ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
10 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/14247/23
Суддя Третього апеляційного адміністративного суду Сафронова С.В. перевіривши на відповідність вимогам КАС України матеріали апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року у справі №160/14247/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Матеріали справи надійшли до суду 05.10.2023.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху, на підставі наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.
Частиною 2 статті 295 КАС України передбачено, що учасник справи, якому повне рішення або ухвала не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 295 КАС України строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що 04.08.2023 виготовлено повний текст оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Згідно наявної в матеріалах справи довідки про доставку електронного листа (а.с.28) вказане рішення суду першої інстанції від 04.08.2023 було надіслано 14.08.2023 14:32 одержувачу, а саме представнику позивача Приймак О.М., до його електронного кабінету.
З огляду на зазначене, останнім днем строку на апеляційне оскарження з урахуванням ст. 295 КАС України було 13.09.2023.
Водночас апеляційна скарга на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року подана представником ОСОБА_1 через підсистему “Електронний суд” 20.09.2023, тобто з порушенням строку, передбаченого як ч. 1 так і ч. 2 ст. 295 КАС України.
В апеляційній скарзі скаржник просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року, мотивуючи своє клопотання тим, що копію оскаржуваного рішення суду ним отримано не було.
Дослідивши доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.
За змістом процесуального закону поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до пункту шостого частини п'ятої статті 44 КАС України учасники справи зобов'язані виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Отже, тільки наявність об'єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судового рішення у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Суд апеляційної інстанції вважає, що доводи заявника апеляційної скарги про не отримання копії оскаржуваного рішення суду першої інстанції не свідчать про поважність підстав пропуску строку на апеляційне оскарження, оскільки з матеріалів справи встановлено, що копію оскаржуваного рішення суду першої інстанції в електронному вигляді через підсистему "Електронний Суд" отримано його представником 14.08.2023.
Водночас суд враховує, що згідно з п. 10, 17 підрозділу 1 розділу ІІІ Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21, адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, судові експерти, державні органи та органи місцевого самоврядування, суб'єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов'язковому порядку.
Особам, які зареєстрували Електронний кабінет, суд надсилає документи у справах, в яких такі особи беруть участь, в електронній формі шляхом їх надсилання до Електронного кабінету таких осіб або в інший спосіб, передбачений процесуальним законодавством, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи.
Крім того, суд бере до уваги, що статтею 2 Закону України “Про доступ до судових рішень” визначено, що усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
З огляду на зазначене, скаржнику слід надати клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.
Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
На підставі викладеного, суд вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без руху та надати особі, яка звернулась з апеляційною скаргою строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 298 КАС України, суддя,-
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.08.2023 року у справі №160/14247/23 - залишити без руху та надати строк десять днів з моменту отримання заявником копії ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання до суду клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, в якому вказати інші підстави для поновлення строку, з наданням відповідних доказів на обґрунтування клопотання.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає касаційному оскарженню.
Суддя С.В. Сафронова