КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
------------------------------------------------------------------------------------------------
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
4 жовтня 2023 року колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі:
суддів ОСОБА_1 ,
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_4 ,
прокурора ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 на вирок Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2023, яким
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.296, ч.4 ст.185 КК України, і призначено йому покарання:
- за ч.4 ст. 296 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 роки;
- за ч.4 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_6 остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_6 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 3 роки, з покладенням на нього обов'язків: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаним вироком встановлено, що ОСОБА_6 06 квітня 2023 року, приблизно о 11 год. 30 хв., разом з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , пересувався вулицею Колекторна у м. Києві на автомобілі марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору.
Так, у ОСОБА_6 , який у цей час перебував на задньому пасажирському сидінні вказаного автомобіля, виник раптовий злочинний умисел, спрямований на вчинення протиправного, грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю.
У подальшому, ОСОБА_6 , реалізуючи свій злочинний умисел, грубо порушуючи громадський порядок, з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, виражаючи таким чином зневажливе ставлення до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правил поведінки і моральності, демонструючи байдуже ставлення до суспільних відносин, не дотримуючись правил поведінки, перебуваючи у салоні автомобіля марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, дістав заздалегідь заготовлений предмет для нанесення тілесних ушкоджень, а саме: предмет схожий на мисливський ніж, яким почав махати у напрямку ОСОБА_9 .
У подальшому, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 скориставшись тим, що ОСОБА_6 перебуває на задньому сидінні автомобіля, відчуваючи загрозу життю та здоров'ю покинули автомобіль.
Крім того, ОСОБА_6 06 квітня 2023 року, приблизно о 12 год. 20 хв., продовжував перебувати на вул. Колекторна у м. Києві, поблизу автомобіля марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, який після вчинення хуліганських дій, був не зачинений, розуміючи, що за його діями ніхто не спостерігає раптово вирішив таємно заволодіти чужим майном, в умовах воєнного стану, введеного з 05 год. 30 хв. 24.02.2022 Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого ЗУ від 24.02.2022 № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про ведення воєнного стану в Україні» на території України введено воєнний стан строком на 30 діб (до 26.03.2022) та який надалі продовжувався.
Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_6 , переслідуючи корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, умисно, усвідомлюючи протиправність своїх дій, шляхом вільного доступу, з салону автомобіля марки «Audi A6», державний номерний знак НОМЕР_1 , зеленого кольору, таємно викрав майно потерпілого ОСОБА_9 , а саме мобільний телефон «Xiaomi Note 8 Pro», зеленого кольору, вартістю 3 500 грн, у прозорому силіконовому чохлі, який матеріальної цінності для потерпілого не становить, з сім-карткою мобільного оператора «life» НОМЕР_2 та сім-карткою мобільного оператора «Київстар» НОМЕР_3 , без залишку на рахунку, та мобільний телефон «Xiaomi Note 8», синього кольору, вартістю 1 766,33 грн.
Після цього, ОСОБА_6 з місця вчинення кримінального правопорушення зник, а викраденим майном розпорядився на власний розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 матеріальну шкоду на загальну суму 5 266,33 грн.
Заступник керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій, не оспорюючи фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень та правильність правової кваліфікації, просить вирок суду скасувати в частині призначеного покарання, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_6 покарання за ч.4 ст.185 КК України у виді 5 років позбавлення волі; за ч.4 ст.296 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно визначити покарання у виді 5 років позбавлення волі. У решті вирок залишити без змін. Також просить дослідити матеріали кримінального провадження, які характеризують особу обвинуваченого.
В обґрунтування поданої апеляційної скарги, прокурор посилається на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого внаслідок м'якості. Зазначає, що суд необґрунтовано дійшов помилкового висновку про можливість виправлення ОСОБА_6 без ізоляції від суспільства, оскільки залишив поза увагою дані про підвищену суспільну небезпечність обвинуваченого та вчиненого ним діяння. Звертає увагу, що обвинуваченим вчинено злочин із застосуванням предмету, заздалегідь заготовленого для нанесення тілесних ушкоджень. Вказує, що обвинувачений без обґрунтованих підстав виявляв прояви невиправданої агресії та залякував потерпілих предметом, схожим на зброю, а після втечі останніх із салону автомобіля, продовжив злочинну діяльність та вчинив крадіжку, що підтверджує його усвідомлення злочинності діяння та безкарності. Стверджує, що в ході судового розгляду не встановлено даних, які дозволяють обґрунтовано застосувати до ОСОБА_6 інститут звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Заслухавши доповідь судді, доводи учасників апеляційного розгляду, провівши судові дебати, заслухавши останнє слово обвинуваченого, вивчивши матеріали справи, обговоривши і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до таких висновків.
Відповідно до ч.3 ст.349 КПК України суд має право, якщо проти цього не заперечують учасники судового провадження, визнати недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. При цьому суд з'ясовує, чи правильно розуміють зазначені особи зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснює їм, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Як вбачається з оскаржуваного вироку, суд першої інстанції розглянув кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 в порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України, обмеживши обсяг доказів, що підлягають дослідженню, допитом обвинуваченого та дослідженням матеріалів справи, що характеризують особу обвинуваченого і матеріалів щодо речових доказів і процесуальних витрат.
Однак в ході апеляційного розгляду, колегією суддів було встановлено, що суд не дотримався вимог ч.3 ст.349 КПК України.
Так, в ході судового розгляду суд першої інстанції з'ясував у обвинуваченого, чи не заперечує він щодо розгляду справи в порядку ч.3 ст.349 КПК України та роз'яснив йому обмеження, які застосовуються під час оскарження рішення, постановленого за результатами такого судового розгляду.
Однак, суд не звернув увагу на те, що в частині обвинувачення ОСОБА_6 за ч.4 ст.296 КК України, фактичні обставини кримінального провадження, які містяться в обвинувальному акті, і обставини, які виклав обвинувачений під час надання показань в суді, є різними.
Зокрема, як вбачається з журналу судового засідання Дарницького районного суду м. Києва від 02.06.2023, ОСОБА_6 хоч і повідомив, що визнає вину у пред'явленому йому обвинувачені, але надав показання, в яких фактично вказав, що кримінальне правопорушення вчинив з мотивів помсти та особистої неприязні до потерпілого, а не з мотивів явної неповаги до суспільства. Такі ж пояснення обвинувачений надав і під час апеляційного розгляду.
Наведені показання ОСОБА_6 свідчать про те, що він фактично не погоджувався з обставинами грубого порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, як про це зазначено в обвинувальному акті, та оспорював фактичні обставини щодо мотиву вчинення ним кримінального правопорушення, що свідчить про наявність сумнівів у повному розумінні обвинуваченим фактичних обставин кримінального правопорушення.
Таким чином, приймаючи рішення про проведення судового засідання в порядку ч.3 ст.349 КПК України, суд не надав належної оцінки невідповідні поясненням ОСОБА_6 та викладеним в обвинувальному акті фактичним обставинам, а також не перевірив обставин щодо спрямованості його мотиву, що є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та ставить під сумнів законність постановленого вироку.
Згідно з ч.1 ст.412 КПК України істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.409 КПК України істотне порушення вимог кримінального процесуального закону є підставою для скасування або зміни вироку.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а вирок суду першої інстанції скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу заступника керівника Київської міської прокуратури ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Дарницького районного суду м. Києва від 08.06.2023 щодо ОСОБА_6 скасувати і призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
СУДДІ:
_________________ _________________ _________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3