КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 вересня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 ,
ОСОБА_3 ,
при секретарі ОСОБА_4 ,
з участю особи, яка подала скаргу ОСОБА_5 ,
представника особи, яка подала скаргу - адвоката ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року,
ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року відмовлено ОСОБА_5 у відкритті провадження за її скаргою на бездіяльність старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62020000000000937 від 17 листопада 2020 року, яка полягає у недотриманні та порушенні строку, визначеного ч. 2 ст. 276 КПК України.
Таке рішення слідчий суддя мотивував тим, що ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, а зі змісту скарги вбачається, що ОСОБА_5 оскаржується бездіяльність слідчого, яка полягає у недотриманні та порушенні строку, визначеного ч. 2 ст. 276 КПК України, яка не підлягає оскарженню в порядку передбаченому ч. 1 ст. 303 КПК України, тому з посиланням на ч. 4 ст. 304 КПК України відмовив у відкритті провадження за скаргою.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, ОСОБА_5 подала апеляційну скаргу, в якій, вважаючи ухвалу слідчого судді незаконною та необґрунтованою, просить її скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити її скаргу та визнати протиправною бездіяльність старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 щодо недотримання та порушення строку, визначеного ч. 2 _______________________________________________________
Справа №11-сс/824/5827/2023 Головуючий у першій інстанції ОСОБА_8
Категорія: ст. 303 КПК України Доповідач ОСОБА_1
ст. 276 КПК України, і зобов'язати старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 виконати вимоги ч. 2 ст. 276 КПК України.
В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що за змістом п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України на досудовому розслідуванні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого, як бездіяльність слідчого, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
Таким чином, нею подана скарга у межах змісту зазначеної норми КПК України, оскільки процесуальною дією, яку зобов'язаний вчинити слідчий, є здійснення ним у належний спосіб, згідно процесуального порядку, повідомлення про процесуальне рішення, яким є підозра особі у кримінальному провадженні. При цьому вважає, що слідчим було вчинено неправомірні дії щодо дотримання процесуального порядку вручення їй процесуального рішення (підозри) та дотримання ним, у зв'язку із такою дією, відповідних строків, натомість судом першої інстанції на це уваги не звернуто, як і на те, що скарга на дії слідчого була подана виключно на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, і як наслідок судом прийнято незаконне і необґрунтоване рішення.
Також зазначає, що суд необґрунтовано встановив, що скарга подана на бездіяльність слідчого ТУ ДБР у місті Києві, оскільки скарга подавалася на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань.
При цьому наголошує, що слідчим суддею зроблені невірні висновки, що нею оскаржується порушення строку, визначеного ч. 2 ст. 276 КПК України, в той час як вона подала скаргу на підставі п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, за змістом якої на стадії досудового провадження можуть бути оскаржені до суду інші процесуальні дії слідчого, які той зобов'язаний вчинити у визначений КПК України строк.
Так, слідчим 26.07.2023 року на адресу Державної податкової служби України, за місцем роботи ОСОБА_9 надіслано листа, у якому він зазначив, що ОСОБА_9 20.07.2023 року з дотриманням ст.ст. 111, 135 КПК України повідомлено про підозру.
Однак, як вважає апелянт, в даному випадку старшим слідчим Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 було порушено процесуальний порядок повідомлення про підозру, який регламентований ст.ст. 276-278 КПК України.
Зокрема, слідчим через адміністрацію її місця роботи - Державна податкова служба України, направлено для передання повістку для виклику її для вручення підозри на 20.07.2023 року на 10 год. 30 хв., яку вона отримала 19.07.2023 року о 12 год. 20 хв., тобто менш ніж за добу, в той час, як ст. 135 КПК України встановлено строк - не менш ніж за 3 дні до дати виклику. Зрозумівши, що виклик відбувся невчасно, вона повідомила про це слідчого, направивши йому того ж дня засобом поштового зв'язку листа, в якому також вказала, що із зазначених причин не може з'явитися на виклик.
Таким чином, є очевидною бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань в контексті п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Також апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді, як пропущений з поважних причин, посилаючись на те, що участі у судовому засіданні вона не брала, а копію оскаржуваної ухвали отримала лише 28.08.2023 року на поштовому відділенні Укрпошти.
Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_5 та її представника - адвоката ОСОБА_6 на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали судового провадження за скаргою та обговоривши доводи апеляційної скарги і клопотання про поновлення пропущеного строку на оскарження ухвали слідчого судді, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 395 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Враховуючи ті обставини, що копію оскаржуваної ухвали, яка була постановлена без виклику осіб, ОСОБА_10 отримано 28 серпня 2023 року, а апеляційна скарга нею подана 01 вересня 2023 року, тобто протягом 5-ти днів з дня отримання копії судового рішення, то колегія суддів не вбачає підстав для вирішення питання поновлення апелянту строку на апеляційне оскарження судового рішення, як про те ставиться питання в його апеляційній скарзі.
Що стосується доводів апеляційної скарги ОСОБА_9 про незаконність і необґрунтованість постановленого слідчим суддею рішення, то колегія суддів враховуєнаступне.
Так, ч. 1 ст. 303 КПК України встановлений вичерпний перелік рішень, дій, бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування.
Зокрема, відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні може бути оскаржена бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк.
При цьому, за змістом вищевказаної норми закону, бездіяльність слідчого чи прокурора, яка полягає у нездійсненні певної процесуальної дії має місце у таких випадках: коли слідчий чи прокурор наділені обов'язком вчиняти певну процесуальну дію; така процесуальна дія має бути вчинена у визначений КПК України строк; відповідна процесуальна дія слідчим чи прокурором у встановлений строк не вчинена.
Таким чином, в порядку п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України оскарженню підлягає лише бездіяльність слідчого, прокурора чи дізнавача, яка полягає у нездійсненні певних процесуальних дій, що передбачає наявність зв'язку між обов'язком слідчого, дізнавача чи прокурора вчинити визначені КПК України дії та строком, у межах якого зазначені особи, зобов'язані їх вчинити.
Відповідно до ч. 2 ст. 303 КПК України, скарги на інші рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора не розглядаються під час досудового розслідування і можуть бути предметом розгляду під час підготовчого провадження у суді.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 304 КПК України, слідчий суддя відмовляє у відкритті провадження за скаргою, якщо вона подана на рішення, дії чи бездіяльність, що не підлягають оскарженню.
Як вбачається з наданих суду матеріалів, ОСОБА_5 звернулася до слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва зі скаргою на бездіяльність старшого слідчого Головного слідчого управління
Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62020000000000937 від 17.11.2020 року, яка полягає в недотриманні та порушенні строку, визначеного ч. 2 ст. 276 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 276 КПК України, у випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор або інша уповноважена особа (особа, якій законом надано право здійснювати затримання) зобов'язані невідкладно повідомити підозрюваному про його права, передбачені ст. 42 цього Кодексу.
Отже, бездіяльність, про яку вказує у своїй скарзі ОСОБА_11 , не є тими процесуальними діями, які слідчий мав вчинити і не вчинив у визначені КПК України строки, які безпосередньо і передбачаються п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України.
Таким чином, висновки слідчого судді про те, що скарга ОСОБА_5 подана на бездіяльність слідчого, яка не підлягає оскарженню в порядку ст. 303 КПК України, є обґрунтованими.
Що стосується доводів ОСОБА_5 про те, що її скаргу на бездіяльність слідчого слід розцінювати в контексті п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України, то вони не ґрунтуються на вимогах закону, оскільки положеннями КПК України чітко визначено які саме рішення, дії чи бездіяльність слідчого, прокурора або дізнавача підлягають оскарженню під час досудового розслідування.
Також, всупереч доводам апеляційної скарги ОСОБА_5 , слідчий суддя встановив, що скарга подана на бездіяльність слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, а не слідчого ТУ ДБР у місті Києві, як на те вказує апелянт.
З урахуванням викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року про відмову у відкритті провадження за скаргою ОСОБА_5 постановлене з дотриманням положень ст.ст. 303, 304 КПК України, а тому відсутні підстави для її скасування.
Таким чином, апеляційна скарга ОСОБА_5 задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 407 КПК України, колегія суддів
УХВАЛИЛА:
апеляційну скаргу ОСОБА_9 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 01 серпня 2023 року, якою відмовлено ОСОБА_5 у відкритті провадження за її скаргою на бездіяльність старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_7 у кримінальному провадженні № 62020000000000937 від 17 листопада 2020 року, яка полягає у недотриманні та порушенні строку, визначеного ч. 2 ст. 276 КПК України, - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
__________________ ___________________ ___________________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3