КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
Апеляційне провадження: Доповідач - Кулікова С.В.
№ 22-ц/824/14542/2023
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м. Київ Справа № 761/9581/23
04 жовтня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді - Кулікової С.В.
суддів - Музичко С.Г.
- Болотова Є.В.
при секретарі - Кіпрік Х.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу за апеляційною скаргою представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Іванченко Ірини Валеріївни на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року, ухваленого під головуванням судді Матвєєвої Ю.О., у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней Віта Володимирівна про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,-
ВСТАНОВИВ:
В березні 2023 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини, яка залишилась після ОСОБА_6 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позов мотивований тим, що тітка позивача ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Після смерті останньої була відкрита спадщина. Батько позивача ОСОБА_6 є рідним братом померлої.
До лютого 2022 року батько постійно проживав у місті Києві, з початком ведення активних бойових дій евакуювався до м. Полтава, де проживав в орендованій квартирі.
В грудні 2022 року його батько повернувся до м. Києва, де його розшукали працівники поліції, від яких він 20.12.2022 року дізнався про смерть своєї сестри, а також про те, що невідома йому особа - ОСОБА_1 намагається заволодіти квартирою померлої.
29.12.2022 року його батько ОСОБА_6 звернувся до приватного нотаріуса Чорней В.В. із заявою про прийняття спадщини, однак нотаріус відмовила йому у прийнятті заяви через пропуск визначеного законом строку на прийняття спадщини.
ІНФОРМАЦІЯ_2 батькопозивача ОСОБА_6 помер.
28.02.2023 року позивач звернувся до приватного нотаріуса Чорней В.В. із заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_6 у порядку спадкової трансмісії після смерті свого батька ОСОБА_6 , однак нотаріусом йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв'язку із пропуском строку на прийняття спадщини.
Посилаючись на те, що він пропустив строк звернення до нотаріальної контори із поважних причин, позивач просив визначити додатковий строк для прийняття спадщини.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , яка діє в інтересах малолітніх ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_1 , третя особа приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задоволено.
Визначено ОСОБА_2 , додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , тривалістю 45 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Іванченко І.В. звернулася з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначала, що відсутність відомостей про смерть спадкодавця не може вважатися об'єктивною причиною, що перешкоджала ОСОБА_6 , в тому числі і його сину ОСОБА_2 прийняти спадщину після смерті ОСОБА_6 , які фактично стверджують, що знали про постійне місце проживання померлої, з дотриманням загальноприйнятних норм поведінки мали можливість цікавитися життям та здоров'ям спадкодавця, а отже, знати про її смерть.
Вказувала на те, що позивач не надав переконливих доказів, що він і його померлий батько не могли знати про смерть рідної сестри і тітки, а посилання на той факт, що брат померлої тимчасово вимушений був переїхати проживати до м. Полтава, є відповідною обґрунтованою обставиною, яка перешкоджала йому дізнатися про смерть рідної сестри.
Наголошувала, що від моменту смерті до моменту вступу в спадщину пройшов один рік і два місяці, а те, що останній місяць прийняття спадщини співпав з початком збройної агресії РФ проти України, не можуть об'єктивно свідчити про пропуску строку з поважних причин.
Посилалася на те, що усі зазначені у позові обставини не свідчать про наявність у позивача та його померлого батька реальних перешкод для прийняття спадщини у період з 06.10.2021 року по 06.08.2022 року.
Представник ОСОБА_2 адвокат Волков А.С. подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду - без змін, посилаючись на те, що рішення суду є законним та справедливим. Вказав, що твердження відповідача, щодо відсутності об'єктивних причин, що перешкоджали прийняти спадщину у встановлений законом строк, ґрунтуються на його власному оціночному судженні змісту ч. 3 ст. 1272 ЦК України, а наведені в апеляційній скарзі висновки Верховного Суду з питань застосування норм права не є релевантними та не стосуються випадку, що розглядається. Висновки щодо застосування норм права формувались судом за інших фактичних обставин, які не є подібними.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Іванченко І.В. підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.
Позивач ОСОБА_2 та його представник Волков А.А. проти доводів апеляційної скарги заперечували та просили залишити її без задоволення.
Заслухавши доповідь судді Кулікової С.В., пояснення учасників справи, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 27.12.2022 року Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
Свідоцтвами про народження підтверджено, що ОСОБА_6 народилась ІНФОРМАЦІЯ_4 , а ОСОБА_6 народився ІНФОРМАЦІЯ_5 . Батьками обох є ОСОБА_8 та ОСОБА_9 .
Відповідно до свідоцтва про народження позивач ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_6 , його батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_10 .
Таким чином судом встановлено, що позивач є сином ОСОБА_6 та племінником ОСОБА_3 .
Після смерті ОСОБА_3 залишилось спадкове майно у вигляді квартири АДРЕСА_1 .
