КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 760/4481/20 Головуючий у суді І інстанції Кушнір С.І.
Провадження № 22-ц/824/8897/2023 Доповідач у суді ІІ інстанції Голуб С.А.
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Голуб С.А., суддів: Писаної Т.О., Таргоній Д.О., розглянувши в приміщенні Київського апеляційного суду у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» на ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2020 року акціонерне товариство «УкрСиббанк» (далі - АТ «УкрСиббанк») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року замінено позивача АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» (далі - ТОВ «ФК «Фінрайт»).
17 листопада 2021 року до суду першої інстанції надійшла заява ТОВ «ФК «Фінрайт» про зміну предмету позову, зменшення розміру позовних вимог та повернення судового збору, в якій позивач просив змінити предмет позову та стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання кредиту № 11125502000 від 12 березня 2007 року у розмірі 2 260 426,58 грн, зменшити розмір позовних вимог із 2 260 426,58 грн до 140 134,00 грн, а також повернути йому як правонаступнику АТ «УкрСиббанк» частину судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог в сумі 31 804,39 грн.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від08 грудня 2021 року заяву ТОВ «ФК «Фінрайт» про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог прийнято до розгляду. В частині вимог про повернення судового збору відмовлено.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням в частині відмови у поверненні судового збору, позивач в особі представника - адвоката Третьякової Л.Ф. звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати з мотивів неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального й порушення норм процесуального права, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким повернути ТОВ «ФК «Фінрайт» частину судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог в сумі 31 804,39 грн.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що ТОВ «ФК «Фінрайт» отримало право вимоги за кредитним договором № 11125502000 від 12 березня 2007 року, у тому числі всі права в рамках цивільної справи № 760/4481/20, включаючи як стягнення суми судового збору з відповідача, так і отримання надміру сплаченого судового збору, оскільки воно є правонаступником АТ «УкрСиббанк» усіх прав та обов'язків відносно кредитного договору та похідних від нього спорів.
Відзив на апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції не надходив.
На підставі ухвали апеляційного суду про призначення справи до судового розгляду у порядку письмового провадження, перегляд справи в апеляційному порядку здійснено без повідомлення (виклику) учасників справи.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з таких підстав.
За правилом частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що за умовами договору факторингу № 10-03/2021, укладеного 10 березня 2021 року між АТ «УкрСиббанк» та ТОВ «ФК «Фінрайт», право вимоги в частині сплаченого судового збору банком не відступалось новому кредитору, тобто сплачена первісним кредитором сума судового збору не була предметом відступлення, а тому відсутні підстави, передбачені частиною першою статті 7 Закону України «Про судовий збір», для задоволення вимог позивача в частині повернення судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог.
Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду з огляду на наступне.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини другої статті 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюється законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені Законом України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року № 3674-VI (далі також - Закон № 3674-VI).
Як передбачено підпунктом 1.1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI, за подання до суду юридичною особою позовної заяви майнового характеру судовий збір становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Ціна позову визначається у позовах про стягнення грошових коштів - сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку (пункт 1 частини першої статті 176 ЦПК України).
Позовні вимоги про звернення стягнення на заставлене майно мають вартісну оцінку, носять майновий характер і розмір ставок судового збору за їх подання визначається за вимогами статті 4 Закону України «Про судовий збір», виходячи з розміру грошових вимог позивача, на задоволення яких спрямовано позов.
Така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26 лютого 2019 року у справі № 907/9/17 про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Враховуючи наведене, вимога іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки, пред'явлена як до так і після звернення до суду з вимогою про виконання основного зобов'язання, оплачується судовим збором як вимога майнового характеру, а ціна позову визначається розміром виконання, на яке претендує позивач за рахунок іпотечного майна.
Як вбачається з матеріалів справи, у лютому 2020 року АТ «УкрСиббанк» звернулося до суду з позовомдо ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, зазначивши ціну позову у розмірі 2 260 426,58 грн.
За подання позовної заяви банк сплатив 33 906,40 грн (2 260 426,58 х 1,5 %) відповідно до платіжного доручення № 0018435240 від 10 лютого 2020 року.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 05 березня 2020 року відкрито загальне позовне провадження у справі.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 19 травня 2021 року за завою ТОВ «ФК «Фінрайт» про заміну сторони її правонаступником замінено позивача АТ «УкрСиббанк» на його правонаступника ТОВ «ФК «Фінрайт».
Замінюючи позивача у справі, суд першої інстанції вказав, що внаслідок укладення договору факторингу № 10-03/2021 від 10 березня 2021 року ТОВ «ФК «Фінрайт» стало правонаступником (новим кредитором) банку та набуло прав вимоги до відповідача за кредитним договором, у тому числі й право бути стороною у справі про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Вказана ухвала не оскаржувалась в апеляційному порядку, набрала законної сили та є чинною.
Згідно зі статтею 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Процесуальне правонаступництво - це заміна сторони або третьої особи (правопопередника) іншою особою (правонаступником) у зв'язку з вибуттям із процесу суб'єкта спірного або встановленого рішенням суду правовідношення, за якої до правонаступника переходять усі процесуальні права та обов'язки правопопередника і він продовжує в цивільному судочинстві участь останнього.
