РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 495/9200/23
Номер провадження 2/495/4321/2023
25 вересня 2023 рокум. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі:
судді Боярського О.О. при секретарі Червинській І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини в якому просить:
- стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи 04.09.2023 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог
Починаючи з 2017 року і по 2019 рік сторони проживала разом як чоловік так дружина. Від спільного сімейного життя сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.08.2023 року. Малолітня дитина мешкає з позивачем та знаходиться на її повному утриманні, відповідач в свою чергу на користь позивача достатніх грошових коштів на утримання спільної дитини належним чином не надає. На теперішній час позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, але такий рівень позивачка одна не може забезпечити. Відповідач являється батьком дитини, а отже зобов'язаний забезпечити належний рівень життя дитині, є молодою особою, фізично здоровим, офіційно не працює,має нерегулярний,мінливий дохід, угоди про добровільну сплату аліментів між позивачем з відповідачем не досягнуто.
З метою захисту прав та законних інтересів неповнолітньої дитини позивач вимушена була звернутися до суду з відповідним позовом.
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 05.09.2023 року відкрито провадження по справі в порядку спрощеного позовного провадження та справа призначена до розгляду.
В судове засідання учасники процесу не з'явились.
Позивач вимоги позову підтримала, посилаючись на обставини, які зазначені в позові, просила задовольнити, про що подала відповідну заяву.
Відповідач вимоги позову визнав у повному обсязі, про що подав відповідну заяву.
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до приписівст.263 ЦПК Українисудове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
З'ясувавши думку відповідача та позивача, вивчивши матеріали справи та надані докази, суд приходить до висновку про задоволення позову з наступних підстав.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню із наступних підстав.
Починаючи з 2017 року і по 2019 рік сторони проживала разом як чоловік та дружина.
Від спільного сімейного життя сторони мають спільну неповнолітню доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 26.08.2023 року.
Малолітня дитина мешкає з позивачем, що підтверджується довідкою № 26 з місця проживання про склад сім'ї та прописку видаю 01.09.2023 року ОСББ «УЮТ» та знаходиться на її повному утриманні.
Позивачка зазначає, що малолітня дитина мешкає разом з нею та знаходиться на її повному утриманні, відповідач в свою чергу на користь позивача достатніх грошових коштів на утримання спільної дитини належним чином не надає. На теперішній час позивач знаходиться у скрутному матеріальному становищі.
В позові позивач зазначає, що відповідач являється батьком дитини,а отже зобовязаний забезпечити належний рівень життя дитині, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, але такий рівень позивач одна не може забезпечити, відповідач є молодою особою, фізично здоровим, має регулярний мінливий дохід, угоди про добровільну сплату аліментів між позивачем з відповідачем не досягнуто.
Відповідно до ст. 179 СК України, аліменти, одержані на дитину, є власністю дитини.
Той із батьків або інших законних представників дитини, на ім'я якого виплачуються аліменти, розпоряджається аліментами виключно за цільовим призначенням в інтересах дитини.
Неповнолітня дитина має право брати участь у розпорядженні аліментами, одержаними на її утримання.
Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.
Відповідно дост.182Сімейного кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
У відповідності до ч.3 ст. 181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина..
Частиною 5 ст.183 СК України, визначений розмір аліментів із розрахунку: на одну дитину однієї чверті, на двох дітей однієї третини, на трьох і більше дітей половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Відповідно дост.191СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви.
Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати.
У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Згідност.8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Обов'язок утримувати дитину є рівною мірою обов'язком як матері, так і батька, причому обов'язком особистим, індивідуальним. Проживання окремо не звільняє від виконання цього обов'язку. Батьки мають всебічно сприяти розвитку дитини. Забезпечення умов для такого розвитку та навчання пов'язане з належним наданням матеріальної допомоги, що має бути достатньою. Платник аліментів зобов'язаний роботи все можливе для того, щоб його заробіток (доходи) були достатніми для власного утримання та утримання дітей, за належний розвиток яких він відповідальний як батько.
Мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини (ст.141 СК України).
Відповідно до роз'яснень, що містяться у п.17постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківська, материнства та стягнення аліментів»за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статтею 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення повноліття.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.
Законом України № 2037-VIII«Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності з 08.07.2017 року, до ч.2 ст.182СКбули внесені зміни стосовно того, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ч.1,2ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів, визначений судом або за домовленістю між батьками у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону.
Відповідно до ст.182 Сімейного кодексу Українипри визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, які будуть стягуватися з відповідача на утримання дитини,суд враховує обставини,інтереси сторін та потреби самої дитини.
З огляду на правові позиції п.17 Постанови Пленуму Верховного суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, у зазначеній нормі права законодавець пов'язує обов'язок батьків утримувати своїх неповнолітніх дітей з можливістю батьків надавати таку матеріальну допомогу.
З урахуванням принципу співмірності, потреб дитини, враховуючи інтереси неповнолітньої дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя, матеріальне становище сторін, виходячи із загальних засад справедливості цивільного судочинства та необхідності захисту інтересів неповнолітньої дитини, враховуючи, щост.180 СК України покладає обов'язок утримувати дитину на обох батьків, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог про стягнення аліментів у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно ст.191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позивач звільнена від сплати судового збору відповідно до вимог ст.5 Закону України «Про судовий збір», а тому суд вважає за доцільне відповідно до ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 1073,60 грн. в дохід держави.
На підставі викладеного та керуючисьст.51 Конституції України, ст.ст.180-182, 184, 191 СК України, ст.ст.2,4,5, 258,259,263-265,273,354, 430 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у розмірі 1/4 всіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, але не більше 10 прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, починаючи з 04.09.2023 року і до досягнення дитиною повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 включно.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1073, 60 грн..
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Боярський О.О.