Справа № 495/8731/23
рішення
ІМЕНЕМ УКрАЇНи
06 вересня 2023 року м. Білгород-Дністровський
Білгород-Дністровський міськрайонний суд Одеської області у складі
судді Заверюха В.О., при секретарі - Задорожна Ю.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Білгород-Дністровському Одеської області цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 26.12.2018 року, орган, що видав 5118, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , як член сім'ї та є єдиною особою, який здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній та непрофесійній основі за свої батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області 21.02.1997 року, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки ЛКК №01-4/103 від 03.08.2023 року та висновку лікувально-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №77 від 03.08.2023 року має хронічні захворювання та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, за відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Короткий зміст та обгрунтування заяви
Заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , видане 26.04.2001 року відділом реєстрації актів громадського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис №352.
Батько заявника ОСОБА_2 відповідно до довідки ЛКК №01-4/103 від 03.08.2023 року та висновку лікувально-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №77 від 03.08.2023 року має хронічні захворювання, а саме: саркоїдоз легень, саркоїдоз внутрішніх лімфатичних вузлів сечової передміхурової залози 2 ступені УХС, дифузний кардіосклероз, стабільна стенокардія ф.кл ІІ ступені, а також ішемічна хвороба серця і кардіосклероз, які наразі прогресують та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду. Наразі батько заявника ОСОБА_2 проживає разом з заявником, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (Білгород-Дністровська територіальна громада) №2023/006335415 від 14.08.2023 року. Мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17.06.2023 року була госпіталізована та проходить лікування у медичному центрі ТОВ «Кардіка Асістанс» з діагнозом стенозуючий атеросклероз прецеребральних артерій, стентування лівої ВСА - 1 стент з лікарським покриттям, стентування правої внутрішньої санної артерії, ГПМК в басейні правої СМА, гіпертонічна хвороба ІІІ ст, ризик 4, початковий атеросклероз коронарних артерій СН І ФК І, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1011. Крім того, у матері заявника ОСОБА_4 відповідно до магнітно-резонансної томографії виявили МР - картин гриж дисків L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1, дегенеративна - дистрофічна зміна попереково-крижового відділу хребта по типу міжхребетного остеохондрозу, деформуючий спондильоз, сколіотична деформація хребтового стовбура, грижа Шморля Тн12, звуження корінкових каналів. Отже, мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є хворою та похилого віку людиною, в силу свого віку ледве пересувається та не може дбати про себе не кажучи вже про чоловіка, наразі перебуває на стаціонарному лікуванні у місті Одесі, поміж тим сама має ряд захворювань, більшість з яких хронічні, а тому через такі прикрі життєві обставини заявник є єдиною людиною, яка може здійснювати догляд за батьком. Проживаючи разом з хворим батьком ОСОБА_2 та будучи єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд, заявник прибирає будинок, забезпечує їжею, купує необхідні ліки та продукти харчування, допомагає по господарству, також супроводжує до лікарні як по місцю мешкання так і в обласні, оскільки крім нього нема кому його супроводжувати та допомогати. Заявник ОСОБА_1 є фізично здоровим, працездатним, займається підприємницькою діяльністю та має стабільний заробіток, що підтверджується довідкою про доходи, відповідно до якої його заробіток за 2021 рік склав 2 229 701,87 грн, виходячи з чого факт того, що заявник має можливість матеріально утримувати свого батька не викликає сумнівів. Метою звернення заявника до суду з відповідною заявою є бажання офіційно оформити постійний догляд за батьком ОСОБА_2 який має хронічні захворювання та потребує постійного догляду, щоб у майбутньому мати можливість надавати допомогу й представляти особу, яку він доглядає в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, а також щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Рух справи у суді
Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 25.08.2023 року відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Заявник в судове засідання не з'явився, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність, вимоги заяви підтримав в повному обсязі та просив задовольнити.
Зацікавлена особа в судове засідання не з'явилась, але надав заяву про розгляд справи у його відсутність у звязку зі станом здоровя, не заперечує проти задоволення заяви та підтвердив факт, що заявник здійснює за ним постійний догляд.
Згідно ч.3 ст.211 ЦПК України особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.
Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Положеннями ст.12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Згідно ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 82 цього Кодексу.
Частиною 1 ст.82 ЦПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їхніх представників.
