УХВАЛА
10 жовтня 2023 року справа № 580/8734/23 м. Черкаси
Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Руденко А.В., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
ВСТАНОВИВ:
21.09.2023 до Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до Головного управління Національної поліції в Черкаській області, в якій просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ начальника Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 18.08.2023 №1421 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності”, яким до позивача застосовано дисциплінарне стягнення вигляді звільнення зі служби в поліції;
- визнання протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Черкаській області від 21.08.2023 №252 о/с по особовому складу, яким до позивача звільнено зі служби в поліції;
- поновити позивача на посаді старшого інспектора з особливих доручень чергової частини управління організаційно аналітичного забезпечення та оперативного реагування ГУНП в Черкаській області з 23.08.2023;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Черкаській області середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.08.2023 до моменту ухвалення рішення у справі;
- рішення в частині поновлення на посаді позивача та стягнення середнього заробітку у межах суми стягнення за один місяць допустити до негайного виконання.
Ухвалою судді від 26.09.2023 позовну заяву залишено без руху та надано десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
05.10.2023 до суду надійшла заява позивача про поновлення строку звернення до суду, в якій в обгрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду зазначив, що дізнався про порушення своїх прав 22.08.2023. В цей же день, 22.08.2023, позивач звернувся до відповідача із рапортом щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, проте на час подання даної заяви позивачу не надано матеріалів службового розслідування. Ненаданням вказаних матеріалів відповідач перешкоджав позивачу в отриманні доказів, необхідних для підготовки та подання позову.
Крім цього зазначив, що згідно статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження та звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня. коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав. свобод чи інтересів.
Водночас стаття 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції передбачає 15-денний строк на оскарження дисциплінарного стягнення, з дати ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Також Дисциплінарний статут Національної поліції містить ще статтю 24, яка передбачає оскарження дисциплінарного стягнення протягом місяця шляхом подання рапорта керівнику або шляхом звернення до суду.
З посиланням на постанову Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №580/3469/19 позивач вважає, що Дисциплінарний статут чітко не врегульовує застосування 15-денного та 30-денного строків, тому застосуванню підлягає строк, більш сприятливий для позивача, тобто тридцятиденний.
Вирішуючи питання щодо поважності причин пропуску строку звернення до суду суддя зазначає наступне.
Позивач посилається на ненадання йому матеріалів службового розслідування по день звернення із заявою про поновлення строку звернення до суду.
Проте, до позовної заяви ним додані наказ №567 від 31.07.2023 про призначення та проведення службового розслідування, формування дисциплінарної комісії, інформаційна довідка №882/48/01/01-06-2023 від 31.07.2023 за фактом складання протоколу про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно старшого інспектора з ОД чергової частини УОАЗОР ГУНП капітана поліції ОСОБА_1 , висновок за результатами службового розслідування щодо порушення службової дисципліни окремими поліцейськими ГУНП в Черкаській області, що мають ознаки дисциплінарного проступку, затверджений 14.08.2023.
Отже, позивачем додано до позовної заяви матеріали службового розслідування. Відтак, посилання позивача на звернення до відповідача із рапортом щодо ознайомлення з матеріалами службового розслідування, та ненадання йому матеріалів службового розслідування як на причину поважності пропуску строку звернення є необгрунтованим.
Щодо посилань позивача на невизначеність Дисциплінарним статутом Національної поліції строків оскарження дисциплінарного стягнення, то після введення на території України воєнного стану Законом України «Про внесення змін до законів України "Про Національну поліцію" та "Про Дисциплінарний статут Національної поліції України" з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» №2123-IX від 15.03.2022 Дисциплінарний статут був доповнений Розділом V «ОСОБЛИВОСТІ ПРОВЕДЕННЯ СЛУЖБОВОГО РОЗСЛІДУВАННЯ В ПЕРІОД ДІЇ ВОЄННОГО СТАНУ», котрий містить, зокрема, 31 статтю, яка передбачає саме 15-денний строк оскарження дисциплінарного стягнення під час дії воєнного стану від дати ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Враховуючи вказані зміни, та дію на території України воєнного стану, норма статті 31 Дисциплінарного статуту є спеціальною, тому підлягає застосуванню у спірних правовідносинах.
Посилання позивача на постанову Верховного Суду від 25.02.2021 у справі №580/3469/19, згідно з якою у практиці адміністративного судочинства застосовується загальний принцип «dubio pro tributario» (пріоритет з найбільш сприятливим для особи тлумаченням норми права): у разі якщо норма закону або іншого нормативного акта, виданого на основі закону, або якщо норма різних законів або нормативних актів дозволяють неоднозначне або множинне тлумачення прав та обов'язків особи у її взаємовідносинах з державою (в особі відповідних суб'єктів владних повноважень), тлумачення такого закону здійснюється на користь особи (суб'єкта приватного права), є необгрунтованим, оскільки стаття 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції чітко передбачає, що протягом воєнного часу застосовується саме 15-денний строк від дати ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності, що не дає підстав для її неоднозначного тлумачення.
За вказаних обставин доводи позивача, що застосуванню підлягає місячний строк, встановлений статтею 122 Кодексу адміністративного судочинства України, є необгрунтованими.
Отже, позивач у заяві від 05.10.2023 не вказав поважних причин пропуску строку звернення до суду.
Згідно частини 2 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи викладене, суддя дійшов висновку продовжити строк для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 121, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
УХВАЛИВ:
Продовжити процесуальний строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Черкаській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Надати ОСОБА_1 строк тривалістю 5 днів з дня отримання копії даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві на підставі пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Головуючий Алла РУДЕНКО