Березівський районний суд Одеської області
12.10.2023
Справа № 494/1519/22
Провадження № 2-о/494/6/23
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.10.2023 року Березівський районний суд Одеської області у складі:
головуючого судді Панчишина А.Ю. ,
при секретарі судового засідання - Твердун Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні м. Березівка цивільну справу за заявою ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Розквітівської сільської ради територіальної об'єднаної громади Березівського району Одеської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документу,-
ВСТАНОВИВ:
Заявник ОСОБА_1 зазначає, що при зверненні до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, із питанням про оформлення перерахунку пенсії, їй було відмовлено у зв'язку із розбіжністю в написанні її імені - Леся, у наданій нею архівній довідці на підтвердження трудового стажу та іншими її правовстановлюючими документами.
Так в архівній довідці № 153 від 23.03.2021 року, виданій Трудовим архівом Березівської районної ради Одеської області, складеній на основі книг нарахування заробітної плати працівників КСП ім. Ведути Березівського району Одеської області за 1996 рік, значиться на російській мові « ОСОБА_2 », та вказано про відпрацювання у 1996 році 57 вихододнів.
ОСОБА_1 стверджує, що дійсно у 1996 році працювала у КСП ім. Ведути, але її ім'я у книзі нарахування заробітної плати записано у перекладі на російську мову з помилкою, як « ОСОБА_3 », а правильне написання її імені на українській мові пишеться - ОСОБА_4 . Така орфографічна помилка, на її думку сталася внаслідок необізнаності, у правописі написання імені заявника на російській мові, працівника КСП ім. Ведути, який складав книгу нарахування заробітної плати. Правильне написання її імені вказано у паспорті та пенсійному посвідченні, виданому Березівським головним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області.
Внаслідок такої помилки Березівським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України відмовлено заявниці в оформленні перерахунку пенсії, тому вона змушена звернутись до суду для встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа, а саме: Архівної довідки № 153 від 23.03.2021 року, виданої Трудовим архівом Березівської районної ради Одеської області, у якій значиться на російській мові « ОСОБА_2 ».
В судове засідання заявниця не з'явилася, була належним чином повідомлена про судовий розгляд. Подала 27.09.2023 року заяву до суду про розгляд справи за її відсутності.
Заінтересована особа була належним чином повідомлена про судовий розгляд, в засідання її представник не з'явився, разом з тим подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання у зв'язку з неявкою сторін не здійснювалося.
Проаналізувавши матеріали справи, дослідивши докази, суд вважає, що в задоволенні заяви слід відмовити з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 293 Цивільного процесуального кодексу України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 3 ст. 294 Цивільного процесуального кодексу України, визначено що справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Згідно п.6 ч.1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Згідно ч. 2 ст.315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Судом встановлено, що заявниця ОСОБА_1 , народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , що вбачається з копії паспорта громадянина України НОМЕР_1 , виданого 15.05.2001 року Березівським РВ УМВС в Одеській області.
В архівній довідці № 153 від 23.03.2021 року, виданій Трудовим архівом Березівської районної ради Одеської області, складеній на основі книг нарахування заробітної плати працівників КСП ім. Ведути Березівського району Одеської області за 1996 рік, значиться на російській мові « ОСОБА_2 », та вказано про відпрацювання у 1996 році 57 вихододнів.
Згідно пенсійного посвідчення № НОМЕР_2 , виданому Березівським районним управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області 02.09.2003 року біографічні дані та записано ім'я заявниці: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до листа Розквітівської сільської ради Березівського району Одеської області від 09.11.2022 року №1140/02-20 вбачається, що Розквітівська сільська рада Березівського району Одеської області підтвердила, що дійсно ОСОБА_1 тимчасово працювала у КСП імені Ведути, згідно довідки Трудового архіву Березівської районної ради Одеської області.
Встановлення факту належності архівної довідки заявнику необхідно для перерахунку пенсії, оскільки встановити даний факт поза судом, вона не має можливості.