Крайній строк для подання нотаріусу заяви про прийняття спадщини закінчився 06.04.2022 року.
Основною причиною пропуску позивачем строку є те, що на момент відкриття спадщини ані позивачу, ані його батькові не було відомо про смерть спадкодавця.
Як встановлено судом і підтверджується матеріалами справи батько позивача ОСОБА_6 орендував квартиру в м. Полтава (договір оренди від 20.03.2022 року), куди евакуювався у зв'язку із початком ведення активних бойових дій на території Києва.
Тільки в грудні 2022 року батько позивача ОСОБА_6 повернувся до м. Києва.
З інформації, наданої Шевченківським управлінням поліції ГУНП у місті Києві, вбачається, що 20.12.2022 року оперуповноваженим ССП Шевченківського УП ГУНП в м. Києві повідомлено ОСОБА_6 про смерть ОСОБА_3 .
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. від 29.12.2022 року ОСОБА_6 відмовлено у прийнятті заяви про прийняття спадщини за законом після смерті його сестри ОСОБА_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_6 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть.
28.02.2023 року позивач ОСОБА_2 звернувся до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. із заявою про прийняття спадщини в порядку спадкової трансмісії.
Постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Чорней В.В. від 03.03.2023 року ОСОБА_2 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії у зв'язку із пропущенням встановленого законом строку для прийняття спадщини.
При цьому було роз'яснено, що питання про визначення додаткового строку для подання заяви може бути вирішено судом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивач, як і його батько, не мав можливості вчасно подати відповідну заяву до нотаріальної контори з поважних причин, оскільки не знали про смерть спадкодавця, через активні бойові дії в м. Києві, які змусили ОСОБА_6 тимчасово евакуюватись до м. Полтави.
Такий висновок суду ґрунтується на нормах матеріального та процесуального права.
Згідно зі статтями 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1217, 1223 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки. У другу чергу право на спадкування за законом мають рідні брати та сестри спадкодавця, його баба та дід як з боку батька, так і з боку матері (статті 1261-1262 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.
За загальним правилом, визначеним частиною першою статті 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до статті 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Таким чином, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. Такі причини визначаються у кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які пов'язані, зокрема з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Відповідно до статті 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обов'язкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Право на прийняття спадщини у цьому випадку здійснюється на загальних підставах протягом строку, що залишився. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він подовжується до трьох місяців.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд має досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Оцінюючи доводи про поважність причин пропуску строку звернення із заявою про прийняття спадщини суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про наявність причин, пов'язаних з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій у зв'язку з веденням на території міста Києва активних бойових дій. Судом також встановлено право позивача на спадкування у порядку спадкової трансмісії після смерті ОСОБА_6 .
Ухвалюючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції із урахуванням норм матеріального права, правильно встановивши фактичні обставини справи, які мають суттєве значення для її вирішення, враховуючи аргументи та доводи сторін у справі, дійшов обґрунтованих висновків про наявність підстав, передбачених статтею 1272 ЦК України, для поновлення позивачу строку для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
Доводи апеляційної скарги про те, щозазначені у позові обставини не свідчать про наявність у позивача та його померлого батька реальних перешкод для прийняття спадщини у період з 06.10.2021 року по 06.08.2022 року, колегія суддів відхиляє, оскільки вони спростовані висновком суду, що ґрунтується на системній оцінці зібраних у справі доказів.
Відповідно до частин першої-третьої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Реалізація принципу змагальності сторін в цивільному процесі та доведення перед судом обґрунтованості своїх вимог є конституційною гарантією, передбаченою у статті 129 Конституції України.
Справедливість судового розгляду повинна знаходити свою реалізацію, зокрема у здійсненні судом правосуддя без формального підходу до розгляду кожної конкретної справи. Дотримання цього принципу є надзвичайно важливим під час розгляду судових справ, оскільки його реалізація слугує гарантією того, що сторона, незалежно від рівня її фахової підготовки та розуміння певних вимог цивільного судочинства, матиме можливість забезпечити захист своїх інтересів.
Враховуючи доведеність позивачем наміру його батька ОСОБА_6 прийняти спадщину після смерті його сестри ОСОБА_6 , та наявність поважних причин не подання заяви про прийняття спадщини у встановлений законом строк, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Розглядаючи спір, який виник між сторонами у справі, суд правильно визначився з характером спірних правовідносин і нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази і дав їм належну оцінку згідно зі статтями 76-78, 81, 89 ЦПК України, правильно встановив обставини справи, внаслідок чого ухвалив законне й обґрунтоване судове рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Таким чином, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 141, 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Іванченко Ірини Валеріївни - залишити без задоволення.
Рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 18 липня 2023 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 09 жовтня 2023 року.
Головуючий: Судді: