ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
09 жовтня 2023 року Чернігів Справа № 620/8420/22
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Поліщук Л.О., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення сторін в приміщенні суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до командира військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 , в якому просить:
визнати протиправними та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_1 від 12 жовтня 2022 року № 61РС (ос) в частині, що стосується переміщення позивача;
визнати протиправними та скасувати наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 21 жовтня 2022 року № 240 в частині, що стосуються позивача;
визнати таким, що порушує права позивача наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 № 1;
зобов'язати командира в/ч НОМЕР_2 виплатити позивачу одноразову додаткову грошову виплату за участь в розмінуванні на підставі бойових розпоряджень на проведення цих робіт від 29 червня 2022 року № 20дск, від 15 липня 2022 року № 22дск; заборгованість, яка утворилась внаслідок недоплаченої частки додаткової грошової винагороди, в розмірі по 70000 грн/міс, за період з 05 квітня по 16 вересня 2022 року; невиплачену щорічну виплату учасникам бойових дій до 9 травня; видати позивачу речове майно (чи його заміну) за встановленими нормами забезпечення і інструкцією з речового забезпечення; після повного розрахунку за період військової служби у в/ч НОМЕР_2 з 24 лютого по 21 жовтня 2022 року - день виключення позивача із складу в/ч НОМЕР_2 , звільнити його з військової служби.
Ухвалою суду від 02.03.2023 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, зокрема, шляхом подання до суду заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з вказанням підстав для його поновлення та доказів поважності причин його пропуску.
Від позивача до суду надійшло клопотання, в якому, з-поміж іншого, зазначено, що він звернувся з рапортом до командира В/ч НОМЕР_2 в порядку досудового врегулювання спору. Тому, вважає, що шестимісячний строк, встановлений статтею 122 КАС України повинен обчислюватись з 19.10.2022. А, отже, на його думку, строк звернення до суду з даною позовною вимогою ним не пропущено.
Щодо вказаного, суд зазначає наступне.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеер проти Бельгії»).
Пунктами 6, 7 частини 5 статті 44 КАС України передбачено обов'язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, зокрема виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов'язки, визначені законом або судом.
Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасника справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом, упродовж визначених для цього строків.
Отже, учасник справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на пред'явлення позову, повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання своїх процесуальних обов'язків, вимог закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення позовної заяви, в тому числі подання її у строки, встановлені КАС України або іншими законами, для чого особа має вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Частина перша статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) закріплює, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, КАС України передбачає можливість встановлення цим Кодексом та іншими законами спеціальних строків звернення до адміністративного суду, які мають перевагу в застосуванні порівняно із загальним шестимісячним строком, визначеним у частині 2 статті 122 цього Кодексу.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Однією із позовних вимог є визнання таким, що порушує права позивача наказ командира в/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 № 1. Отже, звернувшись до суду 24.11.2022 із вказаною позовною вимогою позивач звернувся з порушенням місячного строку, встановленого законом.
Суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням. День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів. Якщо цей день встановити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
Щодо посилань позивача на те, що строк звернення до суду ним було пропущено через те, що він скористався правом досудового врегулювання спору, подавши командиру В/ч НОМЕР_2 рапорт 19.10.2022, суд зазначає наступне.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, Європейський суд з прав людини виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак, у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних, об'єктивних, непереборних, не залежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Суд зазначає, що при вирішенні питання щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду необхідно чітко диференціювати поняття дізнався та повинен був дізнатись.
Так, під поняттям «дізнався» необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 № 340/1019/19).
Дослідивши матеріали справи, суд зауважує, що відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_2 від 24.02.2022 № 1 ОСОБА_1 наказано вважати призначеним до Військової частини НОМЕР_2 та таким, що 24.02.2022 справи та посаду прийняв, приступив до виконання службових обов'язків. При цьому, матеріали та обставини справи свідчить про те, що про існування вказаного наказу позивач не міг не знати, оскільки за твердженням позивача він брав участь у бойових діях, виконувана накази та бойові розпорядження командира Військової частини НОМЕР_2 , брав участь у розмінуванні території.
Тобто, в даному випадку, суд наголошує на тому, що факт включення позивача до складу В/ч НОМЕР_2 очевидно був відомим позивачу з 24.02.2022.
Отже, з дня включення позивача до складу В/ч НОМЕР_2 він повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів.
Суд зауважує, що порівняльний аналіз словоформ «дізналася» та «повинна була дізнатися» дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов'язку особи знати про стан своїх прав. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У своєму клопотанні позивачем не наведено обставин, які перешкодили йому без зайвих зволікань, в розумний строк, демонструючи свою необізнаність щодо підстав включення його до особового складу В/ч НОМЕР_2 звернутись до відповідача із рапортом щодо отримання копії даного наказу та проханням скасувати його як такий, що прийнятий з порушенням норм чинного законодавства. Триваюча пасивна поведінка позивача не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у нього можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що процесуальним строком є проміжок часу, встановлений законом або судом, у який суд та особи, які беруть участь у справі, та інші учасники процесу вчиняють певні процесуальні дії, передбачені КАС України, в результаті вчинення яких настають певні правові наслідки. Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними процесуальних дій, передбачених КАС України.
Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Відтак суд дійшов висновку, що доказів поважності причин пропуску вказаного строку позивачем до суду не надано.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав залишення позову без розгляду в частині позовних вимог про визнання таким, що порушує права позивача наказу командира в/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 № 1.
Керуючись статтями 123, 167, 240, 248, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до командира військової частини НОМЕР_1 , командира військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , військової частини НОМЕР_3 про визнання таким, що порушує його права наказу командира В/ч НОМЕР_2 від 24.02.2022 № 1 - залишити без розгляду.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09.10.2023.
Суддя Л.О. Поліщук