Головуючий у суді першої інстанції: Волчко А.Я.
УХВАЛА
6 жовтня 2023 року місто Київ
справа №369/4135/18
провадження№22-ц/824/14003/2023
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача - Шкоріної О.І., суддів - Поливач Л.Д., Стрижеуса А.М.,
вирішуючи питання про відкриття провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року та ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
ВСТАНОВИВ:
Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року задоволені позовні вимоги ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі - 101684,59 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1762 грн.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року залишено без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 подав 13 липня 2023 року через засоби поштового зв'язку апеляційну скаргу, в резолютивній частині якої виклав вимоги про скасування заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року та ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року про відмову у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення.
Вивчивши матеріли справи, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року, не може бути прийнята до розгляду апеляційним судом, виходячи з наступного.
Частиною 1 ст. 353 ЦПК України встановлено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, визначені у вказаній нормі.
Відповідно до ч.2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Перелік, зазначений у ч. 1 ст. 353 ЦПК України, не містить ухвал про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Відповідно до положено ч.1, 2 3 ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України встановлено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Законодавством не передбачене оскарження ухвали про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення, оскільки така ухвала є підставою для оскарження заочного рішення суду в загальному порядку.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 358 ЦПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо апеляційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає апеляційному оскарженню.
На підставі викладеного, та враховуючи те, що ухвала про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення не підлягає оскарженню в апеляційному порядку, - у відкритті провадження в цій частині апеляційної скарги слід відмовити.
В тексті апеляційної скарги просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення суду, оскільки про рішення суду йому стало відомо лише з додатку "Дія" 22 березня 2023 року. Копію заочного рішення він отримав лише 7 квітня 2023 року. Подав заяву про перегляд заочного рішення, але суд не викликав його в судове засідання призначене на 23 травня 2023 року, та за його відсутності постановив ухвалу, якою відмовив у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення. Про текст ухвали суду від 23 травня 2023 року він дізнався з додатку дія лише 5 липня 2023 року, тому подав до суду заяву про видачу копії такої ухвали. Але копію ухвали так і не отримав.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що заявлене клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Частиною 4 ст. 287 ЦПК України встановлено, що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 354 ЦПК України).
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були врученні у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду (ч.2 ст. 354 ЦПК України).
Відповідно до ст.2, ст. 17 ЦПК України, ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.
Як убачається з матеріалів справи, 6 червня 2018 року Києво-Святошинський районний суд Київської області ухвалив заочне рішення у справі за позовом ПАТ КБ "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
23 травня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області постановив ухвалу, якою залишив без задоволення заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року .
23 травня 2023 року Києво-Святошинський районний суд Київської області надіслав копію ухвали від 23 травня 2023 року на поштову адресу відповідача ОСОБА_1 (а.с.82). Разом з тим, матеріли справи не містять будь-яких доказів (зворотного повідомлення про отримання поштового відправлення, розписки) отримання відповідачем копії такої ухвали.
Апеляційну скаргу відповідач ОСОБА_1 подав 13 липня 2023 року через засоби поштового зв'язку.
Враховуючи наведене, суд вважає, що строк на апеляційне оскарження заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року пропущений відповідачем ОСОБА_1 з поважних причин, а тому такий підлягає поновленню.
Крім того, позивач ОСОБА_1 в тексті апеляційної скарги заявив клопотання про звільнення його від сплати судового збору, оскільки він має статус учасника бойових дій.
Вивчивши матеріали справи та доводи заяви, суд вважає, що таке клопотання підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п.13 ч.1 ст. 5 Закону України " Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій,- у справах, пов'язаних з порушенням їхніх прав.
Відсутність механізму чіткого трактування та розуміння дійсного змісту вказаної норми пункту 13 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" пов'язане з недоліками законодавчої техніки, яка використовувалась законодавцем під час підготовки Закону України "Про судовий збір", проте це не повинно впливати на гарантовані державою пільги при сплаті судового збору, порушувати та обмежувати права учасників бойових дій при їх зверненні до суду, у зв'язку з порушенням будь-яких їх прав, незалежно від характеру, предмета та підстав таких позовів. Таким чином, до 1 вересня 2015 року надання пільг по сплаті судового збору ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту було унормоване частиною другою статті 22 Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту , за змістом якої, такі пільги надавалися у випадках, коли спір виник з відносин, що врегульовані безпосередньо цим Законом, проте з 1 вересня 2015 року правове регулювання пільг по сплаті судового збору здійснюється на підставі пункту 13 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір", який є спеціальним Законом і не містить жодних обмежень для учасників бойових дій щодо предмету судового захисту порушених прав (правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 27 червня 2018 року у справі справа № 572/2088/17).
Таким чином, оскільки ОСОБА_1 має статус учасника бойових ,- наявні правові підстави для звільнення його від сплати судового збору.
Подана апеляційна скарга в частині оскарження заочного рішення суду відповідає вимогам ст. 356 ЦПК України, перешкод для відкриття апеляційного провадження не встановлено.
Відповідно до вимог ст. 359 ЦПК України про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Якщо апеляційна скарга подана з пропуском визначеного цим Кодексом строку, суд у випадку поновлення строку на апеляційне оскарження зупиняє дію оскаржуваного рішення в ухвалі про відкриття апеляційного провадження (ч.4 ст. 359 ЦПК України).
Керуючись ст. ст. 352-361, 369 ЦПК України,суд,-
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті апеляційної скарги ОСОБА_1 в частині оскарження ухвали Києво-Святошинського районного суду Київської області від 23 травня 2023 року про залишення без задоволення заяви про перегляд заочного рішення.
Клопотання задовольнити, поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року.
Звільнити ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в частині оскарження заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Копію ухвали про відкриття провадження разом з копією апеляційної скарги та доданими до неї матеріалами надіслати учасникам справи і встановити їм строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу тривалістю десять днів з моменту отримання копії цієї ухвали.
Роз'яснити учасникам справи, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).
Відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Роз'яснити учасникам справи, що вони мають подати свої заперечення щодо заявлених апелянтом клопотань /якщо такі заявлені/, протягом десяти днів з моменту отримання копії цієї ухвали (ч.3 ст. 359 ЦПК України).
Зупинити дію заочного рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 6 червня 2018 року.
Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя- доповідач: О.І. Шкоріна
Судді: Л.Д. Поливач
А.М. Стрижеус