Головуючий у І інстанції Петренко Н.О.
Провадження № 22-ц/824/13213/2023 Доповідач у 2 інстанції Матвієнко Ю.О.
ПОСТАНОВА
Іменем України
11 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Матвієнко Ю.О., суддів Мельника Я.С., Гуля В.В., розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року про передачу на розгляд до Голосіївського районного суду міста Києва справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,
ВСТАНОВИВ:
У червні 2023 року до Святошинського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою судді Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року цивільнусправу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості направлено за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва.
Не погоджуючись з вищевказаною ухвалою, відповідачка ОСОБА_1 через представника - адвоката Санамян О.О. подала на неї апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просилаухвалу скасувати та направити справу для розгляду до Святошинського районного суду міста Києва.
У скарзі апелянт зазначила, що судом при вирішенні питання про відкриття провадження були направлені запити для отримання інформації щодо зареєстрованого місця проживання ОСОБА_1 .
У відповідь було отримано інформацію, відповідно до якої ОСОБА_1 зареєстрована у АДРЕСА_1 , але дата народження особи, вказана у витягу, який надійшов до суду, не співпадає із датою народження відповідачки. На це суд не звернув уваги та постановив ухвалу про передачу справи на розгляду до іншого суду.
Відповідачка зазначила, що вона ніколи не була зареєстрована та не проживала у Голосіївському районі м. Києва. Натомість, відповідно до паспорту громадянина України, ОСОБА_1 зареєстрована за адресою, яка була вірно вказана позивачем в позовній заяві, а саме: АДРЕСА_2 .
На думку скаржниці, розгляд справи за позовом ОСОБА_2 підсудний саме Святошинському районному суду м. Києва, а тому при зверненні до суду позивачем було вірно обрано районний суд.
Вказувала, що отримані судом витяги про зареєстроване місцепроживання ОСОБА_1 не мають жодного відношення до відповідачки, так як вказана у даних документах інформація стосується інших осіб, які мають таке ж саме прізвище, ім'я та по батькові, але народжені у різні дати, що вбачається з копії паспорту ОСОБА_1 .
Апеляційним судом виконаний процесуальний обов'язок щодо направлення позивачу копії апеляційної скарги та ухвали про відкриття провадження, що підтверджується звітом про направлення вихідної кореспонденції Київського апеляційного суду (а.с. 65).
Таким чином, позивач, повідомлений про розгляд справи, не скористався своїм правом на подання до суду відзиву на апеляційну скаргу, своїх заперечень щодо доводів і вимог апеляційної скарги відповідачки до апеляційного суду не направив.
Згідно приписів ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції про передачу справи на розгляд іншого суду (п. 9 ч. 1 ст. 353 ЦПК України) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч. 13 ст. 7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали в межах доводів та вимог апеляційної скарги відповідачки, колегія суддів дійшла висновку про задоволення скарги та скасування ухвали, виходячи з наступного.
У відповідності до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Статтею 4 ЦПК України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
За загальним правилом, відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Суд першої інстанції, постановляючи оскаржувану ухвалу та передаючи справу на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва, виходив з того, що відповідачка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до Голосіївського району м. Києва.
Однак з вищенаведеними висновками суду погодитись не можна, виходячи з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання вимог ст. 187 ЦПК України судом зроблено запит до органу реєстрації місця перебування та місця проживання щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) ОСОБА_1 .
Із отриманої довідки Відділу з питань реєстрації місця проживання/перебування фізичних осіб Голосіївської РДА судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , що стало підставою для висновку суду про передачу справи за підсудністю до Голосіївського районного суду м. Києва (а.с. 25).
На думку колегії суддів, судом першої інстанції помилково прийнято до уваги зазначену довідку, оскільки вона містить дані щодо зареєстрованого місця проживання іншої особи - ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому, згідно копії паспорту відповідачки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , останнязареєстрованаза адресою: АДРЕСА_2 , що територіально відноситься до Святошинського району міста Києва (а.с. 40).
Крім цього, факт реєстрації відповідачки ОСОБА_1 у Святошинському районі Київської області підтверджується наявним в матеріалах справи витягом з реєстру Київської територіальної громади (а.с. 31).
Враховуючи вищевикладене, позивач, пред'являючи даний позов до Святошинського районного суду м. Києва, дотримався вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України, оскільки пред'явив його за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки, тому висновок суду першої інстанції про непідсудність заяви ОСОБА_2 суду з підстав недотримання вимог ч. 1 ст. 27 ЦПК України є таким, що порушує норми процесуального права, наслідком чого стало постановлення помилкової ухвали.
Зважаючи на те, що позов подано до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання відповідачки, звернення позивача з цим позовом до Святошинського районного суду міста Києва відповідає вимогам діючого процесуального закону.
Суд першої інстанції на вищенаведені обставини належної уваги не звернув, в зв'язку із чим дійшов помилкового висновку про передачу справи на розгляд до Голосіївського районного суду м. Києва.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Згідно з позицією ЄСПЛ основною складовою права на суд є право доступу в тому розумінні, що особі має бути забезпечено можливість звернутися до суду для вирішення певного питання і держава не повинна чинити правових чи практичних перешкод для здійснення цього права.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки ухвалу Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року про передачу справи на розгляд іншому суду постановлено з порушенням норм процесуального права, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню в порядку, визначеному ст. 379 ЦПК України, з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 379, 382, 383 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Святошинського районного суду міста Києва від 09 червня 2023 року - скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач:
Судді: