ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2023 року м.Дніпро Справа № 904/3212/18
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),
суддів: Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,
при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.
представники учасників провадження:
від позивача: Кузьменко В.С., адвокат (в залі суду);
від відповідача: Лопатнікова А.В., адвокат (поза межами суду);
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 (суддя Васильєв О.Ю.) у справі №904/3212/18
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто”, м. Дніпро
до: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, м. Київ
за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні АТ КБ “Приватбанк”: Національний банк України, м. Київ
про: визнання протиправними дій, визнання недійсним правочину, визнання недійсним пунктів договору
та за зустрічним позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк “ПриватБанк”, м. Київ
до: Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто”, м. Дніпро
за участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні АТ КБ “Приватбанк”: Товариство з обмеженою відповідальністю “Авто Бізнес Дніпро”, м. Івано-Франківськ,
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 клопотання Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» про скасування заходів забезпечення позову - задоволено.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 19.07.2018 у справі № 904/3212/18 щодо Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» у вигляді заборони Акціонерному товариству Комерційний Банк «ПриватБанк» та будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АТ КБ «ПриватБанк» до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто» приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного приміщення, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному приміщенні.
Не погодившись з ухвалою господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес-Авто», в якій просить скасувати зазначену ухвалу та зупинити її дію до перегляду апеляційної скарги.
При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що відповідно до ч. 2 ст. 145 ГПК України клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
В той же час, учасники справи в судове засідання для розгляду клопотання не викликались, у зв'язку з чим Позивач був позбавлений можливості надати свої заперечення.
По суті клопотання АТ КБ «ПРИВАТБАНК» аргументовано лише тим, що рішенням суду від 20.06.2023 в задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі, а позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено у повному обсязі.
В той же час, у такому разі суд мав керуватись приписами ч. 9, 10 ст. 145 ГПК України, відповідно до яких у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Однак, станом на дату як подання клопотання про скасування заходів забезпечення позову, так і розгляду такого клопотання, рішення суду від 20.06.2023 у справі не набрало законної сили.
Таким чином, судом першої інстанції грубо порушено процесуальні норми, передбачені ст. 145 ГПК України, та безпідставно скасовано заходи забезпечення позову.
Акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» у відзиві на апеляційну скаргу просить ухвалу суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, зазначає, що, зважаючи на відсутність в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі № 904/3212/18 зазначення про скасування заходів забезпечення позову, вжитих за заявою ТОВ “Бізнес-Авто” ухвалою суду від 19.07.2018, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог ТОВ “Бізнес-Авто”, вважає, що оскаржувана ухвала винесена з дотриманням норм закону та завдань судочинства.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 29.06.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Антоніка С.Г. (доповідач), судді - Іванов О.Г., Дармін М.О.
З огляду на відсутність в суді апеляційної інстанції матеріалів справи на час надходження скарги, ухвалою суду від 03.07.2023 здійснено запит матеріалів справи із Господарського суду Дніпропетровської області та відкладено вирішення питання про рух апеляційної скарги до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.
10.07.2023 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
10.07.2023 у зв'язку з перебуванням судді Дарміна М.О. у відпустці по справі для вирішення питання відкриття апеляційного провадження здійснений повторний автоматизований перерозподіл, за результатами якого справу передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антоніка С.Г., суддів Іванова О.Г., Орєшкіної Е.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.07.2023 (колегія суддів: головуючий, доповідач - Антонік С.Г., судді Іванов О.Г., Орєшкіна Е.В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі №904/3212/18; розгляд справи призначено у судовому засіданні на 21.08.2023.
Розпорядженням керівника апарату суду №1382/23 від 26.07.2023, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 26.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Орєшкіна Е.В., Дармін М.О., якою справу прийнято до свого провадження. Розгляд справи призначено у судовому засіданні на 02.10.2023.
Розпорядженням керівника апарату суду № 2350/23 від 02.10.2023, у зв'язку з перебуванням у відпустці судді Дарміна М.О.; рішенням ВРП від 29.08.2023 про звільнення ОСОБА_2 з посади судді Центрального апеляційного господарського суду у зв'язку з поданням заяви про відставку, призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 02.10.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді - Іванова О.Г. (доповідач), судді - Верхогляд Т.А., Парусніков Ю.Б.
