УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 жовтня 2023 р.Справа № 480/749/23
Другий апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Присяжнюк О.В.,
Суддів: Спаскіна О.А. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 р. (ухвалене суддею Осіповою О.О.) по справі № 480/749/23
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа ОСОБА_2
про скасування державної реєстрації,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, в якому просила скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0691 га, з кадастровим номером 5910136600:07:002:0002, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 .
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 р. у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, позивачка звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 р. та прийняти рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянтка посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Закону України “Про державний земельний кадастр”, Закону України “Про звернення громадян”, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судовим розглядом встановлено, що на підставі рішення Сумської міської ради від 23.12.2009 р., видано Державний акт серія ЯН № 258867 на право власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.02.2014 р. у справі № 592/11931/13-ц, яке набрало законної сили, задоволено позов ОСОБА_1 , а саме: визнано незаконним та скасовано п. 29 додатку 2 до рішення Сумської міської ради від 23.12.2009 р. № 3342-МР “Про передачу у власність, оренду земельних ділянок громадянам”; визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на землю, серії ЯИ № 258867 від 21.06.2010 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, договорів оренди землі за № 011063801328 та скасовано запис щодо його реєстрації.
На виконання вищевказаного рішення суду, Реєстраційною службою Сумського міського управління юстиції Сумської області внесено відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності щодо припинення права власності на земельну ділянку за кадастровим № 5910136600:07:002:0002, шляхом закриття розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності серії ЕЕМ 649754.
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, який сформовано 16.11.2022 р., земельна ділянка, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:07:002:0002 знаходиться у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , документ, що посвідчує право власності Державний акт від 21.06.2010 р. серії ЯИ 258867, виданий на підставі рішення Сумської міської ради від 23.12.2009 р. № 3342-МР.
За результатами розгляду скарги позивачки, листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області П-2/0-0.99, 4-44/36-23 від 16.01.2023 р. повідомлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 5910136600:07:002:0002 сформована, відповідно до ст. 79-1 Земельного кодексу України як об'єкт цивільних прав. Скасувати державну реєстрацію земельної ділянки буде можливо лише за наявності рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки за кадастровим номером 5910136600:07:002:0002.
Позивачка, вважаючи, що державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0691 га, з кадастровим номером 5910136600:07:002:0002, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , необхідно скасувати в судовому порядку, звернулася до суду з цим позовом.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що державний реєстратор не може нести відподальність за взаємообмін даних між Державним реєстром речових прав та Державним земельним кадастром, оскільки завантаження інформації до Національної кадастрової системи відбувається автоматично відповідно до внесення відомостей про права власності на землю.
Суд апеляційної інстанції вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 р. (далі - Конвенція), кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі "Zаndv. Аustria" від 12.10.1978 р. вказав, що словосполучення "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...)". З огляду на це не вважається "судом, встановленим законом" орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом.
Згідно із п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Пунктом 7 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Аналіз вищезазначених норм законодавства вказує, що до юрисдикції адміністративних судів віднесено розгляд тих справ, де предметом спору є порушення прав, свобод чи інтересів конкретної особи зі сторони суб'єкту владних повноважень саме у сфері публічно-правових відносин.
Крім того, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад і участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з'ясовувати, у зв'язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.
Згідно із ч. 1 ст. 19 Цивільного процесуального кодексу України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судовим розглядом встановлено, що позивачка просить скасувати державну реєстрацію земельної ділянки, площею 0,0691 га, з кадастровим номером 5910136600:07:002:0002, яка розташована за адресою АДРЕСА_1 , оскільки рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 04.02.2014 р. у справі № 592/11931/13-ц визнано недійсним Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , серії ЯИ № 258867 від 21.06.2010 р., зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю, договорів оренди землі за № 011063801328 та скасовано запис щодо його реєстрації.
Також судовим розглядом встановлено, що згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об'єктів майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 25.08.2022 р., речові права на майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстровані за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Тобто, спір у вказаній справі не пов'язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивачки у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, а фактично стосується захисту її приватних інтересів.
Із врахуванням вищевикладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки не є публічно правовим, та має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, так як спірні правовідносини стосуються речових прав на майно, яке зареєстроване за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , тобто, наявний спір про право.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 238 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає помилковим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки спірні правовідносини не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Згідно із ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.
Із врахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції вважає, щорішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 р. підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі, оскільки справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Роз'яснити позивачці, що зазначений спір повинен розглядатись в порядку цивільного судочинства України.
Керуючись ст. ст. 238, 239, 240, 311, 315, 319, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 06.07.2023 р. по справі № 480/749/23 скасувати.
Закрити провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, третя особа ОСОБА_2 , про скасування державної реєстрації.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення ухвали в повному обсязі безпосередньо до Верхового Суду.
Головуючий суддя Присяжнюк О.В.
Судді Спаскін О.А. Любчич Л.В.