КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Справа № 11-cc/824/5637/2023 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2
Єдиний унікальний номер: № 761/29073/23
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року місто Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року, -
за участі:
прокурора - ОСОБА_8 ,
представника - ОСОБА_7 ,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2023 року частково задоволено клопотання прокурора другого відділу Управління організації і процесуальної керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням закон органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22021000000000352, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2021 року та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 10 серпня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 ), мобільний телефон ТМ ««iPhone» 13 Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження,у задоволенні інших вимог клопотання відмовлено та решту майна, що було тимчасово вилучено 10 серпня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме мобільний телефон ТМ «iPhone» 14 Рго Мах у корпусі фіолетового кольору, без сім-карти, без ознак пошкодження (телефон ОСОБА_9 ) повернуто власнику, або його представнику.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_7 подала до суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23.08.2023 року в частині накладення арешту на майно, тимчасово вилученого 10 серпня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 ), мобільний телефон ТМ ««iPhone» 1З Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта опера «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора в цій же частині.
Мотивуючи апеляційні вимоги представник зазначає, що оскаржувана ухвала є незаконною, оскільки викладені в ній висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Як вказує апелянт, оскаржувана ухвала в частинні накладення арешту на майно не містить жодного мотиву неврахування доводів представника власника майна.
Крім того, адвокат посилається на те, що у клопотанні прокурора не розкрито яким саме критеріям ст. 98 КПК України відповідають вилучені мобільні телефони з сім-картами.
Звертає увагу апелянт на те, що матеріали клопотання не містять жодного належного та допустимого доказу причетності ОСОБА_6 до розслідуваного кримінального провадження, крім того ОСОБА_6 не має жодного процесуального статусу у даному кримінальному провадженні та про підозру йому не повідомлялося.
Автор апеляційної скарги також просить врахувати, що зі змісту постанови слідчого неможливо прийти до висновку про реально існуючий зв'язок мобільних телефонів із розслідуваним кримінальним провадженням, а відтак і їх значення для нього.
Водночас, представник наголошує, що стороною обвинувачення не розкрито зміст ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 КПК України, які обґрунтовують необхідність застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження та не доведеного існування жодного ризику.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника, яка підтримала подану апеляційну скаргу та просила її задовольнити, пояснення прокурора, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали судового провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів провадження, Головним слідчим управлінням СБ України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 22021000000000352, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11.10.2021 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 305 КК України.
В ході досудового розслідування зазначено, що 30 вересня 2021 року невстановлені особи незаконно перемістили з КНР через митний кордон України у митному пункті пропуску Київської митниці Державної митної служби України (вантажний термінал ДП МА «Бориспіль») з приховуванням від митного контролю 2000 кг прекурсору «2-бром-1-(4-метилфеніл) пропан-1-он», тобто вчинили контрабанду прекурсорів в особливо великих розмірах.
З повідомлення про вчинення кримінального правопорушення та відповідей оперативного підрозділу на доручення вбачається, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення причетні громадяни України: декларант - ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та митні брокери - ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Зокрема, ОСОБА_10 у невстановлений досудовим розслідуванням час здійснив замовлення речовини з вмістом вищевказаного прекурсору, імпортував її на територію України на підставі МД № UA100040/2021 та розмитнив за участю митних брокерів ОСОБА_11 та ОСОБА_12 вказану речовину під виглядом легального товару, зокрема вітамінів, що використовуються у будівництві, проте насправді застосовуються для виготовлення наркотичних засобів в умовах нарколабораторій.
07.10.2021 року під час проведення огляду місця події на складі тимчасового зберігання ЛП МА «Бориспіль» Київської митниці Державної митної служби України, виявлено та вилучено: білий мішок, опечатаний та опломбований відповідною биркою, прозорий зіп-пакет, опечатаний та опломбований відповідною биркою, вмістом яких є порошкоподібна речовина білого кольору, яка відповідно до експрес-тесту «Synthetic Cathinones Test» є речовиною «Mephedrone», що являє собою синтетичний наркотичний засіб, який відноситься до класу замісних катинонів та амфетамінів, що вилучена з вільного обігу; експрес-тест -Synthetic Cathinones Test», копії документів: митної декларації № UA 100040/2021/332622, до котрої додані товаро-супровідні документи: інвойс № 20210923 від 23.10.2021, сертифікат про проведення аналізу № 191207, картка фізичної особи - платника податків на ім'я ОСОБА_10 , паспорт громадянина України на ім'я ОСОБА_10 (на 3-х аркушах), авіанакладна №235-21466546.
Відповідно до висновку криміналістичної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів № 151/5 від 08.10.2021, у складі наданої на дослідження порошкоподібної речовини білого кольору (у прозорому зіп-пакеті) масою 59,041 г, міститься 2-бром-1-(4-метилфеніл)пропан-1-он масою 54,436 г., що є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.
Відповідно до висновку криміналістичної експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів №158/5 від 05.11.2021, у складі наданої на дослідження порошкоподібної речовини білого кольору (у білому мішку) масою 24 988,00 г. міститься 2-бром-1-(4-метилфеніл)пропан-1-он масою 23 438,74 г., що є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю.
Крім того, досудовим розслідуванням зазначено, що з метою зберігання ввезених з приховуванням від митного контролю прекурсорів та психотропних речовин, фігуранти кримінального провадження орендували чотири гаражні приміщення в різних районах міста Києва, в яких під час обшуків вилучено фрагменти упаковки вантажу з ТТН, засоби для варіння, випарювання та фасування, пакування та зберігання синтезованих наркотичних речовин, і порошкоподібні речовини, які відповідно до висновків криміналістичних експертиз наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №159/5 від 21.04.2022, №160/5 від 29.11.2021, №166/5 від 17.12.2021 містять у своєму складі:
-2-бром-1-(4-метилфеніл)пропан-1-он масою 345,323 кг., що є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю;
- 1-феніл-2-нітропропен (фенілнітропропен) 205,146 кг, що є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, який може використовуватися для виготовлення психотропної речовини, обіг якої обмежено - амфетаміну;
- 2-бромо-1-(4-метилфеніл)пропан-1-он масою 847,831 г, що є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю, який може використовуватися для виготовлення особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - 4-ММС (4-метилкатинон);
- рідини - розчинники, які використовуються під час виготовлення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів;
- 1-диметиламіно-2-хлорпропан масою 34,311 кг, який є прекурсором, стосовно якого встановлюються заходи контролю та може використовуватися при синтезі метадону.
Відповідно до висновку судово-дактилоскопічної експертизи №КСЕ-19/111-21/53868~Д від 19.11.2021 та судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № КСЕ-19/111-21/53868- НЗПРАП від 18.01.2022, виявлені під час обшуку гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_3 , пакувальні матеріали містять сліди пальців рук, а електронні ваги, електронна плита, вакууматор, полімерні ємності, містять нашарування особливо небезпечної психотропної речовини 4-ММС (4-метилкатинон) 2,8969 г обіг якої заборонено та прекурсор, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - 2-бром-1-(4-метилфеніл) пропан-1-он у слідовій кількості.
Крім того, відповідно до висновку судової експертизи матеріалів, речовин і виробів № КСЕ-19/111-21/53866-НЗПРАП від 17.05.2022, в ході обшуку гаражного приміщення за адресою: АДРЕСА_4 , гараж-бокс № НОМЕР_3 паркувального майданчику ФОП « ОСОБА_13 », виявлено і вилучено рідину, яка є прекурсором, обіг якого обмежено і стосовно якого встановлюються заходи контролю - нітроетан.
Крім того, відповідно до інформувань ГУ БКОЗ СБУ № 14/3/1/18910 від 16.10.2021, № 14/3/1/20547 від 10.11.2021 та інформувань ДЗНД СБУ № 5/6/3/1-879 від 23.12.2021, № 5/6/3/1-772 від 25.01.2022, № № 5/6/3/1-12460 від 16.08.2022, № 5/6/3/1-18786 від 30.11.2022 встановлено, що одним з реальних отримувачів вищевказаного вантажу є ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_5 .
Вищевказана особа ймовірно за попередньої змови з іншими невстановленими особами придбала прекурсор 2-бром-1-(4-метилфеніл)пропан-1-он, з метою їх подальшого оптового збуту на території України, а також з метою виготовлення з них наркотичних засобів та психотропних речовин в лабораторних умовах.
Разом з ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , до протиправних дій. зокрема пов'язаних з організацією контрабандного ввезення прекурсорів на територію України та їх подальшого збуту на території України, для виготовлення з них наркотичних засобів та психотропних речовин в лабораторних умовах також причетний ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , (РНОКПП НОМЕР_4 ), уродженець м. Києва, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (квартири можливо з'єднані в одну). Вищевказана особа ймовірно за попередньої змови з іншими невстановленими особами придбала прекурсор «2-бром-1-(4-метилфеніл) пропан-1-он» з метою їх подальшого оптового збуту на території України, а також з метою виготовлення з них наркотичних засобів та психотропних речовин в лабораторних умовах.
08.08.2023 року ухвалою слідчого судці Шевченківського районного суду м. Києва (справа №761/27632/23, провадження № 1-кс/761/17937/2023) та ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва (справа № 761/27631/23, провадження № 1-кс/761/17936/2023) надано дозвіл на проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 (квартири з'єднані в одну) - квартири на праві власності належать ОСОБА_15 , РНОКПП НОМЕР_5 ), з метою відшукання та вилучення:
- наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів, предметів, що можуть використовуватись як складові частини нарколабораторії (контейнери та ємності, ваги, електроприлади, насоси, шланги-груші перекачки, вакууматори), а також чорнових записів, документів, що містять відомості про факти розмитнення фолієвої кислоти (у тому числі за ТТН № 235-21466546) та співучасників вчинення злочину.
10.08.2023 року, на підставі вищевказаних ухвал слідчого судці Шевченківського районного суду м. Києва, проведено обшук за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_6 , під час якого виявлено та вилучено:
- мобільний телефон ТМ «iPhone» 14 Рго Мах у корпусі фіолетового кольору, без сім-карти, без ознак пошкодження (телефон ОСОБА_9 );
- мобільний телефон ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 );
- мобільний телефон ТМ ««iPhone» І3 Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження.
10.08.2023 року вищевказані предмети визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №22021000000000352 від 11.10.2021, як такі, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також з метою призначення відповідних судово-криміналістичих експертиз, серед яких: експертиза комп'ютерної техніки (комп'ютерна технічна), з метою виявлення/відновлення видаленої інформації, що може містити інформацію про протиправну діяльність окремих осіб, яка, серед іншого, досліджується у межах досудового розслідування вказаного кримінального провадження.
15.08.2023 року (клопотання датоване 10.08.2023 року) прокурор відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , звернулася до Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, тимчасово вилучене 10 серпня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме на:
- мобільний телефон ТМ «iPhone» 14 Рго Мах у корпусі фіолетового кольору, без сім-карти, без ознак пошкодження (телефон ОСОБА_9 );
- мобільний телефон ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 );
- мобільний телефон ТМ ««iPhone» І3 Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження.
Це клопотання мотивовано необхідністю забезпечити збереження вищевказаного майна як речового доказу у кримінальному провадженні.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року зазначене клопотання прокурора було частково задоволено та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 10 серпня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 ), мобільний телефон ТМ ««iPhone» 13 Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження.
Оскільки наведена ухвала слідчого судді оскаржена представником ОСОБА_7 в інтересах власника майна ОСОБА_6 тільки в частині арешту мобільних телефонів ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 ) та ТМ ««iPhone» 13 Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження, то колегія суддів, відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України, переглядає ухвалу слідчого судді в межах її апеляційної скарги, а стосовно відмови у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на інше майно, то в цій частині питання законності та обґрунтованості колегією суддів не вирішується.
При застосуванні заходів забезпечення кримінального провадження слідчий суддя повинен діяти у відповідності до вимог КПК України та судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.
Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна для прийняття законного та справедливого рішення слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Згідно усталеної практики Європейського Суду з прав людини в контексті вищевказаних положень, володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-II).
Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series A N 52).
Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», n. 50, Series A N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
У кожному конкретному кримінальному провадженні слідчий суддя, застосовуючи вид обтяження, в даному випадку арешт майна, має неухильно дотримуватись вимог закону.