Частиною 1 статті 293 ЦПК України передбачено, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до п.5 ч.2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження також справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Юридичні факти - це обставини чи життєві факти, з якими норми права пов'язують виникнення, зміну або припинення про відносин. Встановлення юридичних фактів у порядку окремого провадження сприяє реалізації конституційних прав громадян. Умовами, за наявності яких можливим є звернення до суду для встановлення фактів, що мають юридичне значення є те, що згідно із законом ці факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих немайнових чи майнових прав фізичних осіб; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; встановлення факту потрібне заявникові для конкретної мети.
Так, у відповідності з п. 6 ч. 1 ст.315 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають справи про встановлення фактів належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок № 637), основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
Відповідно до пункту 3 Порядку № 637,за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до пункту 26 постанови Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»якщо ім'я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, що підтверджує трудовий стаж, не збігаються з ім'ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження, факт приналежності цього документа даній особі може бути встановлено у судовому порядку.
Крім того, згідно п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», при розгляді справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої зазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові, прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, вказаним у свідоцтві про народження або в паспорті, в тому числі, факту належності правовстановлюючого документа, в якому допущені помилки у прізвищі, імені, по батькові або замість імені чи по батькові зазначені ініціали, суд повинен запропонувати заявникові подати докази про те, що правовстановлюючий документ належить йому і що організація, яка видала документ, не має можливості внести до нього відповідні виправлення.Разом з тим, цей порядок не застосовується, якщо виправлення в таких документах належним чином не застережені або ж їх реквізити нечітко виражені внаслідок тривалого використання, неналежного зберігання, тощо. Це є підставою для вирішення питання про встановлення факту, про який йдеться в документі, відповідно до чинного законодавства.
Згідно листа ВСУ 01.01.2012 р. «Про судову практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення» коли установи, які видали ці документи, не можуть виправити допущені в них помилки, громадяни мають право звернутися до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа. Проте, сам по собі факт належності документа не породжує для його власника жодних прав, юридичне значення має той факт, що підтверджується документом. Таким чином, для заявника важливо не так саме одержання документа, як оформлення особистих чи майнових прав, що випливають із цього факту. Це означає, що в судовому порядку можна встановити належність громадянину такого документа, який є правовстановлюючим.
Також, згідно з Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 р. N 637, у разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, його підтвердження здійснюється районними (міськими) відділеннями (управління) соціального захисту населення, а в судовому порядку встановлюється лише факт належності особі документа про трудовий стаж, якщо ім'я, по батькові та прізвище в ньому не збігаються з тими, що зазначені в її паспорті або в свідоцтві про народження.
Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що заявник ОСОБА_1 не надала суду письмових доказів в обґрунтування своїх вимог, а саме нею не долучено доказів звернення до Березівського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, а також листа відповіді відповідного відділення Пенсійного фонду України, яким, як заявниця зазначає в першому абзаці позовної заяви, «їй відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з розбіжністю в написанні її імені - Леся у наданій нею архівній довідці №153 від 23.03.2021 року».
Таким чином, з матеріалів долучених до позовної заяви, вбачається, що належність архівної довідки №153 від 23.03.2021 року ніким не оспорюється. В тому числі не оспорюється і Розквітівською сільською радою територіальної об'єднаної громади Березівського району Одеської області в особі Розквітівського сільського голови Павлишинця Олександра Васильовича.
Окрім цього, скаржник, на думку суду, невірно зазначила заінтересовану особу у своїй заяві. До компетенції сільської ради не входить вирішення питання перерахунку пенсії. Заінтересованою особою повинна бути та особа до якої заявник зверталась про перерахунок пенсії, та яка їй відмовила в такому перерахунку у зв'язку з розбіжностями в поданих документах.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі "Бочаров проти України" (остаточне рішення від 17 червня 2011 року) суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Таке доведення може випливати зі співіснування достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою висновків або подібних неспростованих презумпцій щодо фактів.
Суд вважає, що заявниця не довела суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, тому враховуючи викладене, заява ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-5,7,8,10-13,18, 315-319, 354 ЦПК України, Пленум Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 5 «Про судову практику у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», суд,
ВИРІШИВ:
Заяву ОСОБА_1 за участю заінтересованої особи: Розквітівської сільської ради територіальної об'єднаної громади Березівського району Одеської області про встановлення факту належності особі правовстановлюючого документа - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів. Особи , які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення .
Суддя Панчишин А.Ю.