації, гарантії для донорів, гарантії для працівників, що направляються на обстеження до медичного закладу, соціальні виплати у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності за рахунок коштів підприємства тощо), а також вихідна допомога, належна працівникам у зв'язку з припиненням трудових відносин та нараховані на ці суми страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

вимоги щодо виплати заборгованості із компенсації збитків, завданих Державному бюджету України внаслідок виконання рішень Європейського суду з прав людини, постановлених проти України;

вимоги кредиторів за договорами страхування;

витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит проводився за рішенням господарського суду за рахунок їхніх коштів;

2) у другу чергу задовольняються:

вимоги із зобов'язань, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації у ліквідаційній процедурі відповідних платежів, у тому числі до Фонду соціального страхування України за громадян, які застраховані в цьому фонді, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, зобов'язань із сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, крім вимог, задоволених позачергово, з повернення невикористаних коштів Фонду соціального страхування України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників) довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності, які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються:

вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом;

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не забезпечені заставою;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

У судовому засіданні, що відбулось 04.10.2023, судом розглянуто реєстр вимог кредиторів.

За наслідками розгляду реєстру вимог кредиторів визнанню кредитором Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» підлягають:

Фізична особа-підприємець Арутюнов Рубен Оганесович

У ході попереднього засідання судом встановлено, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2021 визнано грошові вимоги фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича до Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» у розмірі 1 497 954,40 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів.

Поряд із вищеописаною заборгованістю підлягають визнанню судові витрати кредитора в сумі 76 700,00 грн. - вимоги першої черги.

Крім того, від ініціюючого кредитора 02.07.2021, тобто у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, надійшла заява із додатковими вимогами до боржника на суму 11 631 050,22 грн., яка обґрунтована наступним.

Так, рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2020 по справі № 758/10976/16-ц, яке набрало законної сили 03.11.2020, задоволено частково позов Арутюнова Рубена Оганесовича до Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» про стягнення заборгованості. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на користь Арутюнова Рубена Оганесовича суму заборгованості за угодою про порядок погашення боргу від 17.10.2008, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод» та Арутюновим Рубеном Оганесовичем , в розмірі 424 485,75 доларів США, яка має відповідати еквівалентній сумі у національній валюті за офіційним курсом НБУ гривні до долару США на день платежу, але у будь-якому випадку не менше суми в розмірі 2 411 876,00 грн. Відмовлено в частині позовних вимог Арутюнова Рубена Оганесовича до Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» про стягнення пені за угодою про порядок погашення боргу від 17.10.2008, укладеною між Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод» та Арутюновим Рубеном Оганесовичем . Стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на користь Арутюнова Рубена Оганесовича судовий збір в розмірі 6 890,00 грн.

03.12.2020 Подільським районним судом міста Києва видано виконавчі листи про стягнення грошових коштів на підставі рішення Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2020 по справі № 758/10976/16-ц, які були пред'явлені до виконання заявником, у зв'язку з чим приватним виконавцем Фесик М.О. 18.05.2021 винесено постанови про відкриття виконавчих проваджень № НОМЕР_2 та № НОМЕР_3.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, заявлені Фізичною особою-підприємцем Арутюновим Р.О. грошові вимоги до боржника у розмірі 424 485,75 доларів США та 6 890,00 грн. є безспірними, оскільки підтверджуються рішенням Подільського районного суду м. Києва від 10.02.2020 по справі № 758/10976/16-ц.

Відповідно до ч. 2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.

Станом на день подання заяви із додатковими грошовими вимогами (02.07.2021) офіційний курс долара США до гривні 27,3841 грн. за 1 долар США, а тому розмір заявленої заборгованості у національній валюті складає 11 631 050,22 грн.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів погашення боржником заявленої заборгованості, суд дійшов висновку про визнання Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича кредитором Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на суму 11 631 050,22 грн. з віднесенням до четвертої черги задоволення вимог кредиторів (додаткові грошові вимоги до боржника).

Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн. - вимоги першої черги.

Таким чином, загальний розмір кредиторських вимог Фізичної особи-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича, які підлягають включенню до реєстру вимог кредиторів, складає 13 210 244,62 грн.

Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві

Заява Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із грошовими вимогами до боржника на суму 137 477,80 грн. надійшла до суду 07.07.2021, тобто подана у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.

Станом на 18.06.2021 згідно з карткою особового рахунку боржника заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» становить 137 477,80 грн., а саме: по списку № 1 за період з квітня 2018 по травень 2021 року у розмірі 59 021,01 грн., по списку № 2 за період з листопада 2017 року по лютий 2018 року у розмірі 68 456,79 грн.

Заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» перед Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві виникла внаслідок несплати боржником відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів а, б - з статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

Відповідно до п.п. 1, 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" на пільгових умовах пенсія за віком призначається:

1) працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1975 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 45 років - які народилися по 31 березня 1970 року включно; 45 років 6 місяців - з 1 квітня 1970 року по 30 вересня 1970 року; 46 років - з 1 жовтня 1970 року по 31 березня 1971 року; 46 років 6 місяців - з 1 квітня 1971 року по 30 вересня 1971 року; 47 років - з 1 жовтня 1971 року по 31 березня 1972 року; 47 років 6 місяців - з 1 квітня 1972 року по 30 вересня 1972 року; 48 років - з 1 жовтня 1972 року по 31 березня 1973 року; 48 років 6 місяців - з 1 квітня 1973 року по 30 вересня 1973 року; 49 років - з 1 жовтня 1973 року по 31 березня 1974 року; 49 років 6 місяців - з 1 квітня 1974 року по 30 вересня 1974 року; 50 років - з 1 жовтня 1974 року по 31 грудня 1975 року.

За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 20 років 6 місяців у чоловіків і не менше 15 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 21 року у чоловіків і не менше 16 років у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків і не менше 16 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 22 років у чоловіків і не менше 17 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків і не менше 17 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 23 років у чоловіків і не менше 18 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 23 років 6 місяців у чоловіків і не менше 18 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 24 років у чоловіків і не менше 19 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 24 років 6 місяців у чоловіків і не менше 19 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи; жінкам - на 1 рік 4 місяці за кожний повний рік такої роботи.

Зазначене зменшення пенсійного віку для жінок застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.

2) працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цього пункту, право на пенсію за віком на пільгових умовах мають жінки 1970 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 50 років - по 31 березня 1965 року включно; 50 років 6 місяців - з 1 квітня 1965 року по 30 вересня 1965 року; 51 рік - з 1 жовтня 1965 року по 31 березня 1966 року; 51 рік 6 місяців - з 1 квітня 1966 року по 30 вересня 1966 року; 52 роки - з 1 жовтня 1966 року по 31 березня 1967 року; 52 роки 6 місяців - з 1 квітня 1967 року по 30 вересня 1967 року; 53 роки - з 1 жовтня 1967 року по 31 березня 1968 року; 53 роки 6 місяців - з 1 квітня 1968 року по 30 вересня 1968 року; 54 роки - з 1 жовтня 1968 року по 31 березня 1969 року; 54 роки 6 місяців - з 1 квітня 1969 року по 30 вересня 1969 року; 55 років - з 1 жовтня 1969 року по 31 грудня 1970 року.

За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2015 року по 31 березня 2016 року - не менше 25 років 6 місяців у чоловіків і не менше 20 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2016 року по 31 березня 2017 року - не менше 26 років у чоловіків і не менше 21 року у жінок; з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 26 років 6 місяців у чоловіків і не менше 21 року 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2018 року по 31 березня 2019 року - не менше 27 років у чоловіків і не менше 22 років у жінок; з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2020 року по 31 березня 2021 року - не менше 28 років у чоловіків і не менше 23 років у жінок; з 1 квітня 2021 року по 31 березня 2022 року - не менше 28 років 6 місяців у чоловіків і не менше 23 років 6 місяців у жінок; з 1 квітня 2022 року по 31 березня 2023 року - не менше 29 років у чоловіків і не менше 24 років у жінок; з 1 квітня 2023 року по 31 березня 2024 року - не менше 29 років 6 місяців у чоловіків і не менше 24 років 6 місяців у жінок.

Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону: чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи; жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи.

Пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.

Покриття витрат Пенсійного фонду на виплату і доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах відповідно до статей 13 і 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частин другої і третьої статті 114 цього Закону до досягнення пенсійного віку, визначеного статтею 26 цього Закону, здійснюється у такому порядку:

підприємства та організації (крім сільськогосподарських товаровиробників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України; на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, а також на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до частини другої статті 114 цього Закону, - до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону за раніше діючим порядком;

за рахунок коштів Державного бюджету України пенсії, призначені особам відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (стосовно осіб, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та відповідно до статті 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та після цієї дати відповідно до пунктів 2-8 частини другої статті 114 цього Закону (стосовно осіб, які працювали у сільськогосподарських товаровиробників, які на дату відшкодування віднесені до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені підпунктом 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України) та частини третьої статті 114 цього Закону.

У разі недостатності зазначених коштів фінансування суми, якої не вистачає для повного покриття витрат на виплату та доставку таких пенсій, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2009 (надалі - Інструкція) для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 розділу 2 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), відшкодуванню підлягають фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до набрання чинності Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VІІІ "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" та призначених відповідно до частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування":

особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім тих, які були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України;

особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-"з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2-8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з п. 6.2 Інструкції витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи.

