ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 р. Справа № 480/1242/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 (ухвалене суддею Воловик С.В.) по справі № 480/1242/23
за позовом Національної академії внутрішніх справ
до ОСОБА_1
про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі,
ВСТАНОВИВ:
Національна академія внутрішніх справ звернулося до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , в якому просила: стягнути з відповідача на користь позивача вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі в сумі 74 020,42 грн.
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 р. позов задоволено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 р. та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: що він не отримував повідомлень від позивача про необхідність добровільно відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі та розрахунку цих витрат.
Позивачем подано до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначив, що судом першої інстанції зроблено правильний висновок про задоволення позову. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, у зв'язку з чим апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними в справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що Наказом Національної академії внутрішніх справ № 114 о/с від 23.07.2017 р. ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання для здобуття ступеня вищої освіти бакалавра за державним замовленням з проходженням табірного збору з 14.08.2017 р.
20.11.2017 р. між Національною академією внутрішніх справ (в подальшому - виконавець), Головним управлінням Національної поліції України в Сумській області (в подальшому - замовник) та ОСОБА_1 (в подальшому - особа) укладено контракт № 2017/338 про здобуття освіти у навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (Національній академії внутрішніх справ).
Відповідно до п. 2.3.5 вказаного контракту, особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі виконавця, витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до п. 4 ст. 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом Національної академії внутрішніх справ № 558 від 04.07.2020 р. відповідача відраховано зі складу курсантів, у зв'язку із завершенням навчання.
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.01.2023 р. № 15 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію".
Згідно з довідкою Національної академії внутрішніх справ від 06.02.2023, витрати на утримання курсанта ОСОБА_1 в Національній академії внутрішніх справ складають 74 020,42 грн.
У зв'язку із достроковим розірванням контракту за ініціативою відповідача та невідшкодуванням витрат, пов'язаних із утриманням під час навчання, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що з повідомлення про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, відповідача 16.01.2023 р. проінформовано про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у добровільному порядку, реквізити отримані, проте, доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, суду не надано.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Згідно зі ст. 18 Закону України «Про міліцію» (в редакції, чинній на момент укладення договору між учасниками справи), порядок та умови проходження служби в міліції регламентуються Положенням про проходження служби особовим складом органів внутрішніх справ, затверджуваним Кабінетом Міністрів України.
Підготовка фахівців у вищих навчальних закладах Міністерства внутрішніх справ України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, який укладається між навчальним закладом, головним управлінням, управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Автономній Республіці Крим, області, місті Києві або Севастополі чи на транспорті та особою, яка навчається. Типову форму договору затверджує Міністерство внутрішніх справ України за погодженням з центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.
Курсанти вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ України у разі дострокового розірвання договору через небажання продовжувати навчання або через недисциплінованість чи в разі відмови від подальшого проходження служби на посадах начальницького складу органів внутрішніх справ після закінчення вищого навчального закладу, а також особи начальницького складу органів внутрішніх справ, які звільняються із служби протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу Міністерства внутрішніх справ України за власним бажанням, через службову невідповідність або за порушення дисципліни, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, установленому Кабінетом Міністрів України. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Відповідно до п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Національну поліцію» від 23.12.2015 р. за № 901-VІІІ, вищі навчальні заклади із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України і здійснювали навчання курсантів, слухачів, ад'юнктів та докторантів за державним замовленням з підготовки фахівців для потреб міліції, продовжують їх навчання та підготовку як фахівців для Національної поліції в межах раніше доведеного державного замовлення для потреб міліції.
Згідно із ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію», підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Відповідно до ч. 4 ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі підпунктів 2, 4 частини першої статті 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
У разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку (частина п'ята статті 74 Закону України «Про Національну поліцію»).
Постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 р. за № 261 затверджено Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (в подальшому - Порядок № 261).
Порядок № 261 визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі: дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів; звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до п. 2 Порядку № 261, витрати відшкодовуються згідно з контрактом, укладеним між вищим навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчалася. У разі коли особа є неповнолітньою, установлення правових відносин здійснюється відповідно до вимог Цивільного кодексу України.