Відповідно до ст.263 ЦПК України рішення суду повинно ґрунтуватись за засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Фактичні обставини встановлені судом, позиція суду та нормативно-правове обґрунтування
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 є сином ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_5 , видане 26.04.2001 року відділом реєстрації актів громадського стану Білгород-Дністровського міського управління юстиції Одеської області, актовий запис №352.
Батько заявника ОСОБА_2 відповідно до довідки ЛКК №01-4/103 від 03.08.2023 року та висновку лікувально-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №77 від 03.08.2023 року має хронічні захворювання, а саме: саркоїдоз легень, саркоїдоз внутрішніх лімфатичних вузлів сечової передміхурової залози 2 ступені УХС, дифузний кардіосклероз, стабільна стенокардія ф.кл ІІ ступені, а також ішемічна хвороба серця і кардіосклероз, які наразі прогресують та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду.
Наразі батько заявника ОСОБА_2 проживає разом з заявником, а саме: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади (Білгород-Дністровська територіальна громада) №2023/006335415 від 14.08.2023 року.
Мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 17.06.2023 року була госпіталізована та проходить лікування у медичному центрі ТОВ «Кардіка Асістанс» з діагнозом стенозуючий атеросклероз прецеребральних артерій, стентування лівої ВСА - 1 стент з лікарським покриттям, стентування правої внутрішньої санної артерії, ГПМК в басейні правої СМА, гіпертонічна хвороба ІІІ ст, ризик 4, початковий атеросклероз коронарних артерій СН І ФК І, що підтверджується випискою із медичної карти стаціонарного хворого №1011.
Крім того, у матері заявника ОСОБА_4 відповідно до магнітно-резонансної томографії виявили МР - картин гриж дисків L1-L2, L2-L3, L3-L4, L4-L5, L5-S1, дегенеративна - дистрофічна зміна попереково-крижового відділу хребта по типу міжхребетного остеохондрозу, деформуючий спондильоз, сколіотична деформація хребтового стовбура, грижа Шморля Тн12, звуження корінкових каналів.
Отже, мати заявника ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 є хворою та похилого віку людиною, в силу свого віку ледве пересувається та не може дбати про себе не кажучи вже про чоловіка, наразі перебуває на стаціонарному лікуванні у місті Одесі, поміж тим сама має ряд захворювань, більшість з яких хронічні, а тому через такі прикрі життєві обставини заявник є єдиною людиною, яка може здійснювати догляд за батьком.
Проживаючи разом з хворим батьком ОСОБА_2 та будучи єдиною особою, яка може здійснювати постійний догляд, заявник прибирає будинок, забезпечує їжею, купує необхідні ліки та продукти харчування, допомагає по господарству, також супроводжує до лікарні як по місцю мешкання так і в обласні, оскільки крім нього нема кому його супроводжувати та допомогати. Заявник ОСОБА_1 є фізично здоровим, працездатним, займається підприємницькою діяльністю та має стабільний заробіток, що підтверджується довідкою про доходи, відповідно до якої його заробіток за 2021 рік склав 2 229 701,87 грн, виходячи з чого факт того, що заявник має можливість матеріально утримувати свого батька не викликає сумнівів.
Метою звернення заявника до суду з відповідною заявою є бажання офіційно оформити постійний догляд за батьком ОСОБА_2 який має хронічні захворювання та потребує постійного догляду, щоб у майбутньому мати можливість надавати допомогу й представляти особу, яку він доглядає в медичних закладах, органах місцевого самоврядування та органах державної влади, а також щодо отримання соціальних пільг та виплат та виникнення прав та обов'язків, визначених Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Отже, матеріалами справи достовірно встановлено факт здійснення на теперішній час заявником ОСОБА_1 , як членом сім'ї та як єдиною особою, який здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній та непрофесійній основі за своїм батьком ОСОБА_2 , який має хронічні захворювання та який за станом здоровя потребує постійного стороннього догляду на безоплатній та непрофесійній основі, за відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Постійний сторонній догляд - вид догляду, яким забезпечуються інваліди із вираженими порушеннями в організмі, зумовленими професійними та загальними захворюваннями, травмами, що призводять до значного обмеження життєдіяльності, надзвичайною залежністю від постійного догляду, допомоги або нагляду інших осіб, неспроможні до самообслуговування (не можуть самостійно приймати їжу, забезпечувати гігієнічні потреби, потребують допомоги на прогулянках).
Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (ч.2 ст.3 СК України). Коло осіб, які знаходяться між собою у сімейних стосунках, перераховується у ст.2 СК України (подружжя, батьки, діти, усиновлювачі та усиновлені, баба, дід, прабаба, прадід, внуки, правнуки, рідні брати та сестри, мачуха, вітчим, падчерка, пасинок).
Статтею 51 Конституції України передбачено, що повнолітні діти зобов'язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків.
Сімейним кодексом України передбачено обов'язок дітей щодо утримання непрацездатних батьків, зокрема повнолітні дочка, син зобов'язані утримувати батьків, які є непрцездатними і потребують матеріальної допомоги. Дочка, син зобов'язані брати участь у додаткових витратах на батьків, викликаних тяжкою хворобою, інвалідністю або немічністю (ст.ст.202, 203 СК України).
Відповідно до ст.1 Закону України «Про соціальні послуги» чинниками, що можуть зумовити складні життєві обставини є: а) похилий вік; б) часткова або повна втрата рухової активності, пам'яті; в) невиліковні хвороби, хвороби, що потребують тривалого лікування; г) психічні та поведінкові розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин; ґ) інвалідність.
У розумінні статті 1 Закон України «Про реабілітацію інвалідів в Україні» № 2961-IVвід 06.10.2005 року (далі - Закон № 2961-IV), медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про соціальні послуги», фізичні особи, які надають соціальні послуги з догляду відповідно до цього Закону без здійснення підприємницької діяльності, можуть надавати соціальні послуги з догляду на непрофесійній основі без проходження навчання та дотримання державних стандартів соціальних послуг отримувачам соціальних послуг з числа членів своєї сім'ї, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права і обов'язки та є: особами з інвалідністю І групи; дітьми з інвалідністю; громадянами похилого віку з когнітивними порушеннями; невиліковно хворими, які через порушення функцій організму не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися; дітьми, яким не встановлено інвалідність, але які є хворими на тяжкі перинатальні ураження нервової системи, тяжкі вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання, онкологічні, онкогематологічні захворювання, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет І типу (інсулінозалежні), гострі або хронічні захворювання нирок IV ступеня, дітьми, які отримали тяжку травму, потребують трансплантації органу, потребують паліативної допомоги.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» передбачено, що не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані, опікуни особи з інвалідністю, визнаної судом недієздатною; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю I групи; особи, зайняті постійним доглядом за особою з інвалідністю II групи або за особою, яка за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я потребує постійного догляду, у разі відсутності інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Згідно п.5 ч.2 ст.293 та ч.2 ст.315 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, якщо згідно закону вони породжують юридичні наслідки.
Відповідно до ст.293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності не оспорюваних прав.
Перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення визначено в статті 315 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно ст.315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України за № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» роз'яснено, що суд вправі розглядати справи про встановлення факту, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки. Тобто, від встановлення такого факту залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян та встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
У вказаній Постанові зазначено вичерпний перелік заяв, які не можуть розглядатися судами, серед яких не вказано про факт здійснення догляду за інвалідом або за престарілим, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду або досяг 80-річноговіку.
При таких обставинах суд вважає, що встановлення факту здійснення догляду та перебування фізичної особи на утриманні, не суперечить Закону і не порушує права, свободи та інтереси осіб та має для заявника юридичне значення, а тому підстав для відмови у задоволенні цієї заяви, судом не встановлено.
Відповідно до ст.ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справ, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, суд приходить до висновку про наявність підстав для встановлення факту здійснення заявником постійного стороннього догляду за особою, яка є хворою людиною з хронічними захворюваннями та яка цього потребує.
Керуючись ст.ст. 263-265, 268, 273, 315, 318, 319 ЦПК України, суд -
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 , зацікавлена особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , виданий 26.12.2018 року, орган, що видав 5118, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , як член сім'ї та є єдиною особою, який здійснює постійний сторонній догляд на безоплатній та непрофесійній основі за свої батьком ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , паспорт серії НОМЕР_4 , виданий Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області 21.02.1997 року, місце реєстрації (проживання): АДРЕСА_1 , який відповідно до довідки ЛКК №01-4/103 від 03.08.2023 року та висновку лікувально-консультативної комісії про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі №77 від 03.08.2023 року має хронічні захворювання та за станом здоров'я потребує постійного стороннього догляду, за відсутністю інших осіб, які можуть здійснювати такий догляд.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Заверюха В.О.