КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
1[1]
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві 25 вересня 2023 року апеляційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2023 року, відносно
ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Фастів Київської області, громадянин України, офіційно не працевлаштований, неодружений, зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України,
за участю: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 ,
ВСТАНОВИЛА:
Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 30 жовтня 2023 року, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі цілодобово не залишати місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 .
Не погоджуючись з таким рішенням, прокурор Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2023 року та постановити нову ухвалу, якою застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, без визначення розміру застави. У разі прийняття судом рішення щодо можливості застосування застави, визначити підозрюваному заставу в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 000 гривень.
Вважає ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою.
Зазначає, що характер та обставини кримінального правопорушення, у вчинені якого підозрюється ОСОБА_6 , характеризують його як особу, здатну до протидії досудовому розслідуванню шляхом впливу на свідків, інших можливих підозрюваних, фальсифікації доказів причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, при цьому, на даному етапі досудового розслідування досліджуються обставини вчинення підозрюваним злочину.
Вказує про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів відносно ОСОБА_6 та про необхідність ізоляції останнього на час досудового розслідування від суспільства, що є можливим лише у разі тримання його під вартою.
На переконання прокурора, аргументи стосовно можливості незастосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не переважають вимог громадського інтересу, який полягає у необхідності встановлення істини у справі, недопущенні перешкоджання цьому, забезпеченні належної процесуальної поведінки підозрюваного і виконання ним процесуальних обов'язків.
Зауважує, що враховуючи особу підозрюваного, обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого злочину, розмір вилучених психотропних речовин, дослідження в рамках кримінального провадження інших епізодів злочинної діяльності - вилучення за місцем проживання інших заборонених речовин у великій кількості, можливість продовження підозрюваним протиправної діяльності у разі внесення останнім застави, наявності значної суспільної небезпеки, спричиненої його діями, яка полягає у створенні загрози в спричиненні шкоди найвищим цінностям, які охороняються Конституцією України, а саме життю та здоров'ю інших осіб у вигляді втягнення їх у наркотичну залежність, є доцільним не визначити розмір застави ОСОБА_6 під час застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вважає, що у разі прийняття судом рішення про можливість визначення підозрюваному ОСОБА_6 застави як альтернативного запобіжного заходу, з урахуванням положень ч. 5 ст. 182 КПК України, тяжкості та специфіки кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 , розмір завданої майнової шкоди, дані про особу підозрюваного, доцільно визначити заставу у розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 000 гривень, оскільки саме такий розмір застави може гарантувати належне виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та є абсолютно помірним для нього з огляду на обсяги та вартість вилучених заборонених речей та предметів обігу.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити, доводи підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги та просили залишити ухвалу слідчого судді без змін, вивчивши матеріали провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Як убачається з матеріалів судового провадження, Фастівським районним управлінням поліції Головного управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості якого 26 серпня 2023 року внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023111260000268, у тому числі за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
26 серпня 2023 року ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та наступного дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України.
30 серпня 2023 року ОСОБА_6 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та повідомлено про нову підозру у незаконному виготовленні, зберіганні психотропних речовин, в особливо великих розмірах, з метою збуту за попередньою змовою групою осіб, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
31 серпня 2023 року начальник відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , звернувся до слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави, а у разі прийняття судом рішення щодо можливості її застосування, визначити заставу в розмірі 1000 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 2 684 000 гривень.
Ухвалою слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2023 року в задоволенні клопотання слідчого відмовлено та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, врахував дані про особу підозрюваного у їх сукупності. Водночас прийшов до висновку, що прокурором не доведено недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання встановленим ризикам.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком слідчого судді з огляду на наступне.
Відповідно до вимог ст. 2 КПК України основними завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
При вирішенні клопотання про застосування запобіжного заходу для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя, суд згідно змісту вимог ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального процесуального закону слідчим суддею не дотримані.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор, слідчий доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Під час розгляду вказаного клопотання слідчий суддя з'ясував, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 307 КК України.
З ухвали суду та журналу судового засідання вбачається, що наведені у клопотанні слідчого підстави для застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою перевірялись при розгляді клопотання. При цьому був допитаний підозрюваний, вислухана думка прокурора та захисника, з'ясовані інші обставини, які мають значення при вирішенні питання застосування запобіжного заходу.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочинів, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, з огляду на наведені у клопотанні органу досудового розслідування докази у слідчого судді були всі підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 вказаного кримінального правопорушення.
Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що висновок слідчого судді про існування ризиків, визначених ст. 177 КПК України, а саме можливість підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування, суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків та іншого підозрюваного в цьому жкримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, є обґрунтованим з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Разом з тим, як вважає колегія суддів, застосовуючи відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту слідчий суддя, в порушення вимог ст.ст. 177, 178 КПК України, не в повній мірі дотримався вимог кримінального процесуального закону України, не співставив існуючі у справі ризики, характер кримінального правопорушення та його наслідки, з реальною можливістю забезпечити цим запобіжним заходом впевненість у тому, що ОСОБА_6 не буде порушувати покладені на нього процесуальні обов'язки, про що зазначає в поданій апеляційні скарзі сторона обвинувачення. Тобто висновок слідчого судді про те, що слідчим та прокурором не доведено недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам є передчасним.
Оцінюючи вищевказані обставини, апеляційний суд також зважає на практику ЄСПЛ, зокрема, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
З огляду на викладене, доводи сторони обвинувачення щодо наявності обґрунтованої підозри, заявлених ризиків та неможливості запобігти їм шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою, є обґрунтованими, належними та підтверджуються матеріалами провадження.
На даний час, колегія суддів переконана, що тримання під вартою, як запобіжний захід, в даному випадку є пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також відповідає тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування.
Вказаний запобіжний захід, на думку колегії суддів, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Даних, які б беззаперечно унеможливлювали перебування підозрюваного під вартою, матеріали судового провадження не містять.
Також, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
В ухвалі суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.
Зважаючи на те, що питання застосування або не застосування альтернативного запобіжного заходу є правом суду а не обов'язком, слід дійти висновку, що клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення застави, повинно мати у своєму змісті відповідне обґрунтування неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі внесення ним застави. При цьому, вказані доводи слідчого не повинні бути абстрактними, загальними або шаблонними, як того вимагає практика ЄСПЛ.
З матеріалів судового провадження убачається, що клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, не містить жодного обґрунтування неможливості забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного у разі внесення ним застави, а тому колегія суддів вважає за можливе у даному конкретному випадку визначити підозрюваному ОСОБА_6 розмір застави.
Враховуючи викладене, практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкодити встановленню істини у кримінальному провадженні, обставини кримінального правопорушення, дані про особу підозрюваного ОСОБА_6 у їх сукупності та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України, майновий та сімейний стан підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів приходить до висновку про доцільність визначити підозрюваному ОСОБА_6 заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 гривень, як альтернативу запобіжному заходу у вигляді тримання під вартою, яка буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Крім цього, слід зауважити, що слідчий суддя порушив вимоги ст. 197 КПК України, оскільки від моменту повідомлення про підозру - 27 серпня 2023 року, визначив строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу до 30 жовтня 2023 року, тобто за межами строку досудового розслідування.
З огляду на вищенаведене, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, ухвала слідчого судді - скасуванню з постановленням апеляційним судом нової ухвали, якою клопотання слідчого необхідно задовольнити частково, застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, одночасно визначивши заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 гривень, з покладенням обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Керуючись ст.ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу прокурора Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_5 задовольнити частково.
Ухвалу слідчого судді Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01 вересня 2023 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погодженого прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, строком до 30 жовтня 2023 року, покладено обов'язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, в тому числі цілодобово не залишати місце реєстрації та проживання, - скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою задовольнити частково клопотання начальника відділення розслідування злочинів загальнокримінальної спрямованості слідчого відділу Фастівського районного управління Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором Фастівської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 , та застосувати відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком до 25 жовтня 2023 року.
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ,взятипід варту в залі суду.
Визначити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , заставу у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 268 400 гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок Київського апеляційного суду (м. Київ, вул. Солом'янська, 2-а, код ЄДРПОУ: 42258617; код банку: 820172; назва банку: ГУ ДКСУ у м. Києві; номер рахунку за стандартом IBAN: UA068201720355289002001082186).
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.
У разі внесення застави зобов'язати підозрюваного прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого органу державної влади протягом дії запобіжного заходу у вигляді застави.
На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- не відлучатися з населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, слідчого суддю, суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утриматись від спілкування з іншими підозрюваними та свідками у кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;
- носити електронний засіб контролю.
Визначити 2-х місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня внесення застави, але не більше строку досудового розслідування.
У разі внесення застави підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
Роз'яснити підозрюваному положення ст. 182 КПК України.
Контроль за виконанням ухвали покласти на старшого групи прокурорів у даному кримінальному провадженні.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Унікальний номер справи 381/3855/23 Справа №11-сс/824/5794/2023 Категорія: ст. 183 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції - ОСОБА_10 Доповідач: ОСОБА_1