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Відповідно до п. 6.4 Інструкції розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.7 Інструкції визначено, що підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Розмір заборгованості Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» підтверджується розрахунками Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, що підлягають відшкодуванню, призначених особам, які були зайняті на інших роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та пунктів 2 - 8 частини другої статті 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві направлялися повідомлення-розрахунки на адресу Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» та отримувалися боржником, докази чого долучено заявленим кредитором до поданої заяви.

Згідно із пунктом 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно статті 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Збоку боржника доказів погашення заявленої заборгованості станом на 04.10.2023 до суду не надходило.

З огляду на встановлені судом обставини, суд дійшов висновку про визнання Пенсійного фонду України в м. Києві кредитором Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на суму 137 477,80 грн. з віднесенням до другої черги задоволення вимог кредиторів.

Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»

Заява Комунального підприємства «Київтеплоенерго» про визнання кредитором Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на суму 1 426 833,98 грн. надійшла до суду 13.07.2021 та була відправлена 09.07.2021 згідно з відомостями Укрпошти на конверті, тобто подана у строк, встановлений ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.

24.10.2018 між КП «Київтеплоенерго», як постачальником, та ПАТ «Експериментальний механічний завод», як споживачем, укладено Договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9347004, за умовами якого постачальник зобов'язався виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому договорі.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2019 по справі № 910/9404/19 затверджено мирову угоду від 26.11.2019, укладену між КП «Київтеплоенерго» та ПАТ «Експериментальний механічний завод», відповідно до якої боржник зобов'язався сплатити на користь заявника 961 943,49 грн., з яких 836 962,55 грн. боргу за теплову енергію за договором № 9347004, 77 960,43 грн. пені, 26 240,35 грн. інфляційної складової боргу, 6 564,25 грн. 3 % річних та 14 215,91 грн. судового збору.

Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошеї Д.С. від 07.05.2020 відкрито виконавче провадження № 62021088 з виконання ухвали Господарського суду м. Києва від 27.11.2019 по справі № 910/9404/19.

З урахуванням оплат, проведених Публічним акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод», на виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою Господарського суду м. Києва від 27.11.2019 по справі № 910/9404/19 у період з січня 2020 року по квітень 2020 року, станом на день відкриття провадження у справі про банкрутство заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» за мировою угодою складає 881 443,49 грн., з яких 756 462,55 грн. основного боргу за теплову енергію за договором № 9347004, 77 960,43 грн. пені, 26 240,35 грн. інфляційної складової боргу, 6 564,24 грн. 3 % річних та 14 215,91 грн. судового збору.

Крім того, рішенням Господарського суду м. Києва від 19.11.2020 по справі № 910/9899/20 задоволено частково позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго". Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" 509 354,86 грн. основного боргу, 23 502,77 грн. пені, а також 7 992,86 грн. витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

На виконання зазначеного рішення Господарським судом видано наказ від 28.12.2020 по справі № 910/9899/20.

Постановою державного виконавця Подільського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києва Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Кривошеї Д.С. від 15.03.2021 відкрито виконавче провадження № 648 20111 з виконання наказу Господарського суду м. Києва від 28.12.2020 по справі № 910/9899/20.

Таким чином, заявлені КП «Київтеплоенерго» грошові вимоги до боржника у розмірі 1 426 833,98 грн. є безспірними, оскільки підтверджуються ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2019 по справі № 910/9404/19 та рішенням Господарського суду міста Києва від 19.11.2020 по справі № 910/9899/20.

Враховуючи, що матеріали справи не містять доказів погашення боржником заявленої заборгованості, суд дійшов висновку про визнання Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» кредитором Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на суму 1 422 293,98 грн. з віднесенням 1 320 830,78 грн. до вимог четвертої черги та 101 463,20 грн. - вимог шостої черги.

Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал»

Заява Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» про визнання кредитором боржника на суму 27 566,74 грн. надійшла до суду 16.07.2021, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.

Між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», перейменованим на Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», яке в свою чергу перейменоване на Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» (надалі - Постачальник) та Відкритим акціонерним товариством «Експериментальний механічний завод», яке перейменоване на Публічне акціонерне товариство «Експериментальний механічний завод» (надалі - Абонент) було укладено договір на послуги водопостачання та водовідведення від 19.02.2003 № 01876/5-07 (надалі - Договір).

Пунктом 1 Договору визначено, що Постачальник зобов'язується надавати Абоненту послуги з постачання питної води та водовідведення, а Абонент зобов'язується розраховуватися за вищезазначені послуги згідно умов договору та Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах та селищах України, затверджених наказом Держжитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65, які втратили чинність 18.10.2008 у зв'язку із введенням в дію Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 (далі - Правила № 190).

Згідно з підпунктом б пункту 2.1 Договору Постачальник приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимих концентрацій шкідливих речовин.

Діями щодо скиду стічних вод в систему каналізацій м. Києва з перевищенням вмісту в них забруднюючих речовин Публічне акціонерне товариство «Експериментальний механічний завод» порушило вимоги ст. 32 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», згідно з якою державні стандарти в галузі охорони навколишнього природного середовища є обов'язковими для виконання і визначаються поняття і терміни, режим використання й охорони природних ресурсів, методи контролю за станом навколишнього природного середовища, вимоги щодо запобігання забрудненню навколишнього природного середовища.

Зазначені обставини підтверджуються рішенням Господарського суду м. Києва від 23.08.2018 по справі № 910/8080/18, яким стягнуто з Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на користь Приватного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» 17 823,21 грн. та видано наказ від 17.09.2018 про примусове виконання зазначеного рішення.

Таким чином, заявлені у цій частині ПрАТ «АК «Київводоканал» грошові вимоги до боржника у розмірі 17 823,21 грн. є безспірними, оскільки підтверджуються рішенням Господарського суду міста Києва від 23.08.2018 по справі № 910/8080/18.

Крім того, заявлений кредитор вказує, що боржнику було надано за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 9 733,53 грн.

Пунктом 2.2 Договору № 01876/5-07 від 19.02.2003 на послуги водопостачання та водовідведення визначено, що Абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплата послуг Абонентом здійснюється за новими тарифами з часу їх введення в дію без внесення змін до цього договору.

Згідно з п. 3.1 Договору кількість води, що подається Постачальником та використовується Абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих Постачальником. Зняття показників водолічильників здійснюється, як правило, щомісячно представником Постачальника спільно з представником Абонента. Для абонентів із стабільним об'ємом водоспоживання (або незначним коливанням), зняття показників може здійснюватись один раз на квартал.

Відповідно до п. 3.5 Договору Абонент розраховується за надані послуги у порядку, встановленому органами виконавчої влади у п'ятиденний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи. Постачальник інформує Абонента про розмір діючих тарифів у платіжних документах, що направляються щомісячно до банківської установи Абонента.

Згідно з п. 3.6 Договору у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг Абонент зобов'язаний у 5-ти денний термін з дня представлення Постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноважного представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки розрахунків та підписання відповідно акту в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані Постачальника вважаються прийнятими Абонентом.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Дослідивши долучений заявником витяг з розрахункового листа контрагента ПАТ «Експериментальний механічний завод» від 08.07.2021, акти про зняття показань з прилади обліку за період з травня 2019 по квітень 2020 року, а також долучені розрахункові рахунки за вказаний період, судом встановлено, що у Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» за період з 01.05.2019 по 30.04.2020 наявна заборгованість за послуги з водопостачання та водовідведення на загальну суму 9 733,53 грн., яка належним чином доведена заявником.

Зважаючи на встановлені судом фактичні обставини справи, ПрАТ "Акціонерна компанія "Київводоканал" підлягає визнанню кредитором боржника на суму 27 556,74 грн. боргу, з віднесенням до четвертої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

При цьому, судом враховано, що заявником допущено арифметичну описку у прохальній частині заяви про визнання кредитором у частині зазначення суми заявлених вимог 27 566,74 грн., оскільки по тексту вказаної заяви сума 27 556,74 грн. (9 733,53 грн. + 17 823,21 грн.) була зазначено вірно.

Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС

Заява Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС із грошовими вимогами до боржника на суму 8 153 707,39 грн. надійшла до суду 06.10.2021, тобто із пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, та обґрунтована наступним.

Так, податковий орган зазначає, що у Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» обліковується заборгованість у розмірі 8 153 707,39 грн., яка складається з:

- єдиного соціального внеску у розмірі 224 202,37 грн. (основна заборгованість);

- податку на додану вартість у розмірі 307 410,76 грн. (195 658,60 грн. основна заборгованість, 108 903,88 грн. штрафні санкції та 2 848,28 грн. пеня);

- екологічного податку у розмірі 1 748,01 грн. (1 080,79 грн. штрафні санкції, 667,22 грн. пеня);

- земельного податку у розмірі 7 617 361,67 грн. (7 452 757,24 грн. основна заборгованість, 164 604,43 грн. пеня);

- адміністративних штрафів (1 360,00 грн. штрафні санкції, 1 347,29 грн. пеня);

- податку на прибуток у розмірі 274,29 грн. (213,82 грн. штрафні санкції, 60,47 грн. пеня).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України " Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що платниками єдиного внеску є у тому числі роботодавці - підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок нараховується для платників, зазначених у пунктах 1 (крім абзацу сьомого), частини першої статті 4 цього Закону, - на суму нарахованої кожній застрахованій особі заробітної плати за видами виплат, які включають основну та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", та суму винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Частиною 4 статті 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначено, що порядок нарахування, обчислення і сплати єдиного внеску визначається цим Законом, в частині адміністрування - Податковим кодексом України, та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.

