КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 28 вересня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Дніпро, громадянка України, заміжня, офіційно не працевлаштована, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судима,
підозрюваної у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваної ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 вересня 2023 року, визначено заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу, слідчий суддя врахував наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваної у їх сукупності та прийшов до висновку, що інші більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою, не здатні запобігти встановленим ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваної.
Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 , подав апеляційну скаргу з доповненнями до неї, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року та застосувати відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, змінити розмір застави та визначити заставу в розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необгрунтованою з огляду на наступне.
Зазначає про необґрунтованість підозри, повідомленої ОСОБА_6 .
Вказує, що в матеріалах клопотання міститься ряд роздруківок протоколів за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, проте не долучено ухвал слідчих суддів апеляційного суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування, що, на думку захисника, ставить під сумнів законність проведення таких дій.
Зауважує, що в повідомленні про підозру часто використовується дублювання функцій та положень учасника злочинної організації, що, як вважає, є штучно створеним з метою обтяження злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_6 , щоб її дії за версією слідства можна було кваліфікувати за ч. 1, ч. 2 ст. 255 КК України.
На переконання захисника, стороною обвинувачення не доведено існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, та недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання заявлених у клопотанні ризиків.
Зазначає, що враховуючи відсутність будь-яких порушень за час досудового розслідування і під час затримання, ризик переховування ОСОБА_6 від правосуддя відсутній, усі речові докази та документи по справі зібрані, підстав передбачати незаконний вплив на свідків немає.
Вважає, що ризик незаконно впливати на потерпілих, свідків чи інших підозрюваних спростовується зайнятістю ОСОБА_6 у вихованні дитини та позитивною поведінкою під час досудового розслідування, наданням показів та сприянням досудовому розслідуванню, а також тим, що підозрювана фізично знаходиться в м. Полтава, а всі свідки і потерпілі перебувають в інших регіонах України та за її межами.
Вказує, що ОСОБА_6 , надала покази у даному кримінальному провадженні, що підтверджується її протоколом допиту від 02 серпня 2023 року.
Зауважує, що ОСОБА_6 перебуває в шлюбі, має малолітню дитину, чоловік є офіцером та знаходиться в зоні бойових дій.
Стверджує, що нагляд за дворічним сином здійснювала ОСОБА_6 , при її затриманні в м. Полтава останній залишився із сестрою підозрюваної, яка фактично працює у м. Харкові та якій потрібно повертатися на роботу, а дитині необхідна присутність матері.
Також звертає увагу, що на утриманні ОСОБА_6 перебуває батько похилого віку та хвора матір, яка потребує догляду і обстеження у лікарів.
Вважає, що відносно ОСОБА_6 достатньо застосувати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Зазначає, що з урахуванням майнового стану ОСОБА_6 , яка до того ж є внутрішньо переміщеною особою, застава в розмірі 805 200 гривень є не співрозмірною з рівнем її доходу та членів її сім'ї та, на переконання захисника, необхідно встановити розмір застави у розмірі 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Заслухавши доповідь судді, пояснення підозрюваної та її захисника, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, виступ прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив залишити ухвалу суду першої інстанції без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги з доповненнями до неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Оболонським управлінням поліції Головного управління національної поліції у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 27 серпня 2021 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 42021102050000149, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України.
02 серпня 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру в участі у злочинній організації; у вербуванні людини з метою експлуатації, з використанням обману та уразливого стану потерпілого, вчиненому злочинною організацією; ті самі дії, вчинені повторно, тобто у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України.
03 серпня 2023 року старший слідчий слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком до 60 днів, без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Оболонськогорайонного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року клопотання слідчого задоволено частково, відносно підозрюваної ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 вересня 2023 року, визначено заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень.
Таке рішення слідчого судді колегія суддів вважає законним, обґрунтованим та вмотивованим, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з ст. 177 КПК України метою і підставами застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених в ст. 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності усі обставини, в тому числі і ті, які зазначені в ч. 1 ст. 178 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Аналогічне відображення принципів вирішення питання застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та продовження строків тримання під вартою щодо особи міститься і в положеннях ст.ст. 177, 178, 183 КПК України.
Під час апеляційного розгляду, встановлено, що рішення слідчим суддею прийнято з дотриманням вищезазначених вимог національного та міжнародного законодавства.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому була допитана підозрювана, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Під час судового розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд з'ясував питання про те, чи підтверджується наявність зазначених у клопотанні слідчого підстав для застосування запобіжного заходу, передбачених статтею 177 КПК України.
Відповідно до ст. 178 КПК України, судом також враховано вагомість наявних доказів про причетність підозрюваної до вчинення вищезазначених кримінальних правопорушень, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваній у разі визнання її винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, а також дані про її особу, в їх сукупності.
Перевіряючи доводи та обставини, на які посилається слідчий у клопотанні, слідчим суддею з'ясовано, що наведені у клопотанні дані свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 149 КК України. Виклад обставин, що дають підстави підозрювати ОСОБА_6 у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень, слідчим зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, що їх підтверджують.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Крім того, слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
За таких умов, слідчий суддя, як уважає колегія суддів, дослідивши, матеріали клопотання та долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, оскільки об'єктивно зв'язують її з ними, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрювана могла вчинити дані правопорушення.
При цьому слід зауважити, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів. Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_6 , чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. Не виявлено таких обставин і колегією суддів.
Обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
Відповідно до змісту ст.ст. 177, 183 КПК України, крім наявності обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінальних правопорушень, тримання під вартою має бути обумовлено доведеністю обставин, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Достатні дані при цьому повинні бути не уявними або ж припустимими, а конкретними, визначеними, необхідними, підтвердженими відповідними доказами, які б в сукупності свідчили про наявність підстав, що були достатніми для застосування запобіжного заходу.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, всебічно з'ясував усі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, при цьому заслухав пояснення як сторони обвинувачення, так і сторони захисту, та навів в ухвалі мотиви необхідності задоволення клопотання слідчого.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
На підставі вищевикладеного, а також, враховуючи дані про особу підозрюваної, в їх сукупності, колегія суддів, приходить до висновку про доведеність слідчим у клопотанні ризику можливості підозрюваною переховуватися від органів досудового розслідування, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне, в матеріалах провадження відсутні.
Матеріали судового провадження містять докази про існування інших ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваної, зокрема, можливості ОСОБА_6 незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення, які поряд із ризиком можливості переховуватися від органів досудового розслідування та суду теж залишаються існувати та вірогідність їх настання є досить високою.
Наведене нівелює доводи сторони захисту про відсутність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.
Посилання в апеляційній скарзі на дані, що характеризують особу підозрюваної, не спростовують висновки суду про те, що ОСОБА_6 може вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України і не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
За таких обставин, під час розгляду клопотання органу досудового розслідування, як того вимагає закон, слідчий суддя встановив наявність достатніх підстав вважати, що обставини визначені п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному кримінальному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам є обґрунтованими, оскільки вони належним чином вмотивовані та доведені слідчим і прокурором, при цьому підтверджуються матеріалами провадження.
З урахуванням викладеного, на думку колегії суддів, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність застосування виняткового запобіжного заходу відносно підозрюваної ОСОБА_6 , оскільки встановлені судом обставини достатньо переконливо підтверджують, що інші менш суворі запобіжні заходи, у тому числі у вигляді домашнього арешту, не можуть забезпечити виконання підозрюваною процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Даних, на які посилається в апеляційній скарзі захисник і які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваної під вартою матеріали судового провадження не містять.
Крім того, слідчий суддя правильно визначив розмір застави підозрюваній, оскільки розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні, врахувавши при цьому існуючі ризики та дані про особу підозрюваної у їх сукупності, визначив заставу у розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що належним чином забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків у випадку внесення застави.
Усі інші обставини згідно з вимогами КПК України будуть встановлюватись і перевірятись під час подальшого досудового розслідування та розгляду кримінального провадження по суті.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що слідчий суддя при розгляді клопотання слідчого дослідив усі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та вмотивованого рішення відповідно до вимог ст. 370 КПК України, а зазначені в апеляційній скарзі доводи та підстави, з яких захисник просить скасувати ухвалу слідчого судді, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду провадження і не є визначеними законом підставами для скасування оскаржуваного рішення.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не виявлено і не вбачаються такі зі змісту апеляційної скарги.
Суд обґрунтовано, у відповідності з вимогами ст.ст. 177, 178, 183, 194 КПК України, з урахуванням тяжкості кримінальних правопорушень, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_6 , та даних про її особу в їх сукупності, застосував запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, а тому підстав для скасування ухвали слідчого судді, колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 03 серпня 2023 року, якою задоволено частково клопотання старшого слідчого слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене прокурором Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 , та застосовано відносно підозрюваної ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 30 вересня 2023 року, визначено заставу в розмірі 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 805 200 гривень, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_6 ,- без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 756/9867/23 Справа №11-сс/824/5046/2023 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1