Ухвала від 10.10.2023 по справі 620/8397/21

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/8397/21

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Баргаміної Н.М., розглянувши у письмовому провадженні в приміщенні суду звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити судовий контроль за виконанням судового рішення від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21.

Свою заяву мотивує тим, що відповідачем при виконанні рішення суду застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб для визначення розміру підвищення до пенсії, а не розмір мінімальної заробітної плати.Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21 позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії було задоволено повністю; визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо ненарахування та невиплати з 01.02.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, в розмірі двох мінімальних заробітних плат, встановлених статтею 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити з 01.02.2021 нарахування та виплату підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік).

Ухвалою суду від 08.09.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення було задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у строк до 06.10.2023 подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21.

На адресу суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення, в якому вказано, що позивачу з 01.02.2021 обчислено підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам з урахуванням змін мінімальної заробітної плати відповідно до Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік. Також вказав, що рішення суду внесено до реєстру судових рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою.

Так, відповідно до наданих суду перерахунків пенсії, підвищення до пенсії, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення позивачу з 01.02.2021 нараховано в розмірі 12000,00 грн, з 01.12.2021 - 13000,00 грн., з 01.10.2022 - 13400,00 грн.

Так, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» установлено у 2021 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6000 гривень, з 1 грудня - 6500 гривень, статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» установлено у 2022 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі з 1 січня - 6500 гривень, з 1 жовтня - 6700 гривень.

Тобто, нарахування підвищення до пенсії позивачу, як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, з 01.02.2021 було здійснено відповідно до рішення суду з урахуванням підвищення мінімальної заробітної плати.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту, накладення штрафу на особу, відповідальну за виконання рішення суду.

При цьому, під час розгляду звіту про виконання рішення суду, суд зобов'язаний надавати правову оцінку кожному доводу суб'єкта владних повноважень стосовно підстав невиконання судового рішення.

За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 01.02.2022 (справа № 420/177/20), переслідуючи мету забезпечення реалізації конституційного принципу обов'язковості судових рішень, зокрема, у публічно-правових спорах, адміністративні суди повинні зважено підходити до вибору процесуальних засобів такого забезпечення, щоб це не призводило до порушення основоположних засад адміністративного судочинства та щоб такі засоби не були надмірними за визначених умов та не призводили до порушення прав, гарантованих Конституцією та законами України, а також Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод. Це означає, що негативні наслідки недобровільного виконання судового рішення мають бути пропорційними та збалансованими, а санкції, накладені судом у зв'язку з невиконанням судового рішення, не повинні бути надмірними; при цьому мають враховуватися усі обставини, які стали причиною невиконання судового рішення, надаватися оцінка діям боржника, спрямованих на таке виконання, міру його вини тощо.

Так, поданий відповідачем звіт, надані суду документи свідчать про виконання Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21 в частині здійснення перерахунку з 01.02.2021 підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному 39 Закону України від 28.02.1991 № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет України на відповідний рік)

Орган Пенсійного фонду вказує на неможливість виплати позивачеві нарахованої заборгованості в розмірі 268650,28 грн. через відсутність додаткових бюджетних асигнувань, надає витяг з реєстру рішень, виконання яких здійснюється за окремою бюджетною програмою, згідно якого рішення суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21 зареєстровано у вказаному реєстрі.

Суд вважає, що фактично Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області вчинено всі залежні від нього дії по виконанню судового рішення.

На переконання суду, невиконання судового рішення Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області в частині виплати нарахованих стягувачу грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Відсутність бюджетного та іншого фінансування та коштів на виплату грошових сум на виконання судового рішення є поважною причиною, яка унеможливлює проведення відповідних виплат.

Даний висновок узгоджується з практикою Верховного Суду, висловленою в постановах від 24.01.2018 у справі №405/3663/13-а (К/9901/1598/18), від 13.06.2018 у справі №757/29541/14-а (К/9901/12146/18).

Верховний Суд у постанові від 23.04.2020 по справі 560/523/19, розглянувши аналогічне питання судового контролю, зазначає, що за умови дотримання Головним управлінням Пенсійного фонду України встановленого порядку виконання судового рішення, рішення судів щодо накладення штрафу на керівника Головного управління за результатами розгляду звіту про виконання судового рішення є передчасними, оскільки це жодним чином не захищає право особи на отримання належних їй коштів. Верховний Суд вважає, що відповідач в особі керівника Головного управління вжив конкретні заходи з метою виконання рішення суду. Фактична ж невиплата нарахованих коштів зумовлена тим, що бюджетні кошти, які виділяються на виконання судових рішень, боржником в яких є Пенсійний фонд України, спрямовуються на виконання таких рішень в порядку черговості.

Верховний Суд у постановах від 07.11.2019 у справі № 420/70/19 та від 24.01.2018 у справі № 405/3663/13-а дійшов аналогічного висновку про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатись невиконанням судового рішення без поважних причин.

На момент розгляду вказаної заяви, судом не встановлено свідомого невжиття відповідачем залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення та порушення у зв'язку з цим прав позивача.

За таких обставин, зважаючи на те, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області було здійснено конкретні заходи, спрямовані на виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21, а також надано до суду актуальні докази вчинення дій, спрямованих на виконання судового рішення, суд вважає за необхідне прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21.

Керуючись статтями 241-242, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Прийняти звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про виконання судового рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 у справі № 620/8397/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 10.10.2023.

Суддя Н.М. Баргаміна

Попередній документ
114095355
Наступний документ
114095357
Інформація про рішення:
№ рішення: 114095356
№ справи: 620/8397/21
Дата рішення: 10.10.2023
Дата публікації: 13.10.2023
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (24.05.2023)
Дата надходження: 29.07.2021
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії