КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого суддіОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Харків, проживав за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України,
за участю: прокурора захисника ОСОБА_7 , ОСОБА_5 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Приймаючи оскаржуване рішення слідчий суддя зазначив про наявність підстав для задоволення клопотання слідчого, враховуючи наявність обґрунтованої підозри, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та перебування підозрюваного у розшуку.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого.
Захисник вважає оскаржувану ухвалу незаконною та необґрунтованою у зв'язку з невідповідністю висновків суду фактичним обставинам провадження та неповнотою судового розгляду.
Зокрема, зазначає, що ОСОБА_6 не було повідомлено про підозру.
Так, в матеріалах провадження міститься повідомлення про підозру від 25 липня 2023 року, однак без відмітки про його вручення підозрюваному. Відповідно до запиту про міжнародну правову допомогу від 25 липня 2023 року, слідчий просить компетентні органи Держави Ізраїль встановити місце проживання ОСОБА_6 , вручити йому письмове повідомлення про підозру від 25 липня 2023 року та другий примірник повідомлення про підозру із відмітками повернути слідчому.
Разом з тим, у вказаному запиті також відсутня будь яка інформація про його прийняття до виконання компетентними органами Держави Ізраїль.
З огляду на викладене, захисник вважає, що слідчим не виконано вимоги ст.ст. 135, 278 КПК України, не здійснено заходи щодо повідомлення ОСОБА_6 (громадянина держави Ізраїль) про підозру, не отримано результат міжнародного запиту та вже через три дні, тобто 28 липня 2023 року незаконно подано до суду клопотання про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
При цьому, на обґрунтування такого клопотання, слідчим не додано жодного доказу, отриманого після набуття формального статусу підозрюваного, що ОСОБА_6 в цей проміжок часу з 25 по 28 липня 2023 року ухилявся від досудового розслідування.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника, який підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягаєзадоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Головним слідчим управлінням Державного бюро розслідувань здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 12 березня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021000000000545, за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України, та за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 110 КК України.
25 липня 2023 року ОСОБА_6 складено повідомлення про підозру у вчиненні державної зради, тобто діянні, умисно вчиненому громадянином України на шкоду суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканості, обороноздатності, державній, економічній чи інформаційній безпеці України: наданні іноземній державі допомоги в проведенні підривної діяльності проти України, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України (зі змінами, внесеними згідно із Законом від 07.10.2014 № 1689-VII).
Відповідно до наявної інформації в матеріалах кримінального провадження ОСОБА_6 03 лютого 2022 року покинув територію України та репатріювався з 14 квітня 2022 року в Ізраїлі, однак точне місцезнаходження підозрюваного органу досудового розслідування наразі не відоме.
25 липня 2023 року у зв'язку з невстановленням місця перебування ОСОБА_6 , останнього у спосіб, передбачений ч. 7 ст. 135 КПК України, повідомлено про підозру шляхом її скерування до Компетентних органів Держави Ізраїль на підставі Європейської конвенції про взаємну допомогу у кримінальних справах 1959 року.
Також, у зв'язку з вищевказаним, 26 липня 2023 року підозрюваного ОСОБА_6 , на підставі ст. 281 КПК України, оголошено у регіональний, державний, міжрегіональний та міжнародний розшук.
01 серпня 2023 рокустарший слідчий в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 , звернулася до слідчого судді Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року клопотання слідчого задоволено.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим і вмотивованим, зважаючи на наступне.
Відповідно до ст. 29 Конституції України, ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше, як на підставах та у порядку, встановлених законом.
Згідно п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України, застосування запобіжного заходу є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: 1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження; 2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора; 3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.