У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдиного внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.

Частиною 2 статті 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" унормовано, що обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок.

Згідно з п. 51.1 ст. 51 Податкового кодексу України платники податків, у тому числі податкові агенти, платники єдиного внеску, зобов'язані подавати контролюючим органам у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску, з розбивкою по місяцях звітного кварталу.

Відповідно до підпункту "б" пункту 176.2 статті 176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, та платники єдиного внеску зобов'язані подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску (з розбивкою по місяцях звітного кварталу), до контролюючого органу за основним місцем обліку. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку - фізичній особі податковим агентом, платником єдиного внеску протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності із зазначених питань не допускається.

Згідно з нарахуваннями єдиного внеску боржника за період з 06.08.2019 по 18.01.2021, зазначеними у детальному розрахунку податкового органу, заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» по сплаті єдиного внеску складає 224 202,37 грн.

Підпунктом 14.1.178 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу.

Відповідно до п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п. 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

Пунктом 201.1 статті 200 Податкового кодексу України визначено, що на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до п. 202.1 ст. 202 Податкового кодексу України звітним (податковим) періодом є один календарний місяць з урахуванням таких особливостей:

а) якщо особа реєструється як платник податку з іншого дня, ніж перший день календарного місяця, першим звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

б) якщо податкова реєстрація особи анулюється в інший день, ніж останній день календарного місяця, то останнім звітним (податковим) періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

Згідно з п. 203.1 ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Пунктом 203.2 статті 203 Податкового кодексу України встановлено, що сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання декларації.

Дослідивши самостійно подані та несплачені податкові декларації, уточнюючі розрахунки за період з січня 2016 по грудень 2020, а також податкове повідомлення-рішення № 0508601213 від 10.08.2018 та розрахунки пені, нарахованої податковим органом відповідно ст. 129 Податкового кодексу України, долучені Головним управлінням ДПС у м. Києві до заяви із кредиторськими вимогами до боржника, судом встановлено, що заборгованість Приватного акціонерного товариства "Маріупольський термічний завод" з податку на додану вартість вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) становить 4 976 596,13 грн.

Згідно з підпунктом 133.1.1 пункту 131.1 статті 133 Податкового кодексу України платниками податку - резидентами є суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами, крім юридичних осіб, визначених пунктами 133.4 та 133.5 цієї статті.

Суб'єкти господарювання - юридичні особи, що обрали спрощену систему оподаткування, є платниками податку при виплаті доходів (прибутків) нерезиденту із джерелом їх походження з України в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу. При цьому платники єдиного податку четвертої групи не є платниками податку при виплаті доходів, визначених абзацами четвертим - шостим підпункту 14.1.49 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Для цілей цього підпункту до річного доходу від будь-якої діяльності, визначеного за правилами бухгалтерського обліку, включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи.

Пунктом 135.1 статті 135 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є грошове вираження об'єкту оподаткування, визначеного згідно із статтею 134 цього Кодексу з урахуванням положень цього Кодексу.

Відповідно до п. 136.1 ст. 136 Податкового кодексу України базова (основна) ставка податку становить 18 відсотків.

Пунктом 137.1 статті 137 Податкового кодексу України визначено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною статтею 136 цього Кодексу, від бази оподаткування, визначеної згідно зі статтею 135 цього Кодексу.

Згідно з п. 137.3 ст. 137 Податкового кодексу України відповідальність за повноту утримання та своєчасність перерахування до бюджету податку, зазначеного в пункті 57.1-1 статті 57 та 141.4 статті 141 цього Кодексу, покладається на платників податку, які здійснюють відповідні виплати.

Відповідно до п. 137.4 ст. 137 Податкового кодексу України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Згідно з п. 137.5 ст. 137 Податкового кодексу України річний податковий (звітний) період встановлюється для таких платників податку: а) платників податку, які зареєстровані протягом звітного (податкового) року (новостворені), що сплачують податок на прибуток на підставі річної податкової декларації за період діяльності у звітному (податковому) році; б) виробників сільськогосподарської продукції; в) платників податку, у яких річний дохід від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначений за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), за попередній річний звітний період, не перевищує 40 мільйонів гривень. При цьому до річного доходу від будь-якої діяльності (за вирахуванням непрямих податків), визначеного за показниками Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід), включається дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), інші операційні доходи, фінансові доходи та інші доходи; г) фізичних осіб - підприємців, у тому числі таких, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичних осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу; ґ) суб'єктів господарювання - юридичних осіб, які обрали спрощену систему оподаткування, щодо виплачених нерезиденту доходів (прибутків) із джерелом їх походження з України, що оподатковуються в порядку, визначеному пунктом 141.4 статті 141 цього Кодексу.

Так, згідно з податковими деклараціями боржника з податку на додану вартість, податку на прибуток, долученими податковими повідомленнями-рішеннями про нарахування штрафних санкцій, які не були оскаржені боржником та зобов'язання за якими набули статусу узгоджених, а також нарахованої податковим органом пені відповідно до ст. 129 Податкового кодексу України, загальний розмір заборгованості Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» з податку на додану вартість складає 307 410,76 грн., з податку на прибуток - 274,29 грн.

Відповідно до підпункту 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу).

Згідно з п. 274.1 ст. 274 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки.

Пунктом 274.2 статті 274 Податкового кодексу України визначено, що ставка податку встановлюється у розмірі не більше 12 відсотків від їх нормативної грошової оцінки за земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні суб'єктів господарювання (крім державної та комунальної форми власності).

Відповідно до п. 277.1 ст. 277 Податкового кодексу України ставка податку за земельні ділянки, розташовані за межами населених пунктів або в межах населених пунктів, встановлюється у розмірі не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, а для лісових земель - не більше 0,1 відсотка від нормативної грошової оцінки площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області.

Згідно з п. 286.1 ст. 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Центральні органи виконавчої влади, що реалізують державну політику у сфері земельних відносин та у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, у сфері будівництва щомісяця, але не пізніше 10 числа наступного місяця, а також за запитом відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки подають інформацію, необхідну для обчислення і справляння плати за землю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України визначено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму плати за землю щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають до відповідного контролюючого органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а надалі такий витяг подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Згідно з п. 287.1 ст. 287 Податкового кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою.

У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.

Відповідно до п. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Пунктом 287.4 статті 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання з плати за землю, визначене у податковій декларації, у тому числі за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Згідно з п. 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Пунктами 288.2, 288.3 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що платником орендної плати є орендар земельної ділянки, а об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.

Згідно з п. 288.4 ст. 288 Податкового кодексу України розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

Підпунктами 288.5.1, 285.5.2 та 285.5.3 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України визначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки; для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки; може перевищувати граничний розмір орендної плати, встановлений у підпункті 288.5.2, у разі визначення орендаря на конкурентних засадах.

Відповідно до п. 288.7 ст. 288 Податкового кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

Дослідивши долучені до заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС із кредиторськими вимогами до боржника самостійно подані та несплачені декларації, визначені податковим органом недоїмки та нарахування пені у порядку ст. 129 Податкового кодексу України, судом встановлено, що заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» з земельного податку складає 7 617 361,67 грн.

Згідно з пп. 14.1.57 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України екологічний податок - загальнодержавний обов'язковий платіж, що справляється з фактичних обсягів викидів у атмосферне повітря, скидів у водні об'єкти забруднюючих речовин, розміщення відходів, фактичного обсягу радіоактивних відходів, що тимчасово зберігаються їх виробниками, фактичного обсягу утворених радіоактивних відходів та з фактичного обсягу радіоактивних відходів, накопичених до 1 квітня 2009 року.

Пунктом 240.1 статті 240 Податкового кодексу України визначено, що платниками податку є суб'єкти господарювання, юридичні особи, що не провадять господарську (підприємницьку) діяльність, бюджетні установи, громадські та інші підприємства, установи та організації, постійні представництва нерезидентів, включаючи тих, які виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників, під час провадження діяльності яких на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони здійснюються: викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами забруднення; скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об'єкти; розміщення відходів (крім розміщення окремих видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання); утворення радіоактивних відходів (включаючи вже накопичені); тимчасове зберігання радіоактивних відходів їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк.

Відповідно до пункту 242.1 статті 242 Податкового кодексу України об'єктом та базою оподаткування є: обсяги та види забруднюючих речовин, які викидаються в атмосферне повітря стаціонарними джерелами; обсяги та види забруднюючих речовин, які скидаються безпосередньо у водні об'єкти; обсяги та види (класи) розміщених відходів, крім обсягів та видів (класів) відходів як вторинної сировини, що розміщуються на власних територіях (об'єктах) суб'єктів господарювання; обсяги та категорія радіоактивних відходів, що утворюються внаслідок діяльності суб'єктів господарювання та/або тимчасово зберігаються їх виробниками понад установлений особливими умовами ліцензії строк; обсяги електричної енергії, виробленої експлуатуючими організаціями ядерних установок (атомних електростанцій).

Статтями 243 - 248 Податкового кодексу України визначено ставки екологічного податку.

Пунктом 250.1 статті 250 Податкового кодексу України визначено, що базовий податковий (звітний) період дорівнює календарному кварталу.

Згідно з п. 250.2 ст. 250 Податкового кодексу України платники податку складають податкові декларації за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, подають їх протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) кварталу, до контролюючих органів та сплачують податок протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання податкової декларації: за викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин стаціонарними джерелами забруднення, скиди забруднюючих речовин у водні об'єкти, розміщення протягом звітного кварталу відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об'єктах - за місцем розміщення стаціонарних джерел, спеціально відведених для цього місць чи об'єктів; за утворення радіоактивних відходів та тимчасове зберігання радіоактивних відходів понад установлений особливими умовами ліцензії строк - за місцем перебування платника на податковому обліку у контролюючих органах.

Дослідивши долучені до заяви Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС із кредиторськими вимогами до боржника нараховані штрафні санкції за екологічним податком згідно з податковими повідомленнями-рішеннями, які не були оскаржені боржником та зобов'язання за якими набули статус узгоджених, судом встановлено, що заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» з екологічного податку становить 1 748,01 грн.

Крім того, згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0100551201 від 14.02.2018 податковим органом на підставі акта перевірки № 51/26-15-12-00-20/01-110734 від 25.01.2018 встановлено порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції у розмірі 2 040,00 грн. за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції».

Відповідно до податкового повідомлення-рішення № 0202951201 від 02.04.2018 податковим органом на підставі акта перевірки № 746/26-15-12-00-20/01-110734 від 28.02.2018 встановлено порушення підпункту 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 120.1 статті 120 Податкового кодексу України та підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та застосовано штрафні санкції у розмірі 1 020,00 грн. за платежем «адміністративні штрафи та інші санкції».

Пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України визначено, що неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов'язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов'язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Дослідивши вищезазначені податкові повідомлення-рішення, з огляду на те, що вони не оскаржувалися боржником та зобов'язання за якими набули статусу узгоджених, нарахування податковим органом пені на вказану заборгованість у порядку ст. 129 Податкового кодексу України, судом встановлено, що заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» зі сплати адміністративних штрафів, нарахованих у порядку п. 120.1 ст. 120 Податкового кодексу України, складає 2 707,29 грн.

Згідно з повідомленням розпорядника майна заявлена податкова заборгованість Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» визнана у повному обсязі з урахуванням пропущеного строку, встановленого ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а збоку боржника доказів її погашення до суду не надано.

Враховуючи зазначене, Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС підлягає визнанню кредитором Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» на суму 8 153 704,39 грн. з віднесенням 224 202,37 грн. до вимог другої черги, 7 648 415,84 грн. - вимог третьої черги та 281 086,18 грн. - вимог шостої черги задоволення.

Поряд з вищеописаною заборгованістю, визнанню також підлягають судові витрати кредитора у розмірі 4 540,00 грн.

Відповідно до абз. 1 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги кредиторів, які забезпечені заставою майна боржника, згідно з їхніми заявами, а за відсутності таких заяв - згідно з даними обліку боржника, а також внести окремо до реєстру відомості про майно боржника, яке є предметом застави згідно з відповідним державним реєстром.

Згідно з абзацом 2 ч. 8 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства розпорядник майна зобов'язаний окремо повідомити господарський суд про вимоги щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також про вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян, згідно із заявами таких кредиторів та/або даними обліку боржника.

Заяви з вимогами щодо виплати заробітної плати, авторської винагороди, аліментів, а також вимоги щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю та здоров'ю громадян до суду не надходили.

Станом на 04.10.2023 заяв від кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, не надійшло.

Дослідивши матеріали справи, поданий розпорядником майна реєстр вимог кредиторів, додатково перевіривши правові підстави заявлення кредитором грошових вимог до боржника, господарський суд вважає за доцільне закінчити попереднє засідання.

Крім того, з огляду на те, що Целіковим В.В. не подано суду письмових пояснень щодо заяви розпорядника майна арбітражного керуючого Титаренка М.О. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, враховуючи подані ОСОБА_1 до суду клопотання в частині розгляду заяви розпорядника майна про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника, суд вважає за необхідне відкласти розгляд вказаної заяви розпорядника майна у судовому засіданні задля надання додаткового часу ОСОБА_1 для підготовки та подання суду відповідних письмових пояснень.

Керуючись ст. ст. 45, 47 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 232, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Визнати кредитором у справі № 910/6040/21 по відношенню до боржника:

- Фізичну особу-підприємця Арутюнова Рубена Оганесовича з грошовими вимогами на суму 13 210 244,62 грн., з яких 81 240,00 грн. - вимоги першої черги, 13 129 004,62 грн. - вимоги четвертої черги;

- Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з грошовими вимогами на суму 142 017,80 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 137 477,80 грн. - вимоги другої черги;

- Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з грошовими вимогами на суму 1 426 833,98 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 1 320 830,78 грн. - вимоги четвертої черги, 101 463,20 грн. - вимоги шостої черги;

- Приватне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» з грошовими вимогами на суму 32 096,74 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 27 556,74 грн. - вимоги четвертої черги;

- Головне управління ДПС у м. Києві, як відокремлений підрозділ ДПС з грошовими вимогами на суму 8 158 244,39 грн., з яких 4 540,00 грн. - вимоги першої черги, 224 202,37 грн. - вимоги другої черги, 7 648 415,84 грн. - вимоги третьої черги, 281 086,18 грн. - вимоги шостої черги.

2. Зобов'язати розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» у п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали надати суду уточнений реєстр вимог кредиторів, оформлений відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

3. Зобов'язати розпорядника майна Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод» проаналізувати фінансову, господарську та інвестиційну діяльність боржника, його становище на товарних ринках; надати письмові докази про розмір активу та пасиву Публічного акціонерного товариства «Експериментальний механічний завод», наявну дебіторську заборгованість.

4. Зобов'язати розпорядника майна організувати проведення зборів кредиторів у відповідності до ст. 48 Кодексу України з процедур банкрутства, вирішити питання відносно подальшого розгляду справи та відповідні протоколи надати суду.

5. Встановити дату проведення зборів кредиторів та комітету кредиторів: 16.10.2023.

6. Зобов'язати розпорядника майна надати суду звіт про свою діяльність в процедурі розпорядження майном з врахуванням вимог ст.ст. 44-49 Кодексу України з процедур банкрутства.

7. Призначити розгляд справи № 910/6040/21 у підсумковому засіданні, заяви розпорядника майна арбітражного керуючого Титаренка М.О. про покладення солідарної відповідальності на керівника боржника Публічного акціонерного товариства "Експериментальний механічний завод" ОСОБА_1 на 22.11.23 о 12:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- Б, зал № 7.

8. ОСОБА_1 у строк до 27.10.2023 (включно) подати суду письмові пояснення щодо поданої розпорядником майна заяви про покладення солідарної відповідальності.

9. Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного для їх подання, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.

10. Копію ухвали направити учасникам провадження у справі та ОСОБА_1 .

Ухвала набирає законної сили в порядку ч.ч. 4, 5 ст. 9 Кодексу України з процедур банкрутства та може бути оскаржена. Оскарження ухвали не зупиняє провадження у справі про банкрутство.

Повний текст ухвали складено 11.10.2023

Суддя Д.В. Мандичев

Попередній документ

114113552

Наступний документ

114113554

Інформація про рішення:

№ рішення:	114113553
№ справи:	910/6040/21
Дата рішення:	04.10.2023
Дата публікації:	16.10.2023
Форма документу:	Ухвала
Форма судочинства:	Господарське
Суд:	Господарський суд міста Києва
Категорія справи:	Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи про банкрутство, з них:; банкрутство юридичної особи

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Призначено до судового розгляду (08.12.2025)
Дата надходження:	25.04.2025
Предмет позову:	покладення солідарної відповідальності на керівника боржника Целікова В.В.

Розклад засідань:

Минулі засідання (29)

19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
19.02.2026 14:09	Касаційний господарський суд
04.08.2021 11:50	Господарський суд міста Києва
13.10.2021 14:15	Північний апеляційний господарський суд
16.02.2022 11:30	Касаційний господарський суд
26.10.2022 11:15	Касаційний господарський суд
09.11.2022 14:30	Касаційний господарський суд
18.01.2023 12:00	Північний апеляційний господарський суд
01.02.2023 12:30	Північний апеляційний господарський суд
08.02.2023 11:30	Північний апеляційний господарський суд
24.05.2023 12:30	Касаційний господарський суд
14.06.2023 12:50	Касаційний господарський суд
18.06.2024 15:30	Північний апеляційний господарський суд
24.09.2024 13:50	Північний апеляційний господарський суд
29.10.2024 13:50	Північний апеляційний господарський суд
04.12.2024 11:45	Північний апеляційний господарський суд
30.01.2025 12:55	Північний апеляційний господарський суд
09.04.2025 12:20	Касаційний господарський суд
09.04.2025 14:40	Господарський суд міста Києва
09.04.2025 14:45	Господарський суд міста Києва
23.07.2025 10:20	Господарський суд міста Києва
06.10.2025 10:30	Господарський суд міста Києва