Типову форму контракту затверджує МВС.
Пунктом 3 Порядку № 261 передбачено, що відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з: грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням; оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання (пункт 4 Порядку № 261).
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, вказує, що у разі укладення договору про підготовку фахівця у вищому навчальному закладі Міністерства внутрішніх справ України між вищим навчальним закладом, територіальним органом внутрішніх справ та курсантом та проходження ним навчання на останнього покладаються відповідні обов'язки передбачені чинним законодавством України та договором.
Відповідні обов'язки покладаються на особу і у разі укладення контракту про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських.
Так, у разі звільнення з органів внутрішніх справ (зі служби в поліції) протягом трьох років після закінчення навчання, курсант зобов'язаний відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у цій справі виник щодо відшкодування коштів, які витрачено на утримання ОСОБА_1 в університеті, у зв'язку з тим, що він звільнився за власним бажанням зі служби в органах Національної поліції менше ніж через три роки з моменту закінчення навчання (що є порушенням умов контракту).
20.11.2017 р. між Національною академією внутрішніх справ Головним управлінням Національної поліції України в Сумській області та ОСОБА_1 укладено контракт № 2017/338 про здобуття освіти у навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (Національній академії внутрішніх справ, відповідно до п. 2.3.5 цього контракту, особа зобов'язується у разі дострокового розірвання контракту, а також звільнення зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі виконавця, витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі, відповідно до пункту 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Наказом Головного управління Національної поліції в Сумській області від 12.01.2023 року № 15 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 (за власним бажанням) ч. 1 ст. 77 Закону України "Про Національну поліцію", у зв'язку із чим у відповідача виник обов'язок відшкодувати витрати пов'язані з його утриманням у вищому навчальному закладі.
Суд апеляційної інстанції зазначає, що у власноручно підписаному відповідачем контракті № 2017/338 вказувалося на обов'язок відповідача відшкодувати витрати за навчання у вищому навчальному закладі, тобто відповідач був обізнаний щодо наявності у нього обов'язку з відшкодування витрат за навчання у навчальному закладі у разі звільнення протягом трьох років після закінчення навчання. Також згідно із повідомленням про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з утриманням в навчальному закладі, відповідач 16.01.2023 року проінформований про зобов'язання відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі у добровільному порядку.
Відповідно до ст. 74 Закону України «Про Національну поліцію» та п. 8 Порядку № 261, право на звернення до суду у позивача у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
Тобто, відповідно до Порядку № 261, позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачу повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише у разі відмови відповідача може звернутися до суду.
Саме із відмовою курсанта добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавцем пов'язано можливість звернення навчального закладу із позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.
Оскільки позивачем не надано належних доказів на підтвердження факту вручення відповідачу під підпис або надіслання рекомендованим листом з повідомленням про вручення повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, то станом на час звернення до суду позивачем не дотримано порядку, що має передувати зверненню до суду у цій категорії справ.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений у постанові від 06.04.2023 р. по справі 440/4280/20.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає помилковими висновки суду першої інстанції про наявність обґрунтованих підстав для задоволення позову Національної академії внутрішніх справ та стягнення з відповідача коштів за утримання ОСОБА_1 у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання.
Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315, п. 4 ч. 1 ст. 317 Кодексу адміністративного судочинства України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення, у разі неправильного застосування норм матеріального права.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необхідним скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 та прийняти постанову, якою в задоволенні позову Національної академії внутрішніх справ відмовити в повному обсязі.
Керуючись ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд.
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Сумського окружного адміністративного суду від 01.05.2023 по справі № 480/1242/23 - скасувати.
Прийняти постанову, якою у задоволенні позову Національна академія внутрішніх справ відмовити .
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду.
Головуючий суддя О.В. Присяжнюк
Судді Л.В. Любчич О.А. Спаскін