Таким чином, процесуальне правонаступництво настає в таких випадках: 1) у разі смерті фізичної особи чи припинення юридичної особи; 2) заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні; 3) в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Правонаступництвом у матеріальних правовідносинах є перехід прав або обов'язків їх учасника до іншої особи внаслідок певних юридичних фактів, у результаті яких один з учасників правовідносин вибуває з них і замінюється іншою особою.
У відповідності до частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Обсяг і зміст прав, що переходять до нового кредитора, залежать від зобов'язання, в якому здійснюється відступлення права вимоги.
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення відповідного договору.
Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов'язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.
При цьому слід враховувати, що у зв'язку із заміною кредитора у зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад в частині кредитора.
Отже, підставою для заміни сторони її правонаступником, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов'язків вибулої сторони в цих правовідносинах.
Відповідно до вимог частини другої статті 55 ЦПК України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив.
З урахуванням наведеного, ТОВ «ФК «Фінрайт» як новий кредитор (правонаступник) на підставі договору факторингу № 10-03/2021 від 10 березня 2021 року, укладеного з АТ «УкрСиббанк», набуло статусу сторони за кредитним договором № 11125502000 від 12 березня 2007 року і отримало всі права та обов'язки в зобов'язанні, у тому числі й право бути позивачем у даній цивільній справі, що було встановлено судовим рішенням про заміну сторони її правонаступником, яке набрало законної сили.
Суд першої інстанції, вирішуючи питання про повернення судового збору, неправильно застосував наведені вище норми матеріального і процесуального права та не врахував, що внаслідок зміни сторони позивача в справі у зв'язку з правонаступництвом всі права та обов'язки позивача (в тому числі і право зменшення позовних вимог та повернення у зв'язку з цим судового збору) зберігаються цілком і повністю, змінюється лише суб'єктний склад учасників справи в частині позивача (кредитора).
Зміна кредитора у зобов'язанні шляхом відступлення права вимоги не обмежує процесуальних прав учасників спірних правовідносин, зокрема вимагати повернення надміру сплаченого судового збору.
Таким чином суд першої інстанції зробив помилковий висновок про те, що за договором факторингу № 10-03/2021 від 10 березня 2021 року право вимоги в частині стягнення і повернення сплаченого судового збору не перейшло від АТ «УкрСиббанк» до ТОВ «ФК «Фінрайт» як нового кредитора та позивача у справі.
У поданій заяві ТОВ «ФК «Фінрайт» просило змінити предмет позову зі звернення стягнення на предмет іпотеки на стягнення заборгованості за кредитним договором, зменшити розмір позовних вимог (ціну позову) із 2 260 426,58 грн до 140 134,00 грн, а також повернути йому як правонаступнику АТ «УкрСиббанк» частину судового збору у зв'язку зі зменшенням розміру позовних вимог в сумі 31 804,39 грн.
Відповідно до абзацу 2 частини другої статті 6 Закону № 3674-VI у разі якщо розмір позовних вимог збільшено або пред'явлено нові позовні вимоги, недоплачену суму судового збору необхідно сплатити до звернення до суду з відповідною заявою. У разі зменшення розміру позовних вимог питання щодо повернення суми судового збору вирішується відповідно до статті 7 цього Закону.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Частиною другою статті 7 Закону № 3674-VI передбачено, що у випадках, установлених пунктом 1 частини першої цієї статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.
Повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики (частина п'ята статті 7 цього Закону).
Згідно з частиною першою статті 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
З матеріалів справи вбачається, що за пред'явлення змінених і зменшених позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором судовий збір становить 2 102,00 грн, тоді як за подання позовної заяви у первісній редакції було сплачено 33 906,40 грн відповідно до платіжного доручення № 0018435240 від 10 лютого 2020 року.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про повернення ТОВ «ФК «Фінрайт» як правонаступнику АТ «УкрСиббанк» сплаченого судового збору у розмірі 31 804,40 грн (33 906,40 - 2 102,00) з підстав, визначених пунктом 1 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI, оскільки позивач подав заяву про зміну предмету позову та зменшення розміру позовних вимог майнового характеру, яка була прийнята до розгляду судом першої інстанції.
У відповідності до пункту 2 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За положеннями частини першої статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За таких обставин колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині відмови у поверненні судового збору не відповідає обставинам справи та вимогам статей 260, 263 ЦПК України, вона постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, тому відповідно до вимог статті 376 ЦПК підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення заяви ТОВ «ФК «Фінрайт» про повернення судового збору.
З огляду на те, що ухвала суду першої інстанції стосується тільки судових витрат, що не пов'язано з позовними вимогами і не стосується предмету спору, судові витрати у вигляді судового збору за перегляд справи в суді апеляційної інстанції згідно із статтями 141, 382 ЦПК України слід віднести в рахунок держави.
Керуючись статтями 367 - 369, 374, 376, 381 - 384 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» задовольнити.
Ухвалу Солом'янського районного суду міста Києва від 08 грудня 2021 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» про повернення судового збору задовольнити.
Повернути товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінрайт» як правонаступнику акціонерного товариства «УкрСиббанк» з Державного бюджету України сплачений судовий збір у розмірі 31 804,40 грн (тридцять одна тисяча вісімсот чотири гривні 40 копійок), що внесений відповідно до платіжного доручення № 0018435240 від 10 лютого 2020 року на розрахунковий рахунок НОМЕР_1 .
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: С.А. Голуб
Т.О. Писана
Д.О. Таргоній