Справа №756/7147/23 Головуючий в суді І інстанції - Шевчук А.В.
Провадження № 33/824/3847/2023 Доповідач в суді II інстанції - Свінціцька О.П.
КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04 жовтня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд
в особі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Свінціцької О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисників ОСОБА_1 , адвокатів Овчаренка С.М. та Кізіми В.В. на постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року,
ВСТАНОВИВ:
Постановою судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за те, що він, 27 травня 2023 року о 16 годині 28 хвилин, керував транспортним засобом «Mazda», номерний знак НОМЕР_1 по просп. С.Бандери, 10Б/16 в м. Києві з ознаками наркотичного сп'яніння. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР.
У апеляційній скарзі захисників Овчаренка С.М. та Кізіми В.В. указано на незаконність, необгрунтованість постанови судді та необхідність її скасування у зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права, та невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи. В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисники зазначили, що ОСОБА_1 в у вчиненні адміністративних правопорушень винним себе не вважає, так як він не здійснював рух автомобілем «Mazda», номерний знак НОМЕР_1 , автомобіль стояв і він не міг рухатися через поломку ключа запалення. При цьому матеріали справи, у тому числі долучений працівниками поліції відеозапис з нагрудної камери також не містить доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, на переконання захисників, з наданого відеоматеріалу не вбачається наявності ознак наркотичного сп'яніння в ОСОБА_1 , а, відповідно і необхідності у зв'язку з цим проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, оскільки ОСОБА_1 не був водієм в розумінні вимог чинного законодавства При цьому захисниками звернута увага на протиправну поведінку працівників поліції, які образливо висловлювались на адресу громадянина України ОСОБА_1 . Також в обґрунтування доводів апеляційної скарги захисники вказували на те, що ОСОБА_1 не був відсторонений від керування транспортним засобом, а наявний в матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери працівників поліції є неналежним доказом, оскільки з вказаного відеозапису неможливо об'єктивно встановити наявність самого факту правопорушення. Крім того, ОСОБА_1 не було роз'яснено його прав, передбачених ст. 268 КУпАП. За таких обставин захисники просили скасувати постанову Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
В судові засідання, призначені на 23.08.2023р. та 04.10.2023р. ОСОБА_1 та його захисники не з'явились, були належним чином повідомлені про дату та час розгляду справи. Захисники Кізіма В.В. та Овчаренко С.М. вдруге направили до суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю в інших справах, однак доказів, які б підтверджували вказані обставини, до суду апеляційної інстанції не подали. За таких обставин суд вважає, що учасники повторно не з'явились до суду без поважних причин, а тому вважає за можливе провести розгляд справи у їх відсутності.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.
Висновки судді місцевого суду про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні ним вимог п.2.5 ПДР України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають фактичним обставинам справи, підтверджуються дослідженими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованими.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази суддя місцевого суду дійшов до обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, правильності кваліфікації його дій за ч.1 ст. 130 КУпАП, необхідності накладення на нього стягнення та на законних підставах, із дотриманням вимог ст. 23 і 33 КУпАП наклав на нього стягнення у межах санкції, передбаченої ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги захисників щодо неповноти дослідження обставин справи не ґрунтуються на матеріалах справи, із яких вбачається, що усі обставини справи суддею були досліджені всебічно, повно і об'єктивно, висновки судді ґрунтуються як на матеріалах справи, так і на вимогах закону.
Так, суддею вірно встановлено та наведено в постанові, що ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР, оскільки водій повинен на вимогу працівників поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння.
Як вбачається з матеріалів справи, працівниками поліції було запропоновано ОСОБА_3 пройти медичний огляд на стан наркотичного сп'яніння внаслідок виявлення таких ознак як неприродна блідість обличчя, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
Відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому суд зважає на те, що мотиви відмови від проходження огляду на стан сп'яніння не мають значення для висновків про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про те, що матеріали провадження не містять доказів на підтвердження факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, суд, вважає їх безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.
Як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, який долучений до матеріалів справи, в ході з'ясування працівниками поліції обставин вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, останній знаходився за кермом авто, працівникам поліції щодо поломки авто нічого не вказував, натомість пояснив що чекає дзвінка від друга, щоб останній пояснив де припаркуватися, проте не встиг зателефонувати. Таким чином, як вбачається з наявного відеозапису ОСОБА_1 не заперечував факт керування ним транспортним засобом. З урахуванням викладеного суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги захисників в цій частині.
Доводи апеляційної скарги захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, а також що працівниками поліції ОСОБА_1 не були роз'яснені права, не роз'яснено суть вчиненого правопорушення та наслідки відмови від проходження огляду на стан сп'яніння, повністю спростовуються відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що працівниками поліції водію ОСОБА_1 роз'яснено його права, суть вчиненого правопорушення, вказані ознаки сп'яніння, на підставі яких працівниками поліції було запропоновану ОСОБА_1 прийти огляд на стан наркотичного сп'яніння та роз'яснені наслідки такої відмови.
Доводи апеляційної скарги про те, що працівники поліції намагались незаконно підкинути в автомобіль наркотичні засоби, спростовуються матеріалами справи, а саме, відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, який не містить даних щодо зазначених обставин.
Також суд вважає безпідставними доводи апеляційної скарги про те, що долучений до матеріалів справи відеозапис з нагрудної камери працівників поліції не є належним та допустимим доказом у справі. Так, на даному відеозаписі об'єктивно зафіксовані обставини адміністративного правопорушення в обсязі, достатньому для вирішення питання про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та винуватості ОСОБА_1 у його вчиненні. Із цього відеозапису вбачається те, що ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння. При цьому суд звертає увагу на те, що вимога про необхідність проходження огляду на стан наркоично сп'яніння була доволі чіткою і зрозумілою для сприйняття, а відмова ОСОБА_1 була такою, яка не ставила під сумнів факт відмови. Із урахуванням викладеного суд приходить до висновку про те, що наданий відеозапис є належним та допустимим доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Доводи захисників щодо відсутності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння суд вважає такими, що не ґрунтуються на вимогах закону та матеріалах справи, оскільки ознаки наркотичного сп'яніння, які стали підставою для вимоги про проходження огляду на стан сп'яніння, поліцейськими викладені у протоколі про адміністративне правопорушення. Суд при цьому зважає на те, що підставою для висунення вимоги про необхідність проходження огляду на стан сп'яніння є суб'єктивне припущення поліцейського про перебування особи у стані наркотичного сп'яніння, яке ґрунтується на наявності у особи ознак наркотичного сп'яніння, перелік яких визначений у п.4 розділу І Інструкції.
Доводи захисників про те, що ОСОБА_1 не було відсторонено від керування транспортним засобом, не спростовують правильності висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Інші доводи, які наведені захисниками у апеляційній скарзі, не спростовують правильність висновків суду першої інстанції щодо необхідності притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності ч.1 ст. 130 КУпАП та не дають підстав для визнання незаконною та необґрунтованою ухваленої щодо нього постанови та її скасування.
З урахуванням викладеного суд вважає, що у ході розгляду цієї справи у суді першої інстанції із належною повнотою були доведені як подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП так і вина ОСОБА_1 у його вчиненні.
Отже, розгляд цієї справи суддею місцевого суду проведений відповідно до вимог закону, при її розгляді та ухваленні рішення суддею дотримані вимоги ст. 23, 245, 280 КУпАП, рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності із накладенням стягнення є обґрунтованим і належним чином мотивоване. Підстав для скасування чи зміни постанови судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 суд не вбачає, у зв'язку із чим залишає цю постанову без змін, а апеляційну скаргу захисників без задоволення.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд,
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу захисників ОСОБА_1 , адвокатів Овчаренка С.М. та Кізіми В.В. залишити без задоволення.
Постанову судді Оболонського районного суду м. Києва від 03 липня 2023 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.П. Свінціцька