ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Дніпросправа № 160/5648/23
Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року (суддя 1-ї інстанції Калугіна Н.Є.) в адміністративній справі №160/5648/23 за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на роботі,-
ВСТАНОВИВ:
22.03.2023р. позивач звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про визнання протиправним та скасування наказу Департаменту патрульної поліції від 20.02.2023 № 101 про притягнення до дисциплінарної відповідальності інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 ; визнання протиправним та скасування наказу № 195 о/с від 27.02.2023 Департаменту патрульної поліції про звільнення інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 УПП в Дніпропетровській області ДПП старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції; поновлення на службі в поліції; стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначено, що позивача протиправно притягнуто до дисциплінарного стягнення, без встановлення фактичних обставин, що мають значення для притягнення до дисциплінарної відповідальності, а спірні накази є необґрунтованими.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове судове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає, що висновки службового розслідування не ґрунтуються на фактичних обставинах справи. не взято до уваги як відповідачем так і судом пояснення осіб, відносно яких проводилось службове розслідування. Також вказує, що мали місце процедурні порушення.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 КАС України.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів доходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що позивач, старший лейтенант, проходив службу на посаді інспектора взводу № 1 роти № 3 батальйону № 1 управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції .
Наказом ДПП № 195 о/с від 27.02.2023 інспектора взводу № 1 роти №3 батальйону №1 Управління старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції, у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію" (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Підставою для звільнення позивача став наказ ДПП від 20.02.2023 № 101 "Про застосування до працівників ДПП в Дніпропетровській області ДПП дисциплінарних стягнень", який було видано за результатами службового розслідування, проведеного на підставі наказу ДПП від 27.01.2023 № 212 "Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків" за фактом порушення позивачем службової дисципліни, що мало місце 27.01.2023.
В ході службового розслідування відповідачем встановлено, що 27.01.2023 наряд поліції, у складі якого перебував позивач, на службовому автомобілі ТОУОТА PRIUS, номерний знак НОМЕР_1 виконували службові обов'язки у м. Дніпро. Під час патрулювання по вул. Набережна Перемоги, 82 виявили правопорушення, вчинене водієм автомобіля SUZUKI VITARA під керуванням ОСОБА_2 , крім того встановили, що вказаний автомобіль розшукується Слобожанським відділом державної виконавчої служби у Дніпровському районі Дніпропетровської області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції. Проте, за результатами розшуку вказаного транспортного засобу поліцейські вказаного наряду, в тому числі позивач, не здійснили тимчасове затримання транспортного засобу та не забезпечили його зберігання на спеціальному майданчику чи стоянці, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, а саме пунктом 1 Порядку тимчасового затримання працівниками уповноважених підрозділів Національної поліції транспортних засобів та їх зберігання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1102, і згідно з абзацом шостим пункту 1 розділу XIII Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07 листопада 2015 року № 1395, а також не здійснили провадження у справі про адміністративне правопорушення, не прийняли рішення про застосування адміністративних стягнень, згідно з пунктом 8 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію". Водночас, під час виявлення і зупинки 27.01.2023 автомобіля SUZUKI VITARA зазначені поліцейські не проводили відеозйомку в порушення пункту 5 розділу II Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18 грудня 2018.
Позивач, не погодившись з правомірністю застосування дисциплінарного стягнення, та звільнення, звернувся з даним позовом до суду.
Суд першої інстанції відмовляючи у задоволенні позову дійшов висновку, що оскаржені накази прийнято правомірно.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову з огляду на наступне.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваних наказів, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію" поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 19 Закону України "Про Національну поліцію" передбачено, що у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" службова дисципліна дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно зі ст. 12 Закону дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
За приписами стаття 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського.
Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків.
Наказом МВС України від 07.11.2018 № 893, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28 листопада 2018 року за № 1355/32807, затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, за приписами якого службове розслідування призначається за наявності даних про внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою.
Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, під час його проведення має право, зокрема, надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право відмовитися від надання пояснень.
Розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження.
Збирання та перевірка матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського у разі розгляду справи у формі письмового провадження здійснюються зазвичай шляхом, зокрема: одержання пояснень щодо обставин справи від поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та від інших осіб; одержання в органах, закладах, установах поліції та їх підрозділах чи за запитом в інших органах державної влади та органах місцевого самоврядування необхідних документів або їх копій та долучення до матеріалів справи.
Отже проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
Як свідчать встановлені обставини справи, з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни, зокрема і позивачем, відповідачем прийнято наказ від 27.01.2023р. №212 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків». (а.с. 47)
Як свідчать матеріали справи, позивача ознайомлено з наказом про призначення службового розслідування, яким, також утворено та визначено склад дисциплінарної комісії, а отже було належним чином забезпечено можливість реалізувати права позивача, що передбачені ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII. Це підтверджено самостійно наданими поясненнями позивачем під час проведення службового розслідування. (с.а. 57, 58)
Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги про наявність процедурних порушень - не створення дисциплінарної комісії, спростовуються вищезазначеним.
За матеріалами службового розслідування, комісією розглядались пояснення учасників подій, їх службові характеристики, відеозапис з місця події, про що складено акт перегляду відеозапису, посадові інструкції - учасників подій, біографічні довідки а також документи, які причетні до обставин події. Цим документам надана відповідна оцінка у висновку за результатами службового розслідування. (а.с. 57-100)
Дослідженими судом апеляційної інстанції відеозаписом та зібраними документами під час службового розслідування (поясненнями, актами інформацією щодо бази даних з розшуку), не спростовується висновки службового розслідування, як це вказує позивач.
Доводи позивача про те, що відповідачем та судом не враховано того, що є непідтвердженим доказами передачі особою, яку було зупинено під час патрулювання по вул. Набережна Перемоги, 82 з підстав виявлення правопорушення, вчинене водієм автомобіля SUZUKI VITARA НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , суд відхиляє, оскільки позивача не звільнено з підстав притягнення до відповідальності за отримання неправомірної вигоди.
Так, службовим розслідуванням встановлено зупинку транспортного засобу, під час патрулювання по вул. Набережна Перемоги, 82 з підстав виявлення правопорушення, вчинене водієм автомобіля SUZUKI VITARA НОМЕР_2 - ОСОБА_2 , також вказаний транспортний засіб на час зупинки перебував у розшуку органом виконавчої служби. Проте працівниками поліції не здійснювалась відеозйомка технічними засобами і приладами.
Крім того, згідно з частиною третьою статті 36 Закону України "Про виконавче провадження", у разі необхідності розшуку транспортного засобу боржника виконавець виносить постанову про такий розшук, яка є обов'язковою для виконання поліцією.
Доводи позивача про те, що особа яка керувала автомобілем надала для огляду старшому екіпажу ОСОБА_3 , через застосунок "Дія" та "ПРИВАТ 24", квитанції про сплату заборгованості та повідомила про те, що вона зверталась до державного виконавця про скасування арешту, колегія суддів відхиляє, оскільки зазначене не було зафіксовано працівниками поліції за допомогою відеозйомки, та відсутні доказ того, що саме арешт на транспортний засіб накладено лише з підстав несплати штрафу, а також те, що до повноважень патрульного поліцейського не належить вирішувати питання правомірності арешту транспортного засобу або не зняття його виконавчою службою.
Враховуючи нормативно-правові акти, якими керується під час проходження служби працівник поліції, в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки.
Суспільство очікує від поліцейських неухильне дотримання закону та захист від свавільних, кримінальних та інших незаконних посягань з боку сторонніх осіб на особисті конституційні права.
Дискредитація звання рядового і начальницького складу національної поліції за своєю суттю полягає у вчиненні такого проступку, що підриває довіру та авторитет таких органів і їх працівників в очах громадськості та є несумісним із подальшим проходженням служби, у тому числі на відповідній посаді.
Отже, відповідачем доведено, а позивачем не спростовано, що в діях останнього прямо вбачаються ознаки неналежного виконання службових обов'язків, що по своїй суті є дисциплінарним проступком, за який поліцейський має нести дисциплінарну відповідальність.
Щодо доводів позивача про непропорційність обраного виду відповідальності, суд апеляційної інстанції зазначає, що захід дисциплінарного впливу здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням певних обставин та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
За встановлених судом обставин, в контексті наведених вимог законодавства, яким врегульовані спірні відносини, та надаючи правову оцінку аргументам сторін та висновку службового розслідування та оспорюваним наказам, дійшов висновку, що в межах проведеного службового розслідування встановлені фактичні дані, що підтверджують наявність у діях позивача ознак дисциплінарного проступку.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення.
Розподіл судового збору не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.
Керуючись ст.ст. 315, ст. 316, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 травня 2023 року в адміністративній справі №160/5648/23 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.
Головуючий - суддя Н.І. Малиш
суддя Н.П. Баранник
суддя А.А. Щербак