Статтею 177 КПК України встановлено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 1, 6 ст. 193 КПК України, розгляд клопотання про застосування запобіжного заходу здійснюється за участю прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, його захисника, крім випадків, передбачених частиною шостою цієї статті. Слідчий суддя, суд розглядає клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених ст. 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, що свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Обираючи підозрюваному ОСОБА_6 у порядку ч. 6 ст. 193 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчим суддею встановлено, що матеріали провадження містять достатні дані, які підтверджують існування обґрунтованої підозри у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 111 КК України.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчий суддя дослідив клопотання про обрання запобіжного заходу і матеріали, які його обґрунтовують, та, всупереч доводам захисника, правильно встановив, що наведені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю доказів, які викладені у клопотанні слідчого та доданих до нього матеріалах. Враховуючи при цьому те, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на наведені у клопотанні старшого слідчого докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 згаданого кримінального правопорушення.
Тобто, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування стосовно обґрунтованості повідомленої ОСОБА_6 підозри, та порядку її вручення, чогось очевидно недопустимого чи такого, що не підтверджується доказами, не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів, а тому посилання захисника на порушення встановленого кримінальним процесуальним законодавством порядку повідомлення ОСОБА_6 підозри у вчиненні вказаного кримінального правопорушення слід визнати безпідставними.
На переконання колегії суддів органом досудового розслідування вжито всіх можливих та достатніх заходів для встановлення місцезнаходження підозрюваного ОСОБА_6 та вручення йому повідомлення про підозру.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, всупереч стверджень автора апеляційної скарги, дійшов правильного висновку про їх наявність з огляду на конкретні обставини кримінального провадження. Зокрема, наявні в матеріалах кримінального провадження докази та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися і фактично переховується від органів досудового розслідування.
З урахуванням наведеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_6 .
Також, слід зазначити, що Кримінальний процесуальний кодекс України жодним чином не обумовлює ухвалення судового рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою доведеністю факту перебування особи у міжнародному розшуку, але визначає необхідність оголошення такого розшуку (ч. 6 ст. 193, ч. 2 ст. 281 КПК України), що в даному випадку і було здійснено органом досудового розслідування (т. 1 а.п. 84-85).
З огляду на вищевикладене у сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів вважає, що слідчий суддя з дотриманням вимог ч. 6 ст. 193 КПК України обрав відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки саме такий запобіжний захід є необхідним у даному випадку для виконання завдань кримінального провадження.
Доводи викладені в апеляційній скарзі захисника не спростовують висновків слідчого судді щодо наявності підстав для обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу. При цьому, слід зазначити, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за відсутності підозрюваної особи в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України не є остаточним застосуванням стосовно особи запобіжного заходу, натомість, за своєю правовою природою не призводить до негайного взяття особи під варту, а виступає підставою для затримання й доставки цієї особи до місця кримінального провадження.
Так, відповідно до положень вищевказаної ч. 6 ст. 193 КПК України, у разі обрання стосовно підозрюваної особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за її відсутності, після затримання такої особи та не пізніш як через 48 годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю такої особи розглядає питання про застосування стосовно неї обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід.
За таких обставин, апеляційний суд констатує, що в даному випадку така ухвала про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є документом, на підставі якого здійснюється затримання особи як на території України, так і за її межами, здійснюється доставка особи до місця кримінального провадження, а також ухвалюється рішення про застосування запобіжного заходу або екстрадиційного арешту для забезпечення видачі особи з метою притягнення до кримінальної відповідальності.
Істотних порушень вимог КПК України, які б перешкодили чи могли перешкодити слідчому судді місцевого суду постановити законну та обґрунтовану ухвалу, колегією суддів апеляційної інстанції не виявлено.
Зважаючи на викладене, рішення слідчого судді є законним, обґрунтованим і вмотивованим, оскільки постановлене згідно норм матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України, та ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені достатніми даними, дослідженими та об'єктивно оціненими судом, в порядку та в межах, передбачених на даній стадії кримінального провадження, натомість доводи та твердження захисника, про які йдеться в поданій апеляційній скарзі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає - безпідставними, у зв'язку з чим приходить до висновку про залишення її без задоволення.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 01 серпня 2023 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого в особливо важливих справах Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_7 та обрано підозрюваному ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 , - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 757/32746/23-к Справа №11-сс/824/5044/2023 Категорія: ст.183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_9 Доповідач: ОСОБА_1