В судовому засіданні 02.10.2023 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови у даній справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень проти неї, перевіривши повноту встановлених місцевим господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів Центрального апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” (далі - Позивач) звернулося до суду з позовом до АТ КБ “ПриватБанк” (далі - Відповідач) про:
- визнання протиправними дій відповідача щодо обмеження переважного права ТОВ “Бізнес-Авто” на користування приміщенням за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101);
- визнання недійсним одностороннього правочину, що вчинений відповідачем у формі повідомлення від 27.06.18 р. №Е.19.0.0.0/4-251245 про розірвання в односторонньому порядку договору оренди приміщення від 31.01.18р., укладеного між сторонами;
- визнання недійсними пунктів 7.3. та 7.5. договору оренди приміщення від 31.01.18 р.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що АТ КБ “ПриватБанк” направив на адресу ТОВ “Бізнес-Авто” повідомлення від 27.06.2018 №Е.19.0.0.0/4-251245 про розірвання в односторонньому порядку договору оренди приміщення від 31.01.2018 без достатніх на це правових підстав - в порушення вимог ч.3 ст.17 ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, за один місяць до закінчення терміну дії договору, а не за три місяці, як того вимагає закон. Оскільки банком не було дотримано процедури попередження про намір використовувати об'єкт оренди у власних цілях, у ТОВ “Бізнес-Авто” виникає переважне право на продовження орендних відносин. Також позивач вважає, що п.7.3. договору суперечить вимогам ст.ст. 782 и 783 ЦК України; а п.7.5. - вимогам ЗУ “Про оренду державного та комунального майна”, оскільки орендоване приміщення є власністю держави.
АТ КБ “Приватбанк” подано зустрічну позовну заяву до ТОВ “Бізнес-Авто” про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; літ.А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості , реєстраційний номер №31995312101) від боржника - ТОВ “Бізнес-Авто” та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника; та про стягнення з ТОВ “Бізнес-Авто” 43 385, 99 грн. - заборгованості за спожити комунальні послуги за період з 01.06.2018 по 31.07.2018.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на закінчення строку дії договору оренди, необхідність в подальшому використовувати приміщення для власних потреб банку; приписи ст. 391 ЦК України та на невиконання ТОВ “Бізнес-Авто” своїх зобов'язань за договором оренди приміщення від 31.08.18 щодо сплати комунальних послуг та звільнення орендованого приміщення після закінчення строку дії договору.
Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 20.08.18 відкрито провадження за зустрічним позовом, об'єднано вимоги за зустрічним позовом в одне провадження з первісним позовом у справі №904/3212/18.
19.07.201 на адресу суду надійшла заява ТОВ “Бізнес-Авто” про забезпечення позову шляхом заборони відповідачу - АТ КБ “ПриватБанк” та будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АТ КБ “ПриватБанк”, до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі, вчиняти дії щодо обмеження чи унеможливлення користування ТОВ “Бізнес-Авто” приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 ; літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного приміщення, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному приміщенні.
Ухвалою суду від 19.07.2018 заяву ТОВ “Бізнес-Авто” про забезпечення позову задоволено та вжито захід забезпечення позову шляхом заборони АТ КБ “ПриватБанк” та будь - яким іншим особам, які діють в інтересах або за дорученням АТ КБ “ПриватБанк” до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі вчиняти будь-які дії щодо обмеження чи унеможливлення користування позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” (код ЄДРПОУ 39844668, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Набережна Заводська, буд. 9) приміщенням, яке знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32, літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) у тому числі, але не виключно, шляхом обмеження доступу до вказаного приміщення, обмеження можливості у використанні комунікацій (електропостачання, водопостачання, водовідведення) наявних у вказаному приміщенні.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі №904/3212/18 у задоволенні первісного позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати покладено на позивача за первісним позовом.
Зустрічний позов задоволено в повному обсязі. Усунуті перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; літ. А-6, А1-4, Б-1, В-1 (об'єкт нежитлової нерухомості, реєстраційний номер №31995312101) від боржника - ТОВ “Бізнес-Авто” та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” 1780,00 грн. - витрат на сплату судового збору.
Закрито провадження в частині позовних вимог Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” 43 385,99 грн. - заборгованості за спожиті комунальні послуги.
Повернуто з державного бюджету на користь Акціонерного товариства Комерційного банку “Приватбанк” 1 762,00 грн. сплаченого судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі №904/3212/18 - залишено без задоволення; рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі №904/3212/18 - залишено без змін.
23.06.2023 до канцелярії господарського суду від АТ КБ “ПриватБанк” надійшло клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 19.07.2018 у справі №904/3212/18. Заява обґрунтована посиланням на наступні обставини: рішенням суду від 20.06.2023 в задоволенні первісного позову відмовлено у повному обсязі, позовні вимоги за зустрічним позовом задоволено у повному обсязі, зобов'язано усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, від боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.
Задовольняючи клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 19.07.2018 у цій справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що рішенням суду від 20.06.2023 в задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто”, за клопотанням якого ці заходи було вжито, відмовлено у повному обсязі.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з наступних мотивів.
За приписами ч.ч. 1, 2, 4 ст.145 ГПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.
Клопотання про скасування заходів забезпечення позову розглядається в судовому засіданні не пізніше п'яти днів з дня надходження його до суду.
За результатами розгляду клопотання про скасування заходів забезпечення позову, вжитих судом, постановляється ухвала.
Як підтверджено матеріалами справи рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі № 904/3212/18 в задоволенні первісного позову ТОВ “Бізнес-Авто” до АТ КБ “ПриватБанк” про визнання протиправними дій щодо обмеження переважного права ТОВ «Бізнес-Авто» на користування приміщенням за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32; визнання недійсним одностороннього правочину, що вчинений відповідачем у формі повідомлення від 27.06.2018 № Е. 19.0.0.0/4-251245 про розірвання в односторонньому порядку договору оренди приміщення від 31.01.2018, укладеного між сторонами; визнання недійсними пунктів 7.3. та 7.5. договору оренди приміщення від 31.01.2018 відмовлено в повному обсязі. Зустрічний позов АТ КБ «ПриватБанк» до ТОВ «Бізнес-Авто» задоволений в повному обсязі. Зобов'язано усунути перешкоди у користуванні власністю шляхом примусового звільнення приміщення за адресою: м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 32 від боржника - ТОВ «Бізнес-Авто» та його майна в порядку виконання рішень про виселення боржника.
На момент апеляційного перегляду постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі №904/3212/18 залишено без змін.
Отже, заходи забезпечення позову у справі № 904/3212/18 діють більше 5 років. При цьому, за обставинами справи ТОВ “Бізнес-Авто” незаконно користується нерухомим майном АТ КБ “ПриватБанк”, оскільки строк дії Договору оренди закінчився ще 31.07.2018.
За змістом ст. 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Забезпечення позову за правовою природою є засобом запобігання можливим порушенням прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, метою якого є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.
Слід також вказати, що забезпечення позову по суті - це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Водночас, у відповідності до статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 №ЕТ8 N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"). У відповідності до приписів статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов'язок перед зацікавленими особами забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року №15-рп/2004 у справі №1-33/2004, де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у пункті 9 мотивувальної частини рішення від ЗО січня 2003 року №3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголошує на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
За приписами ч.ч. 9, 10 ст.145 ГПК України у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
З огляду на все вищенаведене, зважаючи на відсутність в рішенні Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі № 904/3212/18 зазначення про скасування заходів забезпечення позову вжитих за заявою ТОВ “Бізнес-Авто” ухвалою суду від 19.07.2018, у зв'язку з повною відмовою в задоволенні позовних вимог ТОВ “Бізнес-Авто”, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала хоч і винесена з порушенням приписів ст.145 ГПК України, однак, відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах, тобто відповідає саме завданням судочинства.
Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 277 ГПК України порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.
При цьому, з огляду на те, що на момент апеляційного перегляду оскаржуваної ухвали постановою Центрального апеляційного господарського суду від 02.10.2023 рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.06.2023 у справі №904/3212/18, яким повністю відмовлено у задоволенні первісного позову, залишено без змін, то порушення господарським судом при винесенні оскаржуваної ухвали приписів ст.145 ГПК України не призвело до неправильного вирішення справи, через що таке порушення процесуального закону не може бути підставою для скасування ухвали місцевого господарського суду, якою правильно вирішено справу.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції, розглядаючи заяву, дав оцінку наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального права, порушення процесуального закону не призвело до неправильного вирішення справи, що у відповідності до ст. 276 ГПК України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а ухвали суду - без змін.
Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв'язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” на ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі №904/3212/18 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 26.06.2023 у справі №904/3212/18 - залишити без змін.
Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю “Бізнес-Авто” за подання апеляційної скарги на ухвалу суду покласти на заявника апеляційної скарги.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення лише у випадках, передбачених п.2 ч.1 ст.287 ГПК України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 12.10.2023.
Головуючий суддя О.Г. Іванов
Суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б. Парусніков