При накладенні арешту на майно слідчий суддя має обов'язково переконатися в наявності доказів на підтвердження вчинення кримінального правопорушення. При цьому закон не вимагає аби вони були повними та достатніми на цій стадії кримінального провадження, однак вони мають бути такими, щоб слідчий суддя був впевнений у тому, що дані докази можуть дати підстави для пред'явлення обґрунтованої підозри у вчиненні того чи іншого злочину. Крім того, наявність доказів у кримінальному провадженні має давати слідчому судді впевненість у тому, що в даному кримінальному провадженні необхідно накласти вид обмеження з метою уникнення негативних наслідків.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на вищевказане майно, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт, зокрема з'ясувати правову підставу для арешту, що має бути викладена у клопотанні та відповідати вимогам закону.
Колегія суддів вбачає, що наведені в клопотанні доводи про накладення арешту на вищевказане майно, перевірялись судом першої інстанції, досліджено матеріали судового провадження, а також з'ясовані обставини, які мають значення при вирішенні питання щодо арешту майна і приходить до висновку, що вказаних доводів цілком достатньо для підтвердження наявності підстав накладення арешту на майно.
Прокурор повинен був зібрати та надати слідчому судді достатні на даному етапі досудового розслідування докази на підтвердження висновку про відповідність майна ознакам речових доказів.
Як вбачається зі змісту клопотання, прокурор зазначив обставини вчинення кримінального правопорушення та надав достатню на його думку кількість доказів, що підтверджують необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, всупереч доводам представника.
Вищевказане майно в рамках досудового розслідування може містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказана позиція сторони обвинувачення логічно узгоджується з фактичними обставинами кримінального провадження та попередньою кваліфікацією вчиненого кримінально-протиправного діяння.
Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Як свідчать матеріали, надані до суду апеляційної інстанції, на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що матеріали судового провадження переконливо свідчать про те, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт, в рамках даного кримінального провадження, відповідає критеріям ч. 1 ст. 170 КПК України, оскільки стороною обвинувачення доведено його відповідність ознакам ст. 98 КПК України. Вказане в своїй сукупності слугує підставами для застосування обмежувальних заходів в даному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного посилання представника на те, що стороною обвинувачення не було доведено необхідність накладення арешту, є безпідставним, оскільки прокурором надано достатні на даній стадії кримінального провадження докази вважати, що майно на яке накладено арешт в даному кримінальному проваджені відповідає критеріям, зазначеним в ст. 170 КПК України. Вказане свідчить про правомірність висновку слідчого судді про необхідність накладення такого виду обтяження як арешт майна.
Слід зазначити, що у даному провадженні арешт майна накладено з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, що по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов'язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками слідчого судді, що потреби досудового розслідування виправдовують саме такий захід забезпечення кримінального провадження, як арешт майна.
А тому доводи автора апеляційної скарги про відсутність правових підстав для накладення арешту на майно, не є переконливими.
Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна, апелянтом не надано та колегією суддів не встановлено.
При цьому, колегія суддів звертає увагу представника, що відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 174 КПК України арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду прийнято у відповідності до вимог закону, слідчий суддя при розгляді клопотання з'ясував всі обставини, з якими закон пов'язує можливість накладення арешту, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - залишити без задоволення.
Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 серпня 2023 року, в частині часткового задоволення клопотання прокурора другого відділу Управління організації і процесуальної керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення кримінальних провадженнях органів безпеки Департаменту нагляду за додержанням закон органами безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_8 , про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 22021000000000352, що внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 11 жовтня 2021 року та накладено арешт на майно, тимчасово вилучене 10 серпня 2023 року в ході проведення обшуку за місцем проживання ОСОБА_6 за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_2 , а саме на: мобільний телефон ТМ «iPhone» 12 у корпусі чорного кольору, сім-карта оператора «Лайфселл» № НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6 ), мобільний телефон ТМ ««iPhone» 13 Рго Мах у корпусі сірого кольору, сім-карта опера «Лайфселл» № НОМЕР_2 , без ознак пошкодження, - залишити без змін, а апеляційну скаргу представника власника майна ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 , - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
СУДДІ:
____________________ ______________________